Ухвала

від 22.05.2024 по справі 915/745/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/745/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі

за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дорошівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ,

2) Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 до Касаційного господарського суду надійшла, сформована в Електронному суді 09.04.2024, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (повний текст складено 21.03.2024) у справі № 915/745/23.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 26.04.2024 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із наданням скаржникові строку для усунення зазначених у ній недоліків, які скаржником усунуто 03.05.2024 шляхом подання доказів вартості майна, яке є предметом позову, з урахуванням якої було сплачено судовий збір за подання цієї касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 915/745/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2)справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.

Предметом поданого у 2023 році позову у цій справі є витребування земельної ділянки вартістю 27 340,00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268400,00грн), а тому у розумінні ГПК України справа № 915/745/23 є малозначною.

Разом із цим скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутній універсальний висновок щодо застосування норми права у правовідносинах, що виникли між скаржником та позивачем у цій справі, та у подібних правовідносинах, що не сприяє однаковому тлумаченню та застосуванню закону як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів земельних правовідносин.

Отже, скаржник посилається на виключення, зазначене у підпункті «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, з огляду на що, вважає що судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Натомість у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР" відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які би свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.

Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему та стосується питання права, вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати певні ознаки, зокрема існування кількісних або якісних критеріїв, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

Отже, скаржник не довів, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тоді як доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що є прерогативою судів попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті, а тому не містить випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Додатково слід зазначити про те, що використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи зі статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.

Зважаючи на обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 915/745/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТТОР" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 915/745/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ