Рішення

від 07.05.2024 по справі 332/5658/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5658/23

Провадження №: 2/332/352/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючої судді РетинськоїЮ.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,прокурора ОСОБА_1 , представників ГУ Держгеокадастру Гайдаржийського В.С., Бринош Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_2 , треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Селянське (фермерське) господарство «Ниваріс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні2023року першийзаступник керівникаПологівської окружноїпрокуратури Запорізькоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції вспірних правовідносинахГоловного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областізвернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 , треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Селянське (фермерське) господарство «Ниваріс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, в якому просив припинити громадянці рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,7002 га, кадастровий номер 2320982200:02:003:0009, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Василівської міської ради (раніше Кам`янської міської ради) Василівського району Запорізької області, що належала спадкодавцю на підставі сертифікату на праву на земельну частку (пай) серії ЗП №0070778 від 12.12.1996 року, та яку ОСОБА_2 успадкувала у 2005 році, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) та стягнути кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4085,40 грн.

В обґрунтування вказаних вимог прокурор посилався на те, що під час виконання покладених на органи прокуратури завдань було встановлено, що ОСОБА_2 , яка є громадянкою рф, у 2005 році успадкувала право на земельну ділянку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Леніна» Кам`янської сільської ради, що підтверджується сертифікатом серії ЗП №0070778 від 12.12.1996 року. Надалі, розпорядженням Василівської районної державної адміністрації від 31.01.2008 №71 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перенесення меж в натуру (на місцевість) земельних часток (паїв) на підставі успадкованих сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Леніна» Кам`янської сільської ради (на даний час Василівської міської ради Запорізької області).

На підставі розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації від 03.02.2009 №84 ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на 1/3 частку у спільній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009, серія та номер: ЯК №823845 від 05.08.2010, який зареєстровано 05 серпня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026600077.

Протягом наступного року земельна ділянка з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва іноземною громадянкою ОСОБА_2 не була відчужена. При цьому, ОСОБА_2 протягом тривалого часу продовжує не виконувати вимогу Закону щодо обов`язку здійснити відчуження успадкованої земельної ділянки.

На сьогоднішній день, іноземна громадянка ОСОБА_2 продовжує бути власницею 1/3 частки у спільній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009 та отримувати орендну плату від Селянського (фермерського) господарства «Ниваріс» за користування зазначеною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2021 року, укладеного з ОСОБА_2 (номер запису про речове право: 44534570 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Договір укладено строком до 31 грудня 2036 року.

Відповідно до положень ст. 81 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 була зобов`язана протягом року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення вчинити заходи щодо її відчуження, однак не зробив цього. У зв`язку з цим вказана земельна ділянка в порядку ст. 145 ЗК України підлягає конфіскації в дохід держави з подальшим її продажем на земельних торгах та передання виручки від цих торгів власнику.

Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.11.2023 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор Пологівської окружної прокуратури Сполохова Я.А. та представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області БриношН.В. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, про причини неявки суду не повідомила. Крім того, про розгляд справи остання повідомлялася шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса її зареєстрованого місця проживання знаходиться на території рф. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п.19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Представник Селянського (фермерського) господарства «Ниваріс» належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, пояснень суду не надав.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи судом були повідомлені належним чином, жодних заяв не надходило, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи з вимог діючого законодавства, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що ОСОБА_2 , яка є громадянкою рф, у 2005 році успадкувала право на земельну ділянку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Леніна» Кам`янської сільської ради, що підтверджується сертифікатом серії ЗП №0070778 від 12.12.1996 року (а.с. 38-39).

Розпорядженням Василівської районної державної адміністрації від 31.01.2008 №71 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перенесення меж в натуру (на місцевість) земельних часток (паїв) на підставі успадкованих сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Леніна» Кам`янської сільської ради (на даний час Василівської міської ради Запорізької області). Пунктом 3 вищезазначеного розпорядження ОСОБА_2 згідно із п. 4 ст. 81 Земельного кодексу Україну зобов`язано відчужити успадковану земельну ділянку протягом року (а.с.40-41).

Крім того, пунктом 11 висновку Держкомзему у Василівському районі Запорізької області №2116 від 17.12.2008 встановлені особливі вимоги щодо відведення та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009, зокрема також зазначено обов`язок ОСОБА_2 відчужити успадковану земельну ділянку протягом року (а.с.42).

На підставі розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації від 03.02.2009 №84 ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на 1/3 частку у спільній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009, серія та номер: ЯК №823845 від 05.08.2010, який зареєстровано 05 серпня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026600077 (а.с.43-45).

Протягом наступного року земельна ділянка з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва іноземною громадянкою ОСОБА_2 не була відчужена. При цьому, ОСОБА_2 протягом тривалого часу продовжує не виконувати вимогу Закону щодо обов`язку здійснити відчуження успадкованої земельної ділянки.

На сьогоднішній день, іноземна громадянка ОСОБА_2 продовжує бути власницею 1/3 частки у спільній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009 та отримувати орендну плату від Селянського (фермерського) господарства «Ниваріс» за користування зазначеною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2021 року, укладеного з ОСОБА_2 (номер запису про речове право: 44534570 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Договір укладено строком до 31 грудня 2036 року (а.с.46-54).

Факт перебування ОСОБА_2 у статусі громадянки рф підтверджується копією паспорта громадянина рф № НОМЕР_1 виданий 16.04.2002 (а.с.28), згідно інформації з Управління ДМС в Запорізькій області від 17.03.2023, наданої на запит Василівської окружної прокуратури Запорізької області за Вих. № 15/1-148 вих-23 від 08.03.2023, ОСОБА_2 посвідку на постійне проживання не отримувала, крім того зазначено що управління не має правової компетенції визначити за яких умов особи зазначені у запиті набули іноземного громадянства (а.с. 26-27).

ОСОБА_2 перебувала під громадянством рф на час набуття права власності на спірну земельну ділянку, про що були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2320982200:02:003:0009 наразі перебуває у власності громадянки рф ОСОБА_2 .

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями ЦК України та ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 вищевказаного закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, що належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зі ст. 80 ЗК України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 ЗК України та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а)придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б)викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно, за змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом одного року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач була зобов`язана протягом року після набуття права власності на спірну земельну ділянку вчинити заходи щодо її відчуження. Оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про інше, суд приходить до висновку, що відповідач вказаного обов`язку не виконала.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Частиною 4 ст. 145 ЗК України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Крім того, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України, конфіскація є однією з підстав припинення права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦК України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Невиконання відповідачем імперативних вимог ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 145 ЗК України за правовою природою є правопорушенням у сфері земельного законодавства.

Суд також враховує, що згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з п. 8 вказаного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Водночас суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності підстав для звернення до суду позовом в інтересах держави, оскільки доданими до позовної заяви доказами підтверджується, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у відповідь на запит прокурора щодо вжиття заходів з усунення вказаного порушення земельного законодавства повідомило, що станом на 16.02.2023 воно не володіло даною ситуацією, перебуває в простої, обумовленим введенням на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією рф та позбавлене можливості звернутись до суду із позовною заявою про конфіскацію спірної земельної ділянки.

Таким чином, позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заявлені належною особою, а обраний спосіб захисту відповідає характеру порушеного права.

Крім іншого, суд бере до уваги також доводи прокурора про те, що задоволення позову у цій справі не призведе до порушення прав позивача, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке втручання у право позивача буде законним, буде переслідувати публічний інтерес та буде пропорційним до мети, з якою таке втручання відбудеться.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом не ставиться під сумнів законність втручання у право власності відповідача, зважаючи на існування загальновідомого, чітко визначеного ЗК України обов`язку іноземця чи особи без громадянства, відчужити в річний строк прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача ОСОБА_2 існували перешкоди самостійно чи за допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вище нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.

У справі, що розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України на користь Запорізької обласної прокуратури слід стягнути з відповідача понесені нею кошти, витрачені на сплату судового збору у 2023 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4085,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,4,5,13,81,89,261,263-265,268,273,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_2 , треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Селянське (фермерське) господарство «Ниваріс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/3 у спільній власності на земельну ділянку площею 3,7002 га, кадастровий номер 2320982200:02:003:0009, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Василівської міської ради (раніше Кам`янської міської ради) Василівського району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2482221723040), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (стягувач: вул. Соборна, 10, м.Василівка, Запорізької області, 71600, розрахунковий рахунок:UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі4085,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 17.05.2024.

Суддя Ю.І. Ретинська