Постанова

від 29.04.2024 по справі 910/14534/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа№ 910/14534/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023

у справі № 910/14534/23 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (далі - позивач; ТОВ «Скай Полімер Груп») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» (надалі - відповідач; ТОВ «Виробнича Група Артпласт»; апелянт) про стягнення 561 379,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 595-04.10.2022 від 04.10.2022, укладеним між ТОВ «Скай Полімер Груп» та ТОВ «Виробнича Група Артпласт», у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 415 000,02 грн. Враховуючи викладене, позивач згідно ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 415 000,02 грн. боргу, 4 011,10 грн. інфляційних втрат, 60 595,55 грн. 36% річних, а також 81 772,81 грн. пені на підставі п. 7.2 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» 415 000 грн. 02 коп. боргу, 81 772 грн. 81 коп. пені, 60 595 грн. 55 коп. 36% річних, 4 011 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 8 420 грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

За висновками місцевого господарського суду, оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 415 000,02 грн., то вимога про стягнення з відповідача 415 000,02 грн. боргу, а також нарахованих 36% річних, інфляційних втрат та пені підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Виробнича Група Артпласт» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23, позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з ТОВ «Виробнича Група Артпласт» на користь ТОВ «Скай Полімер Груп» 414 999,62 грн. основного боргу, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з неправильним встановленням усіх обставин справи.

Апелянт зазначає, по-перше, що з боку ТОВ «Виробнича Група Артпласт» відсутнє прострочення виконання зобов`язання і сума боргу становить 114 999,62 грн., а не 415 000,02 грн.

По-друге, нараховані санкції є неправомірними, оскільки місцевий господарський суд застосував подвійне стягнення плати за неправомірне користування грошовими коштами, а саме індекс інфляції в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та плату за користування коштами.

По-третє, розмір неустойки є надмірним, позаяк через оголошення 24.02.2022 Указом Президента України загальної мобілізації та введення воєнного стану на всій території України відбулося зупинення роботи ТОВ «Виробнича Група Артпласт». Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 визнано військову агресію російської федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Тому, з огляду на приписи ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд вправі був зменшити розмір штрафних санкцій, за наявності обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 апеляційна скарга відповідача у справі № 910/14534/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 призначено на 18.03.2024.

14.02.2024 на адресу апеляційного суду від ТОВ «Скай Полімер Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За твердженнями позивача необґрунтованими є доводи відповідача щодо неотримання ТОВ «Виробнича Група Артпласт» від ТОВ «Скай Полімер Груп» рахунків на оплату товару, а часткова оплата боргу свідчить про визнання ним боргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 відкладено на 29.04.2024.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи ТОВ «Виробнича Група Артпласт» повідомлено належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа на адресу останнього. Також ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 910/14534/23 оприлюднено 19.03.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи, що явка представника відповідача судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність від відповідача обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Скай Полімер Груп» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» (покупець) укладено договір поставки № 595-04.10.2022 (далі - Договір; Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору поставити і передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, товаро-транспортних накладних (за наявності у Специфікаціях), які є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 5.1. Договору поставки розрахунок за товар здійснюється шляхом оплати 100% вартості товару у безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника.

За п. 5.2. датою оплати є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що покупець здійснює оплату за товар протягом 3 робочих днів включно з моменту отримання рахунку на оплату від постачальника але у будь-якому випадку до моменту поставки/самовивозу товару.

Таким чином, умовами Договору сторони погодили поставку товару на умовах попередньої оплати.

У період з 31.10.2022 по 13.06.2023 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 4 573 925,07 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними за період з 31.10.2022 по 13.06.2023 на вказану суму та товарно-транспортними накладними за період з 31.10.2022 по 13.06.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, частина товару поставлена позивачем за умови здійснення відповідачем попередньої оплати, а частина товару поставлена позивачем відповідачеві без здійснення ним попередньої оплати.

Поставлений постачальником товар покупець оплатив частково, зокрема, відповідач сплатив позивачу загальну суму 4 158 925,05 грн., що підтверджується банківськими виписками: № 008-01-3/398-БТ від 11.07.2023 та № 17571/23 від 12.07.2023.

За решту поставленого позивачем товару на загальну суму 415 000,02 грн. відповідач не розрахувався, у зв`язку з чим у ТОВ «Виробнича Група Артпласт» утворилась заборгованість у зазначеній сумі.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 04.10.2022 по 26.07.2023 відповідно до якого заборгованість ТОВ «Виробнича Група Артпласт» перед ТОВ «Скай Полімер Груп» становить 415 000,02 грн.

За ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням того, що доказів здійснення покупцем на користь постачальника плати за поставлений товар на суму 415 000,02 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем, в свою чергу, наявність заборгованості у вказаній сумі не спростовано, і окрім цього сума боргу частково визнається останнім, про що зазначається апелянтом в резолютивній частині апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення з відповідача 415 000,02 грн. боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, зважаючи на часткову оплату покупцем товару та посилання у видаткових накладних на рахунки про оплату, приймаючи до уваги встановлений п. 5.4. Договору порядок оплати товару, апеляційний господарський суд критично оцінює доводи відповідача про не виникнення у покупця зобов`язань з оплати поставленого йому постачальником товару через відсутність рахунків на оплату.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що рішенням суду першої інстанції з відповідача стягнуто 4 011,10 грн. інфляційних втрат, 60 595,55 грн. 36% річних, а також 81 772,81 грн. пені, що були заявлені позивачем до стягнення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов`язання по оплаті за отриманий товар, згідно умов даного договору, постачальник на власний розсуд може застосувати до покупця відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення оплати за товар, від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати.

Позивач, у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обмежений нарахуванням пені шістьма місяцями з моменту виникнення права на її нарахування.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, нарахованої за період з 15.04.2023 по 31.08.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковими накладними №№: 862, 1273, 1286, 1294, 1306, 1316, апеляційний господарський суд не погоджується з судом першої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки розрахунок позивача є арифметично не вірним.

Здійснивши перерахунок пені за період з 15.04.2023 по 31.08.2023, колегія суддів зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткової оплати товару в період з 12.04.2023 по 10.07.2023 (не включаючи дублювання днів: 25-26.04.2023, 09.06.2023, 13.06.2023, згідно часткових платежів, здійснених покупцем: 24-25.04.2023, 08.06.2023, 12.06.2023) згідно видаткової накладної № 862, підлягає 79 662,51 грн. пені.

За такого, оскаржуване відповідачем рішення підлягає скасуванню в частині стягнення 2 110,30 грн. пені.

Тим самим, апеляційна скарга ТОВ «Виробнича Група Артпласт» у відповідній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами позивача, а інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно п. 7.2. Договору постачальник на власний розсуд може застосувати до покупця відповідальність по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі прострочення сплати постачальник може на власний розсуд застосувати до покупця відповідальність по сплаті постачальнику процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару з дня настання терміну оплати товару до дня його фактичної оплати.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції за період з квітня по липень 2023 року, що становив - 4 011,10 грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковими накладними №№: 862, 1273, 1286, 1294, 1306, 1316, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду при цьому на правильно здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат.

Водночас, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку 36% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 15.04.2023 по 31.08.2023, що складає - 60 595,55 грн., які були визначені судом до стягнення, колегія суддів звертає увагу, що такий розрахунок був проведений арифметично не вірно.

Так, здійснивши перерахунок 36% річних за період з 15.04.2023 по 31.08.2023, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковими накладними №№: 862, 1273, 1286, 1294, 1306, 1316, колегія суддів зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткової оплати товару в період з 12.04.2023 по 10.07.2023 (не включаючи дублювання днів: 25-26.04.2023, 09.06.2023, 13.06.2023, згідно часткових платежів, здійснених покупцем: 24-25.04.2023, 08.06.2023, 12.06.2023) згідно видаткової накладної № 862, підлягає 59 076,13 грн. 36% річних.

За таких обставин, оскаржуване відповідачем рішення підлягає скасуванню в частині стягнення 1 519,42 грн. 36% річних.

Відповідно, апеляційна скарга ТОВ «Виробнича Група Артпласт» у вказаній частині підлягає задоволенню.

Щодо аргументів апелянта про скасування рішення суду першої інстанції з тих підстав, що останній залишив поза увагою доводи відповідача про нездійснення ним своєї діяльності через запровадження з 24.02.2022 воєнного стану, підтвердженням чого є лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (адреса посилання: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), а відповідно місцевий господарський суд не застосував положення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, за якими суд вправі зменшити розмір штрафних санкцій, за наявності обставин, що мають істотне значення, апеляційний господарський суд зазначає таке. Згідно інформації, викладеної у відповідному листі ТПП України вбачається наступне: «Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

У статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Колегія суддів констатує, що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретно щодо правовідносин між ТОВ «Виробнича Група Артпласт» перед ТОВ «Скай Полімер Груп» в частині обов`язку останнього сплачувати кошти за отриманий по Договору товар. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТПП України за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 та довести дію відповідних форс-мажорних обставин.

За вказаного, колегією суддів відхиляються заперечення відповідача у цій частині.

В свою чергу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в спростування викладених відповідачем в апеляційні скарзі доводів у вказаній частині.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, беручи до уваги здійснення перерахунку пені та 36% річних і визначення їх до стягнення в розмірі 79 662,51 грн. та 59 076,13 грн. відповідно, враховуючи вимоги, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 в частині стягнення 2 110,30 грн. пені та 1 519,42 грн. 36% річних, а відповідно про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Виробнича Група Артпласт» в наведених частинах, а в іншій частині скарга залишається без задоволення.

В силу положень ст. 129 ГПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на суму 557 749,76 грн. (із заявлених 561 379,48 грн.), судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням апеляційного розгляду, з яких витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 81,67 грн. стягуються з позивача на користь відповідача, а витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції у сумі 8 366,25 грн. стягуються з відповідача на користь позивача, відповідно за новим розподілом судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Група Артпласт" - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 скасувати в частині стягнення 2 110,30 грн. (дві тисячі сто десять гривень 30 копійок) пені, 1 519,42 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 42 копійки) 36% річних та 54,44 грн. (п`ятдесят чотири гривні 44 копійки) судового збору за подання позовної заяви, прийнявши в цій частині нове рішення, виклавши пункт 1 резолютивної частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» (адреса: 02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 13, оф. 103, ідентифікаційний код - 42448445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (адреса: 02095, м. Київ, вул. Трускавецька, буд. 2А, прим. 7, ідентифікаційний код - 43899257) пені - 79 662,51 грн. (сімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 51 копійка) та 36% річних - 59 076,13 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімдесят шість гривень 13 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» (адреса: 02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 13, оф. 103, ідентифікаційний код - 42448445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (адреса: 02095, м. Київ, вул. Трускавецька, буд. 2А, прим. 7, ідентифікаційний код - 43899257) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 8 366,25 грн. (вісім тисяч триста шістдесят шість гривень 25 копійок).

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/14534/23 - залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (адреса: 02095, м. Київ, вул. Трускавецька, буд. 2А, прим. 7, ідентифікаційний код - 43899257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Група Артпласт» (адреса: 02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 13, оф. 103, ідентифікаційний код - 42448445) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 81,67 грн. (вісімдесят одна гривня 67 копійок).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

8. Справу № 910/14534/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.05.2024 (з урахуванням часу тимчасової непрацездатності судді Алданової С.О.).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков