Постанова

від 15.05.2024 по справі 922/4460/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4460/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін

прокурор: Горгуль Н.В.,, службове посвідчення №072883 від 01.03.2023

від позивача не з`явились

від відповідача-1: Чернявський А.В., в порядку самопредставництва, посадова інструкція від 20.09.2023, наказ №493-К від 04.09.2023

від відповідача-2 не з`явились

від відповідача-3 не з`явились

від третьої особи не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх. №675 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23 (повний текст складено 04.03.2024 у м. Харкові), суддя Жигалкін І.П.

позовної заяви 3 - я особа, яка не Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків 2.Золочівської селищної ради, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Басово", с. Баранівка, Золочівський район, Харківська область про усунення перешкод ВСТАНОВИВ:

12 червня 2023 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про усунення перешкоди державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради (надалі - 2-й Відповідач) у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га;

- визнання незаконним та скасування рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області XII сесії VII скликання №1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівською селищною об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га;

- визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 03.02.2014, а саме земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302;

- зобов`язання Золочівської селищної ради, ТОВ Агрофірма Басово повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га в Державному земельному кадастрі.

Стягнення з відповідачів судовий збір у розмірі 10 736,00 грн на користь Харківської обласної прокуратури (т.1, а.с.2-107).

24 жовтня 2023 року господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4460/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Також, зазначеною ухвалою було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (т.1, а.с.110-113).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23 позов задоволений повністю (т.2, а.с.9-22).

Усунуті перешкоди Державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га.

Визнано незаконним та скасовано рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області XII сесії VII скликання №1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівською селищною об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га.

Визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 03.02.2014, а саме земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302

Зобов`язано Золочівську селищну раду та ТОВ "Агрофірма "Басово" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га в Державному земельному кадастрі.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 473,34 грн.

Стягнуто з Золочівської селищної ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4473,33 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Басово" на користь Харківської обласної прокуратури (витрати зі сплати судового збору в розмірі 4473,33 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 належить до земель оборони, отже, не може бути передана до комунальної власності, у зв`язку з чим наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0302, площею 24,3 га є незаконним та таким, що порушує приписи земельного законодавства.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, отже спірні земельні ділянки незаконно передані у комунальну власність. Золочівська районна державна адміністрація була неправомочна передавати спірні земельні ділянки в оренду, ГУ Держгеокадастру не мало повноважень щодо їх передачі із земель державної власності до земель комунальної власності, а Золочівська селищна рада не правомочна приймати спірні земельні ділянки до земель комунальної власності та в подальшому передавати їх суб`єкту господарювання в оренду, то фактично така передача не відбулась, статус цих земельних ділянок не змінився до теперішнього часу.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідач-1, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23 в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру від 27.09.2018 №7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3га та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Здійснити перерозподіл судових витрат по даній справі (т.2, а.с.25-28).

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим (у редакції 10.07.2013 року, реєстрації земельної ділянки як об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджуються прикордонний режим.

З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Таким чином, на думку скаржника, посилання прокурора з приводу того, що прикордонна смуга має бути завширши 5 кілометрів є помилковим та знайшли своє відображення у постанові Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 у редакції від 27.08.2021 року, тобто передача земельної ділянки до комунальної власності здійснювались у відповідності до норм чинного на час здійснення відповідних дій законодавства, яке не передбачало 5-ти кілометрової прикордонної смуги.

Відповідно до матеріалів справи, доказів того, що оспорювані земельні ділянки станом на момент видання оспорюваного наказу Головного управління надавалися для діяльності військової частини чи змінювали цільове призначення на землі оборони не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18 зазначено, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

У справі №633/408/18 мета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою.

Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області «Про передачу земельної ділянки у власність» від 04.05.2016 №3620-СГ та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспоряна Г.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28946817 від 01.06.2016.

У даній справі, як і у справі №633/408/18 мета прокурора спрямована на відновлення законним власником володіння спірною земельною ділянкою.

З огляду на зазначене та враховуючи, що оскаржуваний наказ виданий ГУ Держгеокадастру у Харківській області не тягне тих юридичних наслідків, на які він спрямований, вичерпав свою дію, оскільки на його підставі право власності на земельну ділянку зареєстровано за Золочівською селищною радою, а згодом до Державного реєстру речових прав внесено інформацію про право власності відповідача на спірну земельну ділянку, тому задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, не призведе до набуття державою прав власності на земельну ділянку чи до введення власника у володіння цим майном.

Тому, на думку апелянта, така позовна вимога є неефективним способом захисту.

Скаржник вважає, що в цій справі оскаржуваний наказ Головного управління вже повною мірою реалізований виконанням, а право власності на земельну ділянку зареєстровано за Золочівською селищною радою, таким чином наказ вичерпав свою дію повністю після реалізації і оскарженню не підлягає, тобто скасування наказу Головного управління не матиме жодного ефекту для усунення стверджуваного порушення.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23. Встановлено учасникам справи строк до 02.04.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 02.04.2024 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "15" травня 2024 р. о 09:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .

26.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду у строк встановлений судом через підсистему «Електронний суд» від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі № 922/4460/23 залишити без змін (т.2, а.с.72-84).

28.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду у строк встановлений судом через підсистему «Електронний суд» від представника Харківської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області по справі № 922/4460/23 без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 по справі №922/4460/23 без змін (т.2, а.с.101-103).

Відзиви розглянуті судом апеляційної інстанції та долучені до матеріалів справи.

Від інших учасників справи до Східного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційні скарзі, просив суд її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

14.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Харківської обласної державної адміністрації на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про проведення засідання у відсутності особи, яка бере участь у справі, відзив повністю підтримує та просить суд розглянути справу за наявними матеріалами.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю інших учасників справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013 за №15169714 за Державою в особі Держземагентства України зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га з цільовим призначенням для ведення товарно сільськогосподарського виробництва.

За результатами проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку, оформлених протоколом №1 від 03.02.2014, затвердженим начальником Головного управління Держземагенства у Харківській області та директором КП Облземпроект з переможцем ТОВ Агрофірма Басово укладено договір оренди землі №б/н від 03.02.2014, а саме спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6322686000:02:002:0302) строком на 7 років.

Актом прийому передачі засвідчено, що ГУ Держземагенства у Харківській області передає, а ТОВ Агрофірма Басово приймає земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 24,3 га, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер 15169714.

В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність передано 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8167,6480 га, зокрема і спірну земельну ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га.

Рішенням Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ХІІ сесії VІІ скликання №1941 від 30.10.2018 серед інших прийнято у комунальну власність Золочівською селищною об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га.

Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 засвідчено, що Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до наказу від 27.09.2018 №7018-СГ передає із державної власності, а Золочівська селищна рада приймає у комунальну власність, зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га.

Відомості про право комунальної власності територіальної громади, Золочівської селищної ради на земельну ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.07.2020 за №37386768.

Додатковою угодою №1 від 03.08.2020 про внесення змін до договору оренди землі від 03.02.2014 №б/н змінено орендодавця на Золочівську селищну раду в особі Золочівського селищного голови Канівця Леоніда Васильовича.

Рішенням Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ХХVІІІ сесії VІІІ скликання №6216 від 15.09.2020 продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки ділянку кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області, б/н від 03.02.2014, укладеного між Золочівською селищною радою та ТОВ Агрофірма Басово на 15 років.

Додатковою угодою №2 від 27.10.2020 про внесення змін до договору оренди землі від 03.02.2014 №б/н п.3.1. Договору викладено в наступній редакції: договір укладено на 22 роки.

Як зазначав прокурор, що вибуття спірних земельних ділянок з державної власності до комунальної власності відбулось у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст. 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прикордонної смуги, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливо лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Крім того прокурор посилається на нижчевикладені нормативно-правові акти, із яких вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги, а відтак належить до земель оборони та може перебувати виключно у державній власності.

Так, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 Про прикордонний режим установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Золочівській районній державні адміністрації було доручено розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 20.04.2016 №138 Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 Про прикордонний режим та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 №522 Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539 Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Прокурор посилався на викопіювання з кадастрової карти України, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка розташована у північно-східній частині Золочівського району Харківської області. За допомогою функції лінійка встановлено, що до Державного кордону України, якщо вимірювати зі сходу, у найвіддаленішій точці менше 970 метрів. Зі сходу уся земельна ділянка розташована упритул до державного кордону. Зі Схеми розташування земельних ділянок у прикордонній смузі вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває у межах орієнтовної тилової межі прикордонної смуги (5 км від державного кордону).

Як вбачається з вищезазначеного спірна земельна ділянка кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги, а відтак належить до земель оборони та може перебувати виключно у державній власності.

Харківською обласною прокуратурою здійснено запит №15/1-914вих-23 від 12.07.2023 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, де останнім надано інформацію №73/4598-23-вих від 20.07.2023 щодо направлення клопотання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою по спірній земельній ділянці кадастровий номер 6322686000:02:002:0302, з метою оформлення прав постійного користування на адресу Золочівської селищної ради листом від 21.09.2021 №71/12764.

Проте, станом на липень 2023 року відповіді на зазначений запит від Золочівської селищної ради не надходило.

Як вже зазначалось вище, передача ГУ Держземагенства у Харківській області у користування ТОВ Агрофірма Басово спірної земельної ділянки шляхом укладання договору оренди б/н від 03.02.2014 відбулась незаконно, оскільки право надання дозволу на використання земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 належить до компетенції НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), оскільки ця земля знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, може перебувати виключно у державній власності.

Використання даної земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Спірна земельна ділянка розташована впритул до Державного кордону України з Російською Федерацією і відповідно до вимог законодавства має використовуватися для цілей, пов`язаних із захистом кордону.

Як зазначено Харківською обласною державною (військова) адміністрацією (ХОД(В)А) є розпорядником спірних земель державної власності, які відносяться до категорії земель оборони, рішень про вилучення та зміну цільового призначення спірної земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га не приймалось. Тобто вибуття зазначеної земельної ділянки із державної власності та передача її у комунальну власність відбулась всупереч вимогам та приписам земельного законодавства.

Також, ХОД(В)А посилається на те, що було змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021. Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель зокрема - оборони (п п. б).

Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га щодо якої виник спір, відноситься до категорії земель оборони, в силу діючих на момент виникнення спірних правовідносин положень земельного законодавства (норми статей були наведені вище), та з урахуванням внесених до Земельного кодексу України змін (що набрали чинності 27.05.2021), віднесена до земель державної форми власності, а повноваженнями щодо розпорядження нею наділені виключно обласні державні адміністрації.

Так, відповідні розміри та ширина прикордонної смуги на території Золочівського району Харківської області визначено розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області, а отже розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. При цьому, відсутність встановленої Земельним кодексом України документації з оформлення права користування вказаною земельною ділянкою не позбавляє її статусу земель оборони.

Вищевказані обставини стали підставою звернення Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з відповідним позовом до Господарського суду Харківської області.

Щодо обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Одночасно, згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Господарським судом вірно встановлено, що прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, який полягає у тому, що відбулося передання земельної ділянки до земель комунальної власності та подальше надання її в оренду, яка у комунальній власності перебувати не може та є власністю держави і використовується для захисту державного кордону, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки це зачіпає інтереси Українського народу.

Харківська обласна військова адміністрація згідно з покладеними на неї завданнями розпоряджається землями оборони, які перебувають виключно у державній власності. Отже, держава як власник земель оборони делегувала Харківській обласній військовій адміністрації повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Листом від 12.07.2023 №15/1-915ВИХ-23 обласною прокуратурою повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення земельного законодавства.

У відповідь на зазначений лист обласною державною адміністрацією повідомлено, що заходи щодо усунення перешкод у здійсненні права розпорядження землями оборони не вживались.

Вказане вище стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді, оскільки при наявності порушень інтересів держави та бездіяльності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, прокурором встановлена наявність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення з даною позовною заявою до господарського суду.

На підставі вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, суд апеляційної вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору за даною справою є визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області XII сесії VII скликання №1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівською селищною об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 03.02.2014 та зобов`язання Золочівської селищної ради, ТОВ Агрофірма Басово повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, з цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як стверджував позивач, земельна ділянка кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га, яка використовується ТОВ Агрофірма Басово на підставі договору оренди землі №б/н від 03.02.2014, була незаконно надана останньому з порушенням вимог законодавства, оскільки відбулося вибуття спірної земельної ділянки з державної власності до комунальної власності з її прийняттям на підставі рішення Золочівської селищної ради у комунальну власність. Таке вибуття зазначеної земельної ділянки є незаконним, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги та відноситься до земель оборони.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 18 ЗК України (в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) встановлено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 1 ст. 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (пункт в частини четвертої статті 84 ЗК України).

Законодавцем було зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору (стаття 1 Закону України "Про державний кордон України").

У статті 22 цього Закону визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону України Про використання земель оборони особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Відповідно до статті 3 Закону України Про використання земель оборони уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (далі Постанова №1147, в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів; лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів; прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (пункт 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою № 1147).

У постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №297/1395/15-ц, від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц, від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19 викладено висновок, що аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Разом з тим, п. 1 постанови №1147 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №890 від 04.08.2021, яка є чинною і на даний момент, установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Приписами п. 4 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 07.06.2011 №303 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області", серед інших, Золочівській районній державні адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше прийняті акти (https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/439/43834/Attaches/110607-01-11-zagal-01-11-303-rozp.pdf).

Пунктом 2 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 20.04.2016 № 138 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області", зокрема, Золочівській районній державні адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/804/80365/files/160420-01-11-zagal-138-rozp.pdf).

Згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, у межах прилеглих до державного кордону територій, де запроваджується прикордонний режим, до десяти кілометрів від лінії державного кордону вглиб території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, а в місцях, де лінія прикордонних інженерних споруджень відсутня - не менше п`яти кілометрів. Голові Золочівської районної державної адміністрації та Харківської районної державної адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (зі змінами) та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/804/80365/files/180914-01-11-zagal-522-rozp.pdf).

В подальшому, п. 1 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм - 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1127/112696/files/539.PDF).

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 №582 "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539" п. 1 зазначеного розпорядження викладено у такій редакції: "1. Забезпечити в межах Харківської області дотримання правил прикордонного режиму в межах ширини прикордонної смуги, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (зі змінами)." (режим доступу https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1127/112696/files/582.PDF).

Як вірно заначено господарським судом, станом на дату прийняття ГУ Держгеокадастру у Харківській області наказу від 27.09.2018 №7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 №522 ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону в місцях, де лінія прикордонних інженерних споруджень відсутня, встановлено в розмірі не менше п`яти кілометрів, а в місцях, де проходить лінія інженерних мереж - до десяти кілометрів від лінії державного кордону вглиб території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Зі Схеми розташування земельних ділянок у прикордонній смузі вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги.

Знаходження спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги візуально підтверджується: схемою розташування земельних ділянок в прикордонній смузі; додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон - опис проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією; викопіюванням з Публічної кадастрової карти України.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що прокурором та ХОД(В)А доведені обставини наявними в матеріалах справи доказами, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 розташована впритул до державного кордону України, тобто знаходиться в межах п`яти кілометрової прикордонної смуги, де знаходяться прикордонні інженерні споруди та така земельна ділянка відноситься до земель оборони та відповідно до статей 77, 84 ЗК України може перебувати лише у державній власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. "в" ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.

Частиною 2 ст. 77 ЗК України встановлено, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0302 належить до земель оборони, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду, що дана земельна ділянка не може бути передана до комунальної власності, а отже наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0302 площею 24,3 га є незаконним та таким, що порушує приписи земельного законодавства.

Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі стосовно того, що задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, не призведе до набуття державою прав власності на земельну ділянку чи до введення власника у володіння цим майном, тому, на думку апелянта, така позовна вимога є неефективним способом захисту, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5).

Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).

Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.

При зверненні до суду з цим позовом прокурор посилався на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ у частині передання спірної земельної ділянки з державної власності до комунальної власності суперечить вимогам земельного законодавства та таке вибуття зазначеної земельної ділянки є незаконним, що свідчить про її належність до земель оборони.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах».

Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.

Відповідний правовий висновок викладений по постанові Велика Палата Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21.

З огляду на особливості правового регулювання земель оборони та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірні земельні ділянки були неправомірно передані з державної до комунальної власності, суд апеляційної інстанції констатує, що позов, зокрема, з вимогою про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області за встановлених господарським судом конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо передачі оскаржуваної земельної ділянки з державної власності у комунальну.

Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судом першої інстанції конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору.

Колегія суддів вважає не обґрунтованим посилання скаржника в апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18, оскільки у зазначеній скаржником справі, на відміну від цієї справи, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини є різними, зокрема, ключовим питанням у справі №633/408/18 є застосування статті 32 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» в контексті того, чи має право член фермерського господарства на виділення йому у власність земельної частки (паю) із земель цього господарства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують викладеного, а отже, й не можуть бути підставою для задоволення її вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та залишенні рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 року у справі №922/4460/23 в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ - без змін.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги результат розгляду спору не змінився, а позов прокурора залишився задоволеним, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі №922/4460/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 року у справі №922/4460/23 в оскаржуваній частині залишити - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20.05.2024.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця