Ухвала

від 22.05.2024 по справі 910/14784/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.05.2024Справа № 910/14784/21

За позовом Компанії "Фрезеніус Медикал Кер Дойчланд ГмбХ" (Fresenius Medical Care Deutschland GmbH)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" (м. Київ)

про визнання кредиторських вимог у сумі 10 226 278,01 євро та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу,

Суддя Ващенко Т.М.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14784/21 за позовом Компанії "Фрезеніус Медикал Кер Дойчланд ГмбХ" (Fresenius Medical Care Deutschland GmbH) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" про визнання кредиторських вимог у сумі 10 226 278,01 євро та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

02.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши означене клопотання відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно зі ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 про поновлення провадження у справі №910/14784/21 встановлено процесуальний строк для подання заяв, клопотань та заперечень (з процесуальних питань) до 18.12.2023.

Судом встановлено, що підготовче засідання у справі №910/14784/21 закрито протокольною ухвалою суду від 02.04.2024.

Подаючи своє клопотання від 22.04.2024, відповідач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закриття підготовчого провадження, та не наводив жодних підстав його неподання у встановлений законом строк.

За таких обставин, подане відповідачем 22.04.2024 клопотання залишено судом без розгляду, відповідно до ухвали від 22.04.2024.

У подальшому, 15.05.2024, до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" надійшло клопотання від 14.05.2024 про залишення позову без розгляду.

Подаючи своє клопотання від 14.05.2024, відповідач, знову ж-таки, не заявляє клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закриття підготовчого провадження, та не наводить жодних підстав його неподання у встановлений законом строк.

Статтею 207 ГПК України встановлено, що під час розгляду справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведених норм законодавства слідує, що встановлений законом процесуальний строк для вчинення певної дії може бути поновлено судом лише у разі наявності поважних причин, які перешкоджали вчиненню такої дії в межах встановленого строку.

Проте, відповідачем не лише не наведено жодних поважних причин для неподання відповідного клопотання у встановлений строк, але і не заявлено самого клопотання про поновлення такого строку.

За таких обставин, клопотання відповідача від 14.05.2024 підлягає залишенню судом без розгляду.

Крім того, 22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Подаючи своє клопотання від 22.04.2024, відповідач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закриття підготовчого провадження, та не наводив жодних підстав його неподання у встановлений законом строк.

У зв`язку з цим подане відповідачем 22.04.2024 клопотання залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024.

У подальшому, 15.05.2024, до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" надійшло клопотання від 14.05.2024 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Подаючи своє клопотання від 14.05.2024, відповідач, знову ж-таки, не заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закриття підготовчого провадження, та не навів жодних підстав його неподання у встановлений законом строк.

За таких обставин, клопотання відповідача від 14.05.2024 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору підлягає залишенню судом без розгляду.

При цьому відповідачем 16.05.2024 знову-ж таки, подано аналогічні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, які так само не містять клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання після закриття підготовчого провадження, та жодних підстав неподання означених заяв у встановлений законом строк.

Виходячи з наведеного, суд встановив наступне.

Стаття 43 ГПК України встановлює неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Положення цієї статті встановлюють, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За висновком суду, подання відповідачем одних і тих же клопотань 14.05.2024 та 16.05.2024 про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі, без подання клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання після закриття підготовчого провадження, без наведення жодних підстав їх неподання у встановлений строк, за наявності постановлених Господарським судом міста Києва ухвал від 22.04.2024, якими з цих же підстав було залишено без розгляду аналогічні клопотання від 22.04.2024, фактично спрямовано не на реальне вирішення порушених процесуальних питань, а виключно на затягування розгляду даної справи, що, у свою чергу, свідчить про зловживання відповідачем його процесуальними правами.

Частиною 4 статті 43 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Оскільки судом встановлено факт зловживання відповідачем процесуальними правами, з метою спонукання його до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду його клопотань від 14.05.2024 та від 16.05.2024 про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що частиною 1 статті 135 ГПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина 3 статті 135 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 42-46, 118, 119, 207, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренарт" клопотань 14.05.2024 та 16.05.2024 про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренарт" від 14.05.2024 та від 16.05.2024 про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду, залишити без розгляду на підставі ст. ст. 43, 118, 207 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 22.05.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко