Рішення

від 20.05.2024 по справі 910/2115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2024Справа № 910/2115/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОстФерт"

про стягнення 870 379,15 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" (далі - позивач, ТОВ "ПРОТОН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОстФерт" (далі - відповідач, ТОВ "ОстФерт") про стягнення 870 397,15 грн на підставі Договору № 2205/2023 про постачання товару від 22.05.2023, з яких: 676 112,00 грн основного боргу, 156 295,86 грн пені, 12 322,10 грн 3% річних, 25 649,19 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 постановлено прийняти позовну заяву ТОВ "ПРОТОН" до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/2115/24, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 (повне рішення складено 30.04.2024) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОстФерт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" 676 112,00 грн (шістсот сімдесят шість тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 149 988,07 грн (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 07 коп.) пені, 11 919,22 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 22 коп.) 3% річних, 25 649,19 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок дев`ять гривень 19 коп.) інфляційних втрат та 12 955,03 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 03 коп.) судового збору.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/2115/24 було надіслане до електронного кабінету позивача - ТОВ "ПРОТОН" 30.04.2024.

Відповідно до сформованого в КП "Діловодство спеціалізованого суду" повідомлення про доставку електронного листа підтверджується, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/2115/24 було доставлено до електронного кабінету ТОВ "ПРОТОН" 30.04.2024 о 18:09, вказане повідомлення долучено до матеріалів справи.

Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України, рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/2115/24 вручено позивачу 01.05.2024.

02.05.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 600, 00 грн.

Відповідно до наведеної заяви позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №910/2115/24, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 600,00 грн (далі - заява про ухвалення додаткового рішення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі №910/2115/24 заяву ТОВ "ПРОТОН" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.

08.05.2024 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовані та зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на заяву ТОВ "ПРОТОН" про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування вказаних заперечень відповідач зазначив, що заява ТОВ "ПРОТОН" про ухвалення додаткового рішення є передчасною та такою, що не може бути задоволена на даний час, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/2115/24 не набрало законної сили, відтак правові підстави для покладення судових витрат на відповідача станом на теперішній час відсутні. Зокрема, відповідач звернув увагу, що не погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/2115/24 та буде його оскаржувати в межах строків визначених ГПК України.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи № 910/2115/24 здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України в тому самому порядку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 13 055,69 грн та з суми витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою в розмірі 11 050,00 грн. Позивач також зазначив, що докази на підтвердження витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.

При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/2115/24, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат в частині судового збору, поклавши судовий збір у сумі 12 955,03 грн на відповідача, у сумі 100,66 грн на позивача.

Водночас, стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу, проаналізувавши наявні в матеріалах справи станом на час ухвалення рішення докази, суд дійшов висновку, що позивачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 050,00 грн.

Отже, станом на час ухвалення рішення, у суду були відсутні підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу. Однак, з огляду на зроблену позивачем у позовній заяві заяву про те, що документи на обґрунтування понесених судових витрат (правнича допомога) будуть надані до суду у строки, визначені ГПК України, судом не вирішено питання про судові витрати в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Виходячи з приписів ч. 1, 3 ст. 124, ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 244, ч. 1, 8 ст. 252 ГПК України та зроблену позивачем у позовній заяві відповідну заяву, суд відзначає, що позивач мав право подати докази на підтвердження розміру судових витрат (в частині витрат на професійну правничу допомогу) у порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом враховано, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Приписами ст. 126 ГПК України встановлено:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 10 600,00 грн позивачем було подано такі документи (з урахуванням документів, доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення):

- Договір №14/ЮО-0920 про надання правової допомоги від 06.10.2020;

- Договір №14/ЮО-1020 про надання правової допомоги від 06.10.2020;

- ордер серія АЕ №1263123 від 13.02.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2354 від 20.09.2011;

- рахунок на оплату №55 від 30.04.2024;

- платіжна інструкція №877 від 01.05.2024 на суму 10 600,00 грн;

- Акт надання послуг №55 від 30.04.2024 на суму 10 600,00 грн.

Судом встановлено, що 06.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОТОН» (замовник, позивач) та Адвокатським об`єднанням «Федоренко, Сологуб і партнери» (виконавець, адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги №14/ЮО-0920 (далі - Договір №14/ЮО-0920 від 06.10.2020), відповідно до п. 1 якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов?язання в обсязі та на умовах, передбачених Даним Договором надавати юридичну допомогу представляти в суді, правоохоронних, контролюючих і державних органах, підприємствах, установах, організаціях та перед фізичними особами інтереси клієнта: ТОВ «ПРОТОН».

Відповідно до п. 5 Договору №14/ЮО-0920 від 06.10.2020 визначено, що за роботу, виконану виконавцем, з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду Адвокатів, фінансового стану замовника та витраченого Адвокатами виконавця часу, та на покриття фактичних витрат ВИКОНАВЦЯ, пов?язаних з наданням правової допомоги, замовник сплачує йому:

- ??аванс у розмірі 0 грн під час підписання Договору;

??- фіксований гонорар - починаючи з наступного місяця від підписання Договору по 2500,00 грн щомісяця протягом трьох днів з дня закінчення чергового місяця;

- поточний гонорар, розмір якого погоджується сторонами щомісячно в рахунках (додаткових угодах), протягом трьох днів з дня погодження чергового рахунку (додаткової угоди).

На підставі Договору №14/ЮО-0920 від 06.10.2020 13.02.2024 адвокатським об`єднанням був виданий ордер серії АЕ №1263123 адвокату Федоренко Роману Вікторовичу на надання правничої допомоги ТОВ "ПРОТОН".

06.10.2020 між позивачем (замовник) та адвокатським об`єднанням (виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №14/ЮО-1020 (далі - Договір №14/ЮО-1020 від 06.10.2020), предмет якого аналогічний предмету Договору №14/ЮО-0920 від 06.10.2020 (п. 1).

Згідно з Актом надання послуг №55 від 30.04.2024 адвокатське об`єднання надало правничу допомогу, а позивач отримав правничу допомогу у вигляді надання послуг з ведення справи про стягнення боргу з ТОВ «ОстФерт» № 910/2115/24 на суму 10 600,00 грн.

На підставі Договору №14/ЮО-1020 від 06.10.2020 адвокатським об`єднанням було надано замовнику наступні послуги по справі №910/2115/24:

- побудова правової позиції та порядку захисту 3 год - 1800,00 грн;

- заходи по збору доказів 2 год - 400,00 грн;

- складання позовної заяви 6 год - 6000,00 грн;

- виготовлення додатків до позовної заяви 20 год - 400,00 грн;

- відповідь на відзив 2 год - 2000,00 грн.

На підставі виставленого адвокатським об`єднанням рахунку на оплату № 55 від 30.04.2024, позивачем здійснено оплату наданих адвокатським об`єднанням послуг на підставі Договору №14/ЮО-1020 від 06.10.2020, що підтверджується платіжною інструкцією №877 від 01.05.2024 на суму 10 600,00 грн, що свідчить про оплату «оплата за послуги з-но рах. №55 від 30.04.2024, без ПДВ».

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер), зокрема, відповідно до пп 12.3 п. 12 ордер має містити посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документа.

Суд звертає увагу, що представник позивача, адвокат Федоренко Роман Вікторович, здійснював представництво інтересів позивача на підставі ордеру серії АЕ №1263123 від 13.02.2024, виданого на підставі Договору №14/ЮО-0920 від 06.10.2020.

Однак, докази, подані адвокатом Федоренко Романом Вікторовичем, що підтверджують розмір судових витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи, а саме Акт надання послуг №55 від 30.04.2024, рахунок на оплату № 55 від 30.04.2024 та платіжна інструкція №877 від 01.05.2024 на суму 10 600,00 грн, складені на підставі Договору №14/ЮО-1020 від 06.10.2020.

Зокрема, матеріали справи не містять інших ордеру чи довіреності, виданих адвокату Федоренко Роману Вікторовичу на підставі Договору №14/ЮО-1020 від 06.10.2020, так само як не містять доказів на підтвердження розміру судових витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи, складених на підставі Договору №14/ЮО-0920 від 06.10.2020.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач не подав належні докази, що підтверджують розмір судових витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Суд наголошує, що приписами ч. 2 ст. 42 ГПК України на учасників справи покладено обов`язки, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн задоволенню не підлягає, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 600,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОстФерт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" витрат професійну правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн відмовити повністю.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 20.05.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА