Ухвала

від 17.05.2024 по справі 203/3290/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17травня 2024 року

м. Київ

справа № 203/3290/23

провадження № 61-6784ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кобеляцький Дмитро Миколайович, на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 144 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради про визнання частково незаконним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 144 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради, у якому просила: визнати частково незаконним та скасувати наказ від 24 березня 2022 року № 67/1-к/тр «Про роботу педагогічних працівників під час воєнного стану в Україні» (у частині пунктів 3, 8); стягнути середню заробітну плати за час вимушеного прогулу в сумі 87 062,78 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 144 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради від 24 березня 2022 року №67/1-к/тр «Про роботу педагогічних працівників під час воєнного стану в Україні» у частині пунктів 3 та 8. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 оскаржила рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року в апеляційному порядку в частині вирішення питання щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року залишено без змін.

08 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кобеляцький Д. М., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 рокув частині відмови у стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексумістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Справи незначної складності можуть визнаватися судом малозначними (частина шоста статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання частково незаконним та скасування наказу роботодавця, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі щодо відмови у стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 87 062,78 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що ця справа, вирішення якої залежить від оцінки поданих сторонами доказів, є справою незначної складності. Судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кобеляцький Д. М., зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявниці.

Верховний Суд, взявши до уваги предмет позову, часткове задоволення позовних вимог, надану судами першої та апеляційної інстанцій оцінку наявним у матеріалах справи доказам і встановленим обставинам (продовження перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем і недоведення заявлених підстав для стягнення коштів), а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі незначної складності.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кобеляцький Д. М., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кобеляцький Дмитро Миколайович, на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

12 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1

до комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 144 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради про визнання частково незаконним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович