Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/15717/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/15717/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Симбірцев Є.В.

від відповідача - Сербулов О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 р.

у справі № 910/15717/23 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак"

про стягнення 862859,41 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" про стягнення 862859,41 грн, з яких: 836309,88 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором поставки № 12-09/19 від 12.09.2019 р., нарахованого на підставі пункту 6.1 договору, 26549,53 грн штрафу за поставку неналежного товару, нарахованого на підставі пункту 6.4 договору поставки.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору не здійснив поставку товару у строки, визначені умовами укладеного договору, а також частина поставленого товару була неналежної якості, у зв`язку з чим останньому нараховано штрафи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/15717/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що товар був поставлений відповідачем з порушенням строків, передбачених умовами укладеного договору, та частина товару не відповідає якості, заявленої в специфікації № 5 до договору, оскільки поставлена плівка не мала покриття «easy peel». Так, позивач посилається на видаткову накладну № 2 від 01.03.2021 р., якою підтверджується повернення товару в кількості 952,52 кг за видатковою накладною № 60 на виконання специфікації № 2 до договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15717/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/15717/23.

До суду 25.01.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/15717/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15717/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15717/23 та призначено її до розгляду на 19.03.2024 р.

У судовому засіданні 19.03.2024 р. було оголошено перерву до 16.04.2024 р. після надання представниками сторін усних пояснень по суті апеляційної скарги.

У судовому засіданні 16.01.2024 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

12.09.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 12-09/19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а останній зобов`язався прийняти та оплатити плівку пакувальну з друком на умовах, визначених цим договором, специфікаціями, затвердженими сторонами макетів, технічним завданням (у разі необхідності), що узгоджені сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору обов`язки з постачання товару виникають у постачальника з моменту отримання погодженої специфікації та погодженого сторонами макету. Постачальник зобов`язаний поставити товар відповідно до умов договору та погодженої специфікації а також надавати на кожну партію товару належним чином оформлені супровідні документи (видаткова, товаро-транспортна та податкова накладні (зареєстрована в електронному вигляді згідно чинного законодавства України), рахунок-фактура, сертифікат якості (якісне посвідчення) та інші документи, які є обов`язковими згідно умов цього договору, специфікації або чинного законодавства України).

Як передбачено п. 2.10 договору, товар, що поставляється за цим договором, повинен відповідати вимогам ТУ У 22.2-38671042-001:2018 "Вироби пакувальні. Технічні умови". У разі виявлення невідповідності товару за якістю, що зазначені у відповідних супровідних документах, позивач пред`являє відповідні вимоги відповідачу письмово. Додатково, позивач може зафіксувати цей факт у формі акту, який підписується комісією, визначеною останнім. Позивач направляє на електронну адресу зазначену у пункті 2.1 договору письмову вимогу зміни неналежного товару на товар належної якості та/або з вимогою вивезення товару та/або повернення коштів за сплачений товар (далі - вимога). Така вимога підлягає негайному виконанню за рахунок відповідача, але не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту її отримання. У випадку, якщо відповідач не виконав дану вимогу у зазначені строки, відповідач погоджується, що після спливу 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги позивач не несе жодної відповідальності за схоронність такого товару. Відповідач зобов`язаний за власний рахунок вивезти неузгоджений товар, замінити всі супровідні документи на належні та повернути на рахунок позивача отримані за неузгоджений товар грошові кошти.

Пунктом 2.13 договору сторони погодили, що при прийнятті товару за якістю і кількістю в частині умов, що не передбачені цим договором, сторони керуються вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю.

Згідно з п. 4.4 договору оплата здійснюється покупцем протягом 45 робочих днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, якщо інший порядок оплати не зазначений у специфікації.

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання взтих на себе сторонами зобов`язань (п. 8.2 договору).

28.12.2020 р. між сторонами було складено та підписано специфікацію № 5, відповідно до умов якої позивач зобов`язується поставити відповідачу товар (плівку ТМ "TARTA" 350, ВООРР20+НР30, бар`єрна з антифогом, easy ppel, 55 мкм,2+0) у кількості 3500 кг на загальну суму 741174,00 грн з ПДВ (дати поставки 1000 кг до 26.01.2021 р., 1000 кг до 15.02.2021 р., 1500 кг до 10.03.2021 р.), толеранс поставки +/-10%.

На виконання умов укладеного договору відповідачем було поставлено плівку ТМ "TARTA" 350 у кількості 3337,18 кг на загальну суму 951133,75 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № 8 від 27.01.2021 р. на суму 228106,64 грн;

- видаткова накладна № 26 від 17.02.2021 р. на суму 8718,01 грн;

- видаткова накладна № 27 від 17.02.2021 р. на суму 170220,46 грн;

- видаткова накладна № 38 від 23.03.2021 р. на суму 278593,33 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення встановленого специфікацією № 5 графіку поставки, всі поставки здійснив з порушенням визначеного сторонами строку, у зв`язку з чим йому нараховано штраф. Крім цього, позивач вказує на те, що поставлена відповідачем плівка була неналежної якості, оскільки не мала покриття «easy peel».

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки погодженого у специфікації сторонами товару, відповідач сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 10 (десять) календарних днів, відповідач зобов`язується додатково сплатити позивачу штраф у розмірі 5% (п`ять) від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а позивач має право відмовитись від прийняття товару та/або від цього договору в односторонньому порядку.

У відповідності до п. 6.4 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору, у разі, якщо відповідач поставив товар, який не відповідає товару, погодженому у специфікації або погодженому макету, він сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від ціни товару, поставленого з зазначеними порушеннями.

Разом з цим, у п. 4 специфікації № до договору від 28.12.2020 р. сторони погодили, що толеранс поставки складає +/- 10%.

Враховуючи те, що за видатковими накладним відповідачем було поставлено 3337,18 кг товару, що відповідно до умов специфікації № 5 є її повним виконанням, та беручи до уваги, що визначений специфікацією толеранс поставки, тобто можливість відхилення від заявленої кількості, становить 10%, тому постачання товару було здійснено відповідачем в межах заявленого показника відхилення (відхилення склало 4,65%).

За таких обставин, відповідачем було повністю виконано зобов`язання в частині поставки товару та у межах відхилення (толерансу) передбаченого умовами укладеного договору, відтак відсутні правові підстави для застосування штрафу, передбаченого п. 6.1 договору.

Доводи скаржника про те, що відповідачем було поставлено товар неналежної якості, колегія вважає необгрунотованими, оскільки позивачем було прийнято товар без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними з його боку видатковими накладними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що при прийманні товару позивачем було виявлено невідповідність якості поставленої плівки, а також відсутні докази виклику постачальника для складання відповідного двостороннього акту, відтак нарахування штрафу за поставку неякісного товару є необґрунтованим.

Посилання скаржника на видаткову накладну № 2 від 01.03.2021 р., якою підтверджується повернення товару неналежної якості в кількості 952,52 кг за видатковою накладною № 60 на виконання специфікації № 2 до договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки поставка товару за вказаною накладною була здійснена за специфікацією № 2 , поставка за якою не входить до предмету доказування у цій справі.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків поставки товару у розмірі 836309,88 грн та штрафу за поставку товару неналежної якості у розмірі 26549,53 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/15717/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/15717/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.05.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран