Постанова

від 21.05.2024 по справі 153/229/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 153/229/18

Провадження № 22-ц/801/967/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокуСправа № 153/229/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Гаврилюк Т. В. в залі суду в м. Ямпіль Вінницької області,

у справі № 153/229/18 за заявою представника заявника ОСОБА_2 адвоката Коваленка Миколи Васильовича про заміну сторони виконавчого провадження,

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Коваленка Миколу, звернулась до Ямпільського районного суду Вінницької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року по справі №153/229/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7500 доларів США, що станом на 22 лютого 2018 року еквівалентно 202410,29 грн, за договором позики укладеним 29 квітня 2015 року.

На підставі цього рішення Ямпільським відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58355829.

В серпні 2023 року на адресу заявника надійшов лист Ямпільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №13060/22.21-18 від 25 серпня 2023 року та постанова про закінчення виконавчого провадження №58355829 від 25 серпня 2023 року, де підставою закінчення виконавчого провадження вказана смерть боржника ОСОБА_3

11 січня 2024 адвокат Коваленко М. В. звернувся із адвокатським запитом до приватного нотаріуса Горбоконь О.Г. з проханням надати інформацію щодо відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3 та хто являється спадкоємцями після його смерті

Того ж дня від приватного нотаріуса Горбоконь О.Г. надійшла відповідь про те, що довідки про вчинення нотаріальної дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.

Отже, на думку заявника, є підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року заяву задоволено.

Замінено сторонуборжника увиконавчомулистіу цивільнійсправі№153/229/18простягненняіз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 7500 доларів США, що еквівалентно станом на 22 лютого 2018 року 202 410, 29 грн боргу за договором позики укладеним 29 квітня 2015 року, а також 2044, 34 грн судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, та 1843, 42 грн витрат на професійну правничу допомогу, а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 .

Ухвала мотивована тим, що оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво, а у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Оскільки правонаступниками померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , то, відповідно, заяву слід задовольнити та замінити сторону боржника виконавчого провадження.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року як таку, що ухвалена із неправильним застосуванням норм матеріального права в частині заміни сторони боржника на ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_3 спадщину не прийняла, свідоцтво про право на спадщину не отримувала, а тому не є спадкоємцем майна померлого та, відповідно, його правонаступником.

Заявник ОСОБА_2 правом на подання відзиву, у встановлений законом строк не скористалась та не надала відзив на апеляційну скаргу.

Від ОСОБА_7 , яка є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_5 та діє в їх інтересах надійшла заява, у якій вона підтримує вимоги апеляційної скарги та вказує, що саме діти померлого - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 є спадкоємцями майна після смерті батька ОСОБА_3 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року у справі №153/229/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7500 доларів США, що еквівалентно станом на 22 лютого 2018 року 202410, 29 грн боргу за договором позики, укладеним 29 квітня 2015 року.

На підставі вказаного рішення 13 лютого 2019 року головним державним виконавцем Ямпільського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Колесниченко І.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №153/229/18 від 05 лютого 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Ямпільським ВДРАЦС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ЦМРУ МЮ (м. Київ).

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2023 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №153/229/18, виданого Ямпільським районним судом Вінницької області 05 лютого 2019 року закінчено у зв`язку зі смертю боржника.

З відповіді приватного нотаріуса Горбоконь О.Г. вих.№18/01-16 від 26 січня 2024 року видно, що спадкоємцями ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (спадкоємець за заповітом), син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_5 (спадкоємці за законом).

Із витребуваної судом першої інстанції копії Спадкової справи №84/2023 встановлено, що Спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 , заведена за заявою ОСОБА_1 , оскільки на її ім`я був залишений заповіт посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Бешинською Г. А. від 02 червня 2023 року за №667.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції керувався тим, що коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 є визначеним, крім того, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому вона, як спадкоємець за заповітом та його діти, як спадкоємці за законом, є правонаступниками померлого, а також є правонаступниками у вказаному виконавчому провадженні.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону

про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи та може мати місце на будь-якій стадії судового провадження.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 08лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), на які посилається заявниця у касаційній скарзі, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11(провадження № 61-14892св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 761/13847/15-ц(провадження № 61-3862св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 2604/3166/2012(провадження № 61-7273св23) та інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Статтею1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша статті 1281 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Суд першої інстанції вірно встановивши коло спадкоємців ОСОБА_3 та те, що правовідносини у справі допускають правонаступництво, помилково виснував про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні правонаступниками, з огляду на таке.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження - тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника(пункт 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження).

Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 8.12 постановиВеликої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22)).

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження).

Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження, відповідно до неї у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можнаставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження № 11-39гс20),від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22), постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), від31 січня 2024 рокуусправі № 346/5515/22(провадження № 61-15115св23), від 17 січня 2024 року у справі № 761/15979/13-ц(провадження № 6113540св23), від 29 листопада 2023 року у справі № 2-213/10-ц(провадження № 61-13160св22), від 08 листопада 2023 року усправі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) та інших.

У постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22)Велика Палата Верховного Суду з урахуванням таких висновків погодилася із заміною судами сторони у відкритому виконавчому провадженні.

У постанові Верховного Суду від15 лютого 2023 року у справі № 520/17203/13(провадження № 61-4475св22) сформульовано правовий висновок про те, щоне можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Суд першої інстанції не врахував наведених висновківВерховного Судупро те, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У справі виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № виконавчого листа №153/229/18 , виданого Ямпільського районного суду Вінницької області 05 лютого 2019 року, завершене 25 серпня 2023 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадженняу зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 .

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункти 78-79)).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження є помилковим.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 3, 4 частини 1статті 376 ЦПК Україниє підставами для скасування судового рішення повністю чи частково і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення у відповідній частині про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволеннізаяви представника заявника ОСОБА_2 адвокатаКоваленка МиколиВасильовича прозаміну сторонивиконавчого провадження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: М. В. Матківська

В. В. Сопрун