Постанова

від 20.05.2024 по справі 908/1832/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1832/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 (повний текст складено та підписано 25.09.2023 суддя Мірошниченко М.В.) у справі №908/1832/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 29, кв. 6, ідентифікаційний код 31230458)

до відповідача: Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542)

про стягнення 102373,91 грн.

за зустрічним позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 29, кв. 6, ідентифікаційний код 31230458)

про стягнення 69008,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23 задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології (далі ТОВ ЗМТ) до Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (далі АТ ЗФЗ).

Стягнуто з Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології 2403,09 грн. - 3% річних, 9170,80 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Задоволено зустрічний позов Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на користь Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів 69008,02 грн. штрафу за порушення строку поставки та 2684,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд виходив з того, що на виконання умов договору поставки № 355 від 10.06.2021 та додатку 1 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на замовлення Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів 30.12.2021 поставив відповідачу обумовлений товар на суму 90800,02 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000124 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №124 від 30.12.2021р. Оскільки договір було підписано сторонами 10.06.2021р., за висновком суду першої інстанції товар мав бути поставлений у строк 19.08.2021. Іншого строку сторонами погоджено не було. Натомість товар було поставлено відповідачу 30.12.2021, тобто з простроченням у 132 дні.

За розрахунком відповідача штрафні санкції за прострочення поставки складають: 90800,02 грн. х0,5% х 132 + 90800,02 грн. х 10% = 69008,02 грн.

Розрахунок штрафу визнано судом обґрунтованим, а позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено.

На оплату товару позивач виписав рахунок-фактуру №СФ-0000279 від 30.12.2021 на суму 90800,02 грн. з ПДВ та виписав податкову накладну №33 від 30.12.2021, яку зареєстрував в ЄРПН 14.01.2022, що підтверджується квитанцією №1. Отже, умова реєстрації податкової накладної позивачем виконана, тому строк оплати слід визначати через 60 календарних днів (тобто після спливу 60 календарних днів) з дня поставки товару, що становить 28.02.2022.

У зв`язку з несплатою відповідачем отриманого товару позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. без номеру від 29.06.2022 про сплату вартості товару в сумі 90800,02 грн. у семиденний строк від дня одержання цієї вимоги. Вимогу надіслано відповідачу 01.07.2022.

У відповідь на дану вимогу відповідач звернувся до відповідача з листом вих. №ІІІ-ІІ-1-168 від 07.07.2022, в якому вимагав сплатити штрафні санкції в сумі 69008,00 грн. за прострочення поставки товару на 132 дні.

Платіжною інструкцією №384339 від 08.06.2023 відповідач оплатив позивачу вартість поставленого товару в сумі 90800,02 грн з порушенням встановленого договором строку. При цьому, доводи відповідача про відстрочення строку оплати у зв`язку з не переданням позивачем відповідачу сертифікатів якості та відповідності товару відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що відповідач не надав доказів складання акту про відсутність сертифікатів якості та відповідності товару під час приймання продукції. Доказів звернення до позивача з приводу ненадання сертифікатів якості та відповідності товару відповідач суду також не надав. За таких обставин суд визнав недоведеною обставину відсутності цих документів та відповідно безпідставним посилання відповідача на відстрочення строку оплати за товар.

Розрахунок 3% річних в сумі 2403,09 грн. та інфляційних втрат у сумі 9170,80 грн. суд першої інстанції визнав обґрунтованим та задовольнив первісні позовні вимоги про їх стягнення.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та винести нове рішення про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

В додатку № 1 від 10.06.2021 року до Договору поставки № 355 від 10.06.2021 вказано, що Постачальник здійснює постачання Товару «через 70 календарних днів від дати підписання цього договору».

Згідно академічного тлумачного словника української мови прийменник «через» уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно зазначив: «у п. 2 додатку №1 до договору визначено, що постачальник здійснює постачання товару через 70 календарних днів від дати підписання цього договору. 3i змісту даного пункту договору вбачається, що товар мав бути поставлений відповідачу після спливу 70 календарних днів від дати підписання цього договору».

В який конкретно день або до якого конкретного дня після спливу 70 календарних днів від дати підписання Договору поставки № 355 постачання має відбутися сторони не визначили.

Дана ситуація врегульована ст. 530 ЦК України, згідно частини другої цієї статті якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, жодних вимог про виконання зобов язання з постачання Товару від АТ «ЗФЗ» не надходило.

ТОВ «ЗМТ» поставило Товар відповідно до п. 2 додатку №1 до Договору поставки № 355, а саме - після спливу 70 календарних днів від дати підписання договору - 30.12.2021.

Листи від 21.09.2021 № 27/540 та від 19.10.2021 № 27/588, направлені АТ «ЗФЗ» на адресу ТОВ «ЗМТ» не є вимогами про виконання обов`язку боржником, а лише містять запитання про строки майбутнього постачання

Жодних заперечень щодо строку постачання, вказаного у листах Постачальника, АТ «ЗФЗ» не висловлювало.

Таким чином, сторонами Договору поставки № 355 не встановлювалось строку постачання « 19.08.2921», як це визнав суд першої інстанції, що й стало приводом для звернення з апеляційною скаргою.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що судове рішення першої інстанції винесено у відповідності до вимог чинного процесуального та матеріального права з врахуванням всіх обставин. Просить залишити судове рішення від 20.09.2023 по справі №908/1832/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології без задоволення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1832/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1832/23.

08.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/1832/23.

Ухвалою суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23 залишено без руху.

Надано Товариству з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології строк для усунення недоліків, а саме надання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 4 026,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23.

11.12.2023 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

10.06.2021 Акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів (покупець, відповідач, АТ ЗФЗ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології (постачальник, позивач, ТОВ ЗМТ) укладено договір поставки №355 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

У п. 2.1 договору погоджено, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях та додаткових угодах до цього договору.

Згідно з п. п. 3.2, 3.3 договору постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, визначені в додатку та додаткових угодах до цього договору. Поставка товару повинна бути поставлена однією партією в одному транспортному засобі або згідно з графіком, якщо це оговорено додатками, специфікаціями чи додатковими угодами до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказуються в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору.

У п. 5.2 договору визначено, що загальна сума договору на момент його складання становить 90800,02 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 4.2.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за поставлений в повному обсязі якісний, комплектний товар, який відповідає вимогам договору, при наявності документів, передбачених у п. п. 3.4.1-3.4.6 п.3.4 та п. 4.1.4 цього договору в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2023, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

У пунктах 1 5 додатку №1 до договору сторони погодили поставку клапану дросельного ДУ 200 з електроприводом BELIMO GM 230А в кількості 4 шт. за ціною без ПДВ 18916,67 грн. загальною вартістю 90800,02 грн. з ПДВ.

Строк поставки: постачальник здійснює постачання товару через 70 календарних днів від дати підписання цього договору. Умови поставки: DDP, склад покупця, вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя. Виробник товару: ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології».

Умови оплати: покупець здійснює оплату за фактом поставки товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 60 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1 4.1.5 цього договору.

Сторони договору підтвердили, що порядок оплати, визначений у п. 5 «Умови оплати» даного додатку, є належним виконанням покупцем умов оплати за поставлений постачальником товар. У цьому разі покупець звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України та п. 10.7 договору.

Листом вих. №27/540 від 21.09.2021 відповідач повідомив позивача, що згідно умов договору №355 від 10.06.2021 позивач зобов`язується поставити АТ ЗФЗ клапан дросельний ДУ200 з електроприводом BELIMO GM 230А в кількості 4 шт. через 70 календарних днів з моменту підписання даного договору. Кінцевий строк поставки 19.08.2021. Просив у строк до 22.09.2021 повідомити заплановану дату поставки.

Листом вих. №27/588 від 19.10.2021 відповідач повторно звернувся до позивача із запитом щодо запланованої дати поставки, оскільки станом на 19.10.2021 відповіді від позивача не було отримано.

Позивач листом вих. без номеру та без дати (зареєстровано відповідачем 27.10.2021 за №275) просив відповідача у зв`язку з виробничими проблемами перенести строк здачі замовлення на 29.11.2021.

Листом вих. №18/12 від 06.12.2021 позивач просив відповідача у зв`язку з перебуванням працівників на лікарняному через коронавірусну інфекцію перенести строк здачі замовлення на 30.12.2021.

30.12.2021 позивач поставив відповідачу обумовлений товар на суму 90800,02 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000124 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №124 від 30.12.2021.

На оплату товару позивач виписав рахунок-фактуру №СФ-0000279 від 30.12.2021 на суму 90800,02 грн. з ПДВ.

На суму поставленого товару позивач виписав податкову накладну №33 від 30.12.2021, яку зареєстрував в ЄРПН 14.01.2022, що підтверджується квитанцією №1.

У зв`язку з несплатою відповідачем отриманого товару позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. без номеру від 29.06.2022 про сплату вартості товару в сумі 90800,02 грн. у семиденний строк від дня одержання цієї вимоги. Вимогу надіслано відповідачу 01.07.2022.

У відповідь на дану вимогу відповідач звернувся до позивача з листом вих. №ІІІ-ІІ-1-168 від 07.07.2022, в якому вимагав сплатити штрафні санкції в сумі 69008,00 грн. за прострочення поставки товару на 132 дні.

Платіжною інструкцією №384339 від 08.06.2023 відповідач оплатив позивачу вартість поставленого товару в сумі 90800,02 грн.

Відповідно до первісного позову (з урахуванням відмови від позову в частині стягнення основного боргу) позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.07.2022 по 01.06.2023 (322 дні) у сумі 2403,09 грн. та інфляційні втрати в сумі 9170,80 грн.

При цьому відповідач вважає, що строк оплати поставленого товару не настав, оскільки позивач не надав сертифікат якості та сертифікат відповідності товару, а за умовами п. 5.7 договору термін оплати збільшується на термін прострочення надання цих документів.

У зв`язку з порушенням позивачем строків поставки на 132 дні, відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом про стягнення штрафу в розмірі 69008,02 грн. на підставі п. 10.3 договору, яким передбачено, що в разі порушення строків/термінів поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує продавцю штраф за весь час прострочення в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині правильності встановлення обставин того, що на виконання умов договору поставки № 355 від 10.06.2021 та додатку 1 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на замовлення Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів 30.12.2021 поставив відповідачу обумовлений товар на суму 90800,02 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000124 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №124 від 30.12.2021 з порушенням встановлених строків. На оплату товару позивач виписав рахунок-фактуру №СФ-0000279 від 30.12.2021 на суму 90800,02 грн. з ПДВ та виписав податкову накладну №33 від 30.12.2021, яку зареєстрував в ЄРПН 14.01.2022, що підтверджується квитанцією №1.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині висновків суду першої інстанції щодо задоволення зустрічного позову та стягнення з позивача штрафу за порушення строку постави у розмірі 69008,02 грн.

Укладений між сторонами договір №355 від 10.06.2021.за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

Поняття строку закріплене у частині першій статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до цієї норми строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Що стосується закінчення строку то згідно ст. 254 Цивільного кодексу України:

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зміст п. 2 додатку №1 до договору, яким визначено, що постачальник здійснює постачання товару через 70 календарних днів від дати підписання цього договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що товар мав бути поставлений відповідачу після спливу 70 календарних днів від дати підписання цього договору, тобто, товар мав бути поставлений у строк 19.08.2021. Іншого строку сторонами погоджено не було. Товар було поставлено відповідачу 30.12.2021, тобто з простроченням у 132 дні. У зв`язку з цим суд не приймає доводи позивача щодо непогодження в договорі кінцевого строку поставки.

Доводи апеляційної скарги «..Згідно академічного тлумачного словника української мови прийменник «через» уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється…

...ТОВ «ЗМТ» не порушувало строку постачання Товару через те, що кінцевий строк постачання сторонами в Договорі поставки № 355 визначений не був.

В додатку № 1 від 10.06.2021 року до Договору поставки № 355 від 10.06.2021 вказано, що Постачальник здійснює постачання Товару «через 70 календарних днів від дати підписання цього договору».

Згідно академічного тлумачного словника української мови прийменник «через» уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно зазначив: «у п. 2 додатку №1 до договору визначено, що постачальник здійснює постачання товару через 70 календарних днів від дати підписання цього договору. 3i змісту даного пункту договору вбачається, що товар мав бути поставлений відповідачу після спливу 70 календарних днів від дати п1дписання цього договору».

В який конкретно день або до якого конкретного дня після спливу 70 календарних днів від дати підписання Договору поставки № 355 постачання має відбутися сторони не визначили.

Дана ситуація врегульована ст. 530 ЦК України, згідно частини другої цієї статті якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, жодних вимог про виконання зобов язання з постачання Товару від АТ «ЗФЗ» не надходило.

ТОВ «ЗМТ» поставило Товар відповідно до п. 2 додатку №1 до Договору поставки № 355, а саме - після спливу 70 календарних днів від дати підписання договору - 30.12.2021. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, зробив невідповідний цим обставинам висновок про те, що ТОВ «ЗМТ» поставивши Товар після спливу 70 календарних днів від дати підписання договору, як те передбачено в п. 2 додатку № 1 до Договору поставки № 355, начебто, порушив своє зобов`язання….» визнаються колегією суддів такими, що суперечать нормам матеріального права, які регулюють порядок вживання термінів «строк» та «термін», їх обчислення і не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що: «…АТ «ЗФЗ» зверталось з листами ввід 21.09.2021 № 27/540 та від 19.10.2021 № 27/588 до ТОВ «ЗМТ», в яких просило (мовою оригіналу): «сообщить предполагаемую дату поставки оборудования».

Листи від 21.09.2021 № 27/540 та від 19.10.2021 № 27/588, направлені АТ «ЗФЗ» на адресу ТОВ «ЗМТ» не є вимогами про виконання обов`язку боржником, а лише містять запитання про строки майбутнього постачання

У відповідях ТОВ «ЗМТ» на вказані листи Позивача за зустрічним позовом міститься інформація про орієнтовні строки постачання товару: 29.11.2021, а також 30.12.2021 року.

Жодних заперечень щодо строку постачання, вказаного у листах Постачальника, АТ «ЗФЗ» не висловлювало.

Таким чином, сторонами Договору поставки № 355 не встановлювалось строку постачання « 19.08.2921», як це визнав суд першої інстанції, i будь-якого іншого.

Таким чином, листування між сторонами, що відбувалось до дати постачання (30.12.2021 згідно видаткової накладної № РН-0000124) свідчить про не встановлення сторонами кінцевого строку постачання i відсутність вимог виконати ТОВ «ЗМТ» обов`язок, відповідно до ст. 530 ЦК України…» оскільки можливість пред`явлення вимоги про виконання зобов`язання в договорі не передбачено, натомість визначено строк поставки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн (а.с.157) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1832/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 4026,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізькі машинобудівні технології (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 29, кв. 6, ідентифікаційний код 31230458).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв