Рішення

від 15.05.2024 по справі 906/271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/271/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярова А.В. - адвокат, довіреність №2792 від 07.11.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва "АТ "Укрзалізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест"

про стягнення 219 293,97грн

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 219 293,97грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №ПЗ/НХ-235256/НЮ від 28.03.2023 в частині своєчасного внесення попередньої оплати за товар.

В якості правових підстав позивач вказує, зокрема, на ст.202, 509, 525, 526, 530, 612, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.173, 193, 230 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

02.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" та 04.04.2024 на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив з додатками, відповідно до якого останній просить позов задовольнити частково, зменшивши розмір пені до 43 858,79грн.

Ухвалою суду від 18.04.2024 постановлено відкласти розгляд справи по суті на 15.05.2024 о 10:00.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2024 (у режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечив проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2024 не прибув; 18.04.2024 через систему "Електронний суд" надіслав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

28.03.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ (далі - Договір) (а.с. 7-12).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002) (далі - Товар).

Ціна Договору складається із сукупної вартості Товару відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) та вартості послуг щодо організації навантаження Товару (у разі їх надання) відповідно до Специфікації(-й) щодо організації навантаження Товару (Додаток 3 до Договору) та становить загалом 4 365 662,16грн (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору оплата вартості Товару здійснюється покупцем чотирма рівними частинами у такому порядку:

- сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 936 605,43грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами Договору на підставі надісланого продавцем рахунку;

- сума другої оплати 25%, яка становить 963 605,43грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;

- сума третьої оплати 25%, яка становить 963 605,43грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;

- сума четвертої оплати 25%, яка становить 936 605,43грн (без ПДВ), здійснюється остаточно і сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надсилання Продавцем відповідного рахунку.

Згідно з пунктом 2.6 Договору рахунки для оплати вартості Товару та послуг щодо організації навантаження Товару надсилаються покупцеві на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах Покупця в розділі 11 цього Договору.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, за порушення покупцем строків оплати за Товар та/або послуги щодо організації навантаження Товару, визначених пунктами 2.4, 2.5 цього Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.7 Договору).

Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на електронну адресу ТОВ "Укрмет-Інвест" направлено рахунок №ЦЗВМБ-169 від 28.03.2023 на суму 963 605,34грн щодо необхідності здійснення авансового платежу (авансової плати) за брухт вид №501 ДСТУ 4121-2002 згідно з п.2.4.1 Договору (а.с. 20-21).

ТОВ "Укрмет-Інвест" попередню оплату згідно рахунку №ЦЗВМБ-169 від 28.03.2023 здійснило 10.01.2024 на суму 376 000,00грн, 15.01.2024 на суму 200 000,00грн, 23.01.2024 на суму 200 000,00грн, 02.02.2024 на суму 235 000,00грн (а.с. 22-25).

Позивач звернувся до відповідача з претензією №ЦЗВ-20/4580 від 23.11.2023 з вимогою сплатити пеню в сумі 219 293,97грн (а.с. 16-19), яка на момент подання позову залишилась без задоволення.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 219 293,97грн пені.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ від 28.03.2023.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).

Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як судом зазначалося вище, згідно з п.2.4.1 Договору оплата вартості Товару здійснюється покупцем чотирма рівними частинами у такому порядку: сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 963 605,43грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, п р о т я г о м 1 0 ( д е с я т и ) б а н к і в с ь к и х д н і в з д а т и п і д п и с а н н я с т о р о н а м и Д о г о в о р у на підставі надісланого продавцем рахунку.

Договір купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ підписаний сторонами 2 8. 0 3. 2 0 2 3, про що судом зазначалося вище.

Отже, строк оплати за товар, придбаний згідно вказаного договору купівлі-продажу, настав 11.04.2023.

Проте, ТОВ "укрмет-Інвест" першу попередню оплату згідно рахунку №ЦЗВМБ-169 від 28.03.2023 здійснило 10.01.2024 на суму 376 000,00грн, 15.01.2024 на суму 200 000,00грн, 23.01.2024 на суму 200 000,00грн, 02.02.2024 на суму 235 000,00грн (а.с. 22-25).

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як визначено п.5.2 Договору передбачено, за порушення покупцем строків оплати за Товар та/або послуги щодо організації навантаження Товару, визначених пунктами 2.4, 2.5 цього Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення.

Згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми пені, останнім заявлено до стягнення пеню, нараховану за період 12.04.2023-10.10.2023 у розмірі 219 293,97грн (а.с.3). Суд, перевіривши даний розрахунок, вважає, що він є арифметично невірним, оскільки розмір пені за вказаний період за прострочення внесення першої попередньої оплати в розмірі 963 605,43грн, становить 225 615,67грн

Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі - 219 293,97грн. З огляду на викладене, позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 219 615,67грн за прострочення здійснення першої попередньої оплати, підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.

Відповідачем у відзиві на позов та у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про зменшення розміру пені на 80% та стягнення пені в розмірі 43 858,79грн. В обґрунтування зменшення розміру пені відповідач посилається на недоведення позивачем факту спричинення йому відповідачем збитків внаслідок прострочення внесення першої попередньої оплати за договором купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ від 28.03.2023 та факту створення останнім будь-яких перешкод у здійсненні позивачем підприємницької діяльності перебуванням невивезеного товару з його території.

За змістом ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Господарський кодекс України встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 229 ГК України).

У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Суд зауважує, що факт створення відповідачем будь-яких перешкод у здійсненні позивачем підприємницької діяльності внаслідок перебування невивезеного товару з його території не є предметом доказування під час розгляду даної справи, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за п р о с т р о ч е н н я в н е с е н н я п е р ш о ї п о п е р е д н ь о ї о п л а т и згідно договору купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ від 28.03.2023, а не щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за невчасне вивезення товару з території позивача.

Також, необхідно зауважити, що нормами чинного цивільного та господарського законодавства не ставиться в залежність право нарахування кредитором неустойки (зокрема, пені) від наявності збитків, спричинених йому невиконанням чи неналежним виконанням своїх зобов`язань боржником.

Крім того, розмір пені, що заявляється позивачем до стягнення в межах даної справи, є співрозмірним до суми заборгованості відповідача з невиконання обов`язку внесення першої попередньої оплати за договором купівлі-продажу №ПЗ/НХ/-235256/НЮ від 28.03.2023.

Інші докази щодо наявності обставин, які є підставами для зменшення розміру пені, передбачених ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80%.

Згідно з ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 219 293,97грн пені.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (вул. Бандери Степана, буд. 12, м. Баранівка, Звягельський р-н, Житомирської обл., 12701; ідентифікаційний код 42256159) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код ВП 40081347):

- 219 293,97грн пені;

- 3 289,41грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.05.24

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу через електронний кабінет та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу через електронний кабінет