Ухвала

від 02.10.2024 по справі 910/1714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

02.10.2024Справа №910/1714/24за заявою: Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про: розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 17.05.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про стягнення 135 640,96 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Швець В.М.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" - задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" 135 640 грн 96 коп. - суми завданої шкоди та 3 028 грн - витрат по сплаті судового збору.

03.09.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

21.08.2024 через діловодство суду від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення, в якій заявник просить суд розстрочити виконання судового рішення у справі № 910/1714/24 та затвердити графік виконання судового рішення.

02.09.2024 господарська справа №910/1714/24 повернулась з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" призначено до розгляду на 02.10.2024.

Через систему "Електронний суд" 01.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Простозем" надійшли заперечення на заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про розстрочення виконання судового рішення.

У судовому засіданні 02.10.2024 представник заявника підтримав подану заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином.

За змістом ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

А відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" без участі представника позивача.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", надавши оцінку доводам заявника та наявним в матеріалах справи документам, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання судового рішення суду у справі № 910/1714/24 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про відстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення у справі № 910/1714/24, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади.

Однак, заявником не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 74, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подану заяву, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд відмовляє у задоволенні заяви Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/1714/24.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 17.05.2024 у справі №910/1714/24.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складений 04.10.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна