Ухвала

від 08.05.2024 по справі 911/600/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/600/24

Суддя Л.Я. Мальована, розглянувши матеріали

За зустрічним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків" НААН України", Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Озерна

до Фізичної особи - підприємця Киричок Руслана Вадимовича, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Острійки

про визнання договору недійсним

установив:

До Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Дослідне господарство Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків" НААН України" до Фізичної особи - підприємця Киричок Руслана Вадимовича про визнання договору недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем № КР/4-01/06 від 01.06.2021 року укладався з боку ДП "ДГ "Озерна" ІБК ІЦБ НААН" директором Мельником А.В. без достатніх повноважень, а отже він є недійсним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що вона немайнового характеру про визнання договору недійсним.

Позивач в зустрічній позовній заяві просить суд відстрочити строк сплати судового збору, мотивуючи це воєнним станом, сезонністю сільськогосподарського виробництва та арештами поточних рахунків, накладеними у виконавчому провадженні.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України Про судовий збір перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Особа, що порушує питання саме про відстрочення сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору станом на момент звернення до суду.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою та заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, позивач не надає суду доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви станом на момент подання даної зустрічної позовної заяви.

Суд зазначає, що саме лише посилання на воєнний стан, сезонність сільськогосподарського виробництва та арешти поточних рахунків не є безумовною підставою для відстрочення від сплати судового збору.

За таких обставин посилання позивача на те, що він не може на момент подання зустрічного позову сплатити судовий збір, не є тією підставою з якою закон пов`язує можливість надати йому відстрочку від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, а також положення Закону України Про судовий збір, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення від сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів (заяв), які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України Про судовий збір суду надано право відстрочити заявнику сплату судового збору за наявності відповідних обставин (умов), визначених ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає; при цьому, питання про відстрочення від сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України Про судовий збір не становить порушення гарантованого заявнику пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на суд.

Враховуючи викладене, суд не вважає за доцільне в даному випадку надати позивача відстрочку від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, в зв`язку з чим відмовляє в клопотанні про відстрочення від сплати судового збору, яке міститься в прохальній частині поданої ним позовної заяви.

З огляду на зазначене, позивачу за подання до господарського суду вказаної вище позовної заяви необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити без руху зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України".

3. Зобов`язати позивача усунути недоліки зустрічної позовної заяви та подати до суду в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху докази сплати судового збору.

4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 2 цієї ухвали, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 13.05.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована