Рішення

від 16.05.2024 по справі 751/8581/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/8581/23

Провадження №2/751/79/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі Овдій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Чернігові справу за цивільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири -

за участі сторін:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

05.10.2023 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування завданої внаслідок залиття квартири матеріальної шкоди в розмірі 46416,00 грн, моральної шкоди в розмірі 10000 грн та понесених судових витрат.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , співвласниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка померла в середині серпня 2023 року.

25.06.2023 р. відбулося залиття належної позивачам на праві спільної власності квартири з причини протікання фільтра перед лічильником на кухні квартири АДРЕСА_2 .

По факту залиття квартири комісією КП «Новозаводське» 26.06.2023 р. був складений акт про залиття в якому рекомендовано власникам квартири АДРЕСА_2 виконати роботи по ліквідації слідів залиття у квартирі АДРЕСА_3 .

Згідно висновку експерта С-23019 розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири внаслідок її залиття становить 30001 грн, а розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження меблів для кухні та шафи-купе, - 16415 грн.

Відповідач відмовляється в позасудовий спосіб відшкодувати завдані позивачам збитки з підстав незгоди визначення їх розміру, вважаючи їх необґрунтованими та завищеними.

Крім матеріальної шкоди, позивачам заподіяна моральна шкода, що виразилася в ому, що вони змушені терпіти незручності, дискомфорт та нервове напруження, змушені проживати в невідремонтованій квартирі, яка після залиття втратила естетичний вигляд, в якій підвищений рівень вологості та запах плісняви, яка є шкідливою для органів дихання. Крім того, внаслідок залиття квартири позивачів, вони змушені звертатися до близьких родичів з проханням щодо надання їм тимчасового притулку.

Враховуючи характер і обсяг душевних та фізичних страждань, характер немайнових втрат та обставин спричинення моральної шкоди, відмови відповідача щодо добровільного врегулювання спору, позивачі вважають за необхідне визначити моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Відповідачем 01.11.2023 р. подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості заявлених до нього вимог /а.с.77/.

ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.

Позивачі судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов в частині заподіяння позивачам матеріальної шкоди в розмірі 46416 грн, проте в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди просив відмовити з підстав недоведеності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.10.2023 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2023 р. за клопотанням відповідача призначено по справі комплексну будівельно-технічну та товарознавчу судову експертизу.

Ухвалою суду від 17.04.2024 р. поновлено провадження у справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.09.2023 року співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 по частці у кожної /а.с.12-13/.

25.06.2023 року власниками квартири АДРЕСА_4 було затоплено квартиру позивачів, про що складено акт залиття від 26.06.2023 року/а.с.9/. Причиною залиття є протікання фільтра перед лічильником на кухні у квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку експерта С-23019 від 01.08.2023 р. дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття, становить 30 001 грн 00 к. (у т.ч. 20% ПДВ); дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження набору меблів для кухні та шафи-купе в квартирі АДРЕСА_1 , внаслідок її залиття становить: 16 415 грн 00 к.(у т.ч. 20% ПДВ) /а.с.14-54/.

Згідно наданих квитанцій позивачами сплачено за експертизу 5000 грн /а.с.10/.

04.08.2023 р. позивачами на адресу власників квартири АДРЕСА_4 направлялася вимога з пропозицією з метою врегулювання в позасудовому порядку питання щодо відшкодування матеріальних збитків в розмірі 46416 грн та повідомлено про те, що в разі незадоволення даної вимоги будуть змушені звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів /а.с.7/

Згідно висновку експерта № КСЕ-19/125-23/12322 від 15.04.2024 р. розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке відбулося 26.06.2023 р., станом на час проведення дослідження становить 29532,00 грн.

Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке відбулося 26.06.2023 р. та пошкодження набору корпусних меблів для кухні, та шафи-купе, станом на час проведення дослідження, становить 16967,01 грн /а.с.118-149/.

V. Оцінка Суду.

За змістом положень ч.3ст.386ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Приписами статті 22ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 з вини відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_4 підтверджується актом про залиття від 26.06.2023 р. Підпис відповідача про ознайомлення з актом відсутній.

Згідно ч.ч.1,3 ст.12, ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Вище зазначений акт суд визнає належним та допустимим доказом у справі, оскільки зафіксовані в ньому обставини стосуються предмету доказування в справі. Окрім того, доказів відсутності вини у завданні відповідачем шкоди позивачам суду надано не було, твердження позивачів про завдання їм шкоди діями відповідача не спростовано, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч.ч.4-5ст.319ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

У спірних правовідносинах, на відмінну від вини, обов`язок доказування розміру заподіяної шкоди покладається на особу, якій така шкода заподіяна.

На підтвердження заподіяння матеріальної шкоди позивачами надано висновок експерта С-23019 від 01.08.2023 р. Проте, враховуючи, що за клопотанням відповідача було проведено та отримано комплексну будівельно-технічну та товарознавчу експертизу № КСЕ-19/125-23/12322 від 15.04.2024 р., суд визначатиме розмір заподіяних матеріальних збитків позивачам саме за результатами її проведення.

Таким чином, встановивши, що позивачі довели розмір завданої шкоди та протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачів, суди приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 46 416 гривень.

Відсутність підпису відповідача в акті про залиття жодним чином не впливає на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі № 753/20314/15-ц від 12.11.2018 р.).

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивачів в ході судового розгляду не заявляв, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1, п.2, 3 ч.2, ч. 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Положення ст.1167 ЦК України містять загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, складовими елементами яких є: шкода, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.

Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду. Суд вважає доведеними обставинами, що відповідач завдав позивачамморальної шкоди, його дії були протиправними та винними, а також наявність причинного зв`язку між ними.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачам, суд враховує характер правопорушення (час, місце, епізодичність протиправної поведінки), глибину їх душевних страждань, обумовлених порушенням звичайного життєвого укладу, ступінь вини відповідача, а відтак враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування завданої позивачам моральної шкоди слід визначити в сумі 5 000 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі понесли витрати на оплату послуг експерта в розмірі 5000 грн /а.с.10/, висновок якого відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, а також сплачено судовий збір в сумі 1 073 грн 60 коп.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни /а.с.69/, понесені позивачами витрати з судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.13,81,89,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46416(сорок шість тисяч чотириста шістнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Компенсувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суму сплаченого судового збору у розмірі 6073 грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3

Суддя В.Г.Павлов