Ухвала

від 15.05.2024 по справі 908/2435/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.2024 Справа № 908/2435/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали заяви АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання рішення від 18.10.23 у справі № 908/2435/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю АТОМПРОМЛАБ, 49050, м. Дніпро, вул. Пушкіна генерала, буд. 1

до відповідача: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення коштів

заінтересована особа: акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

У судовому засіданні приймали /не приймали/ участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 позовні вимоги задоволено частково. Судом вирішено:

- стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) 1 993 839 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн 91 коп. основного боргу, 567 807 (п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот сім) грн 07 коп. інфляційного збільшення, 84 244 (вісімдесят чотири тисячі двісті сорок чотири) грн 98 коп. 3 % річних, судовий збір у розмірі 39 688 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 38 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.;

- зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу з дати винесення рішення (18.10.23) до моменту остаточного виконання рішення суду. Нарахування 3% річних необхідно здійснювати на наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С сума основного боргу, Д кількість днів прострочення;

- в іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.24 апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 без змін.

На виконання рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.24 у справі № 908/2435/23, Господарським судом Запорізької області 01.05.24 видано відповідні накази.

21.03.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання рішення від 18.10.23 у справі № 908/2435/23, в якій уповноважений представник останнього просить суд:

- залучити до участі у справі № 908/2435/23 правонаступника державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом - акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція;

- відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 в частині стягнення з відповідача 567 807,07 грн інфляційних втрат та 84 244,98 грн 3 % річних строком на 5 місяців.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.24 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 06.05.24 судом призначено заяву АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання рішення від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 15.05.24 о 12 год. 30 хв.

09.05.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС Левченко О.О. надійшла заява за вих. від 09.05.24, в якій остання просить суд допустити до участі в судовому засіданні 15.05.24 о 12 год. 30 хв., по справі № 908/2435/23 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 13.05.24 залишено без задоволення заяву представника АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС Левченко О.О. за вих. від 09.05.24 про участь в судовому засіданні 15.05.24 о 12 год. 30 хв. у справі № 908/2435/23 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

10.05.24 через систему «Електронний суд» від позивача (стягувача) надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду. Позивач просить відмовити в задоволенні заяви відповідача з тих підстав, що подані відповідачем звіти про фінансові результати підприємства відповідача підтверджують збитковість підприємства, однак ними не підтверджується неплатоспроможність підприємства. Навпаки, у своїй заяві відповідач підтверджує, що отримує державне фінансування, джерелом якого, зокрема є і податки, що сплачуються позивачем. У зв`язку з введенням на території України військового стану через збройну агресію рф всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі, перебуваючи у несприятливому економічному становищі правомірно очікує на сплату йому боргу за поставлений товар.

Крім того, у запереченнях позивача за вих. від 10.05.24 викладено клопотання про розгляд заяви відповідача за відсутності представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 15.05.24 не з`явились. Про дату, час та місце повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2435/23 за відсутності представників сторін.

В заяві про відстрочення виконання рішення заявником (відповідач, боржник) викладено клопотання про залучення до участі у справі №908/2435/23 правонаступника ДП «НАЕК «Енергоатом» - акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція».

Розглянувши вказане клопотання про заміну сторони (боржника) її правонаступником, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). У разі універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво відбувається у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. У разі часткового (сингулярного) правонаступництва до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 334 ГПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувачау виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, заміна стягувача можлива лише за рішенням суду на підставі його правонаступництва.

В якості підстав для здійснення правонаступництва відповідач посилається на та, що акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та є правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено, що утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.23 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» постановлено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.23 «Про утворення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Відповідно до п. 1 Статуту Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.23, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування вбачається, що за ідентифікаційним номером 24584661 припинено юридичну особу - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та зареєстровано за цим номером Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Положеннями цієї статті визначено, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов`язковість судового рішення.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода па обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Отже, підсумовуючи вищевикладене та проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про те, що оскільки правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу та невжиття заходів в здійсненні правонаступництва є перешкодою подальшого виконання судового рішення у цій справі, з огляду на що клопотання про заміну відповідача (боржника) ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» його правонаступником - акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву АТ НАЕК Енергоатом про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2435/23 суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що ВП ЗАЕС опинилось у складному фінансовому становищі у зв`язку із непередбачуваними обставинами, пов`язаними з військовою агресією збройних сил рф проти України та введенням і продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Указів Президента України. 04.03.22 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75). Восени 2022 року рф регулярно почала обстрілювати енергоінфраструктуру України. У грудні 2022 року через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. А після обстрілів 16.12.22 запровадили надзвичайний стан в енергетиці. 06.06.23 російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС. Безпекова ситуація на Запорізькій АЕС погіршується через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Нестача води у басейнах витримки ВП ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і, як наслідок, - до радіаційних викидів. 04.07.23 о 01:21 год. Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС. Так, підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів. З моменту окупації Запорізька АЕС працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11.09.22 Запорізька АЕС повністю зупинена (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють). Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Водночас, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так, лише за 2022 рік відповідачем отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). Видатки за боргами Запорізької АЕС були заплановані саме в бюджеті цієї філії (відокремленого підрозділу). Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно видатки інших філій (відокремлених підрозділів), а також дирекції АТ «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу), були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. Наразі в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії. Крім того, у відповідача завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель ЗІП, особливо для електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії рф. Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів Запорізької АЕС, яка не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших філій (відокремлених підрозділів) АТ «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької). Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі №908/2435/23.

Як вже зазначалось вище в тексті цієї ухвали, позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду з тих підстав, що, зокрема, внаслідок невиконання відповідачем його господарським зобов`язань перед позивачем, у т.ч. на підставі рішення суду, що набрало законної сили, позивачу завдаються збитки, зокрема, через інфляційні процеси, що відбуваються в державі. Відповідач намагається подати інформацію щодо виконання господарських зобов`язань однобоко і не вказує у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду про те, що за поставлений позивачем товар він мав розрахуватись ще три роки тому. Через вимушене звернення з позовом до суду, відповідач вже отримав відстрочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем більш, аніж на два роки, тож, додатковий строк, про який просить відповідач, є надто тривалою затримкою, що завдає невиправданої шкоди кредитору.

Судом враховано, що відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (дію якого продовжено і він діє станом на дату постановлення цієї ухвали суду).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, враховуючи заперечення позивача проти відстрочення виконання судового рішення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру». А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги:

- заперечення представника позивача;

- те, що відповідачем до заяви додано лише Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік (без відповідної відмітки про подачу такого звіту до податкового органу);

- звіт про фінансові результати за 2023 рік відповідачем не подано;

- зобов`язання з оплати у відповідача перед позивачем виникло з 28.02.22, тобто задовго до виникнення обставин, на які відповідач посилається у заяві про відстрочення виконання рішення;

- враховуючи баланс інтересів стягувача та боржника, судом не вбачається підстав для задоволення заяви ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2435/23.

Як наслідок, у задоволенні вказаної заяви в частині відстрочення виконання рішення у справі №908/2435/23 відмовляється.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 52, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 02.05.24 про відстрочення виконання рішення від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 задовольнити частково.

Замінити боржника - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (код ЄДРПОУ 19355964) у справі № 908/2435/23 його правонаступником Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964).

У задоволенні заяви в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.23 у справі № 908/2435/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 20.05.2024.

СуддяВ.Л. Корсун