Ухвала

від 20.05.2024 по справі 826/17296/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 826/17296/18

адміністративне провадження № К/990/10739/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№86)», про звернення стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.03.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити в повному обсязі шляхом звернення стягнення податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№86)» у розмірі 1907188,54грн на кошти Міністерства юстиції України.

У зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 21.03.2024 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, Суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Тобто, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, з-поміж іншого, Верховний Суд зауважив, що скаржнику необхідно подати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18 з вказівкою на підстави, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, та долучити до неї докази на підтвердження наведених у заяві (клопотанні) підстав.

У даному випадку, як вказав Суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 21.03.2024 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 21.03.2024) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 25.03.2024 о 11:46год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Верховного Суду подано:

1) уточнену касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18, з доводами про наявність підстави касаційного оскарження спірних у цій справі рішення та постанови, визначеної, зокрема, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України;

2) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18, з обґрунтуванням необхідності поновлення судом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, як такого, що пропущено позивачем з поважних причин.

Так, у поданому скаржником клопотанні, останній, мотивуючи необхідність поновлення судом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, послався на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвал про повернення на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України раніше поданих контролюючим органом касаційних скарг заявнику по причині неналежного (необґрунтованого) викладення підстав касаційного оскарження унормованих частиною четвертою статті 328 та пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку скаржник також зазначив, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень статті 330 КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду з касаційною скаргу до закінчення річного строку визначеного частиною п`ятою статті 333 КАС України). Також скаржник просив урахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження судових рішень та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг та невідкладному зверненні скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі рішення та постанови у найкоротші строки після такого повернення. Як висновок, цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, норми Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись положеннями статті 121 КАС України, скаржник вказав про необхідність визнання поважними підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень з подальшим його поновленням.

Оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланому на виконання вимог ухвали від 21.03.2024 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 15.04.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом касаційну скаргу повторно залишив без руху та запропонував скаржнику, в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Тобто, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, врахувавши обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, як на переконання Суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 15.04.2024 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 15.04.2024) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.04.2024 о 20:59год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Верховного Суду подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі рішення та постанови, як такого, що пропущено з поважних причин.

Разом з тим, оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень надісланому на виконання вимог ухвали від 15.04.2024 про залишення касаційної скарги без руху, Верховним Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження надісланого на виконання вимог ухвали від 21.03.2024 про залишення касаційної скарги без руху, та які судом було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить; належних, достовірних та достатніх доказів не надає.

Так, статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Верховим Судом встановлено та підтверджується матеріалами касаційного провадження, що касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано до Верховного Суду лише 15.03.2024, тобто зі спливом понад десяти місяців з моменту виготовлення повного тексту спірної постанови від 25.04.2023 (повний текст постанови складено 26.04.2023) та зі спливом понад чотирьох місяців з моменту повернення відповідно до ухвали від 31.10.2023 востаннє поданої відповідачем касаційної скарги заявнику, що як на переконання Верховного Суду, не є свідченням наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження спірних судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Верховний Суд вважає, що у даному випадку пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України, покладається на особу, яка звертається з касаційною скаргою, а повторне (чергове, тобто четверте) звернення з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 329 КАС України та з недоліками, які слугувати підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг заявнику, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність обставин, на які посилається скаржник у поданому ним клопотанні, є суб`єктивними й пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та свідчать про те, що контролюючий орган допустив необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №826/17296/18 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№86)», про звернення стягнення податкового боргу.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник