Рішення

від 25.10.2024 по справі 570/6052/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/6052/23

Номер провадження 2/570/272/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

представника позивачів - адвоката Пилипчук Л.М.,

представника відповідача - адвоката Луцик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 20.11.2023 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Рівненський районний суд Рівненської області із позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області та просять:

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином та внуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина, встановивши наступний графік побачень:

До досягнення ОСОБА_4 шестирічного віку (до 22.06.2028 р.):

-Побачення з сином кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері;

-Побачення з сином кожної другої та четвертої неділі з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері;

-Побачення з сином у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території (за домовленістю батьків) без присутності матері з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька;

-Побачення з сином щорічно у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень (перший день), Новий рік (1 січня) з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері.

Після досягнення ОСОБА_4 шестирічного віку (з 23.06.2028 р.) до встановленого графіку додатково встановити:

-Перебування дитини половину усіх осінніх, зимових, весняних, літніх канікул за місцем проживання батька ОСОБА_1 .

Визначити способи участі бабусі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні внука ОСОБА_4 , встановивши наступний графік побачень:

-Побачення першої та третьої середи щомісячно з 15 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. з можливістю відвідування дитиною місця проживання бабусі без присутності матері;

-Побачення з внуком кожної четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. з можливістю відвідування дитиною місця проживання бабусі без присутності матері;

-Побачення з внуком у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території (за домовленістю з батьками дитини) без присутності матері з можливістю відвідування дитиною місця проживання бабусі;

-Побачення з сином щорічно у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень (перший день), Новий рік (01 січня) з 15 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з можливістю відвідування дитиною місця проживання бабусі.

Протягом усього часу - вільне спілкування батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 з сином та внуком ОСОБА_4 за допомогою технічних засобів (телефонного або іншого засобу зв`язку) з урахуванням віку дитини.

Деталі зустрічей попередньо узгоджувати з урахування стану здоров`я дитини (за наявності підтверджуючих документів) про що батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_2 завчасно мають бути попереджені матір`ю дитини ОСОБА_3 ).

В обґрунтування позову позивачі вказують, що позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який був розірваний рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15.08.2023 р. по справі №570/3247/23 за його позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

У шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі, відповідач та їх малолітній син проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2023 р. відповідач разом з їхнім сином перейшла проживати в АДРЕСА_2 .

На даний час місце проживання позивачів та відповідача з малолітнім сином та внуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться в 10-ти хвилинах ходьби.

Відповідач створює перешкоди у спілкуванні позивачів з сином та внуком, чим порушує не лише його права як батька та права бабусі, а і суперечить інтересам їхнього малолітнього сина та внука.

Позивачі наводять положення ч.3 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 1, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.4 ст. 19, ст.ст. 141, 142, 150-153, 155, 159, 257 СК України та правові висновки, які містяться у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 р. у справі №638/12278/15-ц, від 30.09.2021 р. у справі №176/1955/20, від 14.02.2024 р. у справі №208/4682/20, від 15.03.2023 р. у справі 577/3878/21, від 07.06.2023 №607/2272/22.

Вказують, що законодавством гарантоване безперешкодне спілкування та прийняття участі у вихованні дитини як батьком, так і бабусею.

Ухвалою суду від 23.11.2023 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2024 р. витребувано від ООП письмовий висновок щодо роз`вязання спору.

Ухвалою суду від 23.05.2024 р. поновлено представнику позивачів процесуальний строк для подання доказу та закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачів адвокат Пилипчук Л.М. та позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Відповідачка та її представник адвокат Луцик К.В. у судовому засіданні в цілому не заперечують проти задоволення позовних вимог, однак просять суд визначити порядок участі позивачів у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з висновками ООП, що буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

Представник ООП у судовому засіданні підтримала висновки ООП у подальшому подано заяву про розгляд справи у її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено,щопозивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно позивачка ОСОБА_4 є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що учасниками справи не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15.08.2023 р. у справі № 570/3247/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено та розірвано шлюб, зареєстрований 28.12.2021 р. Рівненським ВДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ (м.Львів), актовий запис №2402.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Шпанівської сільської ради про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджений рішенням Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області №82 від 27.03.2024 р., останній вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним: 1. Періодичні побачення з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною шести років (за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності):

-перша, третя субота місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-друга, четверта неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-у день народження сина 22 червня з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень (перший день), Новий рік (1 січня) з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території.

2. Після досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку до встановленого порядку додати:

-періодичні побачення з дитиною за згодою дитини та без присутності матері за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-перебування дитини половину усіх осінніх, зимових, весняних, літніх канікул за домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання батька ОСОБА_1 .

Протягом всього часу вільне спілкування батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою технічних засобів (телефонного або іншого засобу зв`язку) з урахуванням віку дитини.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ятастатті 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61?19815сво19).

Згідно з частиною третьоюстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою, третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося ЄСПЛ, практика якого відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»і частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українизастосовується судами України як джерело права.

Так, у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статей150,155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною першоюстатті 151 СК Українивизначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, астаття 153 цього Кодексувстановлює право матері, батька та дитина на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен із батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, такі зустрічі не повинні носити формальний характер, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Відповідно достатті 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Вказані норми права кореспондуються зістаттею 15 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень якої батьки, що проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, міжнародними та національними нормами законодавства України закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Також передбачено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок - не чинити цьому перешкоди.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (стаття 159 СК України).

Стаття 3 ЦПК Українипередбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.

Відповідно до положеньстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2024 року справа № 752/13450/22 (провадження № 61-4664св24) вказує, що Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20).

Отже, судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керується тим, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування сина з батьком відповідає його інтересам.

При вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дитини суд бере до уваги рівність права батьків на участь у вихованні дитини, інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини, режим її розпорядку дня, враховує висновок ООП Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, який затверджений рішенням Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27.03.2024 р. №82.

Визначаючи спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні сина до досягнення дитиною 6 років у присутності матері, суд керується також тим, що між відповідачем та дитиною хоча і наявний психологічний зв`язок, однак враховує її вік і тривале постійне проживання з матір`ю. Отже, суд обумовлює побачення з дитиною у присутності матері, оскільки це викликано інтересами дитини, зважаючи на її малолітній вік.

При цьому суд вважає недоведеним факт можливого негативного впливу батька на дитину в процесі їх спілкування, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що психоемоційний стан хлопчика свідчить, що спілкування з батьком поза його бажанням не відповідає найкращим інтересам дитини.

У справах, що виникають зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

При вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між батьками дитини та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

Судам необхідно враховувати загальну пропорційність будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, надавати ретельну оцінку низці факторів, які залежно від обставин відповідної справи можуть відрізнятися.

При вирішенні питання щодо участі того з батьків, хто проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною необхідно пам`ятати, що у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, у вказаній справі суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, суд надає системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд враховує, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

При цьому під час вирішення спору щодо виховання дитини, зважаючи на її вікову категорію, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини спілкуватися з батьками.

Крім того, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, та при цьому не травмувати психіку дитини та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах та повідомити суд про результати цієї бесіди.

Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Думка дитини не носить абсолютного характеру, зважаючи на малолітній вік та можливий психологічно-травматичний вплив на неї при встановленні обставин за її участі, а тому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси, що закріплено у частині третійстатті 171 СК України.

Отже, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час вирішення спору не досяг такого віку і розвитку, що здатен самостійно висловлювати свої думки і бажання щодо необхідності зустрічей із батьком.

Однак, виходячи з положень СК України, після досягнення ОСОБА_5 десятирічного віку, останній має право самостійно висловлювати свої думки, тому найкращим інтересам дитини буде задоволення вимог позову про необхідність отримання згоди також малолітнього на проведення зустрічей із батьком.

Суд зауважує, що саме лише висловлене бажання малолітньої дитини, якій на момент розгляду справи виповнилося лише два роки, не може бути безумовною підставою для позбавлення права батька на участь у її вихованні та піклуванні та не свідчить про те, що вказане відповідатиме якнайкращим інтересам малолітнього. Слід враховувати, що дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а тому важливо оцінити всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини.

Суд зауважує, що оцінюючи доводи сторін, суд виходив із балансу інтересів дитини (збереження зв`язків дитини з батьком, враховуючи, що суд не встановив випадків, коли це може зашкодити її здоров`ю та розвитку) і батька (участь у прийнятті рішень у вихованні дитини). Суд надає перевагу інтересам дитини над інтересами батька, визначивши, що до досягнення дитиною шести років побачення з дитиною мають бути проведені у присутності матері.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 577/3476/19 Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції про визначення побачень батька з дитиною у присутності матері, обґрунтовуючи це тим, що на час розгляду справи дитини не досягла трирічного віку, майже рік мешкає окремо від батька, дуже прив`язаний до матері і емоційно реагує на її відсутність. Спільний відпочинок дитини у присутності обох батьків не буде провокувати у психоемоційний стрес, який може вплинути на поведінку дитини, стан її здоров`я та відносини з оточенням та у родині, якнайкраще сприятиме інтересам дитини.

У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (спір стосувався визначення місця проживання дітей) Верховний Суд виснував про те, що з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання.

Суд, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, у вказаній справі враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, надає системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, а тому у цій надчутливій категорії справ уніфікованого та формального підходу бути не може.

Щодо вирішення спору в частині позовних вимог позивачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з онуком.

Судом встановлено, що у добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо питань спілкування позивачки з онуком. З наданих сторонами пояснень вбачається, що між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 виникають взаємні непорозуміння щодо визначення способу участі бабусі у спілкуванні з онуком, за одночасного визнання вказаними сторонами тієї обставини, що відповідачка періодично звертається до колишньої свекрухи за допомогою у догляді за малолітнім сином, яка у свою чергу здійснює догляд дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Шпанівської сільської ради про визначення способу участі бабусі ОСОБА_2 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджений рішенням Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області №82 від 27.03.2024 р., останній вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі бабусі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним: 1. Періодичні побачення з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною шести років (за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності):

-перша, третя середа місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання матері або бабусі дитини або на нейтральній території;

-четверта неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або бабусі дитини або на нейтральній території;

-у день народження онука 22 червня за домовленістю з матір`ю за місцем проживання матері або бабусі дитини, або на нейтральній території;

-у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень, Новий рік (1 січня за домовленістю з матір`ю за місцем проживання матері або бабусі дитини, або на нейтральній території;

Протягом усього часу - вільне спілкування бабусі ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 за допомогою технічних засобів (телефонного або іншого засобу зв`язку) з урахуванням віку дитини. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьоюстатті 5 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно достатті 18 СК Україникожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десятастатті 7 СК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, щов усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина першастатті 151 СК України).

Главою 21 СК Українивизначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно достатті 257 СК Українибаба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною першоюстатті 263 СК Українивстановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно достатті 159 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо,у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина другастатті 159 СК України).

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантуєтьсяКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно до своїх онуківв першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третястатті 257 СК України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі

№ 711/8611/20 (провадження № 61-9806св22) враховано інтереси малолітніх дітей та конкретні обставини справи, визначено порядок спілкування баби з онуками, оскільки це забезпечує якнайкращі інтереси дітей. Сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами не є доказом, що останні створюють перешкоди позивачу у питаннях, пов`язаних з вихованням дітей.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22) зазначено, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не врахували, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з онуками можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача. З урахуванням обставин, встановлених судами та які визнавалися учасниками справи, відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онуками. Тому суди зробили неправильний висновок про задоволення цієї позовної вимоги. З урахуванням того, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у визначені дні.

У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні,також про встановлення способу участі у спілкуванні з онукою, виходив з того, що суди встановили, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування бабусі та дідуся з онуком, врахували висновок органу опіки та піклування, наданий відповідно до вимог статей19,159,263 СК України, відсутність доказів негативного впливу позивачів на дитину, тому з урахуванням інтересів дитини зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 462/5189/20 (провадження № 61-11621св21) зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що дід має право спілкуватись зі своїм онуком, брати участь у його вихованні, тому дійшов висновку про визначення способів участі діда у вихованні онука та у спілкуванні з ним шляхом встановлення систематичних побачень. Час, місце і періодичність побачень суд визначив з урахуванням віку та інтересів дитини. У зазначеній справі суди попередніх інстанцій у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод відмовили, водночас позовну вимогу про встановлення способу часті у вихованні онука задовольнили.

У постанові від 24 січня 2024 року усправі № 686/13984/22 (провадження № 61-13193св23) Верховний Суд також погодився з висновками апеляційного суду щодо задоволення позовних вимог в частині визначення способів участі баби у вихованні онука, яким було змінено рішення суду першої інстанції у вказаній частині. У зазначеній справі у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди у спілкуванні позивачці з онуком було відмовлено.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання відповідачку не чинити перешкоди позивачам у вихованні та спілкуванні з сином та відповідно - онуком, суд виходить з того, що позивачами не доведено належними, достовірними та допустимими доказами те, що відповідачкою чиняться перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином та відповідно онуком.

При цьому суд зауважує, що сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами у справі не є доказом того, що відповідачка створює перешкоди позивачам у питаннях, пов`язаних із вихованням та спілкуванням малолітньої дитини з позивачами.

Суд звертає увагу на те, що саме по собі подання позову про визначення порядку спілкування з сином та відповідно онуком та наявність неоднозначних, невизначених усних заперечень сторони відповідачки, свідчить про наявність таких перешкод.

Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 711/9775/15-ц (провадження № 61-6670св18).

Встановлено, що у добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо питань спілкування позивачів з сином та онуком. З наданих сторонами доказів та усних пояснень вбачається, що між сторонами виникають взаємні непорозуміння щодо спілкування з малолітньою дитиною.

Крім цього, при розгляді справи зазначеної категорії слід приймати до уваги, що конструкціястатті 159 СК Українисвідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права батька й баби на спілкування з сином та відповідно онуком.

Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті159, частиною першою статті263 СК України- визначенні способів участі батька, баби у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справа № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23) виснував, з урахуванням викладеного, Верховний Суду складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що відмова у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (у випадку не встановлення таких перешкод) не є підставою для відмови судом у визначенні способів і порядку участі баби та діда у вихованні дитини. Інше призводило б до формальних перешкод у реалізації дідом і бабою прав, передбачених частиною другою статті159, частиною першою статті263 СК України, а також могло б призвести до порушення гарантій, передбаченихстаттею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі висновки підтверджуються наведеною вище судовою практикою Верховного Суду при вирішенні спорів щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні, встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення діда і баби з дитиною (онукою).

З огляду на викладене, позовні вимоги про визначення способів участі батька та баби у вихованні та спілкуванні з дитиною підлягають до часткового задоволення, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання відповідачку не чинити перешкоди позивачам у вихованні та спілкуванні з сином та відповідно - онуком слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною - задоволити частково.

Визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний графік побачень:

Періодичні побачення з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною шести років за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності:

-перша, третя субота місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-друга, четверта неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-у день народження сина 22 червня з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території;

-у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень (перший день), Новий рік (1 січня) з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території.

Після досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку до встановленого порядку додати:

-періодичні побачення з дитиною без присутності матері за місцем проживання матері або батька дитини, або на нейтральній території, а після досягнення дитиною десяти років - також за згодою дитини;

-перебування дитини половину усіх осінніх, зимових, весняних, літніх канікул за домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання батька ОСОБА_1 .

Протягом всього часу вільне спілкування батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою технічних засобів (телефонного або іншого засобу зв`язку) з урахуванням віку дитини.

Визначити наступний спосіб участі бабусі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний графік побачень:

-Періодичні побачення з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною шести років за попереднього домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності:

-перша, третя середа місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання матері або бабусі дитини або на нейтральній території;

-четверта неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання матері або бабусі дитини або на нейтральній території;

-у день народження онука 22 червня за домовленістю з матір`ю за місцем проживання матері або бабусі дитини, або на нейтральній території;

-у святкові дні Різдво (25 грудня), Великдень, Новий рік (1 січня) за домовленістю з матір`ю за місцем проживання матері або бабусі дитини, або на нейтральній території;

Протягом усього часу - вільне спілкування бабусі ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 за допомогою технічних засобів (телефонного або іншого засобу зв`язку) з урахуванням віку дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387317, вул. Шкільна, 1, с.Шпанів, Рівненського району Рівненської області.

Повне судове рішення складено 31.10.2024 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.