Ухвала

від 29.04.2024 по справі 757/44251/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44251/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

розглянувши заяву позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон» та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпровської області Осельського Євгена Сергійовича про визнання права власності на майно та зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон» (далі - відповідач-1, ТОВ «Бінсон») та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпровської області Осельського Євгена Сергійовича (далі - відповідач-2, Приватний виконавець Осельський Є.С.) про визнання права власності на майно та зняття арешту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 року, справу розподілено для розгляду судді Литвиновій І.В.

10.10.2023 року суддею Литвиновою І.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Бінсон» та Приватного виконавця Осельського Є.С. про визнання права власності на майно та зняття арешту.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 року, справу розподілено для розгляду судді Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.04.2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2024 в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон» та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпровської області Осельського Євгена Сергійовича про визнання права власності на майно та зняття арешту та підготовче засідання у справі призначено на 11 год. 00 хв. 08.07.2024 року.

Крім того, з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останні просять зупинити продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом спору.

В обґрунтування заяви позивачі зазначають, що вказана квартира незаконно звільнена з-під іпотеки (заборони відчуження) та перереєстрована на іншу особу. Відповідно до публікації лоту № 536469 в електронній системі ДП «Сетам» спірна квартира виставлена на аукціон 21.09.2023 року (дата проведення аукціону 23.10.2023 року). Крім того, в соціальній мережі «Фейсбук» розміщено інформацію про продаж даної квартири. Відтак, позивачі вважають, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення продажу арештованого майна, може утруднити виконання рішення суду у випадку його задоволення і призвести до негативних наслідків для позивачів.

У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості заходів забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Аналіз вище вказаних норм права та правових висновків, викладених у постановах Верховним Судом, свідчить про те, що суд, забезпечуючи позов, повинен враховувати співмірність заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог позивача.

Разом з тим, позивачами не надано доказів в обґрунтування того, що не застосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення. Посилання позивачів на публікацію лоту № 536469 в електронній системі ДП «Сетам», яким спірна квартира виставлена на аукціон 21.09.2023 року (дата проведення аукціону 23.10.2023 року) не підтверджує ризику продажу такої квартири на момент розгляду заяви про забезпечення позову та в майбутньому.

Окрім цього, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2021 року накладено арешт на спірну квартиру в рамках кримінального провадження № 42020101060000320 від 26.11.20220 року, що в свою чергу підтверджує наявність обтяження щодо реалізації такої квартири.

За таких обставин, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон» та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпровської області Осельського Євгена Сергійовича про визнання права власності на майно та зняття арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 29.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко