Постанова

від 21.05.2024 по справі 953/9747/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/9747/21 Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.

Провадження № 22-ц/818/1121/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

розглянув у порядкуписьмового провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти" та Приватного акціонерноготовариства «ТрестЖитлобуд 1» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12грудня2023року,усправізапозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти", Приватного акціонерноготовариства «Трест Житлобуд 1» про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди,

встановив:

У травні2021року ОСОБА_1 звернулася досуду ізпозовною заявоюдо відповідачівТовариства зобмеженою відповідальністю«Компанія зуправління активами«інвестиційні проекти»,Приватного акціонерноготовариства «ТрестЖитлобуд-1» про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власницею однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,10 кв.м., яку придбала 17.08.2020 на підставі договору купівлі-продажу у Товариства зобмеженоювідповідальністю«Компанія зуправлінняактивами«інвестиційні проекти». Забудовником вказаної квартири є Приватне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1».

Вказала, що наприкінці грудня2020року, із настанням холодів, на стіні житлової кімнати квартири почала з`являтись «точка мокроти». 05 січня2021року, спустившись до підвалу разом із комендантом, вона побачила, що одна із плит перекриття підлоги квартири, в районі кухні, має поздовжній розлом клиновидної форми розмірами приблизно 0,6X0,8 м. на усю глибину плити. В щілини пошкодженої плити легко входила долоня руки дорослого чоловіка. Уламок плити тримався лише за рахунок штучно зведеної цегляної колони та деяких непошкоджених частин внутрішнього армування. За умови відсутності в квартирі немаячної стяжки, саме завдяки якої це пошкодження не було нею одразу встановлено при огляді квартири, діра сполучення квартири із підвалом була би наскрізною. Дізнавшись, що придбана нею квартира має прихований будівельний дефект вона 12.01.2021року звернулась із письмовими претензіями як до продавця, тобто до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти", а також до забудовника, тобто до Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1».

Зазначала, що 27.01.2021 від продавця (ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» (ЗНВПІФ «Слобожанець») вона отримала у відповідь лист за вих. № 8 від 27.01.2021, яким в задоволені її вимог в частині пропорційного зменшення вартості придбаної квартири із прихованим дефектом відмовлено. Відмова мотивована тим, що нібито продавець не мав інформації про будь-які наявні недоліки квартири, а також тим, що згідно п. 2.10 попереднього договору, вона мала час до укладання основного договору виявити недоліки та проінформувати про них Продавця. Після цього вона 27.01.2021 від забудовника (АТ «Трест Житлобуд-1») отримала відповідь за вих. № 02/97 від 27.01.2021 про те, що за результатами обстеження фахівцями вищевказаної плити перекриття підвалу у будинку АДРЕСА_2 дійсно є дефекти, а саме тріщина. Зазначила, що при укладанні договору купівлі-продажу її з боку ані продавця ані забудовника не було повідомлено про строки усунення будівельного дефекту. Також вказала, що наявність у підвалі штучно зведеної цегляної колони на підтримку зламаної частини плити перекриття свідчить про обізнаність продавця та забудовника про цей недолік (дефекту) придбаної нею квартири.

На обґрунтування позовних вимог в частині стягнення неустойки з Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (АТ «Трест Житлобуд-1») позивачка зазначила, що відповідно до вимог Закону України « Про захист прав споживачів» забудовник повинен був усунути недоліки протягом 14 днів з дня отримання її претензії, а саме в період з 13.01.2021 по 27.01.2021. Разом з цим, відповідач усунув недоліки лише 15.03.2021, що є підставою для стягнення з нього неустойки відповідно до вимог статті 8 Закону України « Про захист прав споживача» у розмірі 1 % від вартості квартири за кожен день затримки усунення недоліків, тобто у розмірі 169670,00 грн.

Щодо обґрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з відповідачів, а саме по 10000,00 грн. з кожного, позивачка зазначає, що спричинена їй моральна шкода полягає в емоційних стражданнях, психологічній напрузі та душевних переживаннях, викликаних тим, що продавець навмисно приховав від неї інформацію про наявність скритих дефектів квартири і для неї ця обставина, виявлена після завершення дорого ремонту була шоком. В цю квартиру та її ремонт були вкладені майже усі заощадження її родини, цей дефект негативно впливає на можливість продати цю квартиру.

Більш того, подальша тривала бездіяльність відповідачів була для неї стала несподіваною та приголомшливою, оскільки вони намагалися відмежуватись від цієї проблеми, перекласти провину на неї. Будь-яких пропозицій вирішення зазначеного питання від них не надходило, що змусило її докладати додаткових зусиль по захисту своїх прав. При цьому дефект розлому плити перекриття так і не був повністю усунутий. Проведені роботи лише посилили конструкцію зламаної плити та, можливо, попередили її подальше руйнування.

Розмір душевних страждань позивачка оцінила у 20 000 гривень, тобто по 10 000 гривень як з продавця так із забудовника. Вказана сума враховує в себе компенсацію усіх страждань та незручностей які довелося перенести їй, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, а також моральних страждань, пов`язаних і придбанням товару з дефектом.

09.03.2023 позивачка звернулась до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог та остаточно просила суд стягнути на її користь з Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (АТ «Трест Житлобуд-1») ЄДРПОУ 01270285, неустойку в розмірі 169 670,00 грн.; стягнути на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" (ТОВ "КУА "Інвестиційні проекти") ЄДРПОУ 35246152, грошові кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.; стягнути на її користь з Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (АТ «Трест Житлобуд-1») ЄДРПОУ 01270285, грошові кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12грудня 2023року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 169670 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «інвестиційні проекти» на користь ОСОБА_1 у порядку компенсації моральної шкоди по 10000 грн. з кожного відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ТОВ "КУА "Інвестиційні проекти" в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 1 - ТОВ "КУА"Інвестиційні проекти" суми моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір на користь ТОВ "КУА"Інвестиційні проекти" в розмірі 4542,00 грн.

Вказано, що ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» є інвестором будівництва житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 у відповідності до інвестиційного договору № 40 від 12.04.2019року, відповідно до якого житлові квартири вищезазначеного житловогобудинку передаються Інвестору у власність шляхом укладення акту приймання-передачі об`єктів житлового фонду-житлових квартир після видачі інспекцією державного архітектурно-будівельно квартир сертифіката відповідності, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом будинку проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Враховуючи укладення інвестиційного договору № 40 від 12.04.2019року, ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» є учасником інвестиційного процесу та правовідносини що виникли після укладення регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність. При цьому Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин застосовується лише в частині, не врегульованій спеціальним Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Зазначено, що між позивачкою та ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» був укладений попередній договір № 155/223 від 20.12.2019р., (надалі - Попередній договір) щодо наміру в майбутньому укласти основний договір - договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 після отримання ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджує право власності на квартиру. Сертифікатом Державно-архітектурної інспекції України серії ІУ № 163200860320 від 26.03.2020 було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації будинку АДРЕСА_2 . Надалі, між позивачкою, як покупцем та ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти», як продавцем було укладено договір купівлі-продажу квартири від 09.11.2020, відповідно доякого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса).

12.01.2021 позивачкою до ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» було надіслано претензію про усунення недоліків в придбаній житловій квартирі. За результатами розгляду претензії ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» звернулось до забудовника, а саме до АТ «Трест Житлобуд-1», щодо усунення заявлених позивачкою недоліків, оскільки перекриття підвалу є виключною компетенцією забудовника. Надалі, фахівцями АТ «Трест Житлобуд-1» було здійснено обстеження плити перекриття підвалу у будинку АДРЕСА_2 , за результатами якого було підготовлено рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу за адресою: АДРЕСА_3 . На теперішній час забудовником АТ «Трест Житлобуд-1» виконана вимога щодо безоплатного усунення недоліків залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , а відтак пред`явлення позивачкою іншої вимоги не допускається діючим законодавством України.

Щодо стягнення неустойки з АТ «Трест Житлобуд-1» відповідач вказує, що у відповідь на претензію позивачки від 12.01.2021 АТ «Трест Житлобуд-1» було надіслано лист за вих. № 02/97 від 27.01.2021, в якому було зазначено, що АТ «Трест Житлобуд-1» було вжито всіх заходів для безпеки та підготовлено рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу, які було додано до листа, з висновками обстеження табудівельним планом вирішення питання, якого було вирішено дотримуватись під час усунення дефектів. Після отримання листа за вих. № 02/97 від 27.01.2021позивачкою не було оспорено терміни виконання робіт, не заявлено вимоги про непогодження з термінами, відтак відповідач вважає, що позивачка безпідставно вважає термін виконання робіт простроченим.

Так, на замовлення АТ «Трест Житлобуд-1» співробітниками ПрАТ інститут «Харківський ПромбудНДІпроект» у березні2021 було виконано обстеження залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі обстеження було складено «Звіт про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 з рекомендаціями по ремонту». Після проведення ремонтних робіт та підсилення 15 березня2021року співробітниками ПрАТ інститут «Харківський ПромбудНДІпроект» було виконано повторне обстеження залізобетонної плити перекриття над підвалом жилого будинку за адресою АДРЕСА_3 та складено «Звіт про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 після ремонту та підсилення», у висновку якого зазначалося, що після проведення ремонтних робіт та підсилення залізобетонна плита перекриття, цегляна кладка та фундаментні блоки на обстеженій ділянці, в цілому, знаходяться у задовільному технічному стані. Таким чином, забудовник не ухилявся від виконання свого обов`язку по безоплатному усуненню недоліків, та позивачка була сповіщена про виконання робіт, та на час повторного звернення позивачки з адвокатським запитом від 09.03.2021до АТ «Трест Житлобуд-1», останнім було надано відповідь за вих. № 01/234 від 17.03.21 , та повідомлено, що ремонтні роботи завершені. Вказує, що АТ «Трест Житлобуд-1» не допущено затримки з усунення заявленого позивачкою недоліку, роботи виконані у погоджені сторонами строки і законних підстав для виплати неустойки немає.

Зазначено, що за умовами попереднього договору № 155/223 від 20.12.2019 р., Покупець до укладення основного договору повинен обстежити квартиру на предмет недоліків та пред`явити Продавцю. Тобто за майже рік жодних нарікань на предмет недоліків від позивача не надходило. Жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог, що позивач не мала самостійного доступу до підвалу будинку позивачем до суду не надано. Та жодних доказів внаслідок чого сталося пошкодження плити позивачем до суду не надано.

Зауважено, що за результатами розгляду претензії ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» невідкладно 18.01.2024 звернулось до забудовника, а саме до АТ «Трест Житлобуд-1», щодо усунення заявлених позивачем недоліків, оскільки перекриття підвалу є виключною компетенцією забудовника. Надалі, фахівцями АТ «Трест Житлобуд-1» було здійснено обстеження плити перекриття підвалу у будинку АДРЕСА_2 , за результатами якого було підготовлено рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу за адресою: АДРЕСА_3 та забудовником АТ «Трест Житлобуд-1» виконана вимога щодо безоплатного усунення недоліків залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 .

Вказано, що позивач обґрунтував (підстава позову) свої вимоги саме посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів", який до правовідносин про стягнення моральної шкоди між сторонами не застосовується, так як ці правовідносини врегульовані цивільно-правовим договором купівлі-продажу, тому суд безпідставно задовольнив позов.

Зазначено, що позивачем не надано до суду доказів спричинення їй моральної шкоди, що усунутий дефект плити перекриття підвалу є небезпечним для її життя і здоров`я, тому підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди також відсутні. У справі відсутні докази, що моральна шкода була викликана протиправною поведінкою апелянта, який вжив всіх залежних від нього заходів щодо здійснення дій, спрямованих на врегулювання претензій Позивача, невідкладно звернувшись до Забудовника будівництва та повідомлення про наявні претензії Позивача. В Постанові ВП ВС від 09.11.2022 у справі N 372/1652/18, зазначено, що навіть за відсутності у психолога процесуального статусу спеціаліста (частина перша статті 74 ЦПК) чи експерта (частина перша статті 72 ЦПК) висновок психолога може бути письмовим доказом (пункт 1 частини другої статті 76, частина перша статті 95 ЦПК), якщо містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема стосовно страждань потерпілих. Крім того, не можна констатувати, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги нижчий рівень емоційних, психічних страждань позивачів, ніж той, який зазначили у відповідних висновках психологи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд у рішенні, а не психолог у висновку. Висновок останнього може слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості.

Вважає, що Позивачем розмір моральної шкоди не доведено та не надано доказів щодо причинно-наслідкового зв`язку між діянням та моральними стражданнями, чим саме обумовлена її зміна способу життя і його якості. Не надано розрахунку чому саме майнова шкода складає 10000 грн., а тому стягнення моральної шкоди є надуманим, безпідставним.

Рішення Київського районного суду м. Харкова не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.

ПАТ « Трест Житлобуд 1» також подано апеляційну скаргу, у якій Відповідач 2 просить скасувати рішеннята ухвалитинове рішення,яким взадоволенні позовнихвимог вчастині стягненняз ньогонеустойки врозмірі 169670,0грн.та сумиморальної шкодив розмірі10000грн.відмовити.Стягнути з ОСОБА_1 сплаченийсудовий збірза подачуапеляційної скаргина користьАТ "ТрестЖитлобуд-1"в розмірі7087,05грн.

Вказано, що враховуючи укладення інвестиційного договору № 40 від 12.04.2019 року, Відповідач 1 - ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» є учасником інвестиційного процесу та правовідносини що виникли після укладення регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність. При цьому Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин не застосовується.

Відповідач 1 - ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» є Інвестором будівництва житлового будинку, спірні правовідносини були врегульовані саме нормами Закону України «Про інвестиційну діяльність». Замовником будівництва є ТОВ "Жилбуд Харків", а Відповідач 2 - ПАТ « Трест Житлобуд 1» є Генпідрядником будівництва, що судом було проігноровано та застосовано взагалі Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" який до спірних правовідносин не застосовується.

Зазначено, що за умовами попереднього договору № 155/223 від 20.12.2019 р., Покупець до укладення основного договору повинен обстежити квартиру на предмет недоліків та пред`явити Продавцю. Тобто за майже рік жодних нарікань на предмет недоліків від позивача не надходило. Жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог, що у позивач не мала самостійного доступу до підвалу будинку та внаслідок чого сталося пошкодження плити - позивачем до суду не надано.

Зауважено, що за результатами розгляду претензії ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» невідкладно Документом сформованим в системі «Електронний суд» 19.01.2024 звернулось до забудовника, а саме до АТ «Трест Житлобуд-1», щодо усунення заявлених позивачем недоліків, оскільки перекриття підвалу є виключною компетенцією забудовника. У відповідь на претензію позивача від 12.01.2021 р. АТ «Трест Житлобуд-1» було надіслано лист за вих. № 02/97 від 27.01.2021 р. в якому було зазначено, що АТ «Трест Житлобуд-1» було вжито всіх заходів для безпеки та підготовлено рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу, які було додано до листа, з висновками обстеження та будівельним планом вирішення питання, якого було вирішено дотримуватись під час усунення дефектів. Після отримання листа за вих. № 02/97 від 27.01.2021 р. позивачем не було оспорено термін виконання робіт, не заявлено вимоги про непогодження з термінами, відтак вважає що позивач безпідставно вважає термін виконання робіт простроченим. Так, на замовлення АТ «Трест Житлобуд-1» співробітниками ПрАТ інститут «Харківський ПромбудНДІпроект» у березні 2021 р. було виконано обстеження залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі обстеження було складено «Звіт про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 з рекомендаціями по ремонту». Після проведення ремонтних робіт та підсилення 15 березня 2021 року співробітниками ПрАТ інститут «Харківський ПромбудНДІпроект» було виконано повторне обстеження залізобетонної плити перекриття над підвалом жилого будинку за адресою АДРЕСА_3 та складено «Звіт про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 після ремонту та підсилення», у висновку якого зазначалося, що після проведення ремонтних робіт та підсилення залізобетонна плита перекриття, цегляна кладка та фундаментні блоки на обстеженій ділянці, в цілому, знаходяться у задовільному технічному стані. Таким чином, забудовник не ухилявся від виконання свого обов`язку по безоплатному усуненню недоліків, та позивач був сповіщений про виконання робіт, та на час повторного звернення позивача з адвокатським запитом від 09.03.2021 р. до АТ «Трест Житлобуд-1», нами було надано відповідь за вих. № 01/234 від 17.07.21 р., та повідомлено що ремонтні роботи завершені. АТ «Трест Житлобуд-1» не допущено затримки з усунення заявленого позивачем недоліку, роботи виконані у погоджені сторонами строки і законних підстав для виплати неустойки немає.

Вважає, що позивачкою не надано до суду доказів спричинення їй моральної шкоди, вона не зазначила та не надала суду докази про те, що їй заподіяна моральна шкода у зв`язку з тим, що усунутий дефект плити перекриття підвалу є небезпечним для її життя і здоров`я, тому підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні. Позивачем розмір моральної шкоди не доведено та не надано доказів щодо причинно-наслідкового зв`язку між діянням та моральними стражданнями, чим саме обумовлена зміна способу життя і його якості. Не надано розрахунку чому саме майнова шкода складає 10000 грн., тому вважаємо що стягнення моральної шкоди є надуманим, безпідставним, а рішення суду підлягає скасуванню.

У письмових відзивах на апеляційні скарги представник позивачки - адвокат Звєряка О.С. просить рішення залишити без змін, а апеляційну скарги без задоволення.

На обґрунтування вказав, що попередній договір не є правовстановлюючим документом, який надає будь які права на нерухомість, що буде збудована у майбутньому. Як випливає із змісту ст. 635 Цивільного кодексу України попередній договір регулює лише відносини сторін в частині майбутнього укладення основного договору по якому Покупець й повинен платити та набувати права власності на нерухоме майно. В подальшому, 09 листопада 2020 року між Відповідачем, який виступав в якості ПРОДАВЦЯ та Позивачем, як ПОКУПЦЕМ був укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого Позивач стала власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,10 кв.м. Продаж квартири здійснено за 361000,00 грн., та саме з цього моменту позивач є споживачем продукції із дефектом, результатів будівельної діяльності відповідача - об`єкту житлового будівництва, одиниці нерухомості, передачею якої забезпечувалось виконання зобов`язання за договорами. Вказані правовідносини в повній мірі відповідають правовідносинам, визначеним та врегульованим саме Законом України «Про захист прав споживачів», а не Законом «Про інвестиційну діяльність» як помилково припускає Скаржник. Більш того, Верховний Суд у постановах 16.02.2022, № 642/8390/20, та 07.10.2020, № 755/3509/18 зробив висновки, що договори купівлі-продажу навіть майнових прав, які за своєю природою, умовами та ознаками є договором купівлі-продажу житлового приміщення, а тому підпадають під дію закону «Про захист прав споживачів.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не надала доказів неможливості доступу до підвалу, щоб раніше виявити пошкодження та з яких причин сталося пошкодження плити також є необґрунтованим, оскільки факт продажу квартири із дефектом не заперечувався Відповідачами в суді першої інстанції ані при наданні відповідей на претензії, ані у відзивах на позовну заяву, ані під час судового розгляду. На питання суду представник Відповідача Продавця неодноразово заявляла, що ці факти ними не заперечуються. Більш того, уламок плити тримався лише за рахунок штучно зведеної цегляної колони, що не може не свідчити про обізнаність Відповідача про наявність будівельного дефекту. Хибними також є припущення представника Відповідача, проте, що Позивач протягом року з дня укладання попереднього договору (з 20.12.2019 р.) не висловлювала жодних претензій з приводу дефекту квартири. Фактично лише 17.08.2020 р. Позивач отримала тимчасовий ордер, який надав їй доступ до квартири (цей факт не заперечувався Відповідачем) огляд якої із середини не надав можливості одразу встановити дефект плити перекриття із причин викладених в позовній заяві (укладений утеплювач та стяжка полу) і лише в настанням холодів дефект став помітним із середини квартири, а 12.01.2021 р. звернулась до Відповідача із відповідною претензією. Більш того, відповідно до листа відповіді на претензію № 02/97 від 27.01.2021 р. Відповідач Забудовник зазначив, що після обстеження фахівцями були знайдені дефекти плити, а саме тріщина у плиті. Як учасник диспозитивного процесу Відповідач не надав суду першої інстанції будь-яких доказів зі своєї сторони які б спростовували висновки суду першої інстанції в частині того, що Відповідач продав Позивачеві квартиру із дефектом будівництва.

Зауважив, що як вбачається з положень договору купівлі-продажу від 09.11.2020 р., Продавець продає, а Покупець купує об`єкт нерухомості. Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу від 09.11.2020 р. Продавець запевняв Покупця, що прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був би проінформований Покупець квартира не має. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14- 714цс19).

Вказав, що представник відповідача в апеляційній скарзі робить висновок про те, що відсутність додаткового реагування позивача не неконкретну відповідь щодо своєї претензії і є досягнутою згодою сторін. Це твердження представника Відповідача є хибним, бо в такий спосіб згода між сторонами не досягається.

Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог позивачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів може здійснюватися виключно, у тому числі, через фонди фінансування будівництва.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю визначено Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (стаття 1 цього Закону).

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, забезпечити прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору. Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон), недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві ( частина 5 статті 7 Закону).

У разівиявлення протягомвстановленого гарантійногостроку недоліківспоживач,в порядкута устроки,що встановленізаконодавством,має правовимагати:пропорційного зменшенняціни;безоплатного усуненнянедоліків товарув розумнийстрок;відшкодування витратна усуненнянедоліків товару(частина1статті 8Закону).Вимоги споживача,встановлені частиноюпершою цієїстатті,пред`являютьсяна вибірспоживача продавцевіза місцемкупівлі товару,виробникові абопідприємству,що задовольняєці вимогиза місцезнаходженнямспоживача. Споживачмає правопред`явитиодну звимог,передбачених частиноюпершою цієїстатті,а вразі їїневиконання заявитиіншу вимогу,передбачену частиноюпершою цієїстатті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником ( частина 3 статті 8 Закону).

Відповідно до частини 9 статті 8 Закону, при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що 20 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти", яке діє в своїх інтересах та інтересах Закритого недиферсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Слобожанець», що виступає Інвестором у Інвестиційному договорі №40 від 12.04.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУД ХАРКІВ» (генпідрядник АТ «Трест житло буд-1», укладений попередній договір № 155/223 про намір укласти основний договір - договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 36,37 кв.м. (житловий комплекс «Гідропарк»). Вартість квартири за основним договором 363700,00 грн., яку ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити до 26.12.2019 року. Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко О.О., зареєстровано в реєстрі за №9651.

ОСОБА_1 20.12.20219 сплатила на виконання умов попереднього договору № 155/223 від 20.12.2019 вартість зазначеної квартири в сумі363 700,00 грн. Оплата здійснена в безготівковій формі через банківську установу шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» (ЗНВПІФ «Слобожанець»).

Зазначений факт підтверджується квитанцією № ПН261386СІ від 20.12.2019.

09 листопада2020року між ОСОБА_1 , як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти", яке діє в своїх інтересах та інтересах Закритого недиферсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Слобожанець», як продавцем, укладено договір купівлі-продажу (далі Договір), відповідно до умов якого покупець передав у власність покупця квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,10 кв.м.. Продаж квартири здійснено за361000,00 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко О.О., зареєстровано в реєстрі за №8182.

Відповідно до п. 11 Договору вбачається, що відчужувана квартира знаходиться в стані, який є повністю придатним для використання її за цільовим призначенням. У квартирі виконані наступні роботи: установка метало пластикових вікон (без підвіконня); установка вхідних металевих дверей; монтаж системи опалення: сантехнічні розводки; улаштування перегородок. Прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був проінформований покупець, квартира не має (а.с.15 на зв., т.1).

12.01.2021 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" та АТ «Трест Житлобуд-1», як забудовника, позивачкою направлено претензію у якій прохала: усунути недоліки - розлам плити перекриття підлоги в придбаній квартирі, шляхом: посилення кріплення розлому плити перекриття підлоги; закриття розломів плити будівельними сумішами. Недоліки прохала усунути на протязі 14 днів з моменту отримання претензії; пропорційно до наявного пошкодження (дефекту) зменшити вартість належної їй квартири АДРЕСА_5 , шляхом повернення різниці грошових коштів; надати акт (висновок) на підтвердження безпечності подальшого за цільовим призначенням належної їй квартири із наявними (або усунутими ) вищезазначеними недоліками (дефектами).

Як було встановлено судом та не заперечувалося сторонами, що відповідачі отримали претензію позивачки про усунення недоліків 13.01.2021.

20.01.2021 АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» підготовлено рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу №3 с. АДРЕСА_6 .

27.01.2021 за вих.№8 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" надало відповідь позивачці на претензію від 12.01.2021, зі змісту якої вбачається, що після отримання претензії Компанія невідкладно звернулася до забудовника АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» щодо усунення недоліків, оскільки питання будівництва , в т.ч. перекриття підвалу є виключно компетенцією забудовника. Фахівцями АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» було проведено обстеження плити перекриття підвалу і підготовлені рекомендації для БМУ3 (виконавець робіт) по усуненню дефектів ділянки перекриття підвалу за будівельною адресою квартири. Ремонті роботи будуть виконані найкоротший час.

27.01.2021 за вих. 02/97 АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» надало відповідь позивачці на претензію від 12.01.2021, зі змісту якої вбачається, що забудовник обстежив плиту перекриття підвалу у будинку АДРЕСА_2 . Після обстеження фахівцями дійсно були знайдені дефекти, а саме тріщина у плиті. АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» вжило всіх заходів для безпеки та підготували рекомендації щодо усунення дефектів ділянки перекриття підвалу, які додаються до листа.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2021 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Національному науковому центру « Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 08.11.2021 було призначено судову будівельно-технічну експертизу (а.с.144-145 т.1). 17.12.2021 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження (а.с.147 т.1), та у зв`язку із ненаданням документів відповідачами у тому числі і на адвокатські запити (а.с.154,156), справу було знято з експертизи та повернуто до суду.

08.02.2022 ухвалою Київського районного суду м. Харкова поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «інвестиційні проекти», Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди та призначено підготовче засідання.

Отже, згідно даних звіту про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з рекомендаціями по ремонту, складений 10.03.2021 ПАТ «ПРОЕКТНИЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ» на замовлення АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» на підставі договору №105-21 від 10.03.2021, для проведення будівельних плит перекриття над підвалом житлового будинку за вказаною у звіті адресою у задовільний технічний стан необхідно виконати наступні ремонтні роботи: підсилення залізобетонної плити над підвалом металевими балками згідно додатку.

Відповідно даних звіту про технічний стан залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 після ремонту та підсилення, складений 15.03.2021 ПАТ «ПРОЕКТНИЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ» на замовлення АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» на підставі договору №114-21 від 15.03.2021, після проведення ремонтних робіт та підсилення залізобетонна плита перекриття, цегляна кладка та фундаментні блоки на обстеженій ділянці, в цілому, знаходяться в задовільному технічному стані.

17.03.2021 за вих. № 01/234 АТ « ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» надано відповідь на запит адвоката Звєряки О.С. від 10.03.2021, зі змісту якої вбачається, що на теперішній час завершені роботи щодо усунення дефектів перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 у відповідності до висновку та будівельного плану рекомендацій по усуненню дефектів. До відповіді додано копії листів проектно-кошторисної документації «Нове будівництво житлової забудови по АДРЕСА_7 » житловий будинок АДРЕСА_8 .

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" продав позиваці квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,10 кв.м, з прихованим недоліком. У зв`язку з чим, позивачка, протягом гарантійного строку, звернулася з претензією до продавця та забудовника (відповідачів уданій справі) з вимогою про: усунення недоліків у встановлений Законом строк 14 днів з дня пред`явлення претензії; зменшення вартості квартири пропорційно наявного недоліку.

Вимога позивачки щодо пропорційного зменшення ціни квартири продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти", не була задоволена.

Вимога позивачки щодо безоплатного усунення недоліку квартири була виконана забудовником - АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1». Недоліки квартири були усунуті відповідачем поза межами строку, передбаченого частиною 9 статті 8 Закону, а саме 15.03.2021.

13.01.2021 АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» отримав претензію позивачки, однак, лише через два місяця 10.03.2021 відповідач уклав з ПАТ «ПРОЕКТНИЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ» договір про надання звіту щодо технічного стану залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та 15.03.2021 щодо виконання ремонтних робіт та підсилення залізобетонної плити. При цьому, обстеження підвального приміщення, квартири та виконання робіт з усунення недоліків були здійснені протягом п`яти днів.

Зазначені факти підтверджуються даними звіту ПАТ «ПРОЕКТНИЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ» від 10.03.2021 та 15.03.2021.

Отже матеріали справи не містять доказів щодо досягнення між сторонами згоди про встановлення іншого строку усунення недоліків, ніж передбачено частиною 9 статті 8 Закону, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» підлягає стягненню на користь позивачки неустойка в розмірі одного відсотка вартості квартири за кожний день затримки усунення недоліків за період з 28.01.2021 по 15.03.2021 в розмірі 169670,00 грн. (3610,00 грн. х47 днів).

Як вбачається з п.п. 10, 11 договору купівлі-продажу спірної квартири від 09 листопада 2020 року продавець (ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти») свідчить, що відчужувана квартира знаходиться у стані, який є повністю придатним для використання за її цільовим призначенням. Прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був би проінформований покупець, квартира не має (а.с. 15 на звороті т.1). Відповідачі не надали до суду належних письмових доказів на підтвердження того, що позивачка була повідомлена при укладенні вказаного договору купівлі-продажу про наявність дефекту у плиті перекриття у її квартирі. Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарги про відсутність вини відповідачів.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Що стосується відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральноїшкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд першої інстанції у даному випадку діяв із засад розумності, виваженості та справедливості, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними. Відповідачі не спростували презумпцію своєї відповідальності за скритий дефект у будівництві, який позивачка об`єктивно змогла з`ясували лише після того, як він проявився у формі проникнення вологи з підвалу до квартири, яку придбала позивачка.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способівобчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував обставини, які мають суттєве значення, тривалість вимушених змін у житті позивачки, необхідність вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку із відсутністю теплопостачання у житлі, глибину фізичних та душевних страждань та дотримався вимог розумності і справедливості.

Підставою позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти", як продавця, у розмірі 10000,00 грн. та АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», як забудовника квартири, у розмірі 10000,00 грн., позивачка зазначає факт продажу їй квартири з дефектом по ціні непошкодженої квартири, та подальші тривалі дії забудовника з усунення таких недоліків, що спричинило їй емоційні страждання, пов`язані з відновленням психічного стану, які довелося їй перенести.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" було продано позивачці квартиру з прихованими дефектами, які АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» усунув із порушенням строків, встановлених Законом, а саме через 61 день після отримання претензії позивачки.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин норми Закону «Про захист прав споживачів», оскільки у даному випадку результат інвестиційної діяльності надання послуг зі створення житла на підставі вкладених інвестицій.

Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу від 09.11.2020 р. Продавець запевняв Покупця, що прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був би проінформований Покупець квартира не має. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14- 714цс19).

При визначені грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибину душевних страждань, які позивачки зазнала у зв`язку з придбанням квартири з дефектом по ціні належної якості товару, а також вчинення дій щодо поновлення та захисту своїх прав, як власника квартири та усунення її недоліків, які були виконані відповідачем із порушенням строків, встановлених Законом, суд дійшов вірного висновку, що з відповідачів підлягає стягненню на користь позивачки моральна шкода у розмірі 10000,00 грн. з кожного.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами "інвестиційні проекти" продав позиваці квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,10 кв.м, з прихованим недоліком. У зв`язку з чим, позивачка, протягом гарантійного строку, звернулася з претензією до продавця та забудовника (відповідачів уданій справі) з вимогою про: усунення недоліків у встановлений Законом строк 14 днів з дня пред`явлення претензії; зменшення вартості квартири пропорційно наявного недоліку. АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» отримав претензію позивачки, однак, лише через два місяця 10.03.2021 відповідач уклав з ПАТ «ПРОЕКТНИЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ» договір про надання звіту щодо технічного стану залізобетонної плити перекриття над підвалом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та 15.03.2021 щодо виконання ремонтних робіт та підсилення залізобетонної плити.

Матеріали справи не містять доказів щодо досягнення між сторонами згоди про встановлення іншого строку усунення недолік, ніж передбачено частиною 9 статті 8 Закону, тому з АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» підлягає стягненню на користь позивачки неустойка в розмірі одного відсотка вартості квартири за кожний день затримки усунення недоліків за період з 28.01.2021 по 15.03.2021 в розмірі 169670,00 грн. (3610,00 грн. х47 днів).

Будь-яких інших доказів, які б спростували дані встановлені обставини відповідачем до суду не надано, а тому висновок про задоволення позовних вимог є правильним і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та розподілу тягаря доказування, позивачкою доведено наявність заподіяння їй діями відповідачів моральної шкоди та відповідальність забудовника за затримку усунення скритого недоліку у перекритті полу її квартири, а доводи скарги не знайшли свого належного підтвердження у матеріалах справи. Суд урахував поведінку відповідачів при визначенні розміру компенсації за завдану немайнову шкоду, наведені з цього приводу судом першої інстанції мотиви є обґрунтованими, відповідають нормам п. 6 ч. 1 с. 3, ст. 23 ЦК України та доводами скарги не спростовані.

Наведені у відзиві на апеляційну скаргу вищевказані аргументи є обґрунтованими, відповідають наявним у справі доказам та спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Передбачених ст. 141 ЦПК України підстав для перерозподілу судових витрат не встановлено.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти" та Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд 1» залишити без задоволення.

Рішення Київськогорайонного судум.Харкова від12грудня2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбаченихст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді І.В. Бурлака.

Ю.М.Мальований.