Рішення

від 09.05.2024 по справі 598/2649/23

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2649/23

провадження № 2/598/90/2024

РІШЕННЯ

іменем України

"09" травня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Яциковської О.Р.

з участюпредставника позивача адвокатаТимофєєвої Л.А.,представника відповідача адвокатаСаюка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Тимофєєва Лілія Андріївна, до приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

До Збаразькогорайонного судуТернопільської областізвернулася ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник-адвокат ТимофєєваЛілія Андріївна,з позовомдо приватногоагропромислового підприємства«Збаразьке» прозвернення стягненняна предметіпотеки за договором іпотеки від 07 серпня 2023 року, а саме на будівлі та споруди, загальною площею: 5380 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності приватному агропромисловому підприємству «Збаразьке» (ЄДРПОУ 30556748), в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 07 серпня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАП «Збаразьке», шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Також просить стягнути понесені нею судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07 серпня 2023 року між позивачем та ПАП «Збаразьке» було укладено договір позики грошових коштів, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Орловською В.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №689, згідно якого позивачем було надано ПАП «Збаразьке» грошові кошти в загальному розмірі 800 000,00 грн. зі строком повернення до 07 жовтня 2023 року. В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошових коштів від 07.08.2023 року того ж дня між ОСОБА_1 та ПАП «Збаразьке» був укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку було передано майно: будівлі та споруди, загальною площею 5380 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві власності відповідачу. Сторонами договору іпотеки узгоджено вартість предмету іпотеки у розмірі 900000 гривень. Оскільки ПАП «Збаразьке» зобов`язання за договором позики не виконує та не погашає забооргованість, тому, посилаючись на порушення останнім кредитних зобов`язань, позивач просить задовольнити її позовні вимоги шляхом визнання за нею права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача - адвокат Тимофєєва Л.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача-адвокат СаюкН.В.в судовомузасіданні позовнівимогипро звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлових приміщень, які належать ПАП «Збаразьке», шляхом визнання права власності на них за позивачем ОСОБА_1 , в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором позики грошових коштів від 07 серпня 2023 року в сумі 800000 гривень, визнав.

09 травня 2024 року ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області постановлено відмовити у прийнятті визнання представником відповідача адвокатом Саюком Назарем Володимировичем позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення ПАП «Збаразьке», шляхом визнання права власності на них за позивачем ОСОБА_1 , в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором позики грошових коштів від 07 серпня 2023 року в сумі 800000 гривень, та продовжив судовий розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 07 серпня 2023 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ПАП «Збаразьке» (позичальником) було укладено договір позики грошових коштів, що був посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Орловською В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №688 (а.с.42-43).

Відповідно п.1 даного договору позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти у сумі 800000 гривень, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до сьомого жовтня дві тисячі двадцять третього року включно. Зарахування коштів за домовленістю сторін відбуватиметься двома платежами, а саме: 400000 гривень до восьмого вересня дві тисячі двадцять третього року, 400000 гривень до п`ятнадцятого серпня дві тисячі двадцять третього року. Сторони домовилися, що договір позики вважається безпроцентним.

Згідно п.3 даного договору позики грошових коштів повернення грошових коштів відбуватиметься наступним чином: позичальник зобов`язаний повернути, а позикодавець зобов`язаний прийняти 400000 гривень протягом 30 календарних днів з моменту посвідчення даного договору, а решту суми позикодавець зобов`язується повернути позичальнику до сьомого жовтня дві тисячі двадцять третього року.

07 серпня 2023 року в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором про надання позики між ОСОБА_1 та приватним агропромисловим підприємством «Збаразьке» укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Орловською В.Г. за реєстровим №689, згідно якого останній передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, загальною площею 5380 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.38-41).

Відповідно до п.3 даного договору узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 900000 гривень. Вартість предмета іпотеки, а саме будівель та споруд, загальною площею 5380 кв.м., підтверджується також і звітом про незалежну оцінку від 01.08.2023 року (а.с.50-54).

Згідно п.6.3.3. вказаного договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання приватним агропромисловим підприємством «Збаразьке», зобов`язань, забезпечених Іпотекодавцем цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п.6.3.4. у разі невиконання основного зобов`язання позичальником за договором позики грошових коштів іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Єдиним способом звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя є рішення суду, передбаченого сторонами у п. 8 цього договору.

Згідно п.9.2. даного договору іпотеки у разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем на виконання вищевказаного договору позики грошових коштів від 07 серпня 2023 року було перераховано відповідачу 800000 гривень, які на даний час ним не повернуто позивачу. Дані обставини не заперечуються представником відповідача.

08.06.2023 року позивачем направлена відповідачу вимога щодо повернення переданих за договором позики від 07 серпня 2023 року грошових коштів протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії (а.с.44-45).

07.10.2023 року позивачем направлена відповідачу вимога щодо повернення переданих за договором позики від 07 серпня 2023 року грошових коштів в сумі 800000 гривень протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії (а.с.46-47).

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позики грошових коштів від 07 серпня 2023 року у відповідача виникла заборгованість за договором позики у сумі 800000 гривень.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (ст. 16 ЦК України) та позасудові (ст. ст. 17-19 ЦК України).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Тобто Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно зі ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 цього Закону.

Отже, сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому, необхідно врахувати, що ст.37 Закону України «Про іпотеку» не передбачає виникнення права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з ч.4 ст.37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Отже, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

Разом з тим, згідно з ч. 1ст.38 Закону України «Про іпотеку» право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст.39 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні ст.16 ЦК України, ні Законом України "Про іпотеку", ні іпотечним договором, укладеним на забезпечення виконання кредитних зобов`язань.

Крім того, ст.392 ЦК України, яка надає право власнику майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте ним раніше на законних підставах.

Таким чином, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. ст.36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, натомість з урахуванням вимог ст. ст. 328, 335, 392 ЦК України у контексті ст. ст.36, 37 Закону України «Про іпотеку», суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 760/14438/15-ц, від 23.05.2018 року у справі № 916/5073/15, від 29.05.2018 року у справі № 369/238-15-ц та від 13.03.2019року у справі № 520/7281/15-ц.

Також, суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в позасудовому порядку у період дії воєнного стану зважаючи на наступне. При цьому представник позивача посилається на п.5-2 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», як на підставу своїх тверджень.

Так,пунктом 5-2розділу VIПрикінцевих положеньЗакону Україну«Про іпотеку»передбачено,що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що дане положення закону не застосовується до даних правовідносин, оскільки спірне майно належить юридичній особі - приватному агропромисловому підприємству «Збаразьке», а не фізичній особі, як це передбачено у п.5-2 Закону Україну «Про іпотеку», та перебуває в іпотеці не за споживчим кредитом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 36 - 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 12-13, 77-81, 141, 211, 228, 235, 258-259, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Тимофєєва Лілія Андріївна, до приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 17 травня 2024 року.

Суддя: Ігор ГУДИМА