Ухвала

від 20.05.2024 по справі 420/14687/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14687/24

УХВАЛА

20 травня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» (08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4, код ЄДРПОУ 23419138) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 14.05.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000004/1 від 21.07.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000031;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000005/1 від 21.07.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000032;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000022/1 від 25.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000061;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000021/1 від 25.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000060;

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000024/1 від 26.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000065;

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000026/1 від 29.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000068;

7. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500220/2023/000027/1 від 29.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000069.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору як і не надано доказів про звільнення від такої сплати. Також позивачем в тексті позовної заяви не зазначено жодних обставин щодо несплаченого ним судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2024 року, становить 3028,00 грн.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за кожну окрему позовну вимогу немайнового характеру складає 2422,40 грн, з врахуванням коефіцієнту, так як позов подано до суду в електронній формі.

Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими. При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні (постанова Верховного Суду від 20.12.2021 №520/15514/2020).

При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Отже, позивачем взагалі не зазначено ціну позову в своєму позові, не вказано, що саме з нього визначена сума судового збору.

Частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, а також відсутні відомості адреси електронної пошти позивача.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви оформленої належним чином із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, адреси електронної пошти позивача, зазначенням ціни позову, (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою та доказів сплати судового збору у розмірі 16956,80 грн за позовні вимоги немайнового характеру та за позовні вимоги майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА