Ухвала

від 20.05.2024 по справі 465/1364/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1364/18

6/465/193/24

У Х В А Л А

судового засідання

20.05.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву в.о. директора Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» Титаренка Ю.В. про поворот виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2024 до суду звернувся в.о. директора Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» Титаренка Ю.В. із заявою про поворот виконання рішення, в якій просив суд вирішити питання про поворот виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2021 року у справі №465/1364/18 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» 34362,11 грн.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 працював на державному підприємстві «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» з 01.06.2012 року по 25.01.2018 року на посаді начальника служби охорони.

На підставі Наказу № 2-к його звільнено з роботи з 25 січня 2018 року по п.1 ст.40 КЗпП України /за скороченням штату/. Кінцевий розрахунок в день звільнення не було проведено, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду 28 березня 2018 року.

06 вересня 2021 року Франківський районний суд м. Львова (справа №465/1364/18) ухвалив позов задоволити частково, стягнути з ДП «ЛНДРТІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 50417,13 грн., стягнути з ДП «ЛНДРТІ» 704,80 грн. судового збору в дохід держави.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду оскаржило ДП «ЛНДРТІ», подавши апеляційну скаргу.

24 березня 2023 року Львівський апеляційний суд прийняв Постанову, якою апеляційну скаргу підприємства задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова в частині визначення розміру заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, які підлягають стягненню з ДП «ЛНРДРТІ» на користь ОСОБА_1 та в частині розподілу судових витрат змінено.

Вирішено стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 7920 грн.70 коп.; середній заробіток за затримку рахунку при звільненні в розмірі 8134 грн. 32 коп., а всього 16055,02 гривень з вирахуванням із цієї суми при виплаті обов`язкових платежів та зборів, а також новий розподіл судових витрат.

07 вересня 2021 року (до набрання рішенням від 06 вересня 2021р. законної сили)

Франківський районний суд м. Львова видав ОСОБА_1 , згідно його заяви, виконавчий лист №465/1364/18 про стягнення з боржника ДП «ЛНДРТІ» на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 50417 грн. 13 коп.

Вказаний виконавчий лист із заявою про примусове виконання рішення суду позивач подав до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) і вже 10.09.2021 року ст. державний виконавець Костів О.І., прийняла Постанову про відкриття виконавчого провадження №66775021.

Платіжним дорученням №10662 від 17 червня 2022 року Франківський ВДВС ЗМУМЮ (м. Львів) стягнув кошти в сумі 50417,13 грн. з ДП «ЛНДРТІ» згідно ВП №66775021 та перерахував їх отримувачу ОСОБА_1 .

Грошові кошти в сумі 50417 грн.13 коп. позивач отримав 30 червня 2022 року на свій картковий рахунок, про що свідчить Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 філії Ощадбанку України від 06.07.2022 року.

Постановою Франківського ВДВС ЗМУМЮ (м.Львів) від 15 червня 2022 року виконавче провадження №66775021 з примусового виконання в/л № 465/1364/18 від 07.09.2021р. закінчено та припинено чинність арешту майна відповідача та інші заходи примусового виконання рішення суду.

З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 отримав незаконно, без правової підстави привласнив собі грошові кошти в сумі 34362,11 грн., що встановлено Постановою Львівського апеляційного суду від 24.03.2023р.

Таке стало можливим внаслідок свідомих, протиправних дій ОСОБА_1 , вчинених з метою незаконного отримання певних грошових виплат, які полягали у повідомленні ним до Франківського районного суду м. Львова неправдивих відомостей, на яких ґрунтувалося рішення 1-ої інстанції, що було в подальшому змінене в апеляційному провадженні.

Неправдиві відомості полягають в наступному:

У позовній заяві від 18.03.2018 р. позивач вказує, що він протягом листопада, грудня 2017 року та до 25 січня 2018 р. працював «...повні місяці з восьми годинним робочим днем та що він, як начальник підрозділу охорони, особисто складав табель обліку робочого часу з зазначеними фактично відпрацьованими 8 годин робочого дня».

Фактично, і це встановлено Львівським апеляційним судом, відповідно до наказів по інституту від 17.08.2017 р. № 29-к і від 20.11.2017р. № 47-к для всіх підрозділів було встановлено режим неповного робочого тижня - дві години на день (перший робочий день тижня).

ОСОБА_1 був ознайомлений з цими наказами, погодився на роботу у такому режимі і працював відповідно у листопаді та грудні 2017 р. (два місяці, що передували звільненню) по дві години вдень.

Відповідно до ст.115 КЗпП України оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, що й було зроблено бухгалтерією підприємства та надано у формі довідки позивачу та до матеріалів судової справи.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 знову неправдиво повідомив суд, що всі працівники підприємства працювали у звичному режимі, йому невідомо про накази щодо встановлення неповного робочого часу і лише щодо нього застосували режим неповного робочого часу, що не відповідає дійсності. Отже, наданий ним до суду розрахунок недоотриманої заробітної плати в розмірі 9784,41 грн. з посиланням на розрахункові листи за листопад-грудень 2017 р. та січень 2018 р. є сфальсифікованим .

Внаслідок неправдиво зазначеного режиму роботи, ОСОБА_1 подає до суду неправдиві відомості про кількість робочих днів у листопаді-грудні 2017 р., який необхідно враховувати для обчислення середньоденного заробітку згідно з Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995р. Тому, наданий ним розрахунок за листопад місяць 2017 р. та грудень 2017 р., виходячи з окладу 3600 грн. відпрацювання нібито восьмигодинного робочого тижня є неправдивими і неправомірними відомостями, що призвело до прийняття незаконного рішення суду.

Фактичний розмір середньоденного заробітку становить 49 грн.30 коп, що встановлено Львівським апеляційним судом, проти 167,44 грн., що безпідставно нарахував собі ОСОБА_1 та поклав в основу рішення суд 1-ої інстанції, на підставі поданих позивачем неправдивих відомостей.

З аналогічних причин ОСОБА_1 не міг претендувати на виплату заборгованої заробітної плати в розмірі 22454,65 грн., яку теж сфальсифіковано. Фактично по розрахунку ДП «ЛНДРТІ», який підтвердив Львівський апеляційний суд, він мав право на отримання заборгованості з заробітної плати в розмірі 7920,65 грн. В цю суму входить, крім заборгованої зарплати, вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку.

Про прямий умисел ОСОБА_1 щодо подання неправдивих відомостей до суду з метою безпідставного збагачення свідчить також і той факт, що він не скористався можливістю отримати залишок невиплаченої в день звільнення заробітної плати в сумі 7920,70 грн. з власної волі, оскільки відмовився від отримання такої через комісію по трудових спорах ДП «ЛНДРТІ». Він свідомо та спеціально не надав свої реквізити банківського рахунку, а вирішив отримати кошти в судовому порядку та через органи виконавчої служби, що відповідно, збільшило термін затримки розрахунку на його користь, тим самим збільшено в рази матеріальні витрати підприємства, яке перебуває у дуже скрутному фінансовому становищі.

Про недобросовісність ОСОБА_1 та його зловживання правами свідчить також і чергова судова справа №465/3543/22 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за наступний період з 25.04.2018р. по 27.06.2022р., тобто за 937 робочих днів. При цьому він замовчує про Постанову Львівського апеляційного суду, якою встановлено його фактичний середньоденний заробіток. Розрахунок середнього заробітку він робить за попередньою схемою, а саме: знову вказує неправдиву інформацію щодо середньоденного заробітку і кількості робочих днів, яких він не відпрацював, оскільки на підприємстві діяли накази про режим роботи в умовах неповного робочого часу.

Наявність вище перелічених обставин в результаті недобросовісної поведінки позивача у справі № 465/1364/18 є достатньою підставою для звернення до суду з вимогою до ОСОБА_1 про повернення частини стягнутої в примусовому порядку заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за частково скасованим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2021 року.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2021 року було обґрунтоване на завідомо неправдивих відомостях, наданих до суду позивачем ОСОБА_1 з метою незаконного отримання певних грошових виплат.

20.03.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на заяву про поворот виконання рішення, в якій він зазначив наступне.

Так, на рішення суду можна було подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 07.09.2021 року. Тобто протягом 30 днів відповідачем не було використано право на оскарження даного рішення та не було подано апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду. Відповідно рішення по справі №465/1364/18 набрало законної сили.

Також відповідач не оскаржував виконавчий лист виданий Франківським районним судом м. Львова на виконання рішення 07.09.2021 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2021 року, будучи стороною виконавчого провадження, а отже не заперечував виконання рішення у справі №465/1364/18.

Лише 26.05.2022 року відповідач звертається до Франківського районного суду м. Львова, надіславши апеляційну скаргу на вищевказане рішення.

Звертає увагу суду, що про апеляційну скаргу, яка була подана з протермінуванням, йому не було відомо. Львівський апеляційний суд позивача не повідомляв про засідання по розгляду справи. Відповідно ні на одному засіданні він не був присутній, а отже не міг скористатися своїм правом на захист своїх прав та інтересів. Позивача ніхто не повідомляв про Постанову Львівського апеляційного суду по справі. Про дану постанову позивачу стало відомо лише при отриманні документів, які надійшли з заявою про поворот виконання рішення.

Лише 17 червня 2022 року (9 місяців після відкриття виконавчого провадження) Франківський ВДВС ЗМУМЮ (м. Львова) було подано платіжне доручення за №10662 на стягнення заробітної плати в сумі 50417,13 грн з ДП «ЛНДРТІ» на його користь. Вказані кошти позивачу були перераховані 30 червня 2022 року.

Позивач стверджує, що він діяв в межах своїх законних прав. Ніяких протиправних дій не вчиняв, якщо відповідач був з чимось не згідний, мав можливість на законних підставах і в межах вказаних термінів оскаржувати хоча б Постанову Франківського відділу виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів).

Щодо розміру середнього заробітку всі документи були надані до Франківського районного суду м. Львова. В ході розгляду справи судом було встановлено факт, що розмір середньоденного заробітку становить 167,44 грн., та прийняв рішення частково задовольнити позовні вимоги.

У зв`язку з вище викладеним позивач просив відмовити відповідачу щодо питання про поворот виконання рішення в повному обсязі.

25.04.2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_1 від 20.03.2024, в яких вона зазначила наступне.

Так, ДП «ЛНДРТІ» скористалось своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подавши апеляційну скаргу через Франківський районний суд м. Львова 04.10.2021р., однак, з невідомих причин, така була у суді втрачена.

24.05.2022 р. повторно апеляційна скарга була подана до апеляційної інстанції.

Ухвалою від 02.06.2022р. Львівський апеляційний суд витребував справу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, а Ухвалою від 02.01.2023 року відповідно ухвалив відкрити апеляційне провадження на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2021р. Також ця Ухвала містить вказівку на те, що її копії та додані матеріали мали бути направлені особам, що брали участь у справі, в тому числі ОСОБА_1 . Сама апеляційна скарга розглядалася без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 361 ЦПКУ саме апеляційний суд мав направити зазначену Ухвалу, а відповідно до ст, 386 ЦПКУ - Постанову суду від 24 березня 2023 року про задоволення апеляційної скарги та часткову зміну рішення Франківського районного суду від 06.09.2021р. Вини ДП «ЛНДРТІ» тут немає і бути не може.

ОСОБА_1 знову вводить суд в оману, бо повідомляє неправдиву інформацію про те, що йому ніби то нічого не було відомо про Постанову Львівського апеляційного суду від 24.03.2023р. Насправді, в матеріалах справи є супровідний лист апеляційного суду про направлення такої на адресу як ДП «ЛНДРТІ», такі ОСОБА_1 .

Крім цього, знаючи про Постанову Львівського апеляційного суду, якою частково змінено рішення Франківського районного суду м.Львова від 06.09.2021р., ОСОБА_1 , подає другий позов про стягнення середнього заробітку (справа № 465/3543/22 суддя Мигаль Г.Л), у якому знову ж робить розрахунок по старій схемі, тобто на підставі неправдивих даних, що уже встановлено апеляційним судом. Більше того, свідомо вводить суд в оману, включивши повторно у цей розрахунок період затримки розрахунку при звільненні знову з 25.04.2018р., хоча він уже отримав кошти за цей період по рішенню суду від 06.09.2021р. аж по 24.09.2018 року.

ДП «ЛНДРТІ» надало Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , по справі №465/3543/22 від 12.07.2023р. за вих. № 904/4-41, у якому посилається на Постанову Львівського апеляційного суду від 24.03.2023р. по справі № 465/1364/18 та додає в числі іншого копію цієї Постанови.

20 липня 2023 року копія постанови разом із відзивом була направлена на домашню адресу ОСОБА_1 .

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_2 було добре відомо про часткову зміну рішення суду від 06.09.2021р. та про незаконне привласнення ним значної суми 36698,93 грн державних коштів.

Щодо оскарження Постанови Франківського ВДВС ЗМУМЮ про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий лист за № 465/1364/18 виданий судом першої інстанції наступного дня, 07.09.2021р., після проголошення оскаржуваного рішення за заявою ОСОБА_1 та в той же день був поданий до виконавчої служби для примусового виконання.

Вже 10.09.2021р. Франківський ВДВС у місті Львові видав Постанову про відкриття виконавчого провадження № 66775021 з виконання рішення суду.

Окремо слід зазначити, що як у рішенні суду від 06.09.2021р., так і у виконавчому листі № 465/1364/18 випадково чи умисно зазначено, що стягненню в користь ОСОБА_1 підлягає: «... заборгованість по заробітній плат у розмірі 50417,13 грн.», хоча в описовій частині рішення суд чітко визначив суму заборгованості - 7920,70 грн. Решта - 27962,48 грн. - це розрахований судом середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, як задоволення однієї з вимог ОСОБА_1 .

Також, всім відомо, що середній заробіток ніколи не входив у структуру заробітної плати.

Також, у виконавчому листі прописано, що Рішення набрало законної сили 06.09.2021 р., що також дало підставу виконавчій службі стягнути всю суму 50417,13 грн., а не лише в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, яка, до речі, в рішенні не визначена і не прописана.

Разом з тим, ДП «ЛНДРТІ» одразу ж звернувся до Франківського відділу ДВС у місті Львові ЗМУМЮ листом від 21.09.2021 р. вих. № 904/4-16 з повідомленням про те, що рішення від 06.09.2021р. не вступило в законну силу, оскільки оскаржується в апеляційному провадженні та проханням не виконувати це рішення в повному обсязі, а лише в частині стягнення суми 7920,70 грн. заборгованості із заробітної плати.

Щодо посилання на режим роботи інших працівників інституту, зокрема, ОСОБА_3 , то такі є безпідставні, оскільки вони не є учасниками даної справи і оскаржуване рішення суду жодним чином не впливає на законні права чи інтереси інших осіб.

Сторони надали заяви про слухання справи у їх відсутність. Позивач зазначив, що він підтримує свої заперечення у повному обсязі. Представник відповідача підтримала заяву про поворот виконання рішення у повному обсязі.

Згідно із ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи заяви про поворот виконання рішення й матеріали справи, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Львівський Науково - дослідного радіотехнічного інституту» в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 50417 (п`ятдесят тисяч чотириста сімнадцять гривень) 13 коп.

В решті вимог відмовлено.

Стягнуто зДержавного підприємства «Львівський Науково - дослідного радіотехнічного інституту» 704 (сімсот чотири гривні) грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24.03.2023 року апеляційну скаргу державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» задоволено частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2021 року в частині визначення розміру заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, які підлягають стягненню з державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 , та в частині розподілу судових витрат змінити, виклавши другий та четвертий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» у користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7920 гривень 70 копійок.

Стягнути з державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» у користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 8134 гривень 32 копійок, з вирахуванням із цієї суми при виплаті обов`язкових платежів та зборів.

Стягнути з державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 451 гривні 07 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 500 гривень 41 копійки.».

В решті рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 у користь державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 750 гривень 62 копійок.

Компенсувати державному підприємству «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 687 гривень 18 копійок.

07.09.2021 року позивач отримав копію рішення суду від 06.09.2021 та виконавчий лист по справі №465/1364/18. (а.с.142)

10.09.2021 старшим державним виконавцем Франківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ (м. Львів) Костів О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66775021 про примусове виконання виконавчого листа №465/1364/18 виданого 07.09.2021 Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ДП «Львівський Науковий дослідного радіотехнічного інституту» в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 50417,13 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 10662 від 17.06.2022 року сума у розмірі 50417,13 грн. Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львів ЗМУМЮ м. Львів перерахована ОСОБА_1 , в призначені платежу вказано «перерахування коштів, стягнутих з ДП ЛНДРТІ згідно в/п №66775021 (в/п №465/1364/18 від 07.09.2021р.)

15.06.2022 року старшим державним виконавцем Франківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ (м. Львів) Костів О.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №66775021.

УРішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293Цивільного процесуальногокодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьоїстатті 129КонституціїУкраїни вказано, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно дост.444ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Виняток становлять лише випадки, передбачені статтею 445 ЦПК України. Зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Друга група підстав недопущення повороту виконання рішення ґрунтується на менш суворих умовах, тому охоплює більшу категорію справ. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалено те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення. Ця категорія справ, щодо яких також не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами: предметом спору є вимоги у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин; скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Суд також акцентує увагу на тому, що диспозиція нормистатті 445 ЦПК Українимістить правову конструкцію «у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин», в якій уточнення щодо трудових правовідносин стосуються інших виплат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до суду саме з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку та моральної шкоди, а тому до цієї категорії справ, відповідно ч. 2ст. 445 ЦПК України, поворот виконання не допускається, окрім випадку, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Відповідно до ч.1статті 239 КЗпП України, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Тобто, діючим законодавством України чітко передбачено лише два виняткові випадки, за наявності яких допускається поворот виконання судового рішення: 1) коли рішення суду ґрунтувалося на підроблених документах; 2) коли рішення суду ґрунтувалося на завідомо неправдивих відомостях позивача.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що поворот виконання має певні обмеження, зокрема що випливають із трудових правовідносин.

Таким чином, заявником не доведено та відповідновідсутні докази того, що скасоване Львівським апеляційним судом рішення Франківського районногосуду м. Львова у справі 465/1364/18, було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в.о. директора Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» Титаренка Ю.В. про поворот виконання судового рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2021 року.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовими висновками викладеними в постановах від 26 травня 2022 року у справі №495/364/17 та від 25 жовтня 2021 року у справі №607/3393/18.

На підставі ст.ст.444,445,353,261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви в.о. директора Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» Титаренка Ю.В. про поворот виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

СуддяМартьянова С.М.