Ухвала

від 18.09.2024 по справі 751/8581/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/8581/23

Провадження №6/751/413/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі головуючого судді Павлова В.Г.

при секретарі Овдій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 16 травня 2024 року, стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі сторін:

стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

боржник: ОСОБА_1

представник боржника ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 16.05.2024 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування заяви вказує те, що на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, поховав дружину, яка тривалий час хворіла і має борги за її дорого вартісне лікування та за її поховання. Зазначає, що є пенсіонером, з доходів отримує лише пенсію в розмірі 8500 грн на місяць, яку витрачає в тому числі на продукти харчування, ліки, так як є інвалідом 3 групи, сплату комунальних платежів, а тому не має змоги оплатити одразу всю суму заборгованості.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 заяву підтримав з вище наведених підстав та просив її задовольнити.

Стягувачі в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду просили відмовити з підстав її необґрунтованості та недоведеності виключних випадків, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи сторін, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.05.2024 року, яке у встановленому законодавством порядку набрало законної сили, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46416(сорок шість тисяч чотириста шістнадцять) грн 00 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України,за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Разом з цим, ч.4 ст.435 ЦПК України встановлено, що вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Статтею 33Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Верховний Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18 зазначив, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до ст.435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19 грудня 2018 року у справі № 264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналіз норм законодавства та висновків Верховного Суду свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. При цьому необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що відповідач просив надати розстрочку виконання рішення суду з огляду на його майновий стан. Для чого надав довідку про доходи № 5191 7111 3613 2048, в якій зазначено, що останній отримує пенсію, розмір якої в липні 2024 року становила 8500 грн.

Суд відзначає, що ця довідка, яка безперечно доводиться доказом, є однак такою, що однозначно та безсумнівно не доводить, що позивач має такий матеріальний стан, який суд міг би оцінити як обставину, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Тому, що матеріальний стан людини визначається загальною сукупністю усіх витрат та доходів конкретної людини, а також усім обсягом наявного у людини майна. А відповідач надав суду тільки відомості про свої доходи у вигляді пенсії, без надання доказів відсутності у нього інших доходів (при цьому не тільки активних, а й пасивних).

Окрім того, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).

Також суд враховує, що виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

В конкретному випадку суть судового рішення зводиться до відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тобто грошей, які у тому числі є еквівалентом будь-якого майна, у тому числі й рухомого, яким відповідач може володіти і відомості про яке не вноситься до будь-яких реєстрів.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. І саме цим законом передбачені заходи примусового виконання судового рішення завдяки яким виконавець може з`ясувати майновий стан відповідача повною мірою, але суд не володіє і відповідач не надав суду будь-яких відомостей про те, що виконавцем вже було з`ясовано майновий стан відповідача.

А тому клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на один рік зі сплатою щомісячно згідно графіка погашення боргу, не підлягає задоволенню, у зв`язку із недоведеністю для цього підстав.

Також суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду у спірному випадку, означало б недотримання розумного та пропорційного балансу інтересів позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь яких ухвалено рішення суду, а також знівелювало би сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 16 травня 2024 року, стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвалу судуможе бутиоскаржено доЧернігівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В.Г. Павлов