Постанова

від 14.05.2024 по справі 686/817/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 686/817/22

провадження № 61-11672св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської радизвернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області), про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що державний кадастровий реєстратор відділу у Нижньосірогозькому районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області Жилін А. М. 28 серпня 2021 року вніс до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Хмельницької міської територіальної громади. Підставою для внесення відомостей вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 044414 від 23 квітня 2009 року, реєстраційний номер 010974300110, виданий на підставі рішення сесії Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району № 12 від 18 грудня 2008 року. Право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 вересня 2021 року реєстратором Ярмолинецької селищної ради Макух Р. І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2460975068040, номер запису про право власності 44076463.

Проте, прокурор вважав, що ОСОБА_1 станом на час звернення до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянкуправо власності на земельну ділянку не набула.

Згідно з інформацією відділу № 1 Управління у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 жовтня 2021 року у книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутні відомості щодо видачі та сам архівний примірник державного акту серії ЯЕ № 044414 від 23 квітня 2009 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 . Рішенням Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району № 12 від 18 грудня 2008 року питання про надання права на земельну ділянку площею 0,15 га ОСОБА_1 не розглядалося.

Згідно з інформацією Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2021 року спірна земельна ділянка завжди знаходилась в межах м. Хмельницького та до земель комунальної власності Стуфчинецької сільської ради не належала. Крім того, спірна земельна ділянка перебуває в межах земель природно-заповідного фонду (дендрологічний парк «Поділля»).

Відповідно до плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням сесії від 30 березня 2011 року № 25, земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 відноситься до зони зелених насаджень спеціального призначення (Р-2с). Зона Р-2с зелених насаджень спеціального призначення виділена для забезпечення правових умов створення і збереження спеціальних зелених насаджень як фактору захисту навколишнього природного середовища від негативного антропогенного впливу та умов функціонування зеленого господарства міста. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок є озеленення (посадка дерев, кущів, газонів) санітарно-захисних зон підприємств, шумових зон об`єктів транспорту, охоронних зон повітряних ліній електропередач, коридорів та інших комунікацій, зон санітарної охорони об`єктів водопостачання, територій, зсувів, тощо.

Вказане свідчить про те, що спірна земельна ділянка не може перебувати у приватній власності для ведення особистого селянського господарства.

Також, прокурор вказував, що він має право на звернення до суду з цим позовом, оскільки земельна ділянка природно-заповідного фонду вибула з власності територіальної громади міста з грубим порушенням вимог законодавства, що порушує інтереси держави. Крім цього, уповноважений державою орган не вжив заходів до захисту прав та повернення спірної земельної ділянки.

Прокурор просив:

визнати незаконною і скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га, припинивши право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;

визнати незаконною і скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року у складі судді Павловської А. А. у задоволенні позову заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

право власності на земельну ділянку відповідача виникло 23 квітня 2009 року. Постанова Верховної Ради України «Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області» прийнята 12 травня 2011 року, тобто, через два роки після набуття права власності відповідачем. Права Хмельницької міської ради не порушені, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, що спірна земельна ділянка знаходиться в межі м. Хмельницького та в межах парку «Поділля», яка саме земельна ділянка перебуває у власності Хмельницької міської ради, де проходить її межа, її площа та конфігурація, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем. Відмова у реєстрації земельної ділянки комунальної власності державним реєстратором не є таким доказом, оскільки ним виявлено накладання земельних ділянок лише на цей час. Листи, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, положення про дендрологічний парк «Поділля», рішення Хмельницької обласної ради не можуть свідчити про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Хмельницького та в межах земель природно-заповідного фонду, оскільки не містять безпосередньо інформації щодо предмета доказування. Судом роз`яснювалося право позивача на заявлення клопотання про проведення експертизи, однак прокурор таке клопотання не заявив. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування дендропарку «Поділля» не розроблений, а тому і не може свідчити, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах дендропарку «Поділля». Також суд вказав, що межі м. Хмельницького згідно постанови Верховної Ради України збільшилися на 27 га, а в наявних у справі наданих позивачем письмових доказах йдеться про площу загалом 26 га. Оскільки площа спільної земельної ділянки менше 1 га, а матеріали справи не містять доказів того, за рахунок яких земель збільшено площу міста саме на ще один цей гектар, це створює додаткові сумніви в доведеності позовних вимог в частині факту порушення права власності позивача. Обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні відсутній, тому стверджувати про будь-яку вину відповідача у скоєнні злочинних дій неприпустимо.

Суд першої інстанції не взяв до уваги висновок експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 вересня 2022 року, проведеного в межах кримінального провадження, оскільки він складений з порушенням вимог чинного законодавства. Вказав, що для проведення експертизи надано СD-R диск з координатами м. Хмельницького, які, як пояснила експерт Куклюк О. В. в судовому засіданні, вона використовувала під час проведення експертизи, а правовстановлювальна та технічна документація на межі території адміністративно-територіальних одиниці - м. Хмельницький не досліджувалася та не співставлялася. Електронні координати меж м. Хмельницького отримані експертом від структурного підрозділу Хмельницької міської ради, в інтересах якого заявлено позов. При цьому із вказаних матеріалів не відомо, хто, коли та яким чином створив вказані координати, чи розробленні вони в порядку, встановленому Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Досліджувана експертом територія м. Хмельницького (додаток 1) не є замкнутою ділянкою із визначеною площею, поворотними точками, які визначають її конфігурацію, а являє собою лише ламану лінію в просторі. У висновку експерта не зазначено та не відображено, які саме ділянки увійшли в межі м. Хмельницький та за рахунок яких земель Стуфчинецької сільської ради були змінені межі м. Хмельницького. Експертом не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 року апеляційні скарги Хмельницької міської ради та заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року скасоване та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано:

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га;

у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь Хмельницької обласної прокуратури у сумі 11 350,00 грн і на користь Хмельницької міської ради у сумі 6 810,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

рішенням органу місцевого самоврядування земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 не передавалася у власність відповідачу, наявний у ОСОБА_4 державний акт на право власності на землю хоча й містить відповідну відмітку про реєстрацію, проте не зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Крім того, земельна ділянка у розмірі та конфігурації з урахуванням координат та встановлених меж не могла бути передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки належить до земель природно-заповідного фонду. Таким чином, оскільки реєстрація права власності відповідача на спірну земельну ділянку проведена з порушення наведених вище вимог законодавства позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі підлягають задоволенню;

суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції про неналежність та недопустимість доказу - висновку експерта комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 27 вересня 2022 року, проведеної в межах кримінального провадження. Вказав, що відповідно до цього висновку, спірна земельна ділянка накладається на межі м. Хмельницького станом на 23 квітня 2009 року площею 0,1489 га, станом на 20 вересня 2021 року площею 0,1489 га. Експертиза проводилася у кримінальному провадженні, тому висновок не містить зазначення того, що він підготовлений для подання до суду. Питання достатності наданих матеріалів для проведення експертизи належить до компетенції експерта. При проведенні експертизи експертом були використані копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 із каталогом координат поворотних точок меж земельної ділянки площею 0,15 га в паперовому вигляді, в паперовому та електронному вигляді (в системі координат СК-63) координати поворотних точок межі в районі дендропарку «Поділля» та координати поворотних точок меж м. Хмельницького в електронному вигляді, що є складовою частиною землевпорядної документації та отримані від управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради. У матеріалах справи відсутні докази на спростування правильності досліджених експертом документів у паперовому та електронному вигляді. Безпідставним є посилання у рішенні суду на те, що межі міста могли бути змінені у 2011 році саме за рахунок територій Стуфчинецької сільської ради, на яких розташована земельна ділянка відповідача;

суд апеляційної інстанції вважав, що надані представником відповідача копії індексної кадастрової карти достовірно не підтверджують розміщення спірної земельної ділянки за межами м. Хмельницького і не містять інформації про підстави і порядок формування, посадову особу, яка їх формувала.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, так як відповідно до діючого законодавства відповідне право припиняється у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим:

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, неможливості проведення державної реєстрації земельних ділянок, відомості про які не внесено до Державного реєстру земель, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у разі зміни меж населеного пункту; припинення права власності на земельні ділянки відомості про які не внесено до Державного реєстру земель, у разі зміни меж населеного пункту; пріоритетності даних, які містяться в Державному земельному кадастрі, в тому числі щодо місця розташування та конфігурації земельної ділянки (зокрема з урахуванням існуючих характеристик об`єктів Державного земельного кадастру), над даними, які надаються органом місцевого самоврядування до затвердження їх відповідним органом державної влади; можливості формування земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку при відсутності відомостей про таку земельну ділянку в Державному реєстрі земель (до 2013 року) з метою внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру;

судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що наявність правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку, свідчить про наявність права власності на земельку ділянку. На власника земельної ділянки ні ЗК України, ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43, не покладається обов`язок здійснювати зберігання документів, які створюються органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування. Дії пов`язані з видачою правовстановлюючого документу на землю були поведені виключно суб`єктами владних повноважень та без участі відповідача. Громадянин не може нести відповідальність за помилки суб`єктів владних повноважень, пов`язані з неналежним зберігання в архівних установах матеріалів, визначених вказаною вище Інструкцією № 43. Задоволення позову призведе до непропорційного втручання у право відповідача мирно володіти своїм майном та покладе лише на нього обов`язок щодо можливого виправлення помилок органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом необхідності повторного набуття права власності на земельну ділянку, право на отримання якої гарантовано державою;

суд апеляційної інстанції не врахував, що статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуті до 01 січня 2013 року. Тому, саме в порядку статті 29 вказаного Закону, ОСОБА_1 у 2021 році внесено запис про її право власності до державного реєстру речових прав;

вказує, що висновок експертизи, складений з порушенням вимог чинного законодавства, а також вказаним висновком встановленні обставини на підставі матеріалів, які відсутні в матеріалах цивільної справи. Висновком експерта не встановлено, що площа, конфігурація меж м. Хмельницького та його площа та конфігурація, визначеним в Державному земельному кадастрі, відповідають площі та конфігурації міста, визначеної постановою Верховної Ради України та відповідною документацією із землеустрою. Відсутність документацій із землеустрою щодо встановлення меж міста Хмельницького у матеріалах кримінального провадження призвела до неправомірного висновку експерта щодо перетину меж земельної ділянки. За таких умов висновок про перетин меж м. Хмельницького із земельною ділянкою ОСОБА_1 є хибним та недопустимим, що залишено поза увагою суду апеляційної інстанції.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволення позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2023 року керівник Окружної прокуратури м. Хмельницького подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, оскільки відповідач стверджує про законність отримання державного акту на право власності на землю, державної реєстрації відповідних прав у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у той час, як судами встановлено, що відповідне рішення сільської ради це приймалось, видача та реєстрація державного акту не здійснювалась. Посилання відповідача на непропорційне втручання прокурора у її право власності є необґрунтованими, оскільки земельна ділянка природно-заповідного фонду вибула з власності держави поза її волею з грубим порушенням вимог чинного законодавства через її набуття у приватну власність ОСОБА_1 . Вказує, що станом на момент звернення ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора та до державного реєстратора речових прав, відповідач в розумінні статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» не була власником спірної земельної ділянки, оскільки відповідне рішення органом місцевого самоврядування не приймалось, державний акт не видавався і не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а тому і автоматична реєстрація права власності після 01 січня 2013 року не могла бути застосована щодо ОСОБА_1 . Зазначає, що питання достатності наданих матеріалів для проведення експертизи належить до компетенції експерта.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/817/22, витребувано справу з суду першої інстанції.

У вересні 2023 року матеріали цивільної справи № 686/817/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року відзив Хмельницької міської ради на касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 рокуповернутобез розгляду, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року клопотання про продовження строку для подання відзиву та відзив Хмельницької міської ради, підписані ОСОБА_5 , на касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 року повернуті без розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 серпня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що дендрологічний парк «Поділля» створений на підставі розпорядження виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 22 жовтня 1969 року № 358-р з метою докорінного поліпшення охорони пам`яток природи місцевого значення.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 11 липня 2007 року № 23-9/2007 «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області» змінено категорію парку та рішенням Хмельницької обласної ради від 05 грудня 2013 року № 17-18/2013 площу парку збільшено до 36,3295 га.

23 квітня 2009 року ОСОБА_1 був виданий державний акт серії ЯЕ № 044414 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована на території Стуфчинецької сільської ради «за межами населеного пункту» для ведення особистого селянського господарства. Підставою видачі державного акта зазначено рішення сесії Стуфчинецької сільської ради № 12 від 18 грудня 2008 року.

Відповідно до рішення Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району № 12 від 18 грудня 2008 року питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на території Стуфчинецької сільської ради не вирішувалось.

У 2012 році Комунальне підприємство проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню виготовило матеріали на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради для обслуговування дендропарку «Поділля».

Рішенням Хмельницької міської ради від 26 серпня 2015 року № 38 із внесеними змінами рішенням Хмельницької міської ради від 23 грудня 2020 року № 95 надано дозвіл Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 36,3295 кв. м по вул. Старокостянтинівське шосе для збереження та використання дендропарку «Поділля», категорія земель - землі природно-заповідного фонду іншого природоохоронного призначення.

Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 16 серпня 2021 року № 29-од затверджено Положення про дендрологічний парк місцевого значення «Поділля», відповідно до якого дендропарк перебуває у користуванні Комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

28 серпня 2021 року за зверненням ОСОБА_1 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стуфчинецької сільської ради.

Право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 вересня 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2460975068040, номер запису про право власності 44076463.

Згідно з листами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 жовтня 2021 року у Відділі № 1 Управління у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні відомості щодо видачі та сам архівний примірник державного акту серії ЯЕ № 044414 від 23 квітня 2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010974300110. За вказаним номером у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 24 лютого 2009 року зареєстровано державний акт серії ЯЖ № 962403 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1091 га кадастровий номер 6825088400:05:003:1141 на прізвище ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 грудня 2008 року № 7683.

Відповідно до листа управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 16 вересня 2021 року у зв`язку з виявленням накладення земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 36,3295 кв. м. по Старокостянтинівському шосе для збереження та використання дендропарку «Поділля», яка перебуває в межах м. Хмельницького в комунальній власності Хмельницької міської територіальної громади, запропоновано міському голові вжити необхідних заходів щодо захисту прав територіальної громади м. Хмельницького.

Рішенням державного кадастрового реєстратора управління в Ніжинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № РВ-7401909802021 від 13 грудня 2021 року відмовлено Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру земельної ділянки (дендрологічний парк «Поділля») у зв`язку тим, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, даним документації із землеустрою та з перетином її із земельною ділянкою кадастровий номер 6810100000:18:001:0139, площа співпадає на 1,4344.

У висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експретиз від 27 вересня 2022 року, проведеного в межах кримінального провадження, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:18:001:0139, площею 0,15 га, яка розташована на території Хмельницької територіальної громади в межах дендропарку «Поділля» накладається на межі м. Хмельницького станом на 23 квітня 2009 року площею 0,1489 га, станом на 20 вересня 2021 року площею 0,1489 га.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до інформації позивача за даними публічної кадастрової карти України земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 знаходиться в межах м. Хмельницького.

Відповідно до плану зонування території міста Хмельницького, затвердженого рішенням сесії від 30 березня 2011 року № 25, земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 відноситься до зони зелених насаджень спеціального призначення (Р-2с). Зона Р-2с зелених насаджень спеціального призначення виділена для забезпечення правових умов створення і збереження спеціальних зелених насаджень як фактору захисту навколишнього природного середовища від негативного антропогенного впливу та умов функціонування зеленого господарства міста. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок є озеленення (посадка дерев, кущів, газонів) санітарно-захисних зон (СЗЗ) підприємств, шумових зон об`єктів транспорту, охоронних зон повітряних ліній електропередач, коридорів та інших комунікацій, зон санітарної охорони об`єктів водопостачання, територій, зсувів, тощо.

Окружна прокуратура міста Хмельницького повідомила Хмельницьку міську раду у листах від 03 листопада 2021 року, 16 грудня 2021 року про виявлений факт незаконного відведення у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 і просила інформувати про вжиття заходів та у листі від 22 грудня 2021 року про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Хмельницької міської ради у суді.

Звернення прокурора з позовом до суду в інтересах Хмельницької міської ради обґрунтовано неналежним виконанням органом місцевого самоврядування повноважень щодо захисту порушених прав територіальної громади міста.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Згідно з пунктами «а», «в» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (провадження № 12-9гс23) зазначено, що:

«вирішуючи питання способу захисту порушеного права у спорах про повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.28, 7.29 постанови від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц зазначила, що фізичні особи можуть володіти земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, але виключно у разі, якщо вони ними володіли на час створення об`єкта природно-заповідного фонду. При цьому набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннями ЗК України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів України заборонено. Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку.

Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов […]

Установивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Києва, яка не втратила володіння садибою Терещенків, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від відповідача-1, Велика Палата Верховного Суду розглядає вимогу про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садибу Терещенків як вимогу про повернення територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садиби Терещенків за правилами негаторного позову».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської радизвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, зокрема, просив визнати незаконною і скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га та визнати незаконною і скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 площею 0,15 га;

підставами позову заступник керівника прокуратури вказав відсутність відомостей щодо видачі та сам архівний примірник державного акту серії ЯЕ № 044414 від 23 квітня 2009 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , відсутність у рішенні Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району № 12 від 18 грудня 2008 року відомостей про розгляд питання про надання права на земельну ділянку площею 0,15 га ОСОБА_1 , віднесення спірної земельної ділянки до зони зелених насаджень спеціального призначення (Р-2с) відповідно до плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням сесії від 30 березня 2011 року № 25;

суди встановили, що:

дендрологічний парк «Поділля» створений на підставі розпорядження виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 22 жовтня 1969 року № 358-р з метою докорінного поліпшення охорони пам`яток природи місцевого значення;

рішенням Хмельницької обласної ради від 11 липня 2007 року № 23-9/2007 «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області» змінено категорію парку;

23 квітня 2009 року ОСОБА_1 був виданий державний акт серії ЯЕ № 044414 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована на території Стуфчинецької сільської ради «за межами населеного пункту» для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Стуфчинецької сільської ради № 12 від 18 грудня 2008 року;

рішенням Хмельницької обласної ради від 05 грудня 2013 року № 17-18/2013 площу парку збільшено до 36,3295 га;

при відмові у задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивачем не надано доказів про розташування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду та земель м. Хмельницького;

при задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі суд апеляційної інстанції вважав, що рішенням органу місцевого самоврядування земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:18:001:0139 не передавалася у власність відповідачу, державний акт не зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, спірна земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки належить до земель природно-заповідного фонду;

натомість, аналіз матеріалів справи свідчить, що:

відповідно до додатку до рішення Хмельницької обласної ради від 11 липня 2007 року № 23-9/2007 «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області», загальна площа дендрологічного парку «Поділля» складала 30,5 га;

державний акт серії ЯЕ № 044414 на право власності на спірну земельну ділянку, що розташована на території Стуфчинецької сільської ради «за межами населеного пункту» для ведення особистого селянського господарства, видано ОСОБА_1 23 квітня 2009 року;

підставою видачі державного акта зазначено рішення сесії Стуфчинецької сільської ради № 12 від 18 грудня 2008 року;

постанова Верховної Ради України «Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області» № 3349-VI прийнята 12 травня 2011 року;

рішенням Хмельницької обласної ради від 05 грудня 2013 року № 17-18/2013 площу парку збільшено до 36,3295 га;

список осіб, яким були передані у власність земельні ділянки на території Стуфчинецької сільської ради та інформація про яких перенесена до рішення Стуфчинецької сільської ради № 12 від 18 грудня 2008 року, написаний рукописним текстом, не містить підпису кожного з зазначених в ньому осіб.

Суди на зазначені обставини уваги не звернули, вказані суперечності не усунули, не з`ясували чи перебувала земельна ділянка, належна позивачу, на момент передачі у власність в межах земель природно-заповідного фонду та земель м. Хмельницького, не роз`яснили можливість призначення судової експертизи з метою визначення за рахунок яких земель були змінені межі м. Хмельницького; чи зверталась ОСОБА_1 до сільради із заявою про оформлення права власності на спірну земельну ділянку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21), Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (провадження № 12-9гс23), дають підстави для висновку, що судові рішення в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності та у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в зазначеній частині скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 року в частині позовних вимог заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської до ОСОБА_1 , третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року постанова Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2023 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков