Рішення

від 06.05.2024 по справі 469/1208/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.05.2024 Справа № 469/1208/23

2/469/225/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не з`явилися,

представник позивачів адвокат Старчеус О. П. - не з`явилася,

відповідач ОСОБА_3 - не з`явився,

представник третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору

на стороні відповідача, Березанської

селищної ради Миколаївського району - не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору Державний

реєстратор Радсадівської сільської ради

Миколаївського району

Миколаївської області Федоренко А. В. - не з`явилася,

розглянувши усудовому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача:Березанська селищнарада Миколаївськогорайону,Державний реєстраторРадсадівської сільськоїради Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті ФедоренкоАнна Володимирівна,про скасуваннядержавної реєстраціїоб`єкту нерухомогомайна,

встановив:

17 серпня 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом про скасування державної реєстрації об`єкту нерухомого майна, мотивуючи тим, що вони були членами КСП «Зоря» Березанського району Миколаївської області, яке в подальшому було реорганізовано в СТОВ «Зоря» та СГВК «Зоря» і 20 лютого 2000 року вони разом з групою інших членів цього господарства вийшли з його складу зі своїми майновими паями. В рахунок майнових паїв їм, зокрема було передано корівник вартістю 1599.34 грн.

Зазначене майно ними, як уповноваженими особами було прийнято відповідно до акту прийому-передачі матеріальних засобів, який було затверджено головою господарства ОСОБА_4 .

З того часу корівник ними було переобладнано під зерносховище, яким вони користуються до цього часу. Державна реєстрація права власності на корівник ними не оформлялася, але в кінці 2021 року їм стало відомо, що право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анною Володимирівною було зареєстровано за сторонньою особою, яка ніколи не була членом КСП «Зоря» і не мала майнового паю ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що Державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анною Володимирівною незаконно було проведено реєстрацію права власності на зерносховище (корівник), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2392068648209, за ОСОБА_3 підставою якої стало рішення про присвоєння адреси зерносховищу,чим порушено право співвласників майнових паїв, яким було передано це майно у спільну часткову власність, просять скасувати державну реєстрацію цього об`єкта за ОСОБА_3

06вересня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.46).

19 жовтня 2023 року ухвалою суду у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та надання строку для усунення недоліків відмовлено (а.с.74).

19 жовтня 2023 року ухвалою суду у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Тавлуя В.В. відмовлено (а.с.74).

19 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.76).

У судовому засіданні позивачі та їх представник адвокат Старчеус О.П. позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

07листопада 2023 рокунадав до судувідзив на позовну заяву,у якому просиввідмовити у задоволенніпозову за безпідставністю позовнихвимог, оскільки вобгрунтування заявлених позовних вимог позивачі не надали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, на яке вони претендують, було передано їм у якості майнового паю та с одним і тим самим об`єктом, право власності на яке зареєстроване за відповідачем, а відтак ними не доведено факт порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача та третіх осіб по справі, внаслідок присвоєння адреси спірному нерухомому майну та реєстрації за відповідачем права власності на нього.

Відповідач вказує, що позивачі посилаються на те, що до 20 січня 2000 року вони були членами КСП «Зоря» Березанського району Миколаївської області, у якому вони мали майнові паї та яке було реорганізовано зі зміною форми власності у СТОВ «Зоря» та у подальшому у СГВК «Зоря», однак зазначений позивачами порядок реорганізації не відповідає фактичному, оскільки КСП «Зоря» спочатку було реорганізовано зі зміною форми власності у СГВК «Зоря», яке і передавало зазначене в Акті майно та у подальшому у СТОВ «Зоря», яке відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2012 по справі № 5/690/07 СТОВ «Зоря» визнано банкрутом.

Позивачі стверджують, що 20.01.2000 року при виході зі складу учасників СГВК «Зоря» та в рахунокналежних їммайнових паїв за зазначенимвище Актом,товариство нібито передало їму спільнучасткову власність наступне рухоме майно:

1.Трактор Т-150 № дв.4747. 1985р.в., № шасі НОМЕР_1 ;

2.Автомобіль-самоскид ГАЗ САЗ 33507 блакитного кольору, №дв 118918 шасі № НОМЕР_2 ;

3.Комбайн Нива СК-5, 1986р.в., № дв. НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 ;

4.Тракторний причеп для перевезення соломи 2ПТС-4, 1988 р.в.

5. тракторний причеп для перевезення соломи 2ПТС-4, 1989р.в„

а також нерухоме, а саме: «корівник на 200 голів виготовлений зі стінових блоків».

Посилаючись на вказаний Акт позивачі стверджують, що належне відповідачу на праві власності зерносховище (будівля колишньої молочно - товарної ферми), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2250,7 кв.м і є той самий «корівник на 200 голів», що нібито був переданий їм від СГВК «Зоря» в рахунок належних їм майнових паїв за зазначеним вище Актом, а тому це зерносховище є спільною частковою власністю позивачів.

Вважає такі твердження позивачів надуманими та безпідставними, а позовні вимоги такими, що направлені, перш за все, на протиправне позбавлення його права власності на належне йому нерухоме майно організованою групою осіб, з наступного.

Зі змісту доданого до позову Акту вбачається, що позивачі, як повіренізгідно довіреності№ 12від фермерського господарства «Удача» (засновником та директором якого є відповідач і був з 1992 року та на момент видачі їм довіреності №12 та отримання ними зазначеного в Акті рухомого майна), отримали від СГВК «Зоря» для передачі належному йому господарству, зазначене в Акті майно, про що поставили свої підписи.

За вказане в Акті майно, відповідач особисто сплатив СГВК «Зоря» грошові кошти для виплат майнових паїв та після чого згідно довіреності № 12 від свого ФГ «Удача» уповноважив повірених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначені в Акті, отримати від СГВК «Зоря» перелічене майно та передати його належному мені ФГ «Удача».

Фактично у 2000 році від СГВК «Зоря» за вказаним Актом до ФГ «Удача» було передане лише переліченев Актірухоме майно. Уся зазначена в Акті сільгосптехніка була перевезена до смт.Березанка і перебувала на території його домоволодіння та використовувалася тривалий час в діяльності фермерського господарства «Удача», а самі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які до речі продовжували працювати в СГВК та СТОВ «ЗОРЯ» ще досить тривалий час офіційно, час від часу допомагали відповідачу виконувати у господарстві деякі роботи, в тому числі в якості водія та тракториста, у зв`язку з чим, вони перебували в достатньо дружніх та довірливих відносинах.

«Корівник на 200 голів», за який було відповідачем сплачено СГВК «Зоря» гроші та який зазначений в Акті, знаходиться у селі Малахове та від СГВК «Зоря» ніколи до ФГ «Удача» фактично не передавався, оскільки, як з`ясувалося пізніше, після отримання від повірених осіб рухомого майна за Актом, він був одночасно переданий від СГВК «Зоря» іншій особі. У зв`язку з чим, у 2002 році, для мирного врегулювання питання передачі придбаного у СГВК «Зоря» нерухомого майна та залагодження можливого конфлікту, замість «корівника на 200 голів», що зазначений в Акті та розташований у селі Малахове. правонаступник СГВК «Зоря», а саме СТОВ «Зоря», передало ФГ «Удача» інше нерухоме майно, а саме приміщення колишньої молочно - товарної ферми, що розташоване у АДРЕСА_1 та яке жодного відношення до «корівника на 200 голів», зазначеного в Акті та розташованого у с. Малахове, не має.

Одразу після передачі вказаного вище приміщення колишньої молочно - товарної ферми у с.Попільне від СТОВ «Зоря» до ФГ «Удача», відповідачем було зроблено відповідний ремонт цього приміщення (в тому числі частково внутрішнє оздоблення та покрівлю шифером, а також повністю придбано і відновлено електричну лінію споживання та внутрішні електромережі) за власний рахунок та 24.10.2002 року між ФГ «Удача» та ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» одразу ж було укладено договір № 343 на постачання електричної енергії до вказаного приміщення, який було переукладено 10.08.2009 року, що діє і на теперішній час та на підставі якого і досі до зерносховища постачається електрична енергія.

Крім того, 15.12.2021 року, позивач ОСОБА_1 вже звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення від 22.06.2021 № 58872199, прийняте державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анною Володимирівною щодо реєстрації права власності на зерносховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 .

Під час розгляду скарги колегією Міністерства юстиції України у складі п`ятьох осіб було встановлено, що жодних прав скаржника або СТОВ «Зоря» на зерносховище не зареєстровано, також скаржником не надано доказів того, що зерносховище і корівник зазначений в акті прийому-передачі є одним і тим же об`єктом.

Наказом Міністраюстиції УкраїниДениса Малюськивід 02.01.2023року за№ 53/7, скаргу ОСОБА_1 , на рішення від 22.06.2021 № 58872199, прийняте державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анною Володимирівною, щодо реєстрації права власності на зерносховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , залишено без розгляду по суті, оскільки скаргу - подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено

Позивачі також зазначають у позові, що попри те, що державну реєстрацію права власності на зазначений в Акті «корівник на200голів виготовленийзі стіновихблоків» вони за собою не проводили, а Свідоцтв на майнові паї, відповідно до положень Порядку визначення розмірів майнових пайових фондів майна членів колективних, сільскогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177, «з невідомих їмпричин»не отримували, то це не є перешкодою вважати їх співвласниками спірного нерухомого майна, оскільки крім самого вищевказаного Акту, доказом того, що в рахунок належних їм майнових паїв було передано зазначений в Акті «корівник на 200 голів», що розташований за адресою АДРЕСА_1 , є Акт обстеження земельної ділянки та об`єкта нерухомості (зерносховища) за адресою АДРЕСА_1 , складений за заявою ОСОБА_1 комісією Березанської селищної ради 03.02.2023 року (далі - Акт обстеження), за змістом якого, за результатами обстеження, комісія візуально оглянула об`єкт нерухомого майна, записала зі слів якихось присутніх громадян (частина яких зазначена в Акті обстеження, взагалі не погодилась його підписувати) спірну інформацію та рекомендувала заявнику ОСОБА_1 «у разі виникнення спірних питань щодо права власності або користування нерухомим майном (зерносховищем, складом) вирішувати дані питання у судовому порядку».

При цьому, відповідача про призначення чи створення та виїзд комісії, яка на час складення Акту обстеження достеменно знала хто є власником цього майна, оскільки він неодноразово звертався до Березанської ОТГ із заявами та долучав витяг про право власності та і сама селищна рада, маючи власний ЦНАП та вільний доступ до реєстру прав власності мала б перевірити підстави такого звернення ОСОБА_1 про обстеження належного відповідачу нерухомого майна не повідомили, позбавивши при цьому можливості надати такій «комісії» відповідні докази та пояснення, у зв`язку з чим вважати, що проведення огляду було здійснено уповноваженою комісією селищної ради із дотриманням інтересів усіх зацікавлених осіб, немає жодних підстав.

Твердження позивачів про те, що Акт обстеження спірного нерухомого майна та земельної ділянки на якій воно знаходиться, є доказом того, що «саме їхгрупі,уповноваженими якоївони були»,в рахунокмайнового паюбуло,зокрема,передано корівник,який заразвикористовується якзерносховище заадресою: АДРЕСА_1 », спростовуються змістом самого Акту обстеження, більш того, такий Акт обстеження не може підмінювати собою належні письмові докази, що були передбачені діючим на той час законодавством, для підтвердження наявності права на майновий пай, виділення його в натурі та використання його у передбачений законом спосіб.

Отже твердження позивачів про те, що вказаний Акт обстеження - є доказом того, що в рахунок належних їм майнових паїв від СГВК «Зоря» було передано зазначений у ньому «корівник на 200 голів», який розташований за адресою АДРЕСА_1 , цілком надумані та є лише їх безпідставними припущеннями та намаганням ввести суд в оману.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що доводи позивачів про те, що оспорюване рішення сільради № НОМЕР_5 , про присвоєння адреси нерухомому майну у зв`язку з проведенням інвентаризації об`єктів нерухомого майна на землях комунальної власності Березанської селищноїради, жодним чиномне стосуєтьсята непорушує правапозивачів,як іреєстрація прававласності нанього завідповідачем (а.с.84- 88).

13 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_3 надав письмові пояснення, у яких виклав обставини, аналогічні викладеним у відзиві (а.с.106).

Представник третьої особи Березанської селищної ради Миколаївської області та третя особа Державний реєстратор Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко А.В. у судове засідання не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, допитавши свідків у справі та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Положеннями статей 15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У Постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року у справі № 704/360/18 зазначено, що за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушених прав має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушених прав. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 (провадження №12-83гс21, пункт 98) зазначено,, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Копіями трудових книжок позивачів підтверджується, що вони були членами КСП «Зоря», яке в подальшому було реорганізовано в КСП, СТОВ «Зоря» та СГВК «Зоря» (а.с.15-16).

З акта прийому-передачі матеріальних засобів, затвердженого головою СГВК «Зоря» вбачається, що в особі уповноважених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 групі осіб- членів КСП «Зоря» було передано в рахунок майнових паїв, зокрема, корівник (а.с.17).

Майнові паї були передані членам КСП «Зоря» згідно ЗУ «Про колективні сільськогосподарські підприємства», відповідно до якого об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках сільськогосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени в частині майна, яку вони одержують при виході із підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до чинного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грошима або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» визначено Порядок обрахування майнових паїв та створення органів, які вирішують майнові питання членів реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62.

Єдиним нормативно-правовим актом, який хоча б якимось чином врегульовував питання виділення майна в натурі, є саме цей наказ.

Відповідно до пункту 8 зазначеного вище Порядку кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоствореної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отриманим майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом з іншими членами своєї сім`ї і використовувати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку. .

Доказом того, що зерносховище, на яке оформлено право власності Державним реєстратором за ОСОБА_3 , є фактично корівник, який передано групі членів КСП «Зоря» на чолі з відповідачами, є Акт обстеження земельної ділянки та об`єкта нерухомості (зерносховище) за адресою: АДРЕСА_1 від 03 лютого 2023 року (а.с.18).

Те, що позивачі були членами КСП «Зоря», яке в подальшому було реорганізовано і розпайовано і, що вони разом з групою інших співвласників майна разом із своїми майновими паями вийшли зі складу підприємства, а також те, що відповідач ніколи не був членом цього господарства і немає ніяких прав на це майно підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які працювали відповідно головою цього господарства та головним бухгалтером.

Свідок ОСОБА_6 , пояснила у судовому засіданні, що вона працює на посаді начальника сектору дізнання ВП №8МРУП ГУНПв Миколаївськійобласті,і уїї провадженніперебувають двакримінальні провадження,порушення зазаявами позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно незаконного оформлення права власності на спірне майно у даній справі. Оскільки кримінальні провадження на даний час, ще не закінчені, вона не має можливості надати правову оцінку обставинам правомірності реєстрації права власності на зерносховище (корівник) за відповідачем ОСОБА_3 .

Факт реєстрації зазначеного об`єкта нерухомого майна Державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_7 зареєстровано за ОСОБА_3 вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.19-20).

Підставою для реєстрації зерносховища за ОСОБА_3 стало рішення Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про присвоєння адреси зерносховищу № 45 від 27 квітня 2021 року та Технічний паспорт, серія та номер 77, виданого 10.11.2020 року Виробничо-Комерційним Приватним підприємством «Делен» (а.с.42).

З Довідки № 77 від 10.11.2020 року, що додана до Технічного паспорту вбачається, що об`єкт побудовано в 1979 році, створений без проведення будівельних робіт, що потребують довідку про їх проведення, та не підлягають прийняттю в експлуатацію, не є самочинним будівництвом. Відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи ММБТІ технічна інвентаризація не проводилась та право власності не зареєстровано (а.с.38).

Вказане свідчить про те, що державна реєстрація державним реєстратором була проведена на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

У відповідності до ст.5 Закону № 1952-ІV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Абзацом першим частини 3 статті 16 Закону № 1952-ІV визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону № 1951-ІV, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі:

Договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до до вимог цього Закону;

Свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та коммунальному житловому фонді;

Державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

Рішень судів, що набрали законної сили;

Інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Аналогічні положення містить і Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі Порядок).

Згідно з ч.4 ст.15 Закону № 1952-ІV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Рішення про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 прийняте державним реєстратором без дотримання вищенаведених вимог Закону № 1952-ІV, оскільки подані для державної реєстрації не відповідають встановленим вимогам.

Сам відповідач в своїх письмових поясненнях до суду, не заперечує, що зерносховище є нерухомим майном, яке було розпайовано в ході розпаювання сільськогосподарського підприємства «Зоря» Березанського району Миколаївської області між співвласниками майна.

Згідно абзацу 3 пункту 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 14 березня 2001 року № 62, підставою для оформлення прав власності на зазначене майно можуть бути свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання- передавання майна.

Жодного з цих документів відповідачем державному реєстратору для реєстрації права власності за ним на зерносховище надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у державного реєстратора ОСОБА_7 не було підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_3 на зерносховище.

Рішення виконавчого комітету Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області № 45 від 27 квітня 2021 року, яким присвоєно адресу зерносховищу, є незаконним та підягає скасуванню.

Згідно із ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом п.1-1 ч.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та в порядку, встановлених законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 5 ст.26-3 Закону № 3038-VI визначено, що адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

-виконавчим органом сільської, селищної, міської ради у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Як вбачається з вказаного рішення, воно прийняте на підставі пп.9 пункту 5 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у зв`язку з проведенням інвентаризації об`єктів нерухомого майна на землях комунальної власності Березанської селищної ради.

Разом з тим, підпунктом 9 пункту б статті 30 зазначеного Закону не передбачено можливості присвоєння адреси нерухомого майна виконавчим органом міацевого самоврядування, а лише наданні повноваження з ведення обліку нежилихприміщень навідповідній території.

Таким чином, зазначене рішення селищної ради про присвоєння адреси, прийнято всупереч вимог ч.5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» № 199-ІХ від 17.10.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою обєкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації обєкта та визначення місця його розташування.

Частина 1 статті 26-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» № 199-ІХ від 17.10.2020 року передбачає, що після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо обєктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюється у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно до статті 26-1 цього Закону.

Частина перша вищезазначеної статті передбачає подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва до субєкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не встановлено цим Законом), передбачених пунктом 1, 2 цієї статті.

Для присвоєння адреси подаються документи, зазначені у пунктах 1-7 частини 5 ст. 26-1 Закону №:199-ІХ.

За таких обставин, суд вважає, що селищна рада, прийняла оспорюваннне рішення про присвоєння адреси обєкту нерухомого майна, з порушенням вимог закону.

У звязку з цим, враховуючи, що вказане рішення в подальшому, стало підставою для реєстрації права власності на зерносховище, що є предметом спору, таке рішення порушує права позивачів у справі, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, з метою захисту законних прав та інтересів позивачів у справі підлягає також скасуванню державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2392068648209, оскільки її здійснено за відсутності відповідних правових підстав, і чим порушено права позивачів у справі.

На підставівикладеного,керуючисьст.ст. 12,13,258,259,263-265ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Березанська селищна рада Миколаївського району, Державний реєстратор Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анна Володимирівна, про скасування державної реєстрації об`єкту нерухомого майна, задовольнити у повному обсязі.

Скасувати Рішення Виконавчого комітету Березанської селищної ради від 27.04.2021 року №45 «Про упорядкування адресного господарства об`єкту нерухомого майна».

Скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2392068648209, зерносховище, загальна площа (кв.м): 2250,7, Опис: А-1-Зерносховище; Б - Тп; В - Вбиральня, 1 Замощення: №1 - Свердловина; №2 - Ворота; №3 - огорожа за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену державним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анною Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58872199 від 22.06.2021 13:31:35.

На підставіст.133,141ЦПКУкраїни стягнутизі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) 1073,60 грн. судового збору та на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) 1073,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 травня 2024 року.

Суддя: