Ухвала

від 20.05.2024 по справі 214/8896/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 214/8896/19

провадження № 61-6540ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Брюховецьким Миколою Миколайовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Брюховецький М. М., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявниця відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, не зазначила підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13 гс22).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявниця повинна чітко вказати, яку саме норму процесуального права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявниці, відповідна норма повинна застосовуватися.

Також заявник сплатила судовий збір не в повному розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду)за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.

Із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном позивачка звернулася у 2023 році. Ставка судового збору за вимогу немайнового характеру становить 1 073,60 грн. Позов містить одну вимоги немайнового характеру. Розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 2 147,20 грн (1 073,60 грн ?200%).

Враховуючи те, що до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн, заявниці необхідно доплатити 226,20 грн (2 147,20 грн - 1 921,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Враховуючи наведене, заявниці необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені цивільним процесуальним законом підстави касаційного оскарження судових рішень, а також надіслати суду копії нової редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників, доплатити судовий збір у розмірі 226,20 грн.

Враховуючи наведене, касаційну каргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Брюховецьким Миколою Миколайовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 рокубез руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків двадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник