Ухвала

від 20.05.2024 по справі 753/22941/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22941/21

провадження № 1-кс/753/1570/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 1202010502000000139 відомості про яке внесені до ЄРДР 11 липня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

01 травня 2024 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , подав до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 1202010502000000139 відомості про яке внесені до ЄРДР 11 липня 2020 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 травня 2024 року клопотання було передано до провадження слідчого судді ОСОБА_4

15 травня 2024 року до суду від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , найшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Заява про відвід слідчого судді аргументована наступним. Адвокат зазначає, що арешт майна, про скасування якого заявлено клопотання, було накладено ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 10 листопада 2021 року. На його думку арешт накладено необгрунтовано, а тому, розглядаючи клопотання про його зняття, слідчий суддя ОСОБА_4 по суті перевірятиме свою ж ухвалу про накладення арешту на майно, що порушує норми частини третьої статті 35 КПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2024 року, заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

У судове засідання призначене на 20 травня 2024 року адвокат ОСОБА_3 та слідчий суддя ОСОБА_4 не з`явились, про день та час розгляду заяви повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У заяві про відвід адвокат ОСОБА_3 просив суд розглядати заяву за його відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, заяву про відвід слідчого судді, суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у рішенні у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 35 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

Частиною третьою статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Відповідно до пункту 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у редакції від 2 листопада 2023 року, затвердженого рішенням Ради суддів України, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Пунктом 7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районного суді м. Києві, затверджених рішенням Загальних зборів суддів Дарницького районного суду м. києві від 6 листопада 2023 року визначено, що розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді відбувається в порядку та у випадках, визначених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02 квітня 2015 року (зі змінами та доповненнями), з урахуванням випадків, передбачених пунктом 7.2.

Відповідно до положень пункту 7.2 Засад, раніше визначеному слідчому судді передаються, зокрема, клопотання, заяви по одному кримінальному провадженню, окрім клопотань про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу та скарг в порядку статті 303 КПК України.

Отже, при здійсненні автоматизованого розподілу клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1202010502000000139 було дотримано положення Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районного суді м. Києві та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, та під час розгляду заяви про відвід, суддею не встановлено порушень статті 35 КПК України, а тому підстави для задоволення відводу слідчому судді ОСОБА_4 - відсутні.

Керуючись статтями 35, 75, 76, 80, 81, 369, 372 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про часткове скасування арешту, подане в рамках кримінального провадження № 1202010502000000139 відомості про яке внесені до ЄРДР 11 липня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1