Ухвала

від 19.08.2024 по справі 153/229/18

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"19" серпня 2024 р. Справа153/229/18

Провадження4-с/153/1/24-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

держаного виконавця Ямпільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мушик Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернулась до Ямпільського районного суду Вінницької області зі скаргою на дії державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Просить суд, визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження від 25.08.2023, при примусовому виконанні виконавчого листа №120/229/18 від 05.02.2019, виданого Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення на користь ОСОБА_1 7500 доларів США, що еквівалентно станом на 22.02.2018 202 410 грн. 29 коп. боргу за договором позики, укладеного 29.04.2015. Зобов`язати головного державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відновити виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №120/229/18 від 05.02.2019, виданого Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення на користь ОСОБА_1 7500 доларів США, що еквівалентно станом на 22.02.2018 202 410 грн. 29 коп. боргу за договором позики, укладеного 29.04.2015.

Окрім цього, 07 серпня 2024 року скаржником ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення пропущеного строку. В обґрунтування поданого клопотання вказує наступне: рішенням Ямпільського районного суду, Вінницької області в справі №153/229/18 від 13 грудня 2018, стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 7500 доларів США, що еквівалентно станом на 22.02.2018 - 202 410 грн. за договором позики укладеним 29.04.2015. На підставі вищезазначеного рішення суду Ямпільським відділом державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №58355829.

Згодом вона дізналася, що Ямпільським відділом державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВІ №58355829 від 25.08.2023. Підставою для закінчення виконавчого провадження послужила смерть боржника ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

11 січня 2024 року її представник звертався із адвокатським запитом до приватного нотаріуса Горбоконь О.Г. з проханням надати інформацію щодо відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3 та хто являється спадкоємцями після смерті ОСОБА_3

11 січня 2024 року від приватного нотаріуса Горбоконь О.Г. надійшла відповідь про те, що згідно ст.8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо; довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року її вимоги задоволені та замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у виконавчому провадженні по справі №153/229/18 за її позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики на спадкоємців померлого ОСОБА_3 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2024 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року скасовано. Своє рішення апеляційний суд аргументував наступним: «Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження, а можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

За таких підстав вона вимушена звернутися до суду зі даною скаргою на дій державного виконавця.

Вказує, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Також, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україні запроваджено механізм, за якого процесуальні строки на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжуються на строк дії таких обставин. Саме тому, просить поновити строк так, як у неї існували обставини, що безпосередньо унеможливлювали та ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника ОСОБА_2 в судовому засіданні подане клопотання про поновлення пропущеного строку підтримали та просили суд поновити пропущений процесуальний строк на звернення з даною скаргою. Скаргу на дії державного виконавця просили суд задоволити.

Держаний виконавець Ямпільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мушик Т.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та просила суд відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши зміст клопотання про поновлення пропущеного строку, та матеріали, додані до нього, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно до ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В силу ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначено, що скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду.

Судом встановлено, що на день звернення скаржника до суду із вказаною скаргою, а саме 07 серпня 2024 року сплинув десятиденний строк, встановлений ст.449 ЦПК України. В обґрунтування поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 вказує, що на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації процесуальні строки продовжуються на строк дії таких обставин. А тому у неї існували обставини, що безпосередньо унеможливлювали та ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Поважність причин повинен доводити скаржник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду скаржник також посилається на збройну агресію рф проти України.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і безперервно діє донині. Правовий режим воєнного стану визначається Законом України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом статті 9 Закону №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст.12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Ямпільський районний суд Вінницької області своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, скаржнику необхідно було зазначити, яким чином введення на території Україні воєнного стану, могло об`єктивно перешкодити їй своєчасно звернутися до Ямпільського районного суду Вінницької області за захистом своїх прав та інтересів у даних правовідносинах. При цьому, як вже зазначалося вище, саме скаржник зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, як видно зі змісту заявленого клопотання, скаржник лише обмежився загальним посиланням на введення в Україні воєнного стану, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення заявника до суду з мотивів введення в країні воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на скаржника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, шо зазначені скаржником обставини, не є поважними причинами пропуску понад шість місяців процесуального строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в зв`язку з чим, підстави для його поновлення відсутні.

Відповідно до ч.7 ст.127 ЦПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася з відповідною заявою.

Згідно ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається з закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що скаржником пропущено строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, скаргу необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.126-127,258-261,449 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 серпня 2024 року.

Суддя : М.М.Дзерин