П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2024 року місто Київ
Справа № 357/4072/23
Провадження№22-ц/824/8681/2024
Резолютивна частина постанови оголошена 15 травня 2024 року
Повний текст постанови складено 20 травня 2024 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів Поливач Д.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Мандрики О.П.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач Білоцерківська міська рада,
ОСОБА_2 ,
третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради
Білоцерківського району Київської області Олійник
Ірина Юріївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвоката Зінькова Олексія Юрійовича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник Ірина Юріївна про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник Ірина Юріївна про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2023 року заяву представника позивача - адвоката Бугаєнко О.Г. про відмову від позову прийнято та задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник І.Ю. про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку закрити у зв`язку з відмовою представника позивача від позову.
Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді від 13 квітня 2023 року шляхом накладення арешту у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки площею 0,3189 з кадастровим номером 3220489500:02:019:0001, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_1 та його представник адвокат Зіньков О.В. подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального просить скасувати ухвали суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначають, що в основу ухвали було покладена заява представника позивача, у якій він просив закрити провадження у справі в зв`язку з відмовою від позову на підставі ст. 206 ЦПК України, однак в матеріалах справи наявна заява відповідно до змісту якої представник Позивача просив залишити позов без розгляду (з виправленням за текстом).
Заява була написана під моральним натиском судді та його маніпулювання доказами по справі, з порушенням процедурного порядку розгляду справи по суті (про що свідчить технічний запис судового засідання та про що вказано у письмових поясненнях адвоката Бугаєнко О.В.).
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд не роз`яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд не перевірив, чи не обмежений представник позивача у повноваженнях на їх вчинення (заява була прийнята суддею без перевірки наявності обмежень повноважень представника Позивача на написання та подання як заяви про залишення позову без розгляду, так і заяви про відмову від позову).
Заява була написана представником Позивача, який не мав повноважень на складання та підписання заяви про залишення позову без розгляду та заяви про відмову від позову, закриття провадження по справі відповідно обмежень, встановлених у Договорі про надання правової допомоги від 30.03.2022 р. №30/03-23.
Суд прийняв відмову позивача від позову в якій особу представляв її законний представник з тим, що його дії суперечили інтересам особи, яку він представляв, адже заявленою позовною вимогою було визнання протиправним та скасування рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області №43-511 від 23.10.2020 року, яке стосувалося Відповідача-2 - ОСОБА_2 , і ніяк не впливало на Рішення №43-519 від 23.10.2020 року щодо ОСОБА_3 .
Суддя проявив до представника Позивача нешанобливе, зверхнє та зневажливе ставлення, порушуючи низку принципів цивільного судочинства.
У відзиві на апеляцій скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Олійник О.О., посилаючись на законність оскаржуваної ухвали, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Щодо доводів апеляційної скарги відносно твердження Позивача про те, що суддя не перевірив повноваження Бугаєнка О.Г. на здійснення дій, а саме відмови від позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Таким чином, суд не зобов`язаний вимагати та детально вивчати кожен договір про надання професійної правничої допомоги та співвідносити його положення з ордером адвоката.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність повноважень у адвоката Бугаєнка О.Г. на відмову від позову зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що що ним подано заяву про вчинення адвокатом Бугаєнком О.Г. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 400-1 Кримінального кодексу України.
Однак, апелянтом до апеляційної скарги не додано ані копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, ані витягу з ЄРДР про внесення відомостей.
Вважає, що Апелянт умисно повідомляє суду недостовірні відомості. Враховуючи це, представником Відповідача 2 подано адвокатський запит до органів слідства з метою отримати інформацію щодо дійсності або спростування відкриття кримінального провадження стосовно адвоката Бугаєнка О.Г.
Окрім цього, Апелянтом не додано будь-яких доказів щодо звернення з вищевказаним фактом до дисциплінарних органів адвокатури.
По-друге, апелянтом здійснюються умисні дії, з метою виправлення помилок адвоката Бугаєнка О.Г. в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, які первинно були подані до суду І інстанції, у підписах ОСОБА_1 наявна розбіжність, а саме: підпис апелянта на позові, підпис на заяві про надання дозволу на розробку землеустрою, підпис на заяві про розробку проекту землеустрою, договорі про надання землевпорядних послуг та в результаті на договорі про надання правової допомоги від 30.03.2023 року.
Окрім цього, зважаючи на типову форму договору про надання правової допомоги від 30.03.2023 року року, в такий договір легко вносити зміни та підписувати необхідною датою.
Враховуючи викладене, вважає, що у адвоката Бугаєнка О.Г. був необхідний та повний перелік повноважень станом на день подачі позову до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зіньков О.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Олійник О.О., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суд залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Встановлено, що у квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник І.Ю. про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку (т. 1 а.с. 1-18).
Ухвалою судді від 16 травня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (т. 2 а.с. 163-164).
Ухвалою суду від 03 липня 2023 року підготовче засідання у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 липня 2023 року о 10:00 год (т.1 а.с.192- 193).
Судове засідання по справі неодноразово відкладалось з різних причин, та в останнє було відкладено до 14 год. 00 хв. 07 листопада 2023 року ( т. 2 а.с. 123).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бугаєнко О.Г., який діє на підставі ордеру, надав заяву, в якій просив залишити без розгляду позовну ОСОБА_1 у справі в зв`язку з відмовою від позову на підставі ст. 206 ЦПК України.
Звертаючись із вказаною заявою представник ОСОБА_5 - адвокат Буагєнко О.Г. вказував, що на теперішній час у зв`язку із невірно вказаним відповідачем просив позов залишити без розгляду. У прохальній частині заяви просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , так як відмовляються від позову.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2023 року заяву представника позивача - адвоката Бугаєнко О.Г. про відмову від позову прийнято та задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник І.Ю. про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку закрити у зв`язку з відмовою представника позивача від позову.
Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді від 13 квітня 2023 року шляхом накладення арешту у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки площею 0,3189 з кадастровим номером 3220489500:02:019:0001, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що підстав для не прийняття заяви про відмову від позову та про закриття провадження по справі судом не встановлено, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України, статті 13 ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, в основі якого лежать дві ознаки: свобода та винятковість.
Перша ознака полягає в тому, що ніхто не може бути примушений користуватися чи не користуватися своїм суб`єктивним правом, та сам суб`єкт визначає спосіб його реалізації.
Друга - тільки носій, суб`єкт цього права може користуватися своїм правом, ніхто інший без його згоди не може цього робити. Основна логіка такого підходу до походження принципу диспозитивності цивільного судочинства зводиться до того, що, оскільки цивільний процес є процесуальною формою захисту суб`єктивних цивільних прав, право осіб цивільних правовідносин вільно розпоряджатися своїми правами має трансформуватися у процедурах цивільного судочинства через законодавче закріплення можливості зацікавлених осіб розпоряджатися матеріальними правами та процесуальними засобами їх здійснення.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами, а суд зобов`язаний пересвідчитися в дійсній волі особи на вчинення таких дій.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Також обов`язок суду роз`яснити учасникам судового процесу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій передбачено пунктом 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За змістом пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і лише якщо така відмова прийнята судом.
За правилами частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд першої інстанції не вжив заходів щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації своїх прав, не використав свого обов`язку щодо роз`яснення наслідків вчинення процесуальних дій та не пересвідчився у дійсності намірів позивача, а відтак апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає передчасною постановлення ухвали про закриття провадження у справі. Тим більше, що наслідком цього є подальша неможливість захисту прав позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Зінькова Олексія Юрійовича - задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2023 року- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119210127 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Стрижеус Анатолій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні