Ухвала

від 22.05.2024 по справі 580/1763/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2024 року Справа № 580/1763/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1763/19 за позовом Приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» (бульвар Шевченка 345, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 33752650) до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького 36, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 04061547) про визнання протиправним та скасування рішення, постановив ухвалу.

31.05.2019 позивач у позовній заяві просив: визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.02.2019 №199 «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07.04.2016 №393 «Про затвердження детального плану території між вулицями Дахнівська, Соснівська та автодороги Н-16 в м.Черкаси». В обґрунтуванні позову зазначив, що спірне рішення прийняте з перевищенням повноважень, порушує принцип гарантії суспільних відносин та перешкоджає позивачу права на отримання містобудівних умов та обмежень.

22.05.2024 за результатом автоматизованого розподілу справа передана після касаційного перегляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119055203) на розгляд судді Л.В.Трофімовій.

Верховний суд зазначив: суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу про оскарження нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, не дотримались порядку, визначеного статтями 264, 265 КАС України, зокрема, не зобов`язали відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, а також не дотримались інших вимог, визначених цими статтями КАС України. Своєю чергою, недотримання судами встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права та безумовною підставою для розгляду такої справи спочатку, оскільки таке порушення, серед іншого, впливає на права та інтереси необмеженої кількості осіб (всіх осіб, на яких поширюється дія цього акта).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, інтересів позивача.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 зазначив: норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.

Усупереч вимог п.1 ч.1 ст.5 КАС України позивач обрав спосіб захисту щодо індивідуального акта згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України, позаяк адміністративний позов не містить вимоги позивача щодо оскаржуваного нормативно-правового акта.

Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи. Адміністративний акт, який має вплив на велику кількість осіб, повинен обов`язково підлягати судовому контролю (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/presentation_bernaziuk_NPA.pdf).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Дія нормативно-правового акта є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Факт порушення прав чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер.

Верховний Суд у справі № 160/9717/21 висновує про акт, що відповідає ознакам нормативно-правового: перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання управлінських функцій необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт». До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово (п.62).

Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ст.264 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» (ЄДРПОУ 33752650) залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви з урахуванням висновків суду касаційної інстанції щодо нормативно-правового акта; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправності нормативно-правового акта відповідача чи його частини; повідомлення про наявність/відсутність електронного кабінета у позивача (представника позивача) на виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; доказів у зв`язку із висловленою позицією Верховного Суду (ЄДРСР 119055203) щодо доведеності позивачем порушення його прав оскарженим рішенням та/або наявним статусом особи, яка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосований акт.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА