Ухвала

від 23.05.2024 по справі 570/6052/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/6052/23

Номер провадження 2/570/272/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. Рівненський районний суд Рівненської області ускладі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Ткачук О.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачів адвоката Пилипчук Л.М.

представника відповідачки адвоката Луцик К.В.

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третьої особи без самостійних вимог Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області знаходиться вказана цивільна справа.

23.05.2024 р. представник позивачів - адвокат Пилипчук Л.М. у підготовчому судовому засіданні подала заяву про долучення доказів, в якій просить поновити строк на подання до суду доказів та долучити до матеріалів справи звукозаписи телефонних розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на технічному носії (флеш-носії), які вручила у у підготовчому судовому засіданні учасникам справи.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачка подала клопотання, в якому просить долучити переписку з позивачем ОСОБА_3 , проте дана переписка вибіркова, та зібрана задля того, щоб охарактеризувати відповідачку певним чином, не відповідає дійсності. Задля того, щоб спростувати твердження відповідачки, підтвердити протиправну поведінку відповідачки та наявність перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, позивач змушений звернутися до суду з даною заявою та клопотати про долучення до матеріалів справи звукозаписів розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на технічному носії (флеш-носії).

Позивачка ОСОБА_1 підтримала клопотання свого представника у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідачки - адвокат Луцик К.В. у підготовчому судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви представника позивачів, оскільки вона суперечить вимогам ЦПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні віднесла вирішення заяви на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, приходить до таких висновків.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі,прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивачів, викладені у заяві про поновлення строку та долучення до справи доказів, усні заперечення представника відповідачки, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику позивачів - адвокату Пилипчук Л.М. процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи доказів - звукозаписи телефонних розмов.

Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 53, 83, 126, 127,353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Поновити представнику позивачів - адвокату Пилипчук Л.М. процесуальний строк для подання доказу та долучити до матеріалів справи звукозаписи телефонних розмов.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гнатущенко Ю.В.