Рішення

від 07.05.2024 по справі 916/5487/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5487/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Ейсмонт І.С.,

від позивача 1: не з`явився,

від позивача 2: Колесніков О.В.,

від відповідача: Кобиляков А.А.,

від третьої особи: Павлова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної (військової) адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», про стягнення 423777,53 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі Міністерство, Позивач 1) та Одеської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОВНІШТОРГРЕСУРС до Державного бюджету України 423777,53 грн пені, у зв`язку із неналежним виконанням останнім умов укладеного 02.04.2022 р. між Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією (далі Адміністрація, Позивач 2), Акціонерним товариством УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗОВНІШТОРГРЕСУРС (далі ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС, Відповідач) договору на постачання продовольчих товарів в частині своєчасної поставки товарів.

При цьому Прокурором зазначається, що кошти отримані Акціонерним товариством УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ для оплати вартості поставленого товару є субвенцією, перерахованою з Державного бюджету України до місцевих бюджетів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області позовній заяві Прокурора присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/5487/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 р. прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5487/23, визнано її малозначною та ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі Третя особа, АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»).

02.01.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС звернулось до господарського суду із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, мотивуючи наявними підставами, визначеними частиною 3 статті 247 ГПК України, до яких, зокрема, віднесено: значення справи для відповідача, що матиме на меті реалізацію прав спрямованих на захист ділової репутації, в т.ч. шляхом призначення судово-економічної експертизи, наявність декількох справ із товариством з однаковим предметом спору у господарських судах; специфічний спосіб захисту; складний предмет доказування; великий обсяг доказів.

03.01.2024 р. Прокурор звернувся до господарського суду із заявою про розгляд справи в судовому засіданні.

03.01.2024 р. Міністерством представлено письмові пояснення, в яких підтримує позицію Прокурора стосовно порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС взятих на себе за укладеним тристороннім договором зобов`язань в частині своєчасної поставки товару та просить проводити розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2024 р. вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.02.2024 р.

09.01.2024 р. АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» представлено письмові пояснення, в яких підтримує позицію Прокурора стосовно порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС взятих на себе за укладеним тристороннім договором зобов`язань в частині своєчасної поставки товару.

29.01.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, посилається, серед іншого на те, що в контексті предмету розгляду даної справи відсутні порушені права Позивачів, адже приписи законодавства України передбачають визначення сторонами правочину правових наслідків за порушення його умов, у той же час умови договору встановлюють, що у випадку порушення строків виконання зобов`язань із поставки товару пеня сплачується на розрахунковий рахунок платника АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Окрім того, звертає увагу суду, що Міністерство не являється учасником укладеного договору; в процесі здійснення господарських взаємовідносин відсутні порушення строків поставки товару; представлена позовна заява порушує приписи частини 1 статті 61 Конституції України, адже не позбавляє АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» як учасника договору права на звернення із аналогічним позовом до суду; походження коштів з Державного бюджету України не змінює факту того, що правовідносини виникли саме на підставі укладеного договору, погоджені умови якого регулюють питання стягнення пені у випадку порушення строків його виконання; представлений Прокурором розрахунок пені містить арифметичні помилки та не враховує досягнення між учасниками договору новації у зобов`язані.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. відкладено підготовче засідання на 29.02.2024 р.

05.02.2024 р. Прокурором представлено відповідь на відзив, в якій підтримує позицію стосовно задоволення заявлених позовних вимог. Заперечує проти викладеного у відзиві та посилається на те, що Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, яке здійснює перерахування коштів АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» для подальшої оплати вартості поставленого товару, у той же час Адміністрація виступає замовником за укладеним договором; Відповідачем порушено взяті на себе умови в частині своєчасної поставки відповідного товару; АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» повністю підтримано позицію Прокурора, що спростовує порушення приписів частини 1 статті 61 Конституції України.

13.02.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС представлено заперечення, в яких підтримує викладену у відзиві позицію.

28.02.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС представлено заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із недотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

28.02.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС представлено відповідь на письмові пояснення АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.03.2024 р.

20.03.2023 р. Прокурором представлено заперечення на заяву ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.03.2024 р.

Призначене на 28.03.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2024 р. призначено підготовче засідання на 11.04.2024 р.

09.04.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС представлено заяву про застосування строків позовної давності, адже приписи законодавства України передбачають спеціальну позовну давність до вимог про стягнення неустойки.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, які будуть викладені в мотивувальній частині рішення.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 р. відкладено розгляд справи на 30.04.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 07.05.2024 р.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності сторін перед законом та судом, а також з метою надання можливості учасникам справи реалізувати права на викладення позиції у справі, виступу зі вступними словами, важливість справи для учасників справи та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представників ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС у засіданнях суду в режимі відео конференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідними заявами.

Представник Міністерства в засідання суду не з`являвся.

Відповідно до наявних в матеріалах справи сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок до електронного кабінету Міністерства доставлено кожну із ухвал суду у справі, в тому числі автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області доставлено до електронного кабінету Міністерства протоколи судових засідань, із поставленими протокольними ухвалами.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, відтак Міністерство належним чином повідомлено про судове провадження та призначенні засідання суду.

В процесі розгляду справи Прокурор підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представники Адміністрації та АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» підтримували позицію Прокурора, представники ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС натомість заперечували проти заявлених позовних вимог та наполягали на відмові у задоволенні позову.

07.05.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

02.04.2022 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 р. № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" між Адміністрацією (Замовник), AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (Платник) та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС (Постачальник) укладено договір на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, шляхом приєднання до його умов, оприлюдненого на сайті АТ "Укрзалізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement (Договір).

Умовами пункту 1.1. якого передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (надалі Товар (-и)), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються Замовником у заявках (далі заявка), а Замовник зобов`язується прийняти вказаний Товар, а Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору. Укладанням цього Договору Постачальник підтверджує, що Товар належить Постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено Сторонами.

Обсяги поставки Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Замовника (пункт 1.3).

Загальна ціна (вартість) Договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого Товару, на підставі підписаних Сторонами (Постачальником та Замовником) первинних бухгалтерських документів (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 2.2. оплата Товару Платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 197 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України 2 березня 2022 р.»), на таких умовах:

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості Товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках Платника.

Остаточний розрахунок за поставлений Товар проводиться Платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках Платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі Товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних Постачальником та Замовником.

Усі розрахунки за Договором здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України ? гривні (пункт 2.4).

Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником партіями протягом строку дії Договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього Договору, на підставі письмових заявок Замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Товару (пункт 5.1).

Постачальник зобов`язаний розглянути заявку Замовника у строк не більше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення Постачальником сканованої копії рахунку, у порядку, визначеному п. 2.2 цього Договору, після чого заявка вважається узгодженою. Повідомлення Постачальника про прийняття заявки Замовника (сканована копія рахунку на попередню оплату) направляється на ту електронну адресу Замовника, з якої надійшла заявка, визначена пунктом 1.1 цього Договору, або за допомогою інших засобів передачі електронних повідомлень, що визначені заявкою. Якщо Постачальник не має можливості виконати поставку на умовах, викладених у заявці, Постачальник повинен письмово відмовити в заявці (із зазначенням причин такої відмови) та направити таку відмову Замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень у строк, що не перевищує 24 (двадцять чотири) години з моменту отримання відповідної заявки. У разі, якщо Постачальник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання відповідної заявки Замовника не вчинив або вчинив із запізненням дії визначені у цьому пункті вище, то така заявка Замовника вважається не прийнятою Постачальником та не узгодженою Сторонами (пункт 5.3).

Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково (пункт 5.4).

Датою поставки Товару є дата приймання Замовником партії Товару та підписання Замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку Товару негайно передається Замовником Платнику у визначеному цим Договором порядку (пункт 5.5).

Поставка Товару здійснюється Постачальником за власний рахунок з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану».

Поставка Товару здійснюється Постачальником у пункт призначення, визначений Замовником у заявці. У разі вибору Постачальником здійснення перевезення Товару залізничним транспортом, Постачальник зобов`язаний поставити Товар на станцію навантаження власними силами, ціна за Товар при цьому не змінюється. Навантаження Товару відповідному перевізнику (який визначається Постачальником за погодженням із Замовником) здійснюється Постачальником. Транспортні документи для подальшого перевезення Товару готує Постачальник (пункт 5.6).

Перехід права власності на Товар відбувається в момент прийняття представником Замовника партії Товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії Товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами (пункт 5.8).

У разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки (пункт 6.1).

У разі невиконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та цього Договору, за винятком випадків, коли виконання таких стає неможливим в силу обставин форс-мажору, зміни законодавства та ін (пункт 6.4).

Сторони докладають усіх зусиль для розв`язання шляхом переговорів будь-яких розбіжностей, що виникають між ними згідно або у зв`язку з виконанням цього Договору (пункт 9.1).

Сторони визнають, що всі ймовірні претензії за цим Договором повинні бути розглянуті протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії (пункт 9.2).

Усі спори, з яких не було досягнуто згоди, вирішуються в судовому порядку згідно з законодавством України (пункт 9.3).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення Постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків ? до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1).

Відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей Договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання Замовника та Постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття Замовником усіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Замовником на адресу Постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього Договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття Постачальником всіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Постачальником на адресу Замовника письмового повідомлення про прийняття заявки Замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього Договору (пункт 11.2).

Постачальник не має права змінювати умови Договору, а лише може до них приєднатися (пункт 11.3).

Цей Договір укладено українською мовою. Договір в повному тексті та чинній редакції оприлюднений (розміщений) на вебсайті: http://uz.gov.ua (пункт 11.6).

У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються законодавством України (пункт 11.10).

ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС приєдналось до умов Договору шляхом проставлення підпису та відтиску печатки на примірнику.

02.04.2022 р. Адміністрацією виставлено ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС заявку на придбання Товару загальною вартістю 43008000,00 грн з ПДВ, дата поставки Товару 08.04.2022 р.

02.04.2022 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС виставлено рахунок на оплату Товару загальною вартістю 43008000,00 грн з ПДВ.

04.04.2022 р. Адміністрацією виставлено ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС заявку на придбання Товару загальною вартістю 2863933,20 грн з ПДВ, дата поставки Товару 08.04.2022 р.

04.04.2022 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС виставлено рахунок на оплату Товару загальною вартістю 2863933,20 грн з ПДВ.

11.04.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 1454544,00 грн з ПДВ.

13.04.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 1409389,20 грн з ПДВ.

14.04.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 1321205,75 грн з ПДВ.

14.04.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 1321205,75 грн з ПДВ.

17.04.2022 р. Адміністрацією виставлено ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС заявку на придбання Товару загальною вартістю 24576000,00 грн з ПДВ, дата поставки Товару 22.04.2022 р.

17.04.2022 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС виставлено рахунок на оплату Товару загальною вартістю 24576000,00 грн з ПДВ.

18.04.2024 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС звернулось до Адміністрації із листом, в якому посилається на виконання заявки від 17.04.2022 р. про поставку Товару загальною кількістю 400000,00 кг, повідомляє, що відповідний Товар є таким, що імпортується, у зв`язку із наявними затримками у митних процедурах через введення правового режиму воєнного стану, просить погодити продовження терміну поставки Товару до 06.06.2022 р. Додатково повідомляє, що у випадку не отримання відповіді, проте прийняття наступної поставки без зауважень, наявні підстави вважати погодженими запропоновані умови. Відповідно до відмітки на листі, його отримано Адміністрацією 02.05.2022 р.

25.04.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 2912256,00 грн з ПДВ.

02.05.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 5136384,00 грн з ПДВ.

04.05.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 3815424,00 грн з ПДВ.

12.05.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 3649536,00 грн з ПДВ.

17.05.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 3993600,00 грн з ПДВ.

22.05.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 60948,48 грн з ПДВ.

01.06.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 2292971,52 грн з ПДВ.

05.06.2022 р. між Адміністрацією та ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС підписано акт приймання-передачі Товару разом із видатковою накладною загальною вартістю 72468,48 грн з ПДВ.

22.08.2022 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС звернулось до Адміністрації із листом, в якою повідомляє про виконання станом на 05.06.2022 р. заявки на придбання Товару від 17.04.2022 р., при цьому термін поставки Товару погоджено до 05.06.2022 р. на підставі листа від 18.04.2022 р. Просить надати лист на підтвердження належного виконання зобов`язань ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС та прийняття продукції без зауважень.

08.09.2022 р. Адміністрацією надано відповідь на лист ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС (від 22.08.2022 р.), в якій підтверджує факт належного виконання зобов`язання щодо поставки в узгоджені строки Товару у кількості 400000,00 кг.

12.12.2022 р. Адміністрацією надіслано повідомлення до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», в якому посилаючись на проведену Південним офісом Держаудитслужби ревізію повідомляє про порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС умов укладеного Договору в частині дотримання строків поставки Товару, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення 211979,68 грн пені, відповідно до умов пункту 6.1 договору на рахунок платника.

29.12.2022 р. АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» надано відповідь на повідомлення Адміністрації, в якому посилається на те, що існує ризик відмови у задоволенні позовних вимог у разі звернення саме АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» із відповідними позовом про стягнення коштів за тристоронніми договорами з підстав неналежності позивача, оскільки питання, що стосуються процесу поставки та відповідальності за її неналежне виконання, за умовами договорів, знаходяться у площині відносин виключно між замовником та постачальником, жодні права платника у даному випадку не порушуються.

Зазначає, що штрафні санкції за прострочення поставки товарів є доходом державного бюджету.

10.04.2023 р. Одеська обласна прокуратура звернулась до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» із запитом в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просить надати інформацію про стан фінансування та виконання укладених протягом 2022-2023 рр. тристоронніх договорів, замовником в яких виступає Адміністрація.

24.04.2023 р. АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» надано відповідь на звернення Прокуратури, в якому посилається на те, що у випадку не здійснення поставки або здійснення не в повному обсязі жодні права АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» як платника за тристороннім договором не порушуються.

23.06.2023 р. Південним офісом Держаудитслужби на звернення Прокурора представлено акт ревізії окремих питань фінансового-господарської діяльності Адміністрації за період 24.02.2022 р. по 30.06.2022 р., в якому зазначає про порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС умов укладеного тристороннього договору в частині своєчасної поставки товару. При цьому за умови наявності прострочення поставки ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС не сплачено на рахунок Платника 211979,68 грн пені, що призвело до недоотримання державним бюджетом штрафних санкцій на відповідну суму.

11.07.2023 р. Одеська обласна прокуратура звернулась до Адміністрації із запитом в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на вивчення стану дотримання вимог постанови Уряду від 02.03.2022 р. № 185, те, що під час виконання договорів, укладених в тому числі із ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС, виявлено завдані Державному бюджету збитки. З метою вжиття заходів представницького характеру просить представити відповідні тристоронні договори разом із додатками.

26.07.2023 р. Адміністрацією у відповідь на запит Прокуратури повідомлено про проведення Південним офісом Держаудитслужби ревізії, якою зобов`язано повідомити Платника за укладеними договорами про допущені порушення. Представляє запитуванні документи.

14.08.2023 р. Прокурор звернувся до Міністерства із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС умов укладеного тристороннього договору в частині дотримання строків поставки товару, на те, що Міністерство є головним розпорядником субвенцій з державного бюджету, котрий перераховує кошти АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» для оплати вартості поставленого товару. Просить повідомити про вжитті або вжиття відповідних заходів.

14.08.2023 р. Прокурор звернувся до Адміністрації із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС умов укладеного тристороннього договору в частині дотримання строків поставки товару, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення пені за порушення строків поставки товару. З`ясовує, чи вживались заходи представницького характеру з метою стягнення з ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС відповідної заборгованості.

21.08.2022 р. Міністерство надано відповідь на звернення Прокурора, в якому повідомляє, що не є стороною укладеного Договору, відтак відсутні правові підстави для вжиття Міністерством заходів щодо стягнення з ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС пені.

24.08.2023 р. Адміністрацією надано відповідь на звернення Прокурора, в якій повідомляє про звернення до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» як платника за договором для отримання реквізитів рахунку для сплати постачальником штрафу.

11.09.2023 р. Прокурор звернувся до Адміністрації із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на проведену Південним офісом Держаудитслужби ревізію, якою встановлено порушення ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС умов укладеного договору та не сплату пені за порушення строків поставки товару, просить надати розрахунок пені та повідомити про вжиття заходів представницького характеру. А також висловити позицію стосовно пред`явлення Прокурором позовної заяви в інтересах Адміністрації.

22.09.2023 р. Адміністрацією складено до ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС та АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» претензію, в якій посилаючись на порушення Відповідачем умов тристороннього договору в частині дотримання строків поставки товару, пропонує сплатити на реквізити платника АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» 423777,53 грн пені відповідно до наведеного розрахунку.

26.09.2023 р. Адміністрацією надано відповідь на звернення Прокурора, до якої додана претензія від 22.09.2023 р. адресована ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС та АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

24.10.2023 р. ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС надано відповідь на претензію Адміністрації (від 22.09.2023 р.), в якій викладає свою позицію стосовно спірних моментів.

26.10.2023 р. Прокурор звернувся до Адміністрації із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просить надати інформацію стосовно розгляду ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС претензії від 22.09.2023 р.

24.11.2023 р. Адміністрацією складено до Одеської обласної прокуратури лист, в якому посилаючись на укладені тристоронні договори на виконання постанови Уряду від 02.03.2022 р. № 185, проведену Південним офісом Держаудитслужби ревізію, те, що частиною контрагентів добровільно сплачену пеню за порушення строків поставки товару, іншою частиною відмовлено у задоволенні відповідних претензій, повідомляє, що не заперечує проти представництва інтересів Адміністрації в судах із позовами про стягнення коштів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (в редакції на час укладення Договору) установлено, що в умовах воєнного стану Акціонерне товариство Українська залізниця уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих товарів і пакувальних товарів для їх фасування, санітарно-гігієнічних товарів, пального, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання) (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (в редакції на час укладення Договору) визначено, що з метою забезпечення належного функціонування акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Укрзалізниця) в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, виділити Міністерству інфраструктурі 18006 млн. гривень для здійснення Укрзалізницею заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану в частині закупівель палива та мастильних матеріалів, електроенергії, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об`єктах залізничної інфраструктури та необхідного ремонту тягового і рухомого складу, виплати заробітної плати та на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих товарів і пакувальних товарів для їх фасування, пального, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання (пункт 2).

З метою здійснення фінансування заходів, визначених пунктом 2 цієї постанови, за рахунок виділених із резервного фонду коштів Державна казначейська служба у разі потреби за зверненням Міністерства інфраструктури та наданих розрахунків і довідок Укрзалізниці може здійснювати перерахування коштів з рахунка Міністерства інфраструктури, відкритого в Державній казначейській службі, на рахунки Укрзалізниці, відкриті в державних банках (пункт 4).

Звертаючись із позовною заявою, Прокурором зазначено, що звернення із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення державних інтересів, а стягнення пені з постачальника до Державного бюджету України сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а отже - і укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресору. Недотримання постачальником договірних зобов`язань перед державою в умовах воєнного стану суспільному інтересу очевидно не відповідає, а тому має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері, що є підставою для вжиття Прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист. Органами, уповноваженими на захист державних інтересів у спірних правовідносинах, є Адміністрація та Міністерство, які не здійснюють належних заходів щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи викладене, господарським судом встановлено, що Прокурором дотримано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в контексті сформованих Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 висновків, в частині своєчасного повідомлення, про наявне, за посиланням Прокурора порушення, втім Адміністрацією та/або Міністерством не вчинено спрямованих на захист порушених інтересів дій, відтак Прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів Адміністрації та Міністерства.

Вищезазначене є підставою відмови у задоволенні заяви ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС про залишення позову без розгляду.

Предметом спору є матеріально-правова вимога про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань з поставки товару.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами статті 712 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

При цьому частина 3 статті 232 ГК України встановлює імперативні приписи стосовно того, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (частина 1 статті 3 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, належать справедливість, добросовісність, розумність, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці засади регулюють конкретні правовідносини так, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, дбаючи водночас про права й інтереси інших учасників, зокрема передбачаючи можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших учасників (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 917/1338/18).

За змістом частини 3 статті 6 ЦК України сторони договору на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень (правова позиція викладна у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 р. у справі № 149/1499/18).

Як вбачається із матеріалів справи, скориставшись засадою свободи договору, між Замовником Адміністрацією, Платником АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» та Постачальником ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС узгоджено пункт 6.1 укладеного між ними Договору щодо розміру та порядку сплати пені за порушення постачальником строку поставки товару, а саме визначили, що пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ сплачується на рахунок платника АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Водночас, ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС укладено даний договір лише шляхом приєднання до його умов, які викладались на сайті АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Отже, ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС не впливало на формулювання умов договору, не могло їх змінити в переддоговірній процедурі, а лише приєдналось до умов договору в цілому.

Прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару в сумі 423777,53 грн до Державного бюджету України.

АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» є самостійною юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця», відповідно яка вправі набувати цивільні права та обов`язки, здійснювати їх захист.

Доводи прокурора про те, що кошти, які ТОВ ЗОВНІШТОРГРЕСУРС отримало в рахунок оплати за договором, були виділені як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, а отже мають стягуватися до Державного бюджету України, не беруться судом до уваги, оскільки умови Договору, а в спірному випадку умови про сплату пені можуть встановлюватись сторонами у договорі, і сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок Платника АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Пунктом 23 частини 2 статті 29 БК України передбачено зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 6-3, 6-4, 6-9, і 13-5 частини третьої цієї статті, пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктом 13 частини першої статті 64-1 та пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 цього Кодексу).

Таким чином, БК України передбачено можливість зарахування до Державного бюджету України лише тієї пені, яка стягується на підставі закону, а не на підставі договору.

Разом з тим, і частина 2 статті 231 ГК передбачає, якщо зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, сторони можуть врегулювати сплату неустойки (пені, штрафу) у договорі іншим чином, ніж передбачено цією нормою статті.

Окрім того, правова конструкція частини 2 статті 232 ГК України передбачає право учасника господарських відносин на пред`явлення вимог щодо сплати штрафних санкцій, у той же час, коло відповідних учасників господарських відносин в контексті цієї справи визначено укладеним 02.04.2022 р. тристороннім договором.

За таких обставин, Платник АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» не є третьою особою, на яку відповідно до частини 1 статті 528 ЦК України боржник поклав виконання свого обов`язку, а є однією із сторін договору, тобто є самостійною стороною у договірних зобов`язаннях сторін з правами та обов`язками.

АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем у суді, зокрема й заявляти позовну вимогу про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання в частині поставки товару, передбаченої укладеним Договором.

Наведене спростовує твердження, що АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» є лише фактичним платником грошових коштів за грошовими зобов`язаннями замовників за тристороннім договором та не може набувати жодних прав за договором, у тому числі й права вимоги будь-якого виконання на її користь.

З огляду на вищевикладене та положення пункту 6.1 укладеного Договору, яке передбачає обов`язок постачальника сплатити пеню у випадку затримки поставки товару саме на рахунок платника, яким є АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», господарський суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Щодо позовної давності для звернення до суду.

Так, щодо питань, які стосуються стягнення штрафних санкцій у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX унормовано, що відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодекс України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, визначені Цивільним кодексом України, не сплинули, а продовжені на строк дії воєнного стану.

Оскільки, Прокурором строк позовної давності не пропущено, заява Відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін не впливають на підстави прийнятого рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної (військової) адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», про стягнення 423777,53 грн заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Прокуратуру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 17 травня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут