Постанова

від 20.05.2024 по справі 753/19508/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/19508/23 головуючий у суді І інстанції Гусак О.С.

провадження № 22-ц/824/43/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Ірпінська міська рада, Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання спадщини відумерлою,-

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про визнання спадщини відумерлою, у які просила:

- визнати відумерлою спадщину у вигляді права померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на житлові будинки, що належали йому на праві власності за адресами: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 3405251; АДРЕСА_3 .

- передати право власності на будинок АДРЕСА_1 в особі Київської міської ради;

- передати право власності на будинок АДРЕСА_4 в особі Ірпінської міської ради Київської області;

- передати право власності на будинок АДРЕСА_3 в особі Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

В обґрунтування заяви зазначала, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 липня 2019 відкрито провадження у справі №761/17443/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у справі №761/17443/19 з метою забезпечення позову, в межах його ціни, накладено арешт на житлові будинки, належні відповідачу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на житлові будинки належні йому на праві власності, за адресами: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна АДРЕСА_5 .

05 травня 2021 року приватним нотаріусом на підставі претензії кредитора заведено спадкову справу №9/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Особи, які вважають себе спадкоємцями майна ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини або із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися; свідоцтва про право на спадщину на майно померлого не видавалися.

З дня відкриття спадщину минуло два з половиною роки, спадкоємці майна відсутні, органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцем знаходження нерухомого майна, заяв про визнання спадщини відумерлою не подавали, а тому заявниця звернулася до суду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Ірпінська міська рада, Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання спадщини відумерлою.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 19 грудня 2023 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підтримавши доводи заяви про визнання спадщини відумерлою, апелянт зазначає, що єдиним способом захисту її порушеного права є звернення до суду з цією заявою з метою залучення органів місцевого самоврядування як правонаступників відповідача у справі №761/17443/19.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Ірпінська міська рада, Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання спадщини відумерлою, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право та органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого спадкового майна наділені також правом на звернення до суду з відповідними заявами. Крім того, у разі визнання спадщини відумерлою, у заявника ОСОБА_1 не виникне безумовного права на задоволення своїх вимог як кредитора померлого ОСОБА_2 , оскільки рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 відсутнє. Також, на момент звернення із заявою не встановлено коло спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_2 та не надано доказів належності майна спадкодавцю ОСОБА_2 .

Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви у порядку окремого провадження є те, що таке не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - це майно померлого ОСОБА_2 .

У постанові від 18 травня 2022 року у справі №643/6125/16 Верховний Суд зауважив, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права.

Главою 9 розділу ІV ЦПК України врегульовано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

У відповідності до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Стаття 1283 ЦК України передбачає, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.

Апеляційним судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №761/17443/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

05 травня 2021 року приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Чумак Ю.П. заведено спадкову №9/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі претензії кредитора ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №59/02-14 станом на 04 жовтня 2023 року особи, що вважають себе спадкоємцями майна ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини або із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертались. Свідоцтва про право на спадщину на майно померлого не видавалися.

Ураховуючи відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , а також право кредитора спадкодавця звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, оскільки із такою заявою не звертаються до суду органи місцевого самоврядування за місцем знаходження майна померлого, а спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, колегія суддів погоджується з наявністю у заявниці права на звернення до суду із відповідною заявою.

Висновок суду про наявність спору про право як підстава для відмови у відкритті провадження за заявою колегія вважає передчасним, оскільки на даному етапі по справі не встановлено, між ким та який існує спір, який має бути реальним, а не гіпотетичним.

Крім того, питання про відмову в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою врегульовано статтею 336 ЦПК України, відповідно до якої суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заява подана до закінчення одного року з часу відкриття спадщини.

Інших підстав для відмови у прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою процесуальний кодекс не містить.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України є помилковим.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Ірпінська міська рада, Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання спадщини відумерлою - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21 травня 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова