Постанова

від 22.05.2024 по справі 620/15319/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/15319/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» - адвоката Даневич Анни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» задоволено.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №620/15319/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.09.2023 №60316/0902.

Представник позивача - адвокат Даневич А.О. 01.05.2024 року звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення з тих підстав, що судом апеляційної інстанції не здійснено розподіл понесених судових витрат. Просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000, 00 грн.

Для розгляду поданої заяви з Чернігівського окружного адміністративного суду витребувано матеріали справи, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 17 травня 2024 року (передані судді-доповідачу 20.05.2024).

Колегія суддів звертає увагу, що представником позивача на адресу відповідача надіслано зазначену заяву, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету, що міститься в матеріалах справи.

Однак, відповідачем до суду апеляційної інстанції не подано жодних заяв та заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає можливим заяву представника позивача - адвоката Даневич Анни Олександрівни задовольнити частково, виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами частин першої, третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається із змісту поданої заяви, представник позивача, дійсно, просив суд першої інстанції вирішити питання щодо відшкодування йому понесених судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн та суд апеляційної інстанції в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частини п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано до суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 09.10.2023 року №23-009;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1066541;

- платіжну інструкцію №1532 від 25.10.2023 року на суму 18 000, грн;

- копію додаткової угоди №1 від 25.12.2023 року до договору про надання правової допомоги №23-009 від 09.10.2023 року;

- платіжну інструкцію від 24.04.2024 року №594 на суму 10 000, 00 грн;

- платіжну інструкцію від 24.04.2024 року №595 на суму 10 000, 00 грн;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 25.12.2023 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 29.03.2024 року.

Так, відповідно до п.п.6.2. пункту 6 договору №23-009 про надання правової допомоги від 09.10.2023 року за попередньою домовленістю сторін сума винагороди за надані послуги з представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції (підготовка позовної заяви, подання позову до Чернігівського окружного адміністративного суду, підготовка відповіді на відзив, необхідних заяв та клопотань, участь у засіданнях) складає 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 25.12.2023 року виконавець надав, а клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги (послуги з правового супроводу справи за позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконним наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНЕЙТС» та визнання протиправними дій та представництва інтересів клієнта в суді), які надавалися протягом дії договору про надання правової допомоги №23-009 від 09.10.2023 року відповідно до її умов, у наступному складі:

- підготовлено позовну заяву та подано до Чернігівського окружного адміністративного суду (зі сплатою судового збору від імені клієнта);

- підготовлено клопотання про повернення суми сплаченого судового збору та подано до Чернігівського окружного адміністративного суду;

- підготовлено відзив на позовну заяву та подано до Чернігівського окружного адміністративного суду (через систему «Електронний суд»).

Відповідно до пункту 6.2. договору про надання правової допомоги №23-009 від 09.10.2023 року, загальна сума винагороди за надані послуги згідно акту становить 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн.

Згідно п.1 додаткової угоди №1 від 25.12.2023 року до договору про надання правової допомоги №23-009 від 09.10.2023 року у зв`язку із необхідністю подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі №620/15319/23 за адміністративним позовом ТОВ «ІНЕЙТС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та потребою у продовженні строку дії договору та визначенні умов оплати послуг адвоката за представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору:

« 1.1. пункт 6.2 договору доповнити підпунктом 6.2.1. наступного змісту: «За попередньою домовленістю сторін сума винагороди за надані послуги з представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції складатиме 12 000 (дванадцять тисяч) грн, зокрема:

- підготовка апеляційної скарги, подання її до Шостого апеляційного адміністративного суду - 10 000 (десять тисяч) 00 грн;

- участь у засіданні ( у разі призначення справи до розгляду за участі сторін) 2000 (дві тисячі) 00 грн за одне засідання».

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 29.03.2024 року виконавець надав, а клієнт прийняв послуги з надання правничої допомоги у наступному складі:

- підготовлено апеляційну скаргу та подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» (зі сплатою судового збору від імені клієнта);

- підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення (в частині вирішення питання про судові витрати, а саме щодо витрат на правничу допомогу).

Відповідно до пункту 6.2.1. договору про надання правничої допомоги №23-009 від 09.10.2023 року (в редакції додаткової угоди №1 від 25.12.2023 року), загальна сума винагороди за надані послуги згідно даного акту становить 10 000 (десять тисяч) 00 грн без ПДВ.

Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.

Оцінюючи такі витрати у розрізі положень частини п`ятої статті 134, частини дев`ятої статті 139 КАС України, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) в якій Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому колегія суддів зауважує, що справа №620/15319/23 розглядалася судом першої та апеляційної інстанцій в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні, представником позивача до суду першої інстанції подано відповідь на відзив, яка складається із 4 сторінок тексту, із зазначенням про строки подання відзиву на 1 сторінці та щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення на 2 сторінках тексту.

Представником позивача подано апеляційну скаргу на 10 сторінках тексту з цитуванням положень Податкового кодексу України, а також апеляційна скарга фактично відтворює позицію позивача, викладену у позовній заяві, що не потребувало глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також не вимагало від представника позивача, який є фахівцем в галузі права, значних зусиль під час підготовки до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та урахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постановах від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17 та від 01.09.2020 року у справі № 620/6209/19.

З аналізу наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції (а саме: у загальній сумі 38 000,00 грн), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи та фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та є завищеним, у зв`язку з чим з урахуванням принципів розумності та співмірності вважає можливим задовольнити заяву представника позивача частково в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» - адвоката Даневич Анни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» (17500, Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Сагайдачного Гетьмана, буд. 128/1, код ЄДРПОУ 42799488) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 10 000 (десять тисяч) 00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

В.Ю.Ключкович