Постанова

від 16.05.2024 по справі 160/19483/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/19483/22

адміністративне провадження № К/990/21379/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.

за участю:

представника позивача: Курячого А.М.

представника відповідача: Ходаш А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (головуючий суддя - Парненко В.С.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)

у справі №160/19483/22

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2022 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 31 травня по 24 липня 2022 року у розмірі 126 451,61 грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 31 травня по 24 липня 2022 року у розмірі 126 451,61 грн.

2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що позивач проходить військову службу та бере участь у бойових діях, перебуває безпосередньо в районах проведення бойових дій. Проте у спірний період відповідач не виплатив додаткову винагороду у повному розмірі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку просить стягнути.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2024 року для розгляду справи №160/19483/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мацедонська В.Е., Губська О.А.

7. У судових засіданнях 25 квітня та 16 травня 2024 року представники сторін надали свої пояснення щодо обставин справи та обґрунтувань касаційної скарги.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 березня 2022 року ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022. Проходить військову службу в НОМЕР_2 окремій бригаді (військова частина НОМЕР_1 ) Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, з 22 березня 2022 року на посаді помічника начальника служби організаційно-планової групи тилу управління НОМЕР_2 окремої бригади, з 16 листопада 2022 року переведений на посаду помічника начальника служби матеріально-технічного забезпечення тилу.

9. 01 листопада 2022 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом про надання інформації стосовно залучення ОСОБА_1 до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, на що отримав відповідь, що згідно чинного законодавства запит адвоката не є належною підставою для видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях особи.

10. Однак, при цьому повідомлено, що майор ОСОБА_1 залучався до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ відповідно до бойового розпорядження № 57 від 31 травня 2022 року в період з 31 травня по 02 серпня 2022 року, загальна кількість днів - 64. Додано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 14 листопада 2022 року № 13/12-1361 за період з 31 травня по 31 жовтня 2022 року та витяг з наказу командира від 22 вересня 2022 року № 265 про виплату додаткової винагороди за період з 25 липня по 02 серпня 2022 року.

11. Рапортом від 25 серпня 2022 року командиру НОМЕР_2 окремої бригади доведено, що військовослужбовці у складі 37 тактичної групи брали безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31 травня по 02 серпня 2022 року в смт Желанне Донецької області, зокрема, і майор ОСОБА_1 .

12. Наказом (з адміністративно-господарської діяльності) командира НОМЕР_2 окремої бригади №265 від 22 вересня 2022 року наказано виплатити особовому складу управління НОМЕР_2 окремої бригади (в тому числі військовослужбовцям строкової служби), за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційного часу проходження служби та участі у таких діях та заходах, відповідно додатку 1 до наказу (у додатку 1 до вказаного наказу зазначено, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 25 липня по 02 серпня 2022 року).

13. Відповідно до довідки про грошове забезпечення від 14 листопада 2022 року №13/12-1361 ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у таких розмірах: 31 травня 2022 року - 967,74 грн, червень 2022 року - 30 000 грн, липень 2022 року - 30 000 грн, серпень 2022 року - 30 000 грн, вересень 2022 року - 30 000 грн, жовтень 2022 року - 50 322,58 грн.

14. Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати за період з 31 травня по 24 липня 2022 року додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначав про те, що докази проходження військової служби та докази безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період, позивач суду не надав.

16. Зі змісту положень Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року вбачається, що підставами для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у певний період є бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира підрозділу та довідка командира військової частини за формою, додатку №1 до цього Окремого доручення. Оскільки військовослужбовці НОМЕР_2 окремої бригади у складі НОМЕР_3 тактичної групи входили до складу сил та засобів угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є довідка за формою додатку №1 або № 2 Окремого доручення видана командиром угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

17. Довідок командира військової частини про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, складено не було; не було надано позивачем і інших документів, передбачених Окремим дорученням, які б підтверджували відповідні факти у спірний період.

18. Лист №9/12-1362 від 14 листопада 2022 року, наданий у відповідь на адвокатський запит, не є підставою для нарахування додаткової винагороди, встановленої Постановою №168.

19. Також і перебування позивача у відрядженні у смт Желанне Донецької області не свідчить про його безпосередню участь у бойових діях.

20. Оскільки позивачу не було відмовлено у видачі відповідної довідки, то він не позбавлений права особистого звернення щодо видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях особи, а у випадку відмови у видачі такої, не позбавлений права оскаржити відмову.

21. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Представник позивача у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

23. Так, касатор вважає, що відповідач офіційно підтвердив фактичну участь позивача у бойових діях за період з 31 травня по 02 серпня 2022 року відповідно до бойового розпорядження №57 від 31 травня 2022 року, про що вказано у листі командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2022 року. Проте виплату винагороди за вказаний період відповідач ставить у залежність від формального підтвердження письмовою довідкою участі позивача у бойових діях.

24. Позивач позбавлений юридичних механізмів для отримання довідки за формою додатку № 1 або № 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, оскільки не є суб`єктом отримання такої довідки та фактично позбавлений можливості направити такий запит у зв`язку з засекреченням місцезнаходження суб`єкта складання такої довідки - оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

25. Прямими доказами намагання позивача отримати довідку про участь у бойових діях є адвокатський запит від 01 листопада 2022 року, а прямими доказами його участі у бойових діях є копія рапорту командиру НОМЕР_2 окремої бригади від 25 серпня 2022 року та копія листа командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2022 року. Проте суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про відсутність необхідних доказів у справі.

26. Висновки судів попередніх інстанцій про покладання на позивача обов`язку щодо збору доказів (доказування) безпосередньої участі у бойових діях суперечать вимогам частини другої статті 77 КАС України. Відповідач у свою чергу вимоги вказаної статті не виконав, навпаки, саботує отримання необхідної довідки, на що суди не звернули увагу.

27. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми Постанови № 168 та Окремого доручення, на що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, а саме - чому довідка за формою додатку № 1 або № 2 Окремого доручення є основною та найбільш пріоритетною підставою для нарахування додаткової винагороди, а не рапорт командира підрозділу, бойовий наказ та журнал бойових дій, про які згадується у пункті 3 Окремого доручення.

28. Також судами не надано належної оцінки чому при відсутності довідки за формою додатку №1 або №2 Окремого доручення за період з 25 липня по 02 серпня 2022 року відповідачем здійснено оплату винагороди і така довідка не витребовувалась. За вказаний період виплата здійснена відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади (з адміністративно-господарської діяльності) від 22 вересня 2022 року № 265, а не на підставі довідок.

29. Як підставу для відкриття касаційного провадження представник позивача вказував пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

30. Також скаржник зазначав, що подана касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців набуває особливого значення саме в умовах воєнного стану в країні, з огляду на те, що своєчасна, повна та справедлива винагорода осіб, які приймають участь у бойових діях під час захисту ними суверенітету та територіальної цілісності України, як один із способів їх вмотивованості під час виконання військового обов`язку, безпосередньо спливає на обороноздатність нашої країни. Таким чином наявні обставини, наведені у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

31. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити оскаржувану судові рішення без змін.

32. Вказував на те, що довідка командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах і є пріоритетним та основним документом у зв`язку з тим, що командування повідомляє (підтверджує) про те, чи військовослужбовець брав участь у бойових діях та інших заходах у відповідний період.

33. Відповідь на запит адвоката не є довідкою для підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах та не є підставою для нарахування додаткової винагороди, про що зазначено у рішенні суду першої інстанції.

34. У зв`язку з відсутністю необхідних документів для підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 31 травня по 24 липня 2022 року, відсутні і підстав для визнання бездіяльності протиправною.

35. Представник позивача надіслав відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якому звертав увагу на судові рішення у справі № 160/3733/23, якими визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо іншого військовослужбовця, з яким позивач був відряджений в складі того самого підрозділу до смт Желанне Донецької області у період з 31 травня по 24 липня 2022 року.

36. Звертав увагу на відсутність доводів щодо твердження про пріоритетність довідки командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, у порівнянні з іншими доказами участі військовослужбовця у бойових діях, а саме з рапортом (донесенням) командира, журналом бойових дій або бойовим наказом.

37. Вважає лист командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2022 року цілком достатнім доказом (у поєднанні з іншими) участі позивача у бойових діях в період з 31 травня по 02 серпня 2022 року з визначенням загальної кількості днів (64) залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

38. У запереченні на відповідь на відзив на касаційну скаргу відповідач звертав увагу на те, що при вибутті у відрядження військовослужбовець підпорядковується та виконує накази (вказівки, команди) командира до якого відряджений, у зв`язку з чим військова частина не може перевірити чи перебував позивач у районах ведення бойових дій та чи брав безпосередню участь у бойових діях чи інших заходах, відповідно довідка командира є пріоритетним та основним документом.

39. Позивач бойовим розпорядженням відряджений до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в подальшому ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень) до військової частини НОМЕР_1 не надходило; журнал бойових дій та рапорт складається та підписується визначеною посадовою особою (старшим тактичної групи), а тому немає об`єктивної можливості упевнитися, що ОСОБА_1 брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.

40. Дійсно, позивач не є суб`єктом отримання довідки за формою додатку № 1 та № 2, а також не є суб`єктом, якому надано право видання наказів на виплату додаткової винагороди. Проте ні він, ні його представник не зверталися до судів першої та апеляційної інстанцій з клопотанням про витребування довідки. Позивач, як командир тактичної групи у спірний період, був поінформований про місцезнаходження командування, а тому його твердження в цій частині є помилковим. Також він не позбавлений права звернутися до вищих органів для направлення звернення за належністю.

41. Незважаючи на відсутність такого обов`язку, командуванням військової частини було здійснено заходи щодо витребування довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах за минулий період, проте це не дало результатів, підтверджуючі документи відсутні.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

43. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

44. Спірні правовідносини склалися щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановленої Постановою № 168, за період з 31 травня по 24 липня 2022 року у зв`язку з відсутністю документального підтвердження такої участі.

45. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

46. За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті).

47. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

48. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

49. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

50. Поняття «додаткова винагорода» входить у поняття «грошове забезпечення» (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ), так само відповідає визначенню поняття «заробітна плата» (стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року).

51. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2022 року № 168 затвердив «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

52. Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

53. Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

54. Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 доповнено Постанову №168 пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

55. У телеграмі Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 визначено перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

56. Абзацом третім пункту 3 цієї телеграми наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

57. Крім того, абзацом четвертим пункту 3 і пунктом 4 вказаної телеграми на командирів військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), покладено обов`язок надавати довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах та щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

58. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України 23 червня 2022 року видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01 червня 2022 року. Попередні телеграми Міністра оборони України від 02 березня 2022 року № 248/1196 (крім пункту 5), від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529 слід вважати такими, що не застосовуються з 01 червня 2022 року (пункти 13, 14 окремого доручення).

59. У пункті 1 окремого доручення надано визначення, що слід розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів».

60. Визначений в абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення перелік документів на підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, у тому числі відряджених, є таким самим, що і у телеграмі Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298.

61. Абзацом 1 пункту 4 окремого доручення визначено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

62. Відповідно до пункту 5 окремого доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

63. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).

64. У постановах від 21 березня 2024 року у справах № 560/3159/23 та № 560/12539/22 Верховний Суд вказував на те, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення.

65. З огляду на вказані норми, суди попередніх інстанцій правомірно зазначали, що підставою для виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 окремого доручення.

66. Як встановлено судами попередніх інстанцій у підтвердження позовних вимог та права на виплату додаткової винагороди, позивач надав лист за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2022 року № 9/12-1362, у якому повідомлено, що майор ОСОБА_1 залучався до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ відповідно до бойового розпорядження № 57 від 31 травня 2022 року в період з 31 травня по 02 серпня 2022 року, загальна кількість днів - 64; рапорт командира 37 тактичної групи від 25 серпня 2022 року про безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31 травня по 02 серпня 2022 року в смт Желанне Донецької області; довідку про грошове забезпечення з 31 травня по жовтень 2022 року, видану 14 листопада 2022 року.

67. Також як на підставу та обґрунтованість позовних вимог представник позивача посилався на наказ командира НОМЕР_2 окремої бригади від 22 вересня 2022 року № 265 про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у діях і заходах, відповідно до додатку 1 до наказу - з 25 липня по 02 серпня 2022 року. Підставою видачі такого наказу вказано БР ком. 26 обр.№57 ОКП-Дніпро від 31 травня 2022 року та БР ком. 26 обр № 95 ОКП-Дніпро від 01 серпня 2022 року, шифр № 518/1.1/816 від 25 липня 2022 року.

68. Надаючи оцінку поданим до суду доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах у спірний період з 31 травня по 24 липня 2022 року, суди попередніх інстанцій не витребували, не дослідили й не з`ясували зміст бойового розпорядження № 57 від 31 травня 2022 року, відповідно до якого, на переконання позивача, він брав участь у бойових діях у спірний період.

69. У той же час судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2022 року відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої бригади 37 тактична група вибула до смт Желанне Донецької області для участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

70. При цьому суд враховував та вказував на те, що перебування позивача у відрядженні у смт Желанне Донецької області не свідчить про його безпосередню участь у бойових діях.

71. Проте такий висновок є передчасним та без належного обґрунтування.

72. Колегія суддів звертає увагу на те, що без дослідження бойового розпорядження № 57 від 31 травня 2022 року висновки судів про непідтвердження таким документом обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у спірний період та кількості днів такої участі є необґрунтованими.

73. Суд першої інстанції вирішуючи питання доказової бази у справі вказував на те, що позивачем не надано суду копій документів, які є підставами для виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, а судом не встановлено, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Вказував на те, що позивач не позбавлений права особистого звернення щодо видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях, а у випадку відмови у видачі такої, не позбавлений права оскаржити відмову.

74. Проте слід зазначити, що визначальним принципом адміністративного судочинства відповідно до частини третьої статті 2 КАС України є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

75. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

76. Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану зумовило появу низки формально-юридичних чинників, передбачених чинним законодавством, та зміну підходу сприйняття певних суспільних явищ. Серед останніх варто вказати на об`єктивне зростання ролі та значення військовослужбовців як осіб, які несуть основний тягар протидії агресору, забезпечують оборону та захист держави, зумовлюють можливість функціонування публічно-правових інституцій, бізнесу, життєдіяльності пересічних громадян.

77. Суд першої інстанції встановив (зробив висновок), що оскільки військовослужбовці НОМЕР_2 окремої бригади у складі 37 тактичної групи входили до складу сил та засобів угрупування оперативно-тактичного угрупування «Схід» та угрупування оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» згідно визначених періодів, підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є довідка за формою додатку №1 або № 2 Окремого доручення видана командиром угрупування оперативно-тактичного угрупування «Донецьк».

78. Проте питання про витребування необхідних доказів з власної ініціативи з оперативно-тактичного угрупування «Схід» чи оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» судом не вирішувалося.

79. У той же час суди правильно виходили з того, що наданий представником позивача лист на адвокатський запит не може бути підставою для нарахування додаткової винагороди з огляду на те, що належними підтверджуючими документами є документи, про які сказано у окремому дорученні. Проте таких документів позивач суду не надав.

80. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог та у обґрунтування правомірності своїх дій, вказував на те, що витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень) від угрупування «Схід» (в подальшому ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») не надходило, а тому немає об`єктивної можливості упевнитися, що військовослужбовець ОСОБА_1 брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України.

81. З цього приводу слід зазначити, що суди не перевірили зазначені доводи, не з`ясували причини, з яких необхідні документи (бойові розпорядження, довідки) не направлялися за місцем штатної служби військовослужбовця, та не поставили питання залучення ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в подальшому ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») до участі у справі з метою з`ясування вказаних обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

82. Також слід звернути увагу, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18 травня 2022 року, посадові особи військової частини окремо документують кожне виконане військовослужбовцем бойове завдання і строк його виконання. Тому судам слід перевірити можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань з 31 травня по 24 липня 2022 року, так само як і можливість підтвердження одними й тим самим документом (бойовим розпорядженням № 57 від 31 травня 2022 року) безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах упродовж усіх днів відповідного періоду.

83. Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінку всім обставинам справи, що дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

84. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

85. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

86. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

87. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі №160/19483/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 травня 2024 року.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду