Рішення
від 08.05.2024 по справі 240/34302/23
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/34302/23

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Мельниченко В.В.,

за участю: представника позивача - Длугаш О.С.,

представника відповідача - Зеленова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2023 року:

- №000178690710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" штрафу в розмірі 3 400,00 грн.;

- №000178640710 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 475 363,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 2 868 840,75 грн.;

- №000178680710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 25.01.2024 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Відповідача.

Ухвалою від 12.02.2024 року відкладено проведення підготовчого судового засідання по причині неявки в судове засідання представника Позивача з належними повноваженнями.

Ухвалою суду від 28.02.2024 року у підготовчому засіданні оголошена перерва за клопотанням представника Відповідача по причині необхідності підготовки до судового засідання.

Ухвалою від 14.03.2024 року закрито підготовче засідання у справі і справу призначено до судового розгляду по суті. Одночасно судом задоволені клопотання представників сторін щодо долучення додаткових письмових доказів.

Ухвалою від 28.03.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника Позивача по причині необхідності підготовки до судового засідання.

Ухвалою від 03.04.2024 року в судовому засіданні на стадії дослідження письмових доказів оголошено перерву у зв`язку із зобов`язанням судом сторін надати додаткові докази.

Ухвалою від 01.05.2024 року в судовому засіданні на стадії дослідження письмових доказів оголошено перерву за клопотанням представника Позивача.

В судовому засіданні представник Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що 03.12.2019 року підприємством був укладений договір генерального підряду з ТОВ "ІНДАСТРІ БУД ІНЖИРІНГ" на будівництво заводу по переробці побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20. 14.06.2021 року вказаний договір був розірваний за згодою сторін і 28.05.2021 року для будівництва вказаного заводу був укладений договір будівельного підряду з ТОВ "Уют Строй".

Як пояснив представник Позивача, будівельні роботи з будівництва вказаного заводу здійснювалися ТОВ "Уют Строй" із залученням інших субпідрядчиків та із використанням власних матеріалів та матеріалів, придбаних у різних контрагентів. На думку представника Позивача, всі господарські операції належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. В результаті таких господарських відносин у підприємства, як платника податків, виникло право на бюджетне відшкодування відповідних сум податку на додану вартість, що стало підставою для відповідного звернення до податкового органу.

За результатами проведеної податковим органом перевірки, як вважає представник Позивача, Відповідачем безпідставно зроблено висновок про відсутність реальних господарських операцій підприємства з цілого ряду контрагентів та про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість та про завищення сум бюджетного відшкодування та від`ємного значення цього податку. Відповідачем безпідставно, на думку представника Позивача, не було враховано наявність податкових накладних, які у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані контрагентами та підтверджують правомірність формування податкового кредиту. З незрозумілих причин податковим органом не були проведені зустрічні перевірки.

Як зазначив представник Позивача, висновки податкового органу в акті перевірки зроблені без врахування первинних документів та на припущеннях. Вказані господарські операції, на думку Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, але податковим органом ці обставини не були враховані при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Представники Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, проти позову заперечили і пояснили, що дійсно уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена позапланова документальна виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої був складений акт перевірки від 28.07.2023 року. У зв`язку із надходженням заперечень платника на акт перевірки була проведена додаткова позапланова документальна виїзна перевірка підприємства, про що складено акт перевірки від 05.09.2023 року.

За результатами такої перевірки, на думку представників Відповідача, були підтверджені висновки попередньої перевірки щодо завищення платником суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в суму 1 204 551,00 грн., завищення від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 11 475 363,00 грн., та неповне декларування платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 563 245,00 грн. Такі порушення, на думку представників податкового органу, були зумовлені господарськими операціями з цілого ряду контрагентів, які не мали реального характеру та не підтверджуються належними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені порушення, на думку представників Відповідача, правомірно стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість та порядку їх перерахування до відповідного бюджету, підстав та порядку бюджетного відшкодування сум цього податку, застосування відповідних фінансових санкцій за їх порушення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена позапланова документальна виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої був складений акт перевірки від 28.07.2023 року.

В порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, платником були подані заперечення на висновки акту перевірки, що стали підставою для призначення та проведення додаткової позапланової документальної виїзної перевірки підприємства, про що складено акт перевірки від 05.09.2023 року (а.с.150-163 т.3).

За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26 вересня 2023 року:

№000178690710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" штрафу в розмірі 3 400,00 грн. (а.с.144-145т.3);

- №000178640710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 47 5363,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 2 868 840,75 грн. (а.с.146-147т.3);

Вказані податкові повідомлення - рішення Позивачем були оскаржені до Державної податкової служби України, за результатом розгляду скарги 20.11.2023 року було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №000178640710 від 26.09.2023 року, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.2, 198.3 та п.198.5 ст.198, п.200.1 та п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №000178680710 від 26.09.2023 року, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.2, 198.3 та п.198.5 ст.198, п.200.1 та п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Безспірно, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).

Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця як платника - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 05.09.2023 року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про завищення платником суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 475 363,00 грн. та про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн. стали:

- завищення платником податкового кредиту у взаємовідносинах з ТОВ "Уют Строй" на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ, з ТОВ "Смартбилдинггрупп" на загальну суму 1 160 956,00 грн. ПДВ, з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" на загальну суму 40 067,00 грн. ПДВ, з ПП "Сварожич+" на загальну суму 129 184,00 грн. ПДВ та з ТОВ "Елефант-Комфорт" на загальну суму 208 434,00 грн.;

- заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 563 245,27 грн., сплаченого у вартості придбаних матеріалів, які не були використані в господарській діяльності платника у звітних періодах і не задекларовані у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України;

- безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування залишку від`ємного значення ПДВ в розмірі 67 083,33 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 383769826507, в розмірі 12000,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 426016626514 та в розмірі 5000,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 437209804659.

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.

1. Правомірність врахування господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг", предметом яких є послуги з оренди земельної ділянки та її охорони, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період.

В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що на виконання Інвестиційної угоди на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20, Позивачем 03.12.2019 року з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" був укладений договір генерального підряду на таке будівництво.

Як зазначено в додатковій угоді, копія якої долучена до позову та досліджена судом, 14.06.2021 року вказаний договір генерального підряду на таке будівництво був розірваний за згодою сторін.

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за травень 2019 року було віднесено 40067,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг", зумовлених наданням Позивачу послуг з оренди земельної ділянки за адресою: м.Житомир, проїзд Складський, 20, та послуг з її охорони.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника в суді щодо реальності таких господарських відносин та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що, на думку платника, надавало право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Суд враховує, що такий податковий кредит був сформований на підставі податкових накладних, виданих Позивачу ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" на підтвердження надання послуг з оренди і охорони такої земельної ділянки, а саме №2 від 21.05.2019 року, №3 та №4 від 22.05.2019 року, №10 від 22.07.2019 року та №11 від 06.08.2019 року на загальну суму 40 067,00 грн. ПДВ.

Суд погоджується із доводами податкового органу, що наявність таких податкових накладних не може ототожнюватися із реальністю господарських операцій з огляду на таке.

Так, згідно податкової накладної №2 від 21.05.2019 року вона видавалася на підтвердження витрат щодо надання ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" послуг Позивачу в розмірі 100000,00грн., в тому числі 16 666,66 грн. ПДВ, з оренди земельної ділянки за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 (а.с.61 т.1).

Разом з тим, судом встановлено та визнається сторонами, що земельна ділянка загальною площею 4,3661 га (кадастровий номер 1810136600:06:026::0018) за адресою: м.Житомир, проїзд Складський, 20, згідно договору оренди від 10.12.2018 року Житомирською міською радою вже була передана саме Позивачу в строкове платне користування для будівництва та обслуговування заводу по переробці твердих побутових відходів.

Тобто, вказана земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади і на спірний податковий період (травень 2019 року) перебувала у правомірному користуванні самого Позивача, а тому у ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" на вказаний період взагалі були відсутні жодні речові права на вказану земельну ділянку.

Більш того, в ході дослідження судом зазначених податкових накладних та первинних документів бухгалтерського обліку (договорів, витягів із банківських рахунків Позивача) встановлено цілий ряд дефектів таких документів, їх неузгодженість між собою, що виключає можливість стверджувати про реальний рух активів платника, зумовлений саме такими господарськими операціями.

Так, згідно податкових накладних №3 від 22.05.2019 року та №4 від 22.05.2019 року вони видавалися на підтвердження витрат щодо надання ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" послуг Позивачу в розмірі відповідно 32 400,00 грн., в тому числі 5 400,00 грн. ПДВ, та в розмірі 36 000,00 грн., в тому числі 6 000,00 грн. ПДВ, з відшкодування витрат з охорони об`єкта адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 (а.с.59-60 т.1)

Згідно податкової накладної №5 від 30.05.2019 року вона видавалася Позивачу на підтвердження витрат щодо виконання ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" будівельних робіт з будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 в розмірі 41 747,20 грн., в тому числі 6 957,86 грн. ПДВ (а.с.58 т.1).

Разом з тим, на підтвердження виконання ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" в травні 2019 року певних будівельних робіт та надання послуг з оренди земельної ділянки і її охорони Позивачем не надано жодних відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, в тому числі актів за формою №КБ-2, ні в ході перевірки ні в судовому засіданні.

Одночасно суд враховує, що згідно витягів із банківських рахунків Позивача, досліджених судом, підставою для сплати таких коштів у травні 2019 року зазначено - "договір генерального підряду від 19.03.2019 року", але такого договору генерального підряду від 19.03.2019року не існує (а.с.64-65т.1).

Разом з тим, досліджений судом договір генерального підряду від 03.123.2019 року не містить жодних домовленостей між Позивачем та ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" щодо надання послуг з оренди земельної ділянки за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 та її охорони (а.с.66-76т.1).

Більш того, відповідно до положень п.13.1 цього договору генерального підряду приймання-передача виконаних будівельних робіт засвідчується виключно актами за формою №КБ-2, які суду не надано.

Всупереч вказаним домовленостям та вимогам чинного законодавства на підтвердження надання послуг з оренди земельної ділянки та її охорони до позову долучено лише копії актів довільної форми про надання таких послуг.

Як зазначено в акті №2 від 31.05.2019 року ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" Позивачу було надано таких послуг на загальну суму 68 400,00 грн., в тому числі 11 400,00 грн. ПДВ, а відповідно до акту №3 також від 31.05.2019 року - на суму 100 000,00 грн., в тому числі 16 666,67грн. ПДВ (а.с.88-89 т.1).

Згідно акту №4 від 30.06.2019 року ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" Позивачу було надано таких послуг на загальну суму 36 000,00 грн., в тому числі 6 000,00 грн. ПДВ, а відповідно до акту №5 від 31.07.2019 року - на 36 000,00 грн., в тому числі 6 000,00 грн. ПДВ, а відповідно до акту №6 від 31.08.2019 року - також на 36 000,00 грн., в тому числі 6 000,00 грн. ПДВ (а.с.91-93 т.1).

Одночасно суд враховує, що згідно витягів із банківських рахунків Позивача, досліджених судом, підставою для сплати таких коштів відповідно 07.06.2019 року в сумі 36 000,00 грн., 22.07.2019 року та 05.08.2019 року в такій же сумі (36 000,00 грн.) також зазначено - "договір генерального підряду від 19.03.2019 року".

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні №10 від 22.07.2019 року та №11 від 06.08.2019 року також видані ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" Позивачу на підтвердження надання послуг з охорони земельної ділянки відповідно за липень та серпень 2019 року, а тому взагалі не підлягали врахуванню до податкового кредит за травень 2019 року.

Жодних пояснень щодо таких розбіжностей в датах податкових накладних і в актах про надання таких послуг та їх віднесення платником до податкового кредиту виключно за травень 2019 року ні в ході перевірки ні в судовому засіданні суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначене свідчить про відсутність належних та достовірних первинних документів бухгалтерського обліку щодо придбання Позивачем в травні 2019 року у ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" послуг з оренди та охорони земельної ділянки, які б свідчили про реальний рух активів і слугували підставою для врахування при визначенні своїх зобов`язань з податку на додану вартість за цей звітний період на загальну суму 40 067,00 грн. ПДВ і, як наслідок для віднесення його до від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та подальшого врахування для бюджетного його відшкодування.

Таким чином, господарські операції Позивача з придбання у ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" послуг з оренди та охорони земельної ділянки не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку та не можуть свідчити про фактичний рух активів, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

2. Правомірність врахування господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Уют Строй", предметом яких є будівельні роботи на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період.

Як вже зазначалося судом, додатковою угодою від 14.06.2021 року Позивачем припинені договірні відносини з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" щодо генерального підряду на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Судом встановлено та визнається сторонами, що 28.05.2021 року, тобто до розірвання договірних відносин з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг", Позивачем укладено договір будівельного підряду з ТОВ "Уют Строй" як з генеральним підрядником на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 (а.с.119-140 т.3).

Відповідно до домовленостей між сторонами за даним договором виконання будівельних робіт підтверджується відповідними актами за формою №КБ-2в, а їх вартість за довідками за формою №КБ-3 (пункти 1.10, 8.1 договору), а прийняття об`єкта в експлуатацію - актом готовності об`єкта до експлуатації, який підписується Замовником та Генеральним підрядником (п.8.6 договору).

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за періоди з липня - грудня 2021року, січня, лютого та вересня - листопада 2022 року було віднесено сумарно 7 448 825,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ТОВ "Уют Строй", зумовлених виконанням будівельних робіт з будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Суд враховує, що такий податковий кредит був сформований виключно на підставі податкових накладних, виданих Позивачу ТОВ "Уют Строй" на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Нове будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20" на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ (а.с.108-148 т.1).

Разом з тим, суд погоджується із доводами податкового органу, що наявність таких податкових накладних не може ототожнюватися із реальністю господарських операцій з огляду на таке.

Суд при вирішенні даного спору враховує наявність Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (надалі - постанова № 668).

Відповідно до положень п.2 цієї постанови №668 вказані Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

В п.1.8 договору підряду також зазначається, що Позивач та ТОВ "Уют Строй" домовилися в договірних відносинах щодо будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів враховувати вимоги вказаної постанови №668.

Приписи п.99 цієї постанови №668 прямо передбачають, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Тобто, в розумінні вимог договору від 28.05.2021 року та положень постанови №668 первинними документами бухгалтерського обліку щодо вартості виконаних робіт та їх виконання в ході будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів є акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Безспірно, усі долучені до позову та досліджені в судовому засіданні податкові накладні ТОВ "Уют Строй" містять інформацію, що вони видавалися на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Нове будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20" на загальну суму 7448825,00 грн. ПДВ (а.с.108-148 т.1).

Разом з тим, суд враховує, що з 1 січня 2014 року введені в дію національні стандарти України (ДСТУ) з ціноутворення у будівництві, зокрема ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", додатками якого, передбачені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 1 січня 2014 року при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт. З набранням чинності з 01.01.14 р. національних стандартів України з ціноутворення у будівництві проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт по об`єктах будівництва, що споруджуються за рахунок державних коштів, здійснюється із застосуванням примірних форм первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (примірна форма № КБ-3), що наведені у додатках до ДСТУ Б Д.1.1-1-2013.

Тобто, акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3).

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, наведені в судовому засіданні, що первинними документами на підтвердження вартості таких робіт, виконаних ТОВ "Уют Строй", є Акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, загальний журнал робіт, копії яких долучені до позову.

По-перше, відповідно до вимог зазначених національних стандартів України (ДСТУ) з ціноутворення у будівництві Акт за формою № КБ-2в складається за відповідний звітний період, а довідка за формою № КБ-3 повинна містити інформацію про вартість виконаних робіт та витрати за звітний період із урахуванням вартості з початку будівництва та з початку звітного року.

При цьому суд враховує, що відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (надалі - Положення N 88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (п.2.2 Положення N 88).

За змістом п.2.1 та п.2.4 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. та мають такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в п.2.15 Положення N 88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітності підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.

Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітності, що створені ручним способом, виправляються способом «червоного сторно», додаткових бухгалтерських проведень або коректурним способом, відповідно до якого неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене (п.4.1 та п.4.2 Положення N 88).

Разом з тим, всі досліджені судом копії Актів за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3, які долучені до позову, не містять інформації щодо звітних періодів, в ході яких виконувалися відповідні види робіт, їх вартість та вартість понесених витрат за такий звітний період (а.с.1-259 т.2, 1-85 т.3).

Зазначене свідчить, що такі акти та довідки не могли слугувати первинними документами для складання податкових накладних на підтвердження вартості будівельних робіт, виконаних ТОВ "Уют Строй" за відповідний звітний період.

Суд частково погоджується із доводами представника Позивача, що інформація про види будівельних та монтажних робіт, які виконувалися на спірному будівництві, міститься в Загальному журналі робіт.

Разом з тим, до позову долучені Загальні журнали робіт на будівництві вказаного заводу, які велися різними будівельними організаціями : ТОВ "Уют Строй" та ТОВ "Монтажна компанія "Титан". Суду не надали жодних обґрунтувань того, який із долучених Загальних журналів робіт є належним доказом в даній справі і підлягає врахуванню судом при ухваленні судового рішення.

Більш того, суд зазначає, що в Загальному журналі робіт не міститься інформації про обсяг та вартість виконаних робіт, понесених витрат за відповідний звітний період (місяць), а тому такі Загальні журнали робіт на будівництві не можуть ототожнюватися із первинними документами бухгалтерського обліку, які підлягають врахуванню платником при визначенні своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість за конкретний звітний податковий період.

В ході судового розгляду судом дослідженні також витяги із банківських рахунків Позивача щодо сплати Позивачем в період з 08.07.2021 року по 29.05.2023 року коштів ТОВ "Уют Строй" (а.с.103-107 т.1).

В результаті співставлення інформації наведеної в податкових накладних виданих ТОВ "Уют Строй" Позивачу, та інформації, яка міститься у витягах із банківських рахунків щодо сплати Позивачем коштів ТОВ "Уют Строй", встановлено цілий ряд розбіжностей щодо підстав відповідних платежів.

Так, згідно витягу із банківського рахунку Позивачем 08.07.2021 року на рахунок ТОВ "Уют Строй" було сплачено 2 628 024,00 грн., в тому числі 438 004,00 грн. ПДВ в якості авансового платежу за договором підряду. Разом з тим, домовленість між сторонами на авансовий платіж за даним договором мала місце лише 27.07.2021 року згідно додаткової угоди до договору будівельного підряду (а.с.141 т.3).

Згідно витягу із банківського рахунку Позивачем 19.07.2021 року на рахунок ТОВ "Уют Строй" було сплачено 8 462 451,68 грн., в тому числі 1 410 408,61 грн. ПДВ в якості оплати за продукцію згідно договору підряду. Разом з тим, жодних первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження виду продукції (товару), її кількості, ні в ході перевірки ні суду не надано.

Більш того, згідно податкової накладної №11 від 19.07.2021 року така накладна ТОВ "Уют Строй" видавалася Позивачу на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт, а не вартості матеріалів (продукції).

Суд також враховує, що 28.10.2021 року ТОВ "Уют Строй" видано Позивачу на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт чотири податкові накладні за №№ 13-16, в яких зазначені різні розміри вартості виконаних будівельних робіт.

Разом з тим, в ході судового засідання представник Позивача не зміг пояснити суду, що саме (яка подія) в розумінні вимог Податкового кодексу України слугувало підставою для видачі таких податкових накладних, яким чином визначалися розміри вартості виконаних згідно таких податкових накладних будівельних робіт і які первинні документи бухгалтерського обліку свідчили про реальний рух активів і слугували підставою для врахування при визначенні своїх зобов`язань з податку на додану вартість за ці звітні періоди на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ (податковий кредит у взаємовідносинах з ТОВ "Уют Строй") і, як наслідок для віднесення його до від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та подальшого врахування для бюджетного його відшкодування.

Таким чином, господарські операції Позивача з ТОВ "Уют Строй" з придбання будівельних робіт не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена за конкретні звітні періоди в податковому обліку та не можуть свідчити про фактичний рух таких активів, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

3. Правомірність врахування господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Смартбилдингрупп", предметом яких є будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1160956 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (вересень-грудень 2021 року, жовтень 2022 року та лютий 2023 року).

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за періоди (вересень-грудень 2021 року,жовтень 2022 року та лютий 2023 року) було віднесено 1 160 956,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ТОВ "Смартбилдингрупп", зумовлених виконанням монтажно-будівельних робіт з будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Суд враховує, що такий податковий кредит був сформований на підставі податкових накладних, виданих Позивачу ТОВ "Смартбилдингрупп" на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Нове будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20" на загальну суму 1160956грн. ПДВ (а.с.111-122 т.4).

Спірні господарські відносини Позивача з ТОВ "Смартбилдингрупп" були зумовлені договором підряду від 01.09.2021 року про виконання монтажних робіт на вказаному об`єкті загальною вартістю 6 965 740,86 грн., в тому числі суму 1 160 956,00 грн. ПДВ. та додатковою угодою від 01.09.2021 року (а.с.224-233 т.3).

На підтвердження виконання вказаних робіт Позивачем до позову долучені копії актів довільної форми за №1 за жовтень 2021 року, №2 за листопад 2021 року, №№3-5 за січень 2022 року.

В ході судового розгляду судом дослідженні також витяги із банківських рахунків Позивача щодо сплати Позивачем в період з 01.09.2021 року по 10.02.2022 року коштів ТОВ "Смартбилдингрупп" (а.с.109-110 т.4).

В результаті співставлення інформації наведеної в податкових накладних виданих ТОВ "Смартбилдингрупп" Позивачу, та інформації, яка міститься у витягах із банківських рахунків щодо сплати Позивачем коштів ТОВ "Смартбилдингрупп" і в актах виконаних монажно-будівельних робіт, встановлено цілий ряд розбіжностей щодо підстав відповідних платежів.

Так, згідно витягу із банківського рахунку Позивачем 24.11.2021 року на рахунок ТОВ "Смартбилдингрупп" було сплачено 5 876,15 грн., в тому числі 979,36 грн. ПДВ в якості оплати за продукцію згідно договору підряду, а 10.12.2021 року - сплачено 146100,73 грн., в тому числі ПДВ. Разом з тим, жодних первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження виду продукції (товару), її кількості, ні в ході перевірки ні суду не надано.

Вартість виконаних монтажно-будівельних робіт, які зазначені в актах приймання таких робіт, не узгоджуються із вартістю таких робіт, які зазначені в податкових накладних за відповідні звітні періоди та сплачені Позивачем ТОВ "Смартбилдингрупп" за відповідні звітні періоди.

Суд повторно наголошує, що приписи п.99 постанови №668 прямо передбачають, що розрахунки за виконані будівельні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Тобто, в розумінні вимог договору від 01.09.2021 року, вимог зазначених національних стандартів України (ДСТУ) з ціноутворення у будівництві та положень постанови №668 первинними документами бухгалтерського обліку щодо вартості виконаних робіт та їх виконання в ході будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів є акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Саме Акт за формою № КБ-2в складається за відповідний звітний період, а довідка за формою № КБ-3 повинна містити інформацію про вартість виконаних робіт та витрати за звітний період із урахуванням вартості з початку будівництва та з початку звітного року.

Суд частково погоджується із доводами представника Позивача, що інформація про види монтажних робіт, які виконувалися на спірному будівництві, міститься в журналі виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, журналі виконання зварювальних робіт, журналі антикорозійного захисту зварних з`єднань, копії яких долучені до позову та досліджені судом (а.с.240-279 т.3).

Разом з тим, в таких журналах робіт не міститься інформації про обсяг та вартість виконаних робіт, понесених витрат за відповідний звітний період (місяць), а тому такі журнали робіт на будівництві не можуть ототожнюватися із первинними документами бухгалтерського обліку, які підлягають врахуванню платником при визначенні своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість за конкретний звітний податковий період.

Таким чином, господарські операції Позивача з придбання будівельно-монтажних робіт не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена в конкретних звітних періодах податковому обліку та не можуть свідчити про фактичний рух таких активів, як відповідні види нафтопродуктів, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

4. Правомірність врахування господарських операцій між Позивачем та ПП "Сварожич+", предметом яких є роботи по монтажу системи внутрішнього водогону на загальну суму 129 184,00 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (вересень та жовтень 2022 року).

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за періоди (вересень та жовтень 2022 року) було віднесено 129 184,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ПП "Сварожич+", зумовлених виконанням робіт по монтажу системи внутрішнього водогону на будівництві заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Суд враховує, що такий податковий кредит був сформований на підставі податкових накладних, виданих Позивачу ПП "Сварожич+" на підтвердження вартості будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Нове будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20" на загальну суму 129 184,00 грн. ПДВ (а.с.88-93 т.3).

Безспірно, спірні господарські відносини Позивача з ПП "Сварожич+" були зумовлені договором від 12.08.2022 року на монтаж внутрішнього водогону на вказаному об`єкті загальною вартістю 775107,00грн., в тому числі 129184,50грн.ПДВ (а.с.188-189т.5).

На підтвердження виконання вказаних робіт Позивачем до позову долучена копія акту довільної форми за №ОУ-0001276 від 11 жовтня 2022 року, згідно якої загальна вартість робіт (послуг) з монтажу системи внутрішнього водогону становить 775107,00 грн., в тому числі 129184,50 грн. ПДВ. (а.с.86 т.3).

В ході судового розгляду судом дослідженні також виписки із банківських рахунків Позивача щодо сплати Позивачем в період з 14.09.2022 року по 31.05.2023 року ПП "Сварожич+" коштів на загальну суму 573 717,88 грн. (а.с.87 т.3).

В результаті співставлення інформації наведеної в податкових накладних виданих ПП "Сварожич+" Позивачу, та інформації, яка міститься у витягах із банківських рахунків щодо сплати Позивачем коштів ТОВ "Сварожич+" і в акті виконаних монтажних робіт, встановлено цілий ряд розбіжностей щодо підстав відповідних платежів.

Так, вартість виконаних монтажно-будівельних робіт, які зазначені в акті приймання таких робіт, не узгоджуються із вартістю таких робіт, які зазначені в податкових накладних за відповідні звітні періоди та сплачені Позивачем Приватному підприємству "Сварожич+" за відповідні звітні періоди.

Суд в черговий раз наголошує, що приписи п.99 постанови №668 прямо передбачають, що розрахунки за виконані будівельні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Тобто, в розумінні вимог зазначених національних стандартів України (ДСТУ) з ціноутворення у будівництві та положень постанови №668 первинними документами бухгалтерського обліку щодо вартості виконаних робіт та їх виконання в ході будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів є акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Більш того суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 12.08.2022 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №69, виданої 22.12.2022 року ПП "Сварожич+" Позивачу на 18 000,00 грн., в тому числі 3 000,00 грн. ПДВ (а.с.89 т.3).

Суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 12.08.2022 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №15, виданої 04.05.2023 року ПП "Сварожич+" Позивачу на 5687,00грн., в тому числі 947,83 грн. ПДВ (а.с.90т.3).

Суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 12.08.2022 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №89, виданої 28.04.2023 року ПП "Сварожич+" Позивачу на 5 376,00 грн., в тому числі 896,00 грн. ПДВ (а.с.91 т.3).

В судовому засіданні представник Позивача не зміг суду пояснити суду правовий механізм формування Позивачем свого податкового кредиту відповідно за вересень та жовтень 2022 року на підставі зазначених та досліджених судом податкових накладних, які були видані Позивачу ПП "Сварожич+" відповідно в грудні 2022 року, квітні та травні 2023 року.

Одночасно суд враховує доводи представників податкового органу в судовому засіданні, що ПП "Сварожич+" об`єктивно не могло виконувати роботи з монтажу внутрішнього водогону у вересні-жовтні 2022 року, так як згідно актів за формою №КБ-2в та довідок за формою №КБ-3 будівельні роботи зі зведення стін та покрівлі цехів та інших приміщень на вказаному об`єкті мали місце лише в травні 2023 року.

Більш того, згідно долучених до позову та досліджених судом копій акту приймання виконаних будівельних робіт №1-7 без зазначення періоду, але підписаного 09.05.2023 року представником Позивача та представником ТОВ "Уют Строй" роботи з монтажу систем водопостачання на об`єкті проводилися саме ТОВ "Уют Строй" (а.с.72-78 т.2).

Безспірно, згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі №810/1379/16 (провадження № К/9901/35513/18) зазначив, що з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договору Позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України такий правовий висновок судом враховується при вирішенні даних спірних правовідносин.

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Одночасно суд враховує особливості правового регулювання порядку організації та виконання будівельних робіт, визначення їх обсягів та вартості.

Таким чином, господарські операції Позивача з придбання робіт у ПП "Сварожич+" з монтажу систем водопостачання не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку та не можуть свідчити про фактичний рух таких активів, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

5. Правомірність врахування господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Елефант-Комфорт", предметом яких є роботи по монтажу систем вентиляції та кондиціонування на загальну суму 208 434,00 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (жовтень 2021року, жовтень та грудень 2022 року).

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за періоди (жовтень 2021року, жовтень та грудень 2022 року) було віднесено сумарно 208434,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ТОВ "Елефант-Комфорт", зумовлених виконанням робіт по монтажу систем вентиляції та кондиціонування на будівництві заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Безспірно, суд враховує, що такий податковий кредит був сформований на підставі податкових накладних, виданих Позивачу ТОВ "Елефант-Комфорт" на підтвердження вартості робіт по монтажу систем вентиляції та кондиціонування по об`єкту "Нове будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20" на загальну суму 208 434,00 грн. ПДВ (а.с.115-118 т.3).

Спірні господарські відносини Позивача з ТОВ "Елефант-Комфорт" були зумовлені договором від 18.10.2021 року на монтаж систем вентиляції та кондиціонування на вказаному об`єкті загальною вартістю 1 250 601,40 грн., в тому числі 208 433,57 грн. ПДВ. (а.с.94-100 т.3).

На підтвердження виконання вказаних робіт Позивачем до позову долучена копія акту приймання виконаних будівельних робіт №200 за грудень 2022 року, згідно якого загальна вартість робіт (послуг) з монтажу систем вентиляції та кондиціонування становить 1 250 601,40 грн., в тому числі 208 433,57 грн. ПДВ. (а.с.101-113 т.3).

В ході судового розгляду судом дослідженні також виписки із банківських рахунків Позивача щодо сплати Позивачем в період з 01.10.2021 року по 31.05.2023 року ТОВ "Елефант-Комфорт" коштів на загальну суму 1 203 564,20 грн. (а.с.114 т.3).

В результаті співставлення інформації наведеної в податкових накладних виданих ТОВ "Елефант-Комфорт" Позивачу, та інформації, яка міститься у витягах із банківських рахунків щодо сплати Позивачем коштів ТОВ "Елефант-Комфорт" і в акті виконаних монтажних робіт, встановлено цілий ряд розбіжностей щодо підстав відповідних платежів.

Так, вартість виконаних монтажно-будівельних робіт, які зазначені в акті приймання таких робіт, не узгоджуються із вартістю таких робіт, які зазначені в податкових накладних за відповідні звітні періоди та сплачені Позивачем ТОВ "Елефант-Комфорт" за відповідні звітні періоди.

Разом з тим, суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 18.10.2021 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №1, виданої 30.12.2022 року ТОВ "Елефант-Комфорт" Позивачу на 47 037,20 грн., в тому числі 7 839,53 грн. ПДВ (а.с.115 т.3).

Суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 18.10.2021 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №39, виданої 17.12.2021 року ТОВ "Елефант-Комфорт" Позивачу на 313 415,40 грн., в тому числі 52 235,90 грн. ПДВ (а.с.117 т.3).

Суду не зрозуміло яка подія у відповідності до вимог Податкового кодексу України та договору від 18.10.2021 року була підставою для складання дослідженої судом податкової накладної №15, виданої 17.02.2022 року ТОВ "Елефант-Комфорт" Позивачу на 188 148,80 грн., в тому числі 31 358,13 грн. ПДВ (а.с.118 т.3).

В судовому засіданні представник Позивача не зміг суду пояснити правовий механізм формування Позивачем свого податкового кредиту відповідно за жовтень 2021року і жовтень та грудень 2022 року на підставі зазначених та досліджених судом податкових накладних, які були видані Позивачу ТОВ "Елефант-Комфорт" відповідно 28.10.2021 року за №33 та в лютому 2022 року за №15.

Одночасно суд враховує доводи представників податкового органу в судовому засіданні, що ТОВ "Елефант-Комфорт" об`єктивно не могло виконувати роботи з монтажу систем вентиляції та кондиціонування у жовтні-грудні 2022 року, так як згідно актів за формою №КБ-2в та довідок за формою №КБ-3 будівельні роботи зі зведення стін та покрівлі цехів та інших приміщень на вказаному об`єкті мали місце лише в травні 2023 року.

Більш того, згідно долучених до позову та досліджених судом копій акту приймання виконаних будівельних робіт №1-4 без зазначення періоду, але підписаного 09.05.2023 року представником Позивача та представником ТОВ "Уют Строй" роботи з монтажу систем кондиціонування проводилися саме ТОВ "Уют Строй" (а.с.48-65 т.2).

Таким чином, господарські операції Позивача з придбання у ТОВ "Елефант-Комфорт" робіт по монтажу систем вентиляції та кондиціонування не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку та не можуть свідчити про фактичний рух таких активів, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

6. Заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 563 245,27 грн., сплаченого у вартості придбаних матеріалів, які не були використані в господарській діяльності платника у звітні періоди і не задекларовані у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України

Згідно доводів податкового органу, платником безпідставно віднесено до свого податкового кредиту суми податку в розмірі 1 558 515,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 29.03.2019 року по 29.12.2021 року у ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" та в розмірі 2 011 089,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 23.06.2021 року по 28.04.2023 року у ТОВ "ТПК ЦЕНТР". Вказані матеріали на загальну суму 2 137 9471,76 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 563 245,27 грн., не були використані Позивачем у своїй господарській діяльності, а тому відповідно до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу підлягали декларуванню як податкові зобов`язання шляхом .

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.

Судом встановлено та визнається податковим органом наявність господарських операцій Позивача з ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій", зумовлених договором на виготовлення та поставку металоконструкцій від 29.03.2019 року та додатковими угодами від 12.07.2021р. та від 24.09.2021р. (а.с.123-132 т.4).

Судом встановлено та визнається податковим органом як в ході перевірок та і в судовому засіданні, що згідно вказаних домовленостей Позивачем були отримані металоконструкції в зазначений період та їх оплату.

Господарські операції з поставок таких металоконструкцій підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних. Загальна сума ПДВ від вартості отриманих металоконструкцій становить 1 558 515,00 грн., з яких 1 537 754,00 грн. заявлено платником до відшкодування з бюджету, а 20 761,00 грн. ПДВ - до від`ємного значення, що включається до складу податкового періоду наступного звітного податкового періоду.

Аналогічно судом встановлено та визнається податковим органом наявність господарських операцій Позивача з ТОВ "ТПК ЦЕНТР", зумовлених договором на поставку товарів від 18.06.2021р., додатковою угодою від 17.09.2021р., специфікаціями товарів та графіками їх поставок (а.с.26-39 т.5).

Господарські операції з поставок таких матеріалів (сендвіч-панелей, тощо) підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних. Загальна сума ПДВ від вартості отриманих металоконструкцій становить 2 011 089,00 грн., з яких 2 004 730,00 грн. заявлено платником до відшкодування з бюджету, а 6 359,00 грн. ПДВ - до від`ємного значення, що включається до складу податкового періоду наступного звітного податкового періоду.

Представником Позивача помилково зроблено висновок, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №000178690710 від 26.09.2023 року є виключно невизнання податковим органом зазначених господарських операцій Позивача з ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" та ТОВ "ТПК ЦЕНТР".

Позивач та його представник в суді не врахували, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №000178690710 від 26.09.2023 року є недотримання платником вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість придбаних товарів, які використані або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Безспірно, за приписами п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Більш того, приписами п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України прямо передбачено, що у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Відповідно до доводів платника вказані будівельні матеріали (металоконструкції, сендвіч-панелі) на загальну суму 17 816 226,47 грн. платником обліковувалися на рахунку 206 "матеріали, передані в переробку" та в травні 2023 року були списані на рахунок 15.

Загальновідомо, що за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Суд зазначає, що на час проведення перевірки податковому органу не було надано жодних первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження передачі таких будівельних матеріалів (металоконструкції, сендвіч-панелі) на загальну суму 17816226,47 грн. в переробку.

Лише до заперечень від 10.08.2023 року на акт перевірки платником були долучені акти приймання-передачі матеріалів від Генерального підрядника ТОВ "Уют Строй" на ТОВ "Смартбилдинггрупп" №1 від 27.09.2021 року, №2 від 29.10.2021 року, №3 від 11.11.2021 року та №4 від 21.12.2021 року на загальну суму 21 379 471,76 грн., в тому числі 3 563 245,27 грн. ПДВ.

Суд погоджується із доводами представників Відповідача, що вказані акти приймання-передачі матеріалів від Генерального підрядника ТОВ "Уют Строй" на ТОВ "Смартбилдинггрупп" не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку на підтвердження використання будівельних матеріалів (металоконструкції, сендвіч-панелі) на загальну суму 17 816 226,47 грн. в господарській діяльності платника та як передані в переробку.

Позивачем інших первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження використання таких будівельних матеріалів у своїй господарській діяльності не надано.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, що використання вказаних будівельних матеріалів в господарській діяльності платника зумовлено будівельними роботами, що здійснювалися Генеральним підрядником ТОВ "Уют Строй" та субпідрядниками, в тому числі ТОВ "Смартбилдинггрупп", яким і були передані такі будівельні матеріали.

Так, на підтвердження таких доводів до позову долучені акти приймання - передачі матеріалів від Позивача ТОВ "Уют Строй" №1 від 14.09.2021 року, №2 від 20.09.2021 року, №3 від 22.09.2021 року, №4 від 24.09.2021 року, №1 від 04.10.2021 року, №2 від 05.10.2021 року, №3 від 06.10.2021 року, №4 від 07.10.2021 року, №5 від 08.10.2021 року, №6 від 11.10.2021 року, №7 від 12.10.2021 року, №8 від13.10.2021 року, №9 від 18.10.2021 року, №10 від 19.10.2021 року, №11 від 20.10.2021 року, №12 від 21.10.2021 року, №13 від 22.10.2021 року, №14 від 25.10.2021 року, №15 від 26.10.2021 року, №16 від 27.10.2021 року, №17 від 28.10.2021 року, №18 від 29.10.2021 року, №1 від 05.11.2021 року, №2 від 08.11.2021 року, №3 від 09.11.2021 року, №3 від 11.11.2021 року, №4 від 10.11.2021 року, №2 від 20.12.2021 року та №4 від 21.12.2021 року (а.с.135-170 т.5).

Разом з тим, в ході дослідження в судовому засіданні вказаних документів встановлено цілий ряд невідповідностей та неузгодженостей, що свідчать про їх дефектність

Так, дослідженні судом копії видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних свідчать про поставки Позивачу металоконструкцій з ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій".

Разом з тим, досліджені акти приймання - передачі матеріалів від Позивача до ТОВ "Уют Строй" не містять жодної інформації про передачу таких металоконструкцій.

Крім того, досліджені судом товарно-транспортні накладні про поставку Позивачу з ТОВ "ТПК ЦЕНТР" будівельних матеріалів ( сендвіч-панелі, тощо) свідчать, що місце розвантаження товарів знаходилося за адресою :м.Житомир, вул. Транспортна,20.

Разом з тим, досліджені акти приймання - передачі матеріалів від Позивача до ТОВ "Уют Строй" свідчать, що місце передачі будівельних матеріалів (седвіч-панелей) знаходилося за адресою :м.Житомир, проїзд. Заводський,23.

Більш того, суд повторно наголошує, що приписи п.99 постанови №668 прямо передбачають, що розрахунки за виконані будівельні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Ні в ході перевірки ні в ході судового розгляду справи Позивачем не надано належним чином оформлених актів за формою №КБ-2в та довідок за формою №КБ-3 на підтвердження виконання монтажно-будівельних робіт генеральним підрядником (ТОВ "Уют Строй") чи іншим підрядником, в тому числі ТОВ "Смартбилдинггрупп", в ході яких на вказаному об`єкті будівництва були використані металоконстуркції, отримані Позивачем від ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" чи будівельні матеріали ( сендвіч-панелі, тощо), які були отримані Позивачем від ТОВ "ТПК ЦЕНТР".

Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів податкового органу, вказані матеріали на загальну суму 21379471,76 грн., у вартості яких Позивачем ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" та ТОВ "ТПК ЦЕНТР" було сплачено ПДВ на загальну суму 3563245,27 грн., та не були використані Позивачем у своїй господарській діяльності у звітних періодах у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу підлягали декларуванню як податкові зобов`язання на цю ж суму.

Недекларування таких податкових зобов`язань Позивачем призвело до безпідставного збільшення сум від`ємного значення з цього податку, які заявлені платником до бюджетного відшкодування та до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

7. Правомірність заявлення до бюджетного відшкодування залишку від`ємного значення ПДВ в розмірі 67083,33 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 383769826507, в розмірі 1200,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 426016626514 та в розмірі 5000,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 437209804659.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 05.09.2023 року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні Позивач взагалі не декларував до свого податкового кредиту за жовтень 2021 року в розмірі 6 7083,33 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 383769826507 та за листопад 2022 року в розмірі 5000,00грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 437209804659.

Згідно доводів податкового органу в Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про реєстрацію податкових накладних на вказані суми, які б давали підстави Позивачу для врахування при визначенні свої податкових зобов`язань з цього податку на вказані суми.

Жодних обґрунтувань та доказів на спростування таких доводів податкового органу в позові не наведено.

Суду не надано також жодних доказів на підтвердження права Позивача на заявлення до бюджетного відшкодування залишку від`ємного значення ПДВ у вказаних розмірах.

Суд враховує, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вже зазначалося судом, відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (надалі - Положення N 88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (п.2.2 Положення N 88).

Верховний Суд в постанові від 06 жовтня 2021року у справі №640/3223/20 (провадження №К/9901/28953/21) зазначив, що при вирішенні спорів щодо обґрунтованості відображення у бухгалтерському та податковому обліку наслідків господарських операцій, поставлених під сумнів за результатом проведеного податковим органом заходу контролю судам слід виходити з того, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають підтверджувати реальне вчинення господарських операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

В контексті встановлених обставин у цій справі суд враховує, що предметом господарських відносин Позивача із переліченими контрагентами є будівельні (будівельно-монтажні) роботи, зумовлені будівництвом заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Позивач на їх виконання повинен мати відповідні та належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, реальний рух активів платника з метою виконання відповідних зобов`язань, в тому числі акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3, передбачені вимогами постанови №668.

Разом з тим, первинні документи (акти довільної форми), складені платником податку та його контрагентами на підтвердження таких господарських операцій, не відповідають дійсності, не відображають специфіки цих господарських операцій та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції і не може бути підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Одночасно суд враховує, що обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 КАС України є їх достовірність. Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Всупереч зазначеним вимогам та вимогам Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, в тому числі щодо обов`язковості реквізитів, відповідності господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку та логічній ув`язці їх окремих показників. вказані досліджені судом податкові накладні та акти виконаних робі довільної форми та окремі акти за формою №КБ-2в без зазначення звітних періодів не можуть свідчити про реальність виконання конкретних будівельних робіт, у конкретних звітних періодах, конкретними субєктами господарювання, а тому не можуть призвести до реального руху актів Позивача та не підлягають для їх врахуванню при визначення податкових зобов`язань за податку на додану вартість протягом спірного податкового періоду.

Суд повторно зазначає, що за визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Результати дослідження судом письмових доказів у справі дають підстави погодитися з доводами податкового органу, що завищення Позивачем податкового кредиту на загальну суму 8 987 466,00 грн. та заниження податкових зобов`язань з цього податку на 3 563 245,00 грн. призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 11 475 363,00 грн. та до завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що переноситься в наступні податкові періоди в сумі 1 204 551,00 грн. (рядок 21 декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року).

За приписами пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вимог п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України таке зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11 475 363,00 грн. тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування, що відповідає 2 868 840,75 грн., яка зазначена в податковому повідомленні - рішенні №000178640710 від 26.09.2023 року.

Одночасно суд враховує, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №000178690710 від 26.09.2023 року до Позивача застосовано штраф в розмірі 3 400,00 грн., а підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.198.5 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 05.09.2023 року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про застосування до Позивача штрафу, передбаченого ст.120-1 Податкового кодексу України, стало не складання платником податкової (зведеної) накладної на загальну суму 3 563 245,00 грн. та не реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже зазначалося судом, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи податкового органу, що платником безпідставно віднесено до свого податкового кредиту суми податку в розмірі 1 558 515,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 29.03.2019 року по 29.12.2021 року у ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" та в розмірі 2 011 089,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 23.06.2021 року по 28.04.2023 року у ТОВ "ТПК ЦЕНТР". Вказані матеріали на загальну суму 21 379471,76 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 563 245,27 грн., не були використані Позивачем у своїй господарській діяльності, а тому відповідно до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу підлягали декларуванню як податкові зобов`язання шляхом складання платником податкової (зведеної) накладної на загальну суму 3 563 245,00 грн. та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог абзацу четвертого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень.

Таким чином, невиконання платником вимог підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу щодо реєстрації зведеної податкової накладної на суму ПДВ, сплаченого у вартості будівельних матеріалів, які не були використані в господарській діяльності платника, правомірно стало підставою для застосування вказаної фінансової санкції.

Зазначене свідчить, що податковим органом податкові повідомлення - рішення від 26.09.2023 року №000178690710, №000178640710 та №000178680710 винесені на підставі вимог чинного податкового законодавства, в межах наданих Відповідачу повноважень, із врахуванням всіх обставин справи, а тому підстави для їх скасування та задоволення позову відсутні.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

В зв`язку з цим суд зазначає про відсутність в потребі надавати оцінку іншим аргументам Позивача та Відповідача, наведеним в позовній заяві, у відзиві на позов та в поясненнях в судовому засіданні, так як судом належним чином надана оцінка основним доводам сторін та доводам їх представників, що є достатнім для ухвалення судового рішення в даній справі.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати по даній справі, які підлягали б відшкодуванню або стягненню, відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 21 травня 2024 року


Суд	Житомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	08.05.2024
Оприлюднено	24.05.2024
Номер документу	119204145
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —240/34302/23

Рішення від 08.05.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Нагірняк Микола Федорович

Рішення від 08.05.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Нагірняк Микола Федорович

Ухвала від 27.12.2023

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Нагірняк Микола Федорович

Ухвала від 15.12.2023

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Нагірняк Микола Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.05.2024 по справі 240/34302/23ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —240/34302/23

Рішення від 08.05.2024

Рішення від 08.05.2024

Ухвала від 27.12.2023

Ухвала від 15.12.2023

Рішення
від 08.05.2024 по справі 240/34302/23
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД