Ухвала

від 21.05.2024 по справі 947/23885/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/23885/20

Провадження № 2/947/73/24

УХВАЛА

21.05.2024 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.,

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси про закриття провадження в частині вимог по цивільній справі за позовною заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керон 2000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, державного реєстратора комунального підприємства Новосельківської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсун Олега Валерійовича, державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію прав власності, визнання правочинів недійсними зобов`язання фізичних осіб звільнити земельні ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовною заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керон 2000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, державного реєстратора комунального підприємства Новосельківської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсун Олега Валерійовича, державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію прав власності, визнання правочинів недійсними зобов`язання фізичних осіб звільнити земельні ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, в якій позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.12.2023 року за вх. №67495, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича від 13.01.2017 (індексний номер рішення: 33421153), на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» зареєстровано право власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 19.12.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» на передачу у власність останнього виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_4 на передачу останній 25/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_3 на передачу останній 75/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Корсун Олега Валерійовича від 19.03.2019 (індексний номер рішення: 46034592) на підставі якого змінено об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з виробничого будинку на житловий, загальну площу об`єкту збільшено з 195 кв.м до 790,3 кв.м загальної площі та 346,1 кв.м житлової площі;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни від 11.10.2019 (індексний номер рішення: 49135493) на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 575,8 кв.м, житловою площею 202,8 кв.м розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни від 15.10.2019 (індексний номер рішення: 49164622) на підставі якого змінено об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: збільшено загальну площу об`єкта з 575,8 кв.м до 790,3 кв.м, житлову площу з 202,8 кв.м збільшено до 346,1 кв.м.;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» від 21.10.2019 (індексний номер рішення: 49252169), на підставі якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 214,5 кв.м, житловою площею 143,3 кв.м розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого та зареєстрованого в реєстрі приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною 22.10.2019 за №2086;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого та зареєстрованого в реєстрі приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною 22.10.2019 за№ 2087;

- зобов`язати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку територіальної громади м. Одеси шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку загальною площею 790,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку територіальної громади м. Одеси шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку загальною площею 214,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

- стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури.

До підготовчого судового засідання призначеного на 21.05.2024 року з`явився прокурор, яким заявлено клопотання про закриття провадження по справі в частині вимог: про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича від 13.01.2017 (індексний номер рішення: 33421153), на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» зареєстровано право власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.12.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» на передачу у власність останнього виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_4 на передачу останній 25/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_3 на передачу останній 75/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з підстав того, що суб`єктним складом сторін спору в даній частині вимог є юридичні особи, характер спору не є приватноправовим, а відтак належить до розгляду в порядку господарського судочинства.

Інші учасники справи до підготовчого судового засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши подане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, що для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France)).

Крім того, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції право на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Наведене дає підстави для висновку, що «суд, встановлений законом» охоплює поняття юрисдикції суду, визначеної процесуальним законом.

У статті 124 Конституції України у редакції на час звернення позивачів до суду передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

При визначенні питання належності спору до юрисдикції суду, постає два питання: по-перше, чи підлягає спір вирішенню судами, тобто чи є він юридичним в розумінні статті 124 Конституції України, якщо так, то до юрисдикції якого суду належить вирішення такого спору.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

За приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 ГПК Українив чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначив: «У справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

Об`єднана палата відступила від висновку щодо застосування частин першої та другоїстатті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21), за зазначила, що у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.

Приймаючи викладене, суд зазначає, що в даній справі спір виник у правовідносинах із захисту права власності на майно, яке у тому числі використовувалось в господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Керон 2000».

Сторонами в частині вимог: про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича від 13.01.2017 (індексний номер рішення: 33421153), на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» зареєстровано право власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.12.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» на передачу у власність останнього виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_4 на передачу останній 25/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195кв.м,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ;визнання недійснимакту приймання-передачінерухомого майнавід 06.04.2018року укладенийміж Товариствомз обмеженоювідповідальністю «КЕРОН2000»та ОСОБА_3 на передачуостанній 75/100частки управі власностіна виробничийбудинок,об`єкт житловоїнерухомості,загальною площею195кв.м,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ;є юридичні особи: Одеська міська рада в особі якої та в інтересах держави діє Київська окружна прокуратура міста Одеси, Товариство з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Керон 2000».

Також дана частина вимог стосується визнання недійними актів приймання-передачі щодо спірного нерухомого майна, укладеного між відповідачами, як юридичними особами, щодо передання нерухомого майна в якості внесу до статутного капіталу, та передання цього майна колишньому члену ТОВ в якості сплати розміру частки у статутному капіталі.

Вказані критерії свідчать про належність справи в частині вищевикладених вимог до господарського судочинства.

Отже, наведене свідчить про те, що у позовній заяві позивач об`єднав як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку господарського судочинства (визнання недійсним актів приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, вимогу про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно щодо юридичної особи), що є спором, що виникає з корпоративних відносин, так і позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а самеякі стосуються набуття права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як фізичними особами права власності на спірний об`єкт нерухомості та похідні від цього права вимоги про його державну реєстрацію, звільнення земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Зміст наведених норм свідчить, що порушення правил об`єднання позовних вимог, у разі, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

При цьому роз`єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі № 9901/458/19.

Вказаний правовий висновок є обов`язковим для судів при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин у відповідності до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Якщо ж провадження по справі вже відкрито, то застосуванню підлягають наслідки, передбачені статтею 255 ЦПК України, але з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо зокрема справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на наведене, оскільки позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, роз`єднання яких є неможливим з огляду на те, що їх слід розглядати в порядку різного судочинства, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та наявними підстави для закриття провадження по справі в частині вимог Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керон 2000» про: визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича від 13.01.2017 (індексний номер рішення: 33421153), на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» зареєстровано право власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.12.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» на передачу у власність останнього виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_4 на передачу останній 25/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_3 на передачу останній 75/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме оскільки справа в цій частині вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 19, 255, 256, 261, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси про закриття провадження - задовольнити.

Провадження по цивільній справі №947/23885/20 за позовною заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керон 2000», про: визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича від 13.01.2017 (індексний номер рішення: 33421153), на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» зареєстровано право власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.12.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» на передачу у власність останнього виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_4 на передачу останній 25/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРОН 2000» та ОСОБА_3 на передачу останній 75/100 частки у праві власності на виробничий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 195 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , закрити.

Роз`яснити позивачеві його право на звернення з відповідним позовом за вказаними вимогами в порядку господарського судочинства передбаченого ГПК України.

Розгляд цивільної справи №947/23885/20 за позовною заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, державного реєстратора комунального підприємства Новосельківської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсун Олега Валерійовича, державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію прав власності, визнання правочинів недійсними зобов`язання фізичних осіб звільнити земельні ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, продовжити в порядку цивільного судочинства передбаченого ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 22.05.2024 року.

Головуючий Калініченко Л. В.