Ухвала

від 20.05.2024 по справі 698/231/19

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/231/19

Провадження № 4-с/698/1/24

УХВАЛА

20 травня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Гончар Т.О.,

за участі: представника скаржника начальника відділу правового забезпечення та звернень громадян апарату Катеринопільської селищної ради та її виконавчого комітету Кучеренко Л.В.

розглянувши у відритому судовому засіданні скаргу Катеринопільської селищної ради на дії головного державного виконавця Катеринопільського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Музиченко Тетяни Василівни, боржник ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Катеринопільська селищна рада звернулась в суд із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Свою скаргу мотивувала тим, що 05.08.2020 року Катеринопільським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 698/231/19 на виконання рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області по справі № 698/231/19 від 05.08.2020 року про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Катеринопільської селищної ради Черкаської області та розміщеною в її межах громадською криницею, які є прилеглими до належного ОСОБА_1 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані за «червоною лінією», шляхом проведення за власний рахунок демонтажу самовільно зведеної огорожі навколо вказаних об`єктів. 14.12.2021 року головним державним виконавцем Полтавською А.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка скасована судом.

Зазначає, що по даному виконавчому листу 25.05.2022 року постановою головного державного виконавця було відновлено виконавче провадження № 62759283. Однак 08.05.2024 року Катеринопільською селищною радою отримано постанову від 29.04.2024 року про закінчення виконавчого провадження.

Вважає,що постановаголовного державноговиконавця Звенигородськоговідділу державноївиконавчої службиу Звенигородськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Музиченко ТетяниВасилівни єнезаконною танеобґрунтованою,а дії неправомірними.

Просила визнати дії головного державного виконавця неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2024 року ВП № 62759283.

У судовому засіданні представник скаржника начальник відділу правового забезпечення та звернень громадян апарату Катеринопільської селищної ради та її виконавчого комітету ОСОБА_2 вимоги скарги підтримала, наполягала на її задоволенні.

Заінтересована особа: головний державний виконавець Музиченко Т.В. в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Приписами п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, щооднією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

У справі «Войтенко проти України» (рішення від 29.06.2004 року) Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість длязаявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Судом встановлено,що навиконанні ЗвенигородськогоВДВС уЗвенигородському районіЧеркаської областіЦМУМЮ (м.Київ)перебувало виконавчепровадження № 62759283 з примусового виконання виконавчого листа № 698/231/19, виданого 05.08.2020 року Катеринопільським районним судом Черкаської області про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Катеринопільської селищної ради Черкаської області та розміщеною в її межах громадською криницею, які є прилеглими до належного ОСОБА_1 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані за «червоною лінією», шляхом проведення за власний рахунок демонтажу самовільно зведеної огорожі навколо вказаних об`єктів.

29.04.2024 року у даному виконавчому провадженні головним державним виконавцем Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м.Київ) Музиченко Т.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 698/231/19 виданого 05.08.2020 року Катеринопільським районним судом Черкаської області, оскільки рішення, встановлене виконавчим документом боржником не виконано. В результаті вжитих державним виконавцем заходів, виконати дане рішення без участі боржника не вдалося. Надіслані запити про надання відомостей про суб`єктів господарювання, які мають КВЕД 2010 КЛАС 43.11 «Знесення» та мають право на виконання робіт щодо демонтажу виявилися безрезультатними, виконавчий документ надсилається до Катеринопільського районного суду Черкаської області.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьоюстатті 63 цього Закону.

Згідно із положеннями ч. ч. 2, 3ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає,що лишенадіслання запитівпро наданнявідомостей просуб`єктів господарювання,які маютьКВЕД 2010КЛАС 43.11«Знесення» тамають правона виконанняробіт щододемонтажу свідчитьпро те,що державнийвиконавець невжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документа, виданого 05.08.2020 року Катеринопільським районним судом Черкаської області, про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Катеринопільської селищної ради Черкаської області та розміщеною в її межах громадською криницею, які є прилеглими до належного ОСОБА_1 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані за «червоною лінією», шляхом проведення за власний рахунок демонтажу самовільно зведеної огорожі навколо вказаних об`єктів.

Суд враховує, щоЗаконом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

За наслідками прийняття оскаржуваної постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Разом із тим, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цьогоЗакону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Матеріалами справи не підтверджено належного виконання головним державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства, а неспроможність залучення державним виконавцем суб`єктів господарювання до проведення виконавчих дій не є достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав неможливості виконання рішення суду без участі боржника.

За змістом ст.451ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За вказаних обставин, суд вважає, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішення, тому в нього не було підстав для закриття провадження в справі з підстав, передбачених п. 11 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», отже постанова про закінчення виконавчого провадженняє передчасною і винесена за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу, тому є неправомірною.

При цьому суд звертає увагу, що на державну виконавчу службу покладено важливий обов`язок практичної реалізації судового рішення, що набрало законної сили, неналежне, неповне чи несумлінне виконання якого слід вважати порушує вимоги закону, а також нівелює право особи на доступ до суду як такий.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скарги про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Катеринопільської селищноїради надіїголовного державноговиконавця Катеринопільськоговідділу державноївиконавчої службиу Звенигородськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Музиченко ТетяниВасилівни провизнання дійдержавного виконавцянеправомірними,скасування постановипро закінченнявиконавчогопровадження задовольнити.

Визнати неправомірнимидії головногодержавного виконавця Катеринопільського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Музиченко Тетяни Василівни про закінчення виконавчогопровадження повиконавчому листу№ 698/231/19виданому 05.08.2020року Катеринопільськимрайонним судомЧеркаськоїобласті, апостанову від 29.04.2024року про закінчення виконавчого провадження незаконною.

Скасувати постановупро закінченнявиконавчого провадженнявід 29.04.2024 року № 62759283, винесену головним державнимвиконавцем Катеринопільського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Музиченко Т.В..

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя В.В.Лазаренко