Ухвала

від 22.05.2024 по справі 916/530/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/530/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.

розглянувши заяви суддів Південно-західного апеляційного господарського Богатиря К.В. та Таран С.В. про самовідвід в апеляційному провадженні

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 (повний текст складено та підписано 29.12.2023, суддя Бездоля Д.О.)

по справі №916/530/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Митра-Експо

про стягнення 2010235,98 грн

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 2010235,98 грн, з яких: 227588,64 грн заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором за період з березня 2022 року по листопад 2022 року; 58485,06 грн неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення; 1724162,28 грн вартість втраченого об`єкту лізингу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/530/23 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" борг в сумі 227588,64 грн та судовий збір в сумі 3413,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.20233 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Митра-Експо та відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/530/23 до 06.04.2024.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на вищевказану ухвалу, яку розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження по справі №916/530/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 та призначено справу до розгляду на 21.02.2024.

Також даною ухвалою доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/530/23.

Однак, листом від 23.01.2024 Господарським судом Одеської області повідомлено, що на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 справу №916/530/23 скеровано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та станом на теперішній час до Господарського суду Одеської області вона не поверталась.

З огляду вищенаведене, апеляційний господарський суд ухвалою від 21.02.2024 зупинив провадження у справі №916/530/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 до закінчення перегляду даної справи у касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

З огляду на отримання Південно-західним апеляційним господарським судом матеріалів справи №916/530/23, ухвалою суду від 16.05.2024 було поновлено апеляційне провадження у справі №916/530/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 та призначено справу до розгляду на 05.06.2024.

Разом з цим, суддею Богатир К.В. та суддею Таран С.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи, з огляду на таке.

Так колегією суддів у складі головуючої судді Таран С.В., суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В. переглянуто в апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/530/23 та за результатами такого перегляду було прийнято постанову від 29.11.2024, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/530/23 без змін.

В той же час, поставною Верховного Суду від 27.02.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення вартості втраченого об`єкту лізингу у справі №916/530/23 скасовано, а справу №916/530/23 в оскаржуваній частині передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відтак, з огляду на приписи ст. 36 ГПК України, суддями Богатир К.В. та Таран С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/530/23.

Стаття 35 ГПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини шостої статті 36 цього Кодексу суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Частинами 1, 3 статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В силу положень ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини перша, дев`ята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

Відтак, з огляду на імперативно встановлену приписами ст. 36 ГПК України недопустимість повторної участі судді у розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції, з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності суддів Таран С.В. та Богатиря К.В., і неупередженості останніх при розгляді даної справи, а також належного здійснення правосуддя зі створенням найбільш сприятливих умов для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Пізниг Украйна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 у справі №916/530/23, колегія суддів дійшла висновку, що подані суддями Богатир К.В. та Таран С.В. заяви про самовідвід, із зазначених вище підстав підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 240, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про самовідвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. у справі №916/530/23 задовольнити.

2. Заяву про самовідвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. у справі №916/530/23 задовольнити.

3. Відвести суддів Таран С.В. та Богатиря К.В. від участі у розгляді справи №916/530/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2023.

4. Справу №916/530/23 передати для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяБогатир К.В.

СуддяТаран С.В.