Ухвала

від 20.05.2024 по справі 161/6597/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6597/24

Провадження № 2/161/2460/24

У Х В А Л А

20 травня 2024 року Луцькийміськрайонний судВолинськоїобласті в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі Новак Л.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЛуцьку цивільнусправу запозовом адвоката Самолюка Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищенаведена цивільна справа.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Представник відповідача ОСОБА_4 заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що подані з позовом документи підтверджують повноваження адвоката лише як представника в суді, права адвокат підписувати та подавати заяви по суті спору договір не передбачає, а тому на підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 257 ЦПК просив позовну заяву залишити без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заявленого клопотання, суду пояснив, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 03.04.2024 серії АС №1089699 вказано, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Дослідивши мотиви заявленого клопотання, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, якими представник відповідача обґрунтовує клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно доп.п. 1,2ч.1ст.257ЦПК Українисуд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо:1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до положень ст. ст.55,124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1ст.58 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1ст.60 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч.1, 2ст.64 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI(далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це письмова або у визначенихзакономвипадках усна домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3статті 27 Закон № 5076-VI), в тому числі й презумпція правомірності договору, якщо його недійсність прямо не встановленазакономабо якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).

У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій. Відповідно до частини 4статті 26 Закону № 5076-VIадвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з пунктом 2 частини 1статті 20 Закону № 5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не забороненізаконом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною 3статті 26 Закону № 5076-VIповноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини 1статті 26 Закону № 5076-VI, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженогозакономна надання безоплатної правової допомоги.

Ордер на надання правової допомоги (далі - ордер) - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановленихЗакон № 5076-VIта іншими законами України.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбаченихстаттею 20 Закону № 5076-VI(пункт 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41) (далі - Положення).

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання та скріплений печаткою юридичної особи (пункт 11 Положення 2012 р.).

Також ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженихзакономна надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно достатті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий; адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, що видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який здійснює свою діяльність індивідуально та видав ордер або підпис адвоката, який згідно з ордером надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, або підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням (пункт12 Положення 2012 р.).

Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).

Також чинним законодавством України, а саместаттею 400-1 Кримінального кодексу України(далі -КК України), встановлено кримінальну відповідальність адвоката за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

Варто зауважити, що, виходячи зі змісту частин 1, 3статті 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на підставі вже укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх повноважень як адвоката діяти від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3 адвокат Самолюк В.В. надав: копію договору про надання правничої допомоги №20240322-1 від 22.03.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 03.04.2024 серії АС №1089699, при цьому ордер не містить в собі і обмеження адвоката на представництво позивача, адже в ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Крім цього, необхідно зазначити про те, що недоліки в оформленні ордера чи договору на надання правової допомоги за наявності достатніх даних про права адвоката (адвокатського об`єднання) представляти інтереси клієнта не повинно перешкоджати доступу до правосуддя клієнту, який з метою належного захисту своїх прав чи інтересів звернувся за кваліфікованою правовою допомогою адвоката.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд перевіряє наявність у особи, яка звернулася до суду, права на звернення до суду і дотримання встановленого порядку реалізації даного права, а тому повноваження представника позивача були перевірені судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, позаяк доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "МірагальЕсколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.

За наведеного, суд приходить до висновку, що ордер, який виданий адвокатом і містить його підпис, має визначенні Положенням реквізити є належним і достатнім документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання позовної заяви від імені позивача, а тому адвокат Самолюк В.В. представляючи інтереси позивача ОСОБА_3 має повноваження на ведення справи, а відтак підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд не встановив, і як наслідок, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.257,260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання представникавідповідача ОСОБА_4 про залишеннябез розглядупозову адвокатаСамолюка ВасиляВасильовича вінтересах ОСОБА_3 до Комунальногопідприємства «Луцькаміська клінічнастоматологічна поліклініка»про поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.05.2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк