Рішення

від 21.05.2024 по справі 752/1191/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/1191/24

Провадження №2-др/752/62/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача Добрянської О.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження заяву адвоката Добрянської Ольги Дем`янівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням 3% річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Добрянська Ольга Дем`янівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо солідарного стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 777960 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заява обґрунтована тим, що правова допомога в межах цивільної справи №752/1191/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням 3% річних, нарахованих на суму заборгованості надається ОСОБА_2 адвкатом Добрянською О.Д. на підставі Договору про надання правової допомоги №07/12 від 07.12.2023.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2024 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про грошову позику від 20.08.2021 в сумі 7779606 (сім мільйонів сімсот сімдесят дев`ять тисяч шістсот шість) грн. 00 коп.; та стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , окремо з кожного, на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 7573 (сім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 64 коп.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2024 не вирішувалося, адже позивач скористався правом надати докази на підтвердження відповідних витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У позовній заяві було зазначено, що ОСОБА_2 понесені судові витрати на сплату судового збору, та додатково будуть понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10% від ціни позову.

Сторони в судове засідання не з`явились, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходилась цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

У позовній заяві було зазначено, що позивач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10% від ціни позову. Повідомлено, що докази на підтвердження розміру судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10.04.2024 судом було ухвалене рішення, згідно з яким позовні вимоги були задоволені частково.

При цьому, під час ухвалення рішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

15.04.2024 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

07.12.2023 між ОСОБА_2 та адвокатом Добрянською О.Д. був укладений Договір про надання правничої (правової) допомоги №07/12, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пп. 4.1., 4.2. вищевказаного договору сума гонорару, який виплачується адвокату за послуги з надання правничої (правової допомоги) буде погоджено сторонами окремо в Додатковій (-вих) угода (-ах) до даного договору. Гонорар сплачується клієнтом у безготівкові формі на мовах та в порядку визначеному сторонами в Додаткові угоді.

Також між ОСОБА_2 та адвокатом Добрянською О.Д до вищезазначеного Договору укладалась Додаткова угода №1 від 08.12.2023, відповідно до якої клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу з оплатою у фіксованому розмірі 777960 грн, за наступні види послуг: написання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики, написання заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики та участь у судових засіданнях у цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики.

15.04.2024 між ОСОБА_2 та адвокатом Добрянською О.Д був складений акт № 1 про надання послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги в сумі 777960 грн та зазначено, що відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги №07/12 від 07.12.2023, адвокатом Добрянською О.Д. надано клієнту - ОСОБА_2 такі послуги:

11.12.2023 - 12.12.2023 - написання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики - кількість годин 7;

13.12.2023 написання заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором - кількість годин 4;

22.02.2024, 21.03.2024, 10.04.2024 - участь у судових засіданнях у справі №752/1191/24 - кількість годин 8.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Як вбачається з рішення від 10.04.2024, судом було вирішено питання про розподіл судових витрат, які складаються з оплати судового збору, проте питання стягнення витрат на професійну правничу не вирішувалось, а тому слід ухвалити додаткове рішення по цій справі щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, які складаються з оплати правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зауважує, що позовні вимоги майнового характеру були задоволені частково, а тому представник позивача необґрунтовано вимагає стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в повному розмірі, оскільки це суперечить принципу розподілу судових витрат, закріпленого у ст. 141 ЦПК України.

Вивчивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів на користь позивача.

В акті № 1 про надання послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги зазначено, що адвокат Добрянська О.Д. 22.02.2024, 21.03.2024, 10.04.2024 приймала участь у судових засіданнях у справі №752/1191/24, загальна кількість годин 8, натомість суд зауважує, що підготовче засідання призначене на 23.02.2024 тривало 18 хв. (з 12 год. 00 хв. по 12 год. 18 хв.); підготовче засідання призначене на 21.03.2024 тривало 17 хв. (з 13 год. 45 хв. по 14 год. 02 хв.); засідання призначене на 10.04.2024 тривало 42 хв. (з 12 год. 00 хв. по 12 год 42 хв.).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України»(Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо солідарного стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача, суд зазначає наступне.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому при повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судові витрати, відшкодовуються пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках. Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено.

Таким чином суд, позбавлений можливості розподілити витрати на професійну правничу допомогу шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів у випадку задоволення позову про солідарне стягнення з них заборгованості. Натомість, суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема ст.ст. 137, 141 ЦПК України.

Отже, визначаючи конкретний розмір витрат на правову допомогу, крім вищенаведеного, суд враховує складність справи, її категорію, реально виконані адвокатами роботи, значення справи для сторін, наявність публічного інтересу до справи, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає можливим стягнути витрати на правову допомогу позивачу за рахунок відповідачів, окремо з кожного, в розмірі 10000 грн.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 138, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Добрянської Ольги Дем`янівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , окремо з кожного, на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст додаткового рішення складений 21.05.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова