Рішення

від 17.05.2024 по справі 910/1714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2024Справа №910/1714/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про стягнення 135 640,96 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Простозем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київтраспарксервіс» про стягнення шкоди завданої внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 135 640,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за право укладання з відповідачем договору №ДНП-2020-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 12.03.2020, було сплачено одноразовий платіж у розмірі 67 820,48 грн. Проте, як встановлено рішенням Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 №75-р/тк відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві. Внаслідок цього позивач відповідно до ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", набув право на стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 135 640,96 грн, що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням останнім законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем подано клопотання про витребування у позивача доказів.

08.03.2024 через систему "Електронний Суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.03.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав заперечення на відповідь на відзив та клопотання про призначення експертизи з поновленням процесуального строку на його подання та витребуванням доказів для її проведення.

18.03.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів від 05.03.2024 та про призначення експертизи від 14.03.2024.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №75-р/тк від 15.07.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента; визнано дії Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладення договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

За зазначені порушення на відповідача накладено штраф.

Вказаним рішенням встановлено, що КП "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 50 рішення).

Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосування електронних торгів, затвердженого наказом директора КП "Київтранспарксервіс" від 06.08.2019 №70, встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншим суб`єктам господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.

Так, відповідно до п. 5.2 зазначеного Положення, загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Пунктом 56 рішення встановлено, що за інформацією КП "Київтранспарксервіс", одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж трьох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Таким чином, Комітетом встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує на те, що за результатами аукціону №UA-PS-2020-02-05-000038-1 по лоту: "право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, просп. Григоренка, 40/1, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва", який було проведено відповідачем 19.02.2020, позивача визнано переможцем аукціону.

В оголошенні про проведення продажу через систему Prozorro.продажі, відповідачем зазначено, що загальна ціна договору складається з двох основних компонентів: вартості експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразового платежу за право укладання договору. При цьому, одноразовий платіж за право укладання договору сплачується одноразово переможцем аукціону на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж 3-х банківських днів з дня підписання Протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку непідписання або розірвання договору.

27.02.2020 позивачем було сплачено на користь відповідача одноразовий платіж у розмірі 67 820,48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 27.02.2020.

12.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2020-03/05.

З огляду на те, що відповідачем було порушено законодавства про захист економічної конкуренції, позивачу було завдано збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору у сумі 67 820,48 грн.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п. 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

За таких обставин, посилаючись на норми ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 135 640,96 грн, що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що сторонами до підписання договору було погоджено всі істотні умови договору та позивачу були відомі та погоджені ним умови договору щодо обов`язку сплати одноразового платежу; рішенням Комітету не було надано оцінки спірному договору. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 255 Господарського кодексу України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб`єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Суд виходить з того, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Цивільне законодавство України не встановлює обмежень у здійсненні особою права на звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди. Порядок провадження у таких справах врегульовано нормами процесуального законодавства.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України не передбачає рішення Антимонопольного комітету України серед підстав звільнення від доказування.

Тому факт зловживання монопольним (домінуючим) становищем, як і завдання у зв`язку з цим шкоди за позовами на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підлягають доказуванню за загальними правилами.

Як вбачається із матеріалів справи, КП "Київтранспарксервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до АМКУ про визнання недійсним та скасування рішення АМКУ від 15.07.2021 №75-р/тк в частині пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі №910/16055/21, позовні вимоги КП "Київтранспарксервіс" залишені без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 закрито касаційне провадження у справі №910/16055/21 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справ №910/16055/21 залишено без змін.

Зазначеним рішенням встановлено, що Комітетом доведено, а позивачем не спростовано, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві обов`язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування, забезпечувального платежу, штрафів за відмову від укладання договору або підписання актів приймання-передачі майданчиків в експлуатацію становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 4.3 договору, загальна ціна договору становить 746 025,28 грн, з яких вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору - 678 204,80 грн, та одноразовий платіж за право укладення договору - 67 820,48 грн.

Однак, стягнення комунальним підприємством суми одноразового платежу за право укладення договору є неправомірним. Як встановлено у рішенні АМКУ та рішенні суду у справі №910/16055/21, КП "Київтранспарксервіс" застосовував передбачений договором одноразовий платіж за право укладення договору з метою одержання додаткових коштів унаслідок порушення прав суб`єктів господарювання, з якими КП "Київтранспарксервіс" укладав договори про надання в експлуатацію майданчиків для паркування.

Таким чином, шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення договору у розмірі 67 820,48 грн.

Протиправна поведінка відповідача у даному випадку полягає у тому, що у зв`язку із встановленням обов`язку сплати одноразового платежу за право укладення договору, останнім були порушені норми Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою полягає в тому, що внаслідок вчинення вказаних вище дій позивачем були переплачені грошові кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), дослідивши у повній мірі матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду в сумі 67 820,48 грн.

Отже, на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану останньому шкоду у подвійному розмірі, тобто у сумі 135 640,96 грн.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив заперечення не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактичних обставин справи.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" про стягнення грошових коштів у сумі 135 640,96 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ - 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 33В, офіс 301, код ЄДРПОУ - 42931300) 135 640 (сто тридцять п`ять тисяч шістсот сорок) грн 96 коп. - суми завданої шкоди та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна