Постанова

від 13.08.2024 по справі 240/34302/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/34302/23

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Курко О. П.

13 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,

представника позивача: Длугаша О.С.,

представника відповідача: Мазур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2023 року:

- №000178690710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" штрафу в розмірі 3 400,00 грн.;

- №000178640710 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 475 363,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 2 868 840,75 грн.;

- №000178680710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у задоволення позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач посилається на те, що всі господарські операції належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. В результаті таких господарських відносин у підприємства, як платника податків, виникло право на бюджетне відшкодування відповідних сум податку на додану вартість, що стало підставою для відповідного звернення до податкового органу. Стверджує, що за результатами проведеної податковим органом перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про відсутність реальних господарських операцій підприємства з цілого ряду контрагентів та про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість та про завищення сум бюджетного відшкодування та від`ємного значення цього податку. Апелянт вважає, що податковим органом безпідставно не було враховано наявність податкових накладних, які у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані контрагентами та підтверджують правомірність формування податкового кредиту. З незрозумілих причин податковим органом не були проведені зустрічні перевірки.

Також позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки зроблені без врахування первинних документів та на припущеннях. Вказані господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, але податковим органом ці обставини не були враховані при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Податковий орган зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" були господарські операції з цілого ряду контрагентів, які не мали реального характеру та не підтверджуються належними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена позапланова документальна виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої був складений акт перевірки від 28.07.2023 року.

В порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, платником були подані заперечення на висновки акту перевірки, що стали підставою для призначення та проведення додаткової позапланової документальної виїзної перевірки підприємства, про що складено акт перевірки від 05.09.2023 року (а.с.150-163 т.3).

За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26 вересня 2023 року:

-№000178690710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" штрафу в розмірі 3 400,00 грн. (а.с.144-145т.3);

- №000178640710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 47 5363,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 2 868 840,75 грн. (а.с.146-147т.3);

- №000178680710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн. (а.с.148-149т.3).

Вказані податкові повідомлення - рішення позивачем були оскаржені до Державної податкової служби України, за результатом розгляду скарги 20.11.2023 року було прийнято рішення про відмову в їх задоволенні.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про завищення платником суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 475 363,00 грн. та про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн. стали:

- завищення платником податкового кредиту у взаємовідносинах з ТОВ "Уют Строй" на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ, з ТОВ "Смартбилдинггрупп" на загальну суму 1 160 956,00 грн. ПДВ, з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" на загальну суму 40 067,00 грн. ПДВ, з ПП "Сварожич+" на загальну суму 129 184,00 грн. ПДВ та з ТОВ "Елефант-Комфорт" на загальну суму 208 434,00 грн.;

- заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 563 245,27 грн., сплаченого у вартості придбаних матеріалів, які не були використані в господарській діяльності платника у звітних періодах і не задекларовані у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України;

- безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування залишку від`ємного значення ПДВ в розмірі 67 083,33 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 383769826507, в розмірі 12000,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 426016626514 та в розмірі 5000,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 437209804659.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі вимог чинного податкового законодавства, в межах наданих відповідачу повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в)ввезення товарів на митну територію України; г)вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "МС Соціальний проект" є юридичною особою, створеною для будівництва та функціонування сміттєпереробного заводу згідно Інвестиційної угоди на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м. Житомир проїзд Складський 20, з основним видом діяльності - оброблення та видалення безпечних відходів, а також допоміжною діяльністю з відновлення відсортованих відходів, збирання безпечних відходів, збирання небезпечних відходів, оброблення та видалення небезпечних відходів, демонтаж (розбирання) машин і устаткування, інша діяльність щодо поводження з відходами, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, оптова торгівля відходами та брухтом, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду вантажних автомобілів, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, виробництво електроенергії, передача електроенергії, розподілення електроенергії, торгівля електроенергією, виробництво газу, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Для будівництва сміттєпереробного заводу та реалізації основного виду діяльності ТОВ "МС Соціальний проект" було укладено договори з ТОВ "Уют строй" №28.05/1 від 08.05.2021 "Генерального будівельного підряду", ТОВ "Смартбилдинггрупп" №2021/0109 від 01.09.2021 "Підряду на виконання монтажних робіт", ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" №19-04 від 29.03.2019 "На виготовлення та поставку металоконструкцій", ТОВ "Тпк-центр" №26/П/21/23 від 18.06.2021 "Поставки товарів (металоконструкцій)", ПП "Сварожич+" №17-22 від 12.08.2022 "На виконання робіт з монтажу систем внутрішнього водогону", ТОВ "Елефант-комфорт" № 394 від 18.10.2021 «На виконання робіт монтажу системи вентиляції та кондиціонування».

1. Надаючи оцінку господарським операціям між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" та ТОВ "Уют Строй", предметом яких є будівельні роботи на загальну суму 7 448 825,00 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період, колегія суддів зазначає наступне.

Так, додатковою угодою від 14.06.2021 року позивачем припинені договірні відносини з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг" щодо генерального підряду на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

Судом встановлено та визнається сторонами, що 28.05.2021 року, тобто до розірвання договірних відносин з ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг", Позивачем укладено договір будівельного підряду з ТОВ "Уют Строй" як з генеральним підрядником на будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20 (а.с.119-140 т.3).

Відповідно до домовленостей між сторонами за даним договором виконання будівельних робіт підтверджується відповідними актами за формою №КБ-2в, а їх вартість за довідками за формою №КБ-3 (пункти 1.10, 8.1 договору), а прийняття об`єкта в експлуатацію - актом готовності об`єкта до експлуатації, який підписується Замовником та Генеральним підрядником (п.8.6 договору).

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що позивачем безпідставно до складу свого податкового кредиту за періоди з липня - грудня 2021року, січня, лютого та вересня - листопада 2022 року було віднесено сумарно 7 448 825,00 грн. ПДВ, сформованого у взаємовідносинах із ТОВ "Уют Строй", зумовлених виконанням будівельних робіт з будівництва заводу по переробці твердих побутових відходів за адресою: м.Житомир, проїзд Складський,20.

На підтвердження реальності господарських операцій за Договором №28.05/1 позивачем надано до суду копії: Договору №28.05/1 з додатками та трьома додатковими угодами до нього; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 (в кількості 52) та актів приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в (в кількості 67); загальних журналів робіт; журналу авторського нагляду під час будівництва; витягів з Державного реєстру речових прав №339419249 від 17.07.2023, №339406360 від 17.07.2023, №339420878 від 17.07.2023; банківської виписки АТ "Банк Авангард" за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 по кореспонденту код 38191007 (ТОВ "Уют строй"); зареєстрованих податкових накладних.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказував на безпідставність доводів позивача про те, що первинними документами на підтвердження вартості будівельних робіт за Договором №28.05/1, виконаних ТОВ "Уют строй", є надані до суду акти приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3.

Зазначений висновок суду зроблений виходячи з обґрунтувань про розповсюдження на господарські операції між ТОВ "МС Соціальний проект" та ТОВ "Уют строй" положень Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (надалі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), а також - через невідповідності актів приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 вимогам пунктів 2.1, 2.2, 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (надалі Положення), пункту 99 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (надалі Загальні умови), статтям 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (надалі Закон №996-XIV).

Надаючи оцінку вищевказаним доводам суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 діяв на момент укладання Договору №28.05/1.

Водночас, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втратив чинність 01.11.2021 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві".

При цьому, відповідно до положень п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та п. 1.1 Кошторисних норм України у будівництві (Настанови з визначення вартості будівництва) положення стандарту та настанови носять обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Договором №28.05/1, укладеним між ТОВ "МС Соціальний проект" та ТОВ "Уют строй", не передбачено врегулювання взаємовідносин сторін положеннями ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Однак, згідно матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" є юридичною особою приватного права та будівництво сміттєпереробного заводу здійснено за приватні кошти.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію представника позивача, що положення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 не підлягають до застосування в даній судовій справі.

Крім того, наведені у ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 додатки "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3) мають довідкову та примірну форми, про що зазначено в самих бланках таких форм. Примірна форма документів на відміну від типової форми, затвердженої уповноваженим органом, має рекомендаційний характер.

Враховуючі сутність форми №КБ-3 колегія суддів вважає слушними твердження представника позивача, що вказаний документ не може бути первинним документом, "що засвідчує факт постачання робіт (послуг) " відповідно до пп "б" п.187.1. ст. 187 ПКУ, адже в ньому розкривається інформація саме про вартість виконаних робіт, в тому числі наростаючим підсумком від початку будівництва.

Окрім того, п.6.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 було визначено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо).

Аналогічні вищезазначеним положенням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 містяться у "Кошторисних нормах України у будівництві", затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 р.(п.1.1 та п.6.1 Настанови).

Отже, додатки Т, У до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Додатки 36,37 Настанови з визначення вартості будівництва "Кошторисних нормах України у будівництві" - "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (Форма №КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) мають примірні, довідкові та не обов`язкові форми для будівництва за приватні (недержавні) кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні не змогла спростувати вказаних посилань представника позивача.

Закріплений у ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (надалі ЦК України), ст.ст. 6, 44, 179 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (надалі ГК України), принцип свободи договору, надає можливість сторонам правочину укладати договір на не заборонених законодавством умовах, з урахуванням вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини третьої статті 6 ЦК України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства та не можуть відступати від імперативних його положень.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень пункту 98 Загальних умов оплата за виконані роботи (будівельні, монтажні, проектні, пусконалагоджувальні та інші роботи, пов`язані з будівництвом об`єкта) проводиться у порядку, визначеному договором підряду.

Пунктами 4.2, 4.6 Договору №28.05/1 та Додаток №2 "Графік фінансування проекту" до цього договору передбачено, що оплата вартості робіт здійснюється у національній валюті шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок генерального підрядника на підставі рахунків та згідно з графіком платежів - авансуванням.

Розрахунок за закінчені роботи проводиться на підставі первинних документів з обліку в будівництві, а саме типових форм акт приймання виконаних підрядних робіт - № КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт - №КБ-3 (пункти 1.10, 4.7 Договору №28.05/1).

Стаття 882 ЦК України передбачає, що замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (частина 3).

Аналіз положень статті 882 ЦК України підтверджує право сторін договору будівельного підряду приймати роботи за договором як в цілому так і етапами.

Положення пунктів 10.1-10.4 Договору №28.05/1 передбачають, що гарантійні строки якості надаються генеральним підрядником позивачу на закінчені роботи, змонтовані конструкції, досягнення показників, визначених у проектній документації та можливість їх експлуатації, - починають діяти в день підписання актів приймання передачі виконаних робіт.

Представником позивача під час судового засідання вказано, що виходячи з імперативності відповідальності замовника (позивача) за збереження майна прийнятого за етапами виконання договору будівельного підряду та зважаючи на визначені Договором №28.05/1 гарантійні строки, позивач, як замовник за договором, на законних підставах приймав всі будівельні роботи від генерального підрядника ТОВ "Уют строй" в один день по закінченню об`єкта будівництва в цілому та після усунення усіх недоліків генеральним підрядником.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що в Актах приймання виконаних будівельних робіт та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підписаних між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" та Генеральним підрядником 09.05.2023 року містяться найменування робіт, витрат, які складаються як з придбаних матеріалів, виробів, конструкцій, так і з заробітної плати, вартості експлуатації машин тощо.

Окрім того, з огляду на те, що в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 та актах приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в включені придбання матеріалів (виробів, конструкцій), оплата заробітної плати, та інші витрати генерального підрядника, здійснені ним в різні місяці, періоди та протягом всього будівництва, сторони не могли зазначити конкретного періоду, за який відбувалось виконання будівельних робіт.

Також суд вважає за необхідним зазначити, що вказані нормативно-правові акти серед вимог до первинних документів не передбачають обов`язкової наявності зазначення періоду, за який надавались послуги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі №559/1605/18 в якій вказано, що при реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 ЦК України, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказане про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.

Положення Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 та положення Кошторисних норм України у будівництві (Настанови з визначення вартості будівництва), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, прямо передбачають обов`язковість цих нормативних документів виключно для будівництва, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Отже, вимоги ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Кошторисних норм України у будівництві (Настанови з визначення вартості будівництва) не можуть імперативно розповсюджуватись на будівельні роботи за Договором №28.05/1.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи суду першої інстанції, що акти приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3, підписаних позивачем з ТОВ "Уют строй" 09.05.2023, не відповідають вимогам встановленим Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є помилковими.

Більше того, представником податкового органу не заперечується про завершення будівництва об`єкта згідно Договору №28.05/1, прийняття його в експлуатацію та оформлення на баланс позивача. Посилання відповідача на неістотні недоліки в актах приймання-передачі будівельних робіт (підписаних з ТОВ "Уют строй" 09.05.2023 року) як на підставу нереальності господарської операції протирічить факту існування збудованого об`єкта будівництва, що встановлено податковим органом та зазначено в Акті перевірки від 05.09.2023 р.

Окрім того, додатковими документи, які підтверджують здійснення будівництва, реальність господарських операцій за Договором №28.05/1 та зміну активів Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект", є долучені позивачем наступні документи: загальні журнали робіт, журнал авторського нагляду під час будівництва, витяги з Державного реєстру речових прав №339419249, №339406360, №339420878 від 17.07.2023, фотографії, зроблені в процесі будівництва.

Також колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції, що акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 не могли слугувати первинними документами для складання податкових накладних на підтвердження вартості будівельних робіт, виконаних ТОВ "Уют строй" за відповідний звітний період, та про незрозумілість підстав для видачі податкових накладних за №№ 13-16, в яких зазначені різні розміри вартості виконаних будівельних робіт.

Так, відповідно до положень пунктом 198.2 статті 198 ПК України складання податкових накладних здійснює постачальник/продавець послуг(робіт)/товарі на підставі настання першої події надходження коштів від покупця/замовника або підписання актів надання послуг(робіт)/передачі товарів.

Взаєморозрахунки між позивачем та ТОВ "Уют строй" за Договором №28.05/1 проведені належним чином, що підтверджується доданою до позову випискою по банківському рахунку позивача.

Враховуючи, визначений Договором №28.05/1 порядок оплати послуг (авансування робіт) та на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату робіт), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, контрагентом ТОВ "Уют строй" було виписані чотири податкові накладні №№13-16 від 28.10.2021, які були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у випадку наявності сумнівів у реальності господарської операції, податковий орган не був позбавлений можливості зупинити реєстрації податкових накладних для надання додаткових документів. Однак вказаних дій відповідачем зроблено не було, а тому посилання контролюючого органу не нереальність господарських операцій є досить непослідовними.

Окрім того, на підставі пункт 73.5 статті 73 ПК України під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Водночас, податковим органом не було проведено зустрічної перевірки контрагента ТОВ "Уют строй". Під час судового засідання представник відповідача не надала жодних пояснень вказаному.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у ТОВ "МС Соціальний проект" наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а надані позивачем до суду первинні документи в сукупності із іншими доказами свідчать про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ "Уют строй".

2.Надаючи оцінку господарським операціям між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" та ТОВ "Смартбилдингрупп", предметом яких є будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1160956 грн. ПДВ, для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (вересень-грудень 2021 року, жовтень 2022 року та лютий 2023 року), колегія суддів зазначає наступне.

Господарські відносини позивача з ТОВ "Смартбилдингрупп" були зумовлені договором підряду № 2021/0109 від 01.09.2021 та додатковою угодою від 01.09.2021 про виконання монтажних робіт на вказаному об`єкті загальною вартістю 6 965 740,86 грн, в тому числі суму 1 160 956,00 грн ПДВ (надалі-Договір №2021/0109).

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказує на відсутність належного підтвердження реальності господарської операції позивача з ТОВ "Смартбилдингрупп", оскільки акти виконаних робіт за Договором № 2021/0109 складені в довільній формі без додержання вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а належними первинними документами при здійсненні даних господарській операції мають бути саме акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження виконання вказаних робіт та реальності господарських операцій позивачем до суду подані копії: договору підряду №2021/0109 від 01.09.2021 на виконання монтажних робіт з додатковою угодою №1 від 01.09.2021; актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.10.2021, №2 від 30.11.2021, №3 від 31.01.2022, №4 від 31.01.2022, №5 від 31.01.2022, №6 від 30.04.2023, Журналів № 1, 2 виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, №1 антикорозійного захисту зварних з`єднань, №1 виконання зварювальних робіт, №1 виконання монтажних з`єднань на болтах з контрольованим натягом; Актів на закриття прихованих робіт за період з 04.10.2021 по 30.11.2021; банківської виписки АТ "Банк Авангард" за період з 01.09.2021 по 31.05.2023 по кореспонденту код 40416280 (ТОВ "Смартбилдингрупп"); зареєстрованих податкових накладних, договір №2/2021 про виконання робіт технічного нагляду за будівництвом об`єкту: "Нове будівництво заводу по переробці побутових відходів на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проїзд Складський, 20", укладений 18.08.2021 між ТОВ "МС Соціальний проект" та Фізичною особою-підприємцем Голиком Віктором Анатолійовичем; Журнал №1 виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій підрядника ТОВ "Смартбилдингрупп" під технічним наглядом ФОП Голика В.А.; Журнал №2 виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій підрядника під технічним наглядом ФОП Голика В.А., Акти на закриття прихованих робіт ТОВ "Смартбилдингрупп", що підписані за участі представником підрядника, представником технічного нагляду замовника та представником проектної організації.

Також, відповідно до п. 2.2.3 Договору № 2021/0109 передбачено, що замовник (позивач) протягом 3 банківських днів після підписання Акту здачі-приймання робіт уповноваженими представниками сторін, переховує підряднику (ТОВ "Смартбилдингрупп") залишок вартості виконаних робіт, що зазначено в Акті приймання-передачі робіт.

Пунктами 3.3-3.5 Договору № 2021/0109 закріплено, що підрядник 25-го числа кожного місяця підписує та передає замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт за звітний період. Замовник у 5-денний строк, після отримання Актів приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний прийняти належним чином виконані роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт. У випадку, якщо у замовника є зауваження та/або претензії до виконаних підрядником робіт, або у випадку відмови замовника підписувати Акт приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний у 5-денний строк передати підряднику мотивовану письмову відмову.

Колегія суддів звертає увагу, що жодним з положень Договору № 2021/0109 не передбачено розповсюдження на взаємовідносини сторін договору вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а також не визначено, що первинними документами бухгалтерського обліку за цим договором є виключно акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

Положення п. 88 Загальних умов визначають, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду.

В пункті 89 Загальних умов визначено, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Згідно п. 99 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику.

Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

У Загальним вимогах не передбачено, що будівельні роботи чи будівництво приймаються замовником виключно на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

Зважаючи на необов`язковість вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Кошторисних норм при будівництві за приватні (не бюджетні) кошти, виходячи з положень пунктів 2.2.3, 3.3- 3.5 Договору №2021/0109, положень пунктів 88, 89, 99 Загальних правил та враховуючи приписи ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст. 6, 44, 179 ГК України, суд першої інстанції помилково застосував до спірних відносин вимоги ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Оскільки типової форми (бланка) акта виконання робіт, затвердженого відповідними органами державної влади України, не існує, кожне підприємство має право самостійно розробити форму відповідну форму. При цьому самостійно розроблена форма повинна мати всі обов`язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону №996-XIV та п. 2.4 Положення № 88.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт складених ТОВ "Смартбилдингрупп" відповідають примірній формі акту приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, наведеній у ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Кошторисних норм України у будівництві (Настанови з визначення вартості будівництва). Акти виконаних робіт відповідають усім вимогам законодавства та містять детальний перелік виконаних робіт, об`єм виконаної роботи, вартість одиниці роботи, а також основні будівельні матеріали (конструкції, в тому числі придбані Замовником самостійно для виконання будівельних робіт.

Зміст та обсяг господарської операції, зазначених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають предмету Договору № 2021/0109 про виконання робіт, у рамках якого ці роботи здійснювались.

Також колегія суддів вважає, що інформація про види монтажних робіт, які виконувалися ТОВ "Смартбилдингрупп" на будівництві, міститься в журналі виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, журналі виконання зварювальних робіт, журналі антикорозійного захисту зварних з`єднань, копії яких долучені до позову, у сукупності з первинним документами додатково підтверджують реальність господарських операцій.

В постанові від 06.10.2021 у справі № 640/3223/20 (провадження №К/9901/28953/21) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо обґрунтованості відображення у бухгалтерському та податковому обліку наслідків господарських операцій, поставлених під сумнів за результатом проведеного податковим органом заходу контролю судам слід виходити з того, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають підтверджувати реальне вчинення господарських операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Однак судом першої інстанції не надано жодного висновку щодо неподання відповідачем будь-яких доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі могли свідчити, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, а також - щодо не проведення відповідачем в рамках позапланових виїзних документальних перевірок зустрічних звірок з контрагентами позивача на підставі пункт 73.5 статті 73 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ "Смартбилдингрупп" з виконання монтажних робіт не носять реального характеру здійснення господарської операції, яка відображена за конкретні звітні періоди в податковому обліку.

3. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо неправомірності врахування господарських

операцій між позивачем та контрагентами ПП "Сварожич+", ТОВ "Елефант Комфорт" для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, судова колегія звертає увагу на наступне.

Господарські відносини позивача з ПП "Сварожич+" були зумовлені договором №17- 22 від 12.08.2022 на виконання робіт з монтажу систем внутрішнього водогону (надалі Договір №17-22) загальною вартістю 775 107,00 грн, в тому числі 129 184,50 грн ПДВ.

Господарські відносини позивача з ТОВ "Елефант-Комфорт" були зумовлені договором №394 від 18.10.2021 на виконання робіт монтажу системи вентиляції та кондиціонування з використанням матеріалів, деталей, запчастин, комплектуючих, конструкцій, обладнання виконавця (надалі Договір №394) загальною вартістю 1 250 601,40 грн, в тому числі 208 433,57 грн ПДВ.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення вказує, що акти виконаних робіт за Договором №17-22 з ПП "Сварожич+" та Договором №394 з ТОВ "Елефант-Комфорт" складені в довільній формі без додержання вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, оскільки належними первинними документами при здійсненні даних господарській операції за висновком суду є саме акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, передбачені ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій та виконання вказаних робіт позивачем до суду подані копії: Договору №17-22; акту № ОУ-0001276 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.10.2022; акту звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.2023; банківської виписки АТ "Банк Авангард" за період з 01.09.2022 по 31.05.2023 по кореспонденту код 36801710 (ПП "Сварожич+"); зареєстрованих податкових накладних.

На підтвердження виконання вказаних робіт позивачем до позову долучені копії: Договору №394; акту №200 приймання виконаних робіт за грудень 2022 року; акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2023; банківської виписки АТ "Банк Авангард" за період з 01.10.2021 по 31.05.2023 по кореспонденту код 24731636 (ТОВ "Елефант-Комфорт"); зареєстрованих податкових накладних.

Предметом Договору №17-22 є здійснення виконавцем (ПП "Сварожич+") комплексу робіт з монтажу системи внутрішнього водогону на об`єкті позивача (пункт 1.1 та підпункт 11.1. Договору №17-22).

Згідно пунктів 1.1, 4.1 Договору №17-22 позивач та виконавець погодили, що термін проведення монтажу системи внутрішнього водогону 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу в розмірі 70% та при будівельній готовності об`єкту, а решта 30% - протягом п`яти робочих днів після закінчення робіт та підписання актів.

Предметом Договору № 394 є виконання робіт по монтажу системи вентиляції та кондиціонування виконавцем (ТОВ "Елефант-Комфорт") за адресою будівництва сміттєпереробного заводу (пункт 1.1 Договору №934).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.2 Договору № 394 передбачено, що замовник (позивач) здійснює оплату виконавцю матеріалів та обладнання авансуванням, а виконаних робіт - протягом 3 робочих днів з дня підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Порядок прийому-передачі виконаних робіт визначений пунктами 4.1-4.3 Договору №394.

Так, після закінчення виконання робіт за договором виконавець надсилає замовнику повідомлення про закінчення виконання робіт та готовність їх до здачі, а також надає Акт виконаних робіт. Замовник (його представник) повинен з`явитись на об`єкт та прийняти закінчені на об`єкті роботи підписавши Акт виконаних робіт не пізніше 3-х робочих днів з дати отримання повідомлення виконавця про закінчення робіт. У випадку виявлення недоліків /дефектів виконаних робіт при їх прийнятті, сторонами складається дефектний акт із зазначенням переліку всіх виявлених недоліків і дефектів, необхідних заходів і строків для їх усунення. Після усунення усіх недоліків і дефектів сторони проводять повторне приймання виконаних робіт.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Договором №17-22 та Договором №394 не передбачено розповсюдження на взаємовідносини контрагентів з позивачем при виконанні договорів вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а також не визначено, що первинними документами бухгалтерського обліку за цим договором є саме акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

При цьому, Загальними вимогами також не передбачено, що монтажні роботи приймаються замовником виключно на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

Оскільки типової форми (бланка) акта виконання робіт, затвердженого відповідними органами державної влади України, не існує, кожне підприємство має право самостійно розробити форму відповідну форму. При цьому самостійно розроблена форма повинна мати всі обов`язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону №996-XIV та п. 2.4 Положення № 88.

Зміст та обсяг господарської операції, зазначеної ПП "Сварожич+" в акті № ОУ-0001276 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.10.2022, відповідає предмету Договору №17-22 про здійснення робіт, у рамках якого ці роботи здійснювались.

Обсяг та зміст господарської операції, зазначеної ТОВ "Елефант-Комфорт" в акті №200 приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2022, відповідає предмету Договору №934 про виконання робіт по монтажу системи вентиляції та кондиціонування виконавцем, у рамках якого ці роботи виконувались. Крім того, акт №200 приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2022 відповідає примірній формі акту приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, наведеній у ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Кошторисних норм України у будівництві (Настанови з визначення вартості будівництва), а саме містить розуміння об`єму виконаної роботи, а також містить інформацію, про кількість та вартість матеріальних цінностей необхідних для виконання даного виду робіт.

Відтак, колегія суддів погоджується з позицією представника позивача, що враховуючи відсутність імперативності розповсюдження вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Кошторисних норм на монтажні та будівельні роботи за приватні кошти, виходячи з положень Договору №2021/0109 та Договору №394, положень пунктів 88, 89, 99 Загальних правил та враховуючи приписи ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст. 6, 44, 179 ГК України, суд першої інстанції застосував до спірних відносин вимоги ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які не підлягають застосуванню в даних обставинах справи.

Окрім того, суд першої інстанції вказує не об`єктивну неможливість ПП "Сварожич+" виконувати роботи за Договором №17-22 з монтажу внутрішнього водогону у вересні - жовтні 2022 року та неможливість ТОВ "Елефант-Комфорт" виконувати роботи з монтажу систем вентиляції та кондиціонування у жовтні-грудні 2022 року, обґрунтовану на тому, що згідно актів приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 ТОВ "Уют строй" будівельні роботи зі зведення стін та покрівлі цехів та інших приміщень на вказаному об`єкті мали місце лише в травні 2023 року.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ототожнюється дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 ТОВ "Уют строй" 03.05.2023 з періодом виконання будівельних робіт за Договорами №28.05/1. Вказане суперечить фізичній можливості виконання загального обсягу робіт з будівництва сміттєпереробного заводу загальною нежитловою площею 5677 кв.м. за один місяць (травень 2023 року) виходячи із вимог до будівництва (мінімальних термінів влаштування фундаментних основ, необхідних строків возведення будівельних конструкцій), а також суперечить одночасному висновку суду першої інстанції про те, що інформація про види будівельних та монтажних робіт, які виконувалися на спірному будівництві, міститься в Загальному журналі робіт.

Більше того, висновок суду першої інстанції про те, що будівельні роботи за актами приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 ТОВ "Уют строй" мали місце лише у травні 2023 року прямо суперечить іншій позиції, покладеній судом в основу нереальності господарських операції з контрагентом ТОВ "Уют строй", а саме щодо відсутності в актах приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 зазначення періоду виконання робіт.

Судова колегія вважає, що надаючи оцінку акту приймання виконаних будівельних робіт № 1-4, підписаного позивача та ТОВ "Уют Строй", та роблячи висновок, що роботи з монтажу систем кондиціонування ТОВ "Елефант-Комфорт" не могло фактично здійснювати на об`єкті, оскільки такі роботи проводилися виключно ТОВ "Уют Строй", суд першої інстанції неналежним чином дослідив докази по справі: сам акт приймання виконаних будівельних робіт №1-4 з врахуванням Договору №28.05/1, акт №200 приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2022 (підписаний позивачем з ТОВ "Елефант Комфорт" за Договором №394) та витягів з Державного реєстру речових прав №339419249 від 17.07.2023, №339406360 від 17.07.2023, №339420878 від 17.07.2023 про право власності на збудовані приміщення, - що призвело до помилкового висновку суду.

Так, проектом будівництва заводу по переробці побутових відходів та Договором №28.05/1 передбачено будівництво трьох нежитлових приміщень: приміщення контрольно-пропускного пункту, приміщення адміністративної будівлі та приміщення цеху для переробки.

В акті приймання виконаних будівельних робіт № 1-4 ТОВ "Уют строй" на першій сторінці зазначено найменуванням об`єкту "Контрольно-пропускний пункт (охорона)".

Судом встановлено, що дійсно роботи по вентиляції та кондиціонуванню в контрольно пропускному пункті здійснювались ТОВ "Уют строй", що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1-4.

Поряд з цим, роботи по кондиціонуванню в приміщені адміністративної будівлі та приміщені цеху для переробки здійснювались ТОВ "Елефант-Комфорт" згідно Договору №394.

Зазначене підтверджується актом №200 приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2022, підписаний позивачем з ТОВ "Елефант-Комфорт", в якому визначена вичерпна інформація щодо матеріалів використаних при виконанні будівельних робіт з кондиціонування таких як кондиціонери інвенторні, гнучкий повітропровід д100, вентилятори канальні д100, припливно-витяжні установки, канальні нагрівачі, клапани та інше, - а також об`єм виконаних робіт.

Крім того, зазначені в акті №200 приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2022 матеріали та роботи відсутні як в акті приймання виконаних будівельних робіт ТОВ "Уют строй" № 1-4, так і в інших актах.

Суд першої інстанції у рішенні посилається про неузгодження вартості виконаних монтажно-будівельних робіт ПП "Сварожич+", які зазначені в акті приймання робіт, із вартістю таких робіт, що зазначена в податкових накладних за відповідні звітні періоди та сплачені позивачем ПП "Сварожич+" за відповідні звітні періоди.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає наступне.

Так, загальна вартість виконаних монтажних робіт, які зазначені в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001276 від 11.10.2022 складає 775 107,00 грн з ПДВ.

Податкова накладна №30 від 14.09.2022, видана на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно договору №17-22 від 12.08.2022, що підтверджується наявною в матеріалах судової справи банківською випискою.

Податкова накладна №20 від 11.10.2022, видана на підставі настання першої події (отримання платником податку товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно договору №17-22 від 12.08.2022, що підтверджується банківською випискою.

Щодо наявних у матеріалах судової справи податкових накладних, виданих ПП "Сварожич+" позивачу: №69 від 22.12.2022 на суму 18 000,00 грн, в тому числі 3 000,00 грн ПДВ; №15 від 04.05.2023 на суму 5 687,00 грн, в тому числі 947,83 грн. ПДВ; №89 від 28.04.2023 на суму 5 376,00 грн, в тому числі 896,00 грн ПДВ, суд зазначає наступне.

Між позивачем та контрагентом ПП "Сварожич+", окрім договору №17-22 від 12.08.2022 на виконання робіт з монтажу систем внутрішнього водогону, було укладе також договір №34-22 від 19.12.2022 на надання додаткових послуг Ідентифікація потенційно небезпечних об`єктів (ПНО). При подачі заяви до суду позивачем до позову додана банківська виписка по контрагенту ПП "Сварожич+", в якій серед платежів за Договором №17-22 була оплата за договором №34-22 від 19.12.2022, отже:

- податкова накладна №69 від 22.12.2022, видана ПП "Сварожич+" на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно договору №34-22 від 19.12.2022, що підтверджується банківською випискою;

- податкова накладна №89 від 28.04.2023, видана на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно договору №17-22 від 12.08.2022, що підтверджується банківською випискою;

- податкова накладна №15 від 04.05.2023, видана на підставі настання першої події (отримання платником податку товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно договору №17-22 від 12.08.2022, що підтверджується актом надання послуг.

Відтак, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта, що між позивачем та контрагентом ПП "Сварожич+" були належним чином проведені взаєморозрахунки за Договором №17-22 та згідно вимог ПК України зареєстровані податкові накладні.

Відносно висновку суду першої інстанції про неузгодження вартості виконаних монтажно-будівельних робіт ТОВ "Елефант-Комфорт", які зазначені в акті приймання робіт, із вартістю таких робіт, що зазначена в податкових накладних за відповідні звітні періоди та сплачені позивачем ТОВ "Елефант-Комфорт" за відповідні звітні періоди, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки загальна вартість виконаних монтажних робіт, які зазначені в Акті приймання будівельних робіт №200 від 30.12.2022 складає 1 250 601,40 грн з ПДВ.

Всі податкові накладні за Договором №394 були зареєстровані контрагентом ТОВ "Елефант-Комфорт" згідно вимог ПК України та виходячи з положень договору щодо умов оплати монтажних робіт, що підтверджується доданою до позову банківською випискою, відповідно:

- податкова накладна №39 від 17.12.2021 на суму 313 415,40 грн, в тому числі 52 235,90 грн ПДВ (а.с.117 т.3), видана на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно Договору № 394, що підтверджується банківською випискою.

- податкова накладна №1 від 30.12.2022 на суму 47 037,20 грн, в тому числі 7 839,53 грн ПДВ, видана на підставі настання першої події (отримання платником податку товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно Договору № 394, що підтверджується актом надання послуг;

- податкова накладна №15 від 17.02.2022 на суму 188 148,80 грн, в тому числі 31 358,13 грн ПДВ (а.с.118 т.3), видана на підставі настання першої події (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), визначеної пунктом 198.2 статті 198 ПК України, яка була прийнята та зареєстрована органами ДПС України та згідно Договору № 394, що підтверджується банківською випискою.

Отже, між позивачем та контрагентом ТОВ "Елефант-Комфорт" були належним чином проведені взаєморозрахунки за Договором №394 та згідно вимог ПК України зареєстровані податкові накладні.

А тому, висновки суду першої інстанції щодо неправомірності врахування господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП "Сварожич+", ТОВ "Елефант-Комфорт" для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди є безпідставними.

4. Стосовно заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 563 245,27 грн., сплаченого у вартості придбаних матеріалів, які не були використані в господарській діяльності платника у звітні періоди і не задекларовані у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно доводів податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, платником безпідставно віднесено до свого податкового кредиту суми податку в розмірі 1 558 515,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 29.03.2019 року по 29.12.2021 року у ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій" та в розмірі 2 011 089,00 грн. сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 23.06.2021 року по 28.04.2023 року у ТОВ "ТПК ЦЕНТР". Вказані матеріали на загальну суму 2 137 9471,76 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 563 245,27 грн., не були використані позивачем у своїй господарській діяльності, а тому відповідно до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу підлягали декларуванню як податкові зобов`язання.

Щодо вказаного суд зазначає наступне.

Судом встановлено та визнається податковим органом наявність господарських операцій позивача з ПрАТ "Житомирський завод огорожувальних конструкцій", зумовлених договором на виготовлення та поставку металоконструкцій від 29.03.2019 року та додатковими угодами від 12.07.2021р. та від 24.09.2021р. (а.с.123-132 т.4).

Судом встановлено та визнається податковим органом як в ході перевірок та і в судовому засіданні, що згідно вказаних домовленостей позивачем були отримані металоконструкції в зазначений період та їх оплату.

Господарські операції з поставок таких металоконструкцій підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних. Загальна сума ПДВ від вартості отриманих металоконструкцій становить 1 558 515,00 грн., з яких 1 537 754,00 грн. заявлено платником до відшкодування з бюджету, а 20 761,00 грн. ПДВ - до від`ємного значення, що включається до складу податкового періоду наступного звітного податкового періоду.

Аналогічно судом встановлено та визнається податковим органом наявність господарських операцій позивача з ТОВ "ТПК ЦЕНТР", зумовлених договором на поставку товарів від 18.06.2021р., додатковою угодою від 17.09.2021р., специфікаціями товарів та графіками їх поставок (а.с.26-39 т.5).

Господарські операції з поставок таких матеріалів (сендвіч-панелей, тощо) підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних. Загальна сума ПДВ від вартості отриманих металоконструкцій становить 2 011 089,00 грн., з яких 2 004 730,00 грн. заявлено платником до відшкодування з бюджету, а 6 359,00 грн. ПДВ - до від`ємного значення, що включається до складу податкового періоду наступного звітного податкового періоду.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції без будь-яких обґрунтувань не враховано доводів позивача про правомірність передачі будівельних матеріалів, придбаних у ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" та ТОВ "Тпк центр", для збереження, генеральному підряднику будівництва - ТОВ "Уют строй".

Так, на підтвердження таких доводів позивачем до позову долучені акти приймання - передачі матеріалів від позивача ТОВ "Уют строй" №1 від 14.09.2021, №2 від 20.09.2021, №3 від 22.09.2021, №4 від 24.09.2021, №1 від 04.10.2021, №2 від 05.10.2021, №3 від 06.10.2021, №4 від 07.10.2021, №5 від 08.10.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 12.10.2021, №8 від 13.10.2021, №9 від 18.10.2021, №10 від 19.10.2021, №11 від 20.10.2021, №12 від 21.10.2021, №13 від 22.10.2021, №14 від 25.10.2021, №15 від 26.10.2021, №16 від 27.10.2021, №17 від 28.10.2021, №18 від 29.10.2021, №1 від 05.11.2021, №2 від 08.11.2021, №3 від 09.11.2021, №3 від 11.11.2021, №4 від 10.11.2021, №2 від 20.12.2021 та №4 від 21.12.2021. 01.09.2021 між замовником ТОВ "МС Соціальний проект" та підрядником ТОВ "Смартбилдинггрупп" укладено договір підряду № 2021/0109 на виконання монтажних робіт (Договір № 2021/0109) з додатковою угодою №1.

В пункті 1.1. Договору № 2021/0109 сторони домовились, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується, у строки та на умовах, передбачених Договором № 2021/0109 у відповідності до Робочої документації (Том 5, 25 12 1Г КМ.2), своїми силами та засобами з матеріалів замовника виконати монтаж металоконструкцій, монтаж покрівельних сандвіч панелей, монтаж стінових сандвіч панелей та фасонних елементів (Роботи) на Об`єкті: "Нове будівництво заводу по переробці побутових відходів на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проїзд Складський, 20".

Забезпечення будівельними матеріалами виконання будівельно-монтажних робіт за Договором № 2021/0109 здійснювалось ТОВ "МС Соціальний проект" згідно укладених з ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" Договору №19-04 та з ТОВ "Тпк центр" Договору №26/П/21/23.

Відповідно до положень пунктів 4.2., 6.4. Договору № 2021/0109, замовник (позивач) зобов`язується для виконання Робіт забезпечити підрядника необхідними приміщеннями для складування матеріалів та обладнання і забезпечити їх охорону.

Дані обов`язки замовник має право забезпечити самостійно або із залучення третіх осіб. Для виконання Робіт за Договором № 2021/0109 матеріали замовником передаються підряднику безпосередньо позивачем або через доручення від третіх осіб. Матеріали замовника для виконання робіт на об`єкті на період виконання Договору №2021/0109 зберігаються за адресом: м. Житомир, проїзд Складський 20. 28.05.2021 між ТОВ "МС Соціальний проект" та генеральним підрядником ТОВ "Уют строй" укладено договір будівельного підряду №28.05/1.

Згідно положень пунктів 5.1., 7.2., 7.3., 9.4. Договору №28.05/1, будівельний майданчик передається ТОВ "Уют строй", як генеральному підряднику, який в тому числі несе відповідальність за збереження майна на будівельному майданчику.

Виходячи з того, що ТОВ "МС Соціальний проект" для виконання монтажних робіт металоконструкцій, сендвіч-панелей та іншого укладено Договір №2021/0109 з ТОВ "Смартбилдинггрупп", при цьому відповідальність за збереження майна на будівельному майданчику згідно Договору №28.05/1 покладено на ТОВ "Уют строй", позивачем для забезпечення збереження матеріалів та економії коштів на оренду додаткового місця зберігання майна (металоконструкцій, сендвіч-панелей та іншого), що поставлялось партіями, передавало отримані матеріали для належного зберігання ТОВ "Уют строй".

Листом вих.№0209 від 02.09.2021 позивач повідомляв підрядника та генерального підрядника про наявну ситуацію та організувало узгодження забезпечення ТОВ "Смартбилдинггрупп" необхідними матеріалами для виконання договірних зобов`язань за Договором №2021/0109.

Отримані ТОВ "МС Соціальний проект" будівельні матеріали від ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" за Договором №19-04, ТОВ "Тпк центр" за Договором №26/П/21/23, були передані ТОВ "Уют строй" для збереження на будівельному майданчику згідно актів приймання-передачі матеріалів №1 від 14.09.2021, №2 від 20.09.2021, №3 від 22.09.2021, №4 від 24.09.2021, №1 від 04.10.2021, №2 від 05.10.2021, №3 від 06.10.2021, №4 від 07.10.2021, №5 від 08.10.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 12.10.2021, №8 від 13.10.2021, №9 від 18.10.2021, №10 від 19.10.2021, №11 від 20.10.2021, №12 від 21.10.2021, №13 від 22.10.2021, №14 від 25.10.2021, №15 від 26.10.2021, №16 від 27.10.2021, №17 від 28.10.2021, №18 від 29.10.2021, №1 від 05.11.2021, №2 від 08.11.2021, №3 від 09.11.2021, №4 від 10.11.2021, №2 від 20.12.2021.

В свою чергу, передача будівельних матеріалів для виконання передбачених Договором № 2021/0109 будівельних робіт між ТОВ "Уют строй" та ТОВ "Смартбилдинггрупп" підтверджується актами приймання-передачі матеріалів №1 від 27.09.2021, №2 від 29.10.2021, №3 від 11.11.2021, №4 від 21.12.2021.

Стосовно відсутності в актах приймання - передачі матеріалів від позивача ТОВ "Уют строй" інформації, що має співпадати з видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними на поставку позивачу металоконструкцій від ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій", колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно пояснень представника позивача, у видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, які свідчать про поставки металоконструкцій ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" згідно Договору №19-04, номенклатура вказана відповідно коду УКТЗЕД 7308 «Металоконструкції (за винятком збірних будівельних конструкцій товарної позиції 9406) та їх частини (наприклад, мости та їх секції, ворота шлюзів, башти, решітчасті щогли, покрівлі, каркаси до покрівлі, двері, вікна та їх рами, пороги для дверей, заслони, балюстради, стовпи та колони), з чорних металів; листи, стрижні, кутики, фасонні профілі, труби та аналогічні вироби, з чорних металів, призначені для використання у металоконструкціях».

Разом з тим, під кожну видаткову накладну виписана окрема специфікація на відвантаження (додані до позову), в яких вказано найменування, кількість, асортимент товару. Дані будівельні матеріали і передавалось генеральному підряднику ТОВ "Уют строй" та підряднику ТОВ "Смартбилдинггрупп", що підтверджується актами приймання - передачі матеріалів від позивача ТОВ "Уют строй".

Роблячи висновок про те, що вказані акти приймання-передачі матеріалів від генерального підрядника ТОВ "Уют строй" на підрядника ТОВ "Смартбилдинггрупп" не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку на підтвердження використання будівельних матеріалів (металоконструкції, сендвіч панелі) на загальну суму 17 816 226,47 грн в господарській діяльності платника та як передані в переробку, суд першої інстанції не зазначив жодного обґрунтування, яке спростовує вищезазначені доводи позивача та підстав невідповідності зазначених доказів вимогам законодавства.

Суд звертає увагу, що акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.10.2021, №2 від 30.11.2021, №3 від 31.01.2022, №4 від 31.01.2022, №5 від 31.01.2022, №6 від 30.04.2023, підписані між позивачем та підрядником ТОВ "Смартбилдинггрупп". В цих актах підрядником повно зазначено всі використані при виконанні будівельних робіт матеріали (металеві конструкції, крепіжні елементи, ущільнювачі, сендвіч панелі), в тому числі їх вагу, кількість, об`єми, а також зазначено самі виконані будівельні роботи, а саме монтаж металевих конструкцій, стінових та покрівельних сендвіч панелей, спец планок, гнуття фасонних елементів та інше. Крім того, зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.10.2021, №2 від 30.11.2021, №3 від 31.01.2022, №4 від 31.01.2022, №5 від 31.01.2022, №6 від 30.04.2023 матеріали відповідають вказаному об`єму робіт виходячи з придбаних позивачем будівельних матеріалів у ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" та ТОВ "Тпк центр" з урахуванням ваги матеріалів та будівельних нормативів по підрізанню металоконструкцій та інших будівельних матеріалів.

А тому, судом першої інстанції при оцінці актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.10.2021, №2 від 30.11.2021, №3 від 31.01.2022, №4 від 31.01.2022, №5 від 31.01.2022, №6 від 30.04.2023 не надана належна оцінка цим доказам, як таким що підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності будівельних матеріалів, придбаних у ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" та ТОВ "Тпк центр".

Також, судом встановлено, що будівельні матеріали придбані замовником (позивачем) для виконання будівельних робіт, обліковувались за даними та на відповідному рахунку бухгалтерського обліку замовника (рах 205 "Будівельні матеріали"), зі зберіганням на складі генерального підрядника; в момент підписання актів приймання-передачі матеріалів в монтаж від генерального підрядника (ТОВ "Уют строй") підрядником робіт (ТОВ "Смартбилдинггрупп") зроблений відповідний запис в бухгалтерському обліку замовника (з рах "205 Будівельні матеріали" на рах 206 "Матеріали передані в переробку"), що за своєю суттю відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку, і фактично відображає суть бухгалтерської операції "Матеріали передані в монтаж". В момент підписання актів виконаних робіт між замовником та підрядником робіт, проведено звіряння кількості (об`єму) виконаних робіт та використаних матеріалів замовника, що було витрачено на виконання відповідної роботи. Списання загальної кількості витрачених матеріалів, відбулось за остаточним актом виконаних робіт, після звіряння використаних матеріалів підрядником, з кількістю переданих матеріалів замовником, з урахуванням технологічних відходів (відрізки та розкрою, які неминучі при виконані робіт).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно визнання встановленим використання позивачем не у власній господарській діяльності матеріали, придбаних у ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" та ТОВ "Тпк центр" на загальну суму 2 137 9471,76 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 563 245,27 грн, є безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вмотивовує висновок про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку, сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 29.03.2019 по 29.12.2021 у ПрАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" та в розмірі 2 011 089,00 грн сплаченого у вартості матеріалів придбаних в період з 23.06.2021 по 28.04.2023 у ТОВ "Тпк центр", виключно на наявності незначних дефектів.

Поряд з цим, на підтвердження реалізації всіх вищевказаних договорів позивачем надано до суду: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори на придбання будівельних матеріалів; акти про надання послуг; журнали виконаних будівельних та монтажних робіт; акти на закриття прихованих робіт; витяги з Державного реєстру речових прав на збудовані приміщення заводу; фотографії будівництва, зроблені в процесі виконання різних частин робіт; виписки про перерахунок коштів за поставлений товар; податкові накладні. Вважаємо, що додані позивачем до суду документи, складені належним чином, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначено, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Судова колегія вважає, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд під час розгляду судової справи повинен був встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі документи кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність (дефектність) актів приймання передачі товарів/послуг при оформленні операцій з постачання товару/надання послуг, ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Стосовно господарських операцій між позивачем та ТОВ "Індастрі Буд Інжирінг", правомірності заявлення до бюджетного відшкодування залишку від`ємного значення ПДВ в розмірі 67083,33 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 383769826507, в розмірі 1200,00 грн. у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН НОМЕР_1 та в розмірі 5000,00 грн., у взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 437209804659, то апелянт не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині. Відтак, судовою колегією не переглядається у вказаній частині.

Водночас, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості шляхом математичного розрахунку виокремити суму з вказаних податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія звертає увагу, що податковий орган не позбавлений можливості з врахуванням висновків суду прийняти нові податкові повідомлення-рішення щодо правовідносин позивачем з вищевказаними контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийнятті податкові повідомлення-рішення від 26.09.2023 р. №000178690710, №000178640710, №000178680710 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно стягнення витрат зі сплати судового, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ціна позову в даному випадку становить 15552154,75 грн.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем подано апеляційну скаргу в електронній формі.

Отже, за подання позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" необхідно було сплатити 26840 грн, а за подання апеляційної скарги - 32208 грн. (40260*0,8)

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 59048 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 вересня 2023 року:

- №000178690710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" штрафу в розмірі 3 400,00 грн.;

- №000178640710 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 11 475 363,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 2 868 840,75 грн.;

- №000178680710 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 204 551,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Соціальний проект" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесені судові витрати в сумі 59 048 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 серпня 2024 року

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.