Ухвала

від 21.05.2024 по справі 591/3564/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 591/3564/23

провадження № 61-3717ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальна установа «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «БЕРЕГИНЯ», про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою

на Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, надати докази, що підтверджують порушення Сумським апеляційним судом порядку вручення постанови від 08 лютого 2024 року та докази сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , надіслав на адресу Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, до яких додав докази, що підтверджують надіслання Сумським апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 копії постанови

від 08 лютого 2024 року, квитанцію про сплату судового збору за подачу касаційної скарги та уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно

до кількості учасників справи.

Розглядаючи матеріали на усунення недоліків, суд приходить до наступних висновків.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року

11 березня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на Сумського апеляційного суду

від 08 лютого 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,звернувся з клопотанням

про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року він та його представник не отримували. Про її існування він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим просить поновити строк на касаційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суд від 02 квітня 2024 року в частині надання доказів, що підтверджують порушення Сумським апеляційним судом порядку вручення постанови від 08 лютого 2024 року, представник заявника додав до матеріалів на усунення недоліків, лист Сумського апеляційного суду

від 15 квітня 2024 року, з якого встановлено, що 12 лютого 2024 року апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 була направлена належним чином засвідчена копія постанови Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року, проте

29 лютого 2024 року на адресу суду надійшов конверт з поштовою відміткою статуса відправлення «Повернено». 02 квітня 2024 року не вручений конверт

на ім`я ОСОБА_1 був направлений на адресу Зарічного районного суду

м. Суми для приєднання до матеріалів справи.

Розглядаючи вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення.

Постанова Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року не містить інформації про дату складання її повного тексту.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення

є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення

і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

За частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»

суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови надіслано судом

до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 лютого 2024 року

та опубліковано - 14 лютого 2024 року. Касаційна скарга здана до поштового відділення 11 березня 2024 року.

На підставі зазначеного можливо дійти висновку, що заявник та його представник не могли дізнатися про складання повного тексту постанови апеляційного суду раніше, ніж її було опубліковано в Реєстрі, а копія вказаної постанови не могла бути направлена заявнику раніше зазначеної дати.

За таких обставин, слід вважати, що касаційна скарга від 11 березня 2024 року була подана протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.

Розглядаючи уточнену редакцію касаційної скарги, Верховний Суд приходить

до висновку, що заявником усунуті недоліки не у повній мірі, виходячи

з наступного.

В уточненій редакції касаційної скарги заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував положення норми статті 1277 ЦК України, яка стверджує обов`язок органу місцевого самоврядування звернутися із заявою про визнання спадщини відмерлою до правовідносин, в яких наявні спадкоємці за законом четвертої черги, які пропустили строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок

її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання

та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.

Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Зі змісту уточненої редакції касаційної скарги вбачається, що заявником

у касаційній скарзі не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідних норм права.

Враховуючи, що представник заявника не наводить обґрунтованої необхідності

для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права

у спірних правовідносинах, а суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так як такий обов`язок покладено

на особу, яка оскаржує судові рішення, то ОСОБА_1 , в інтересах якого

діє ОСОБА_2 необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи,

з урахуванням вимог цієї ухвали.

За частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків, зокрема представнику заявника необхідно звернутися до Верховного Суду із уточненою редакцією касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій необхідно уточнити підстави касаційного оскарження, зокрема пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та сформулювати конкретний висновок, який повинен стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

Керуючись частиною 2 статті 127 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року.

Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк