Постанова

від 22.05.2024 по справі 346/1143/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/1143/23

Провадження № 22-ц/4808/652/24

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2024 року, постановлену в складі судді Калинюк О.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про зобов`язання відповідачів вчинити дії та відшкодування моральної і майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

08.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, в якому з урахуванням уточнень від 22.03.2023 року просив стягнути з відповідача на його користь моральну та матеріальну шкоду в сумі 20000 гривень, зобов`язати ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_3 розібрати підвальне приміщення, яке незаконно збудоване і знаходиться на прибудинковій земельній території, приєднати, прикрутити його водопровідну трубу до спільної водопровідної труби, яка була спільно проведена мешканцями трьох квартир.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 22 січня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху. Вказано, що позивачем при зверненні з позовом: не зазначено ціну прозову; не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не надано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; не надано копії документів для відповідача та третьої особи згідно додатку позовної заяви; не долучено квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про зобов`язання відповідачів вчинити дії та відшкодування моральної і майнової шкоди повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає таку ухвалу незаконною та необґрунтованою постановленою з порушенням норм процесуального права.

На його думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не усунув всіх недоліків позовної заяви, оскільки ним: вказано обґрунтований розрахунок ціни позову; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги; підтверджено, що від його імені іншого позову немає; сплачено судовий збір.

Просить ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2024 року скасувати і направити справу на інший розгляд для відкриття провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

У відповідності до вимог статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції в Івано-Франківській області, в якому, з урахуванням уточнень від 22.03.2023 року, просив стягнути з відповідача на його користь моральну та матеріальну шкоду в сумі 20000 гривень, зобов`язати ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_3 розібрати підвальне приміщення, яке незаконно збудоване і знаходиться на прибудинковій земельній території, приєднати, прикрутити його водопровідну трубу до спільної водопровідної труби, яка була спільно проведена мешканцями трьох квартир.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09.03.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, проте 23.03.2023 року ухвалою суду позовну заяву повернуто позивачу, оскільки недоліки, зазначені судом, не усунуто.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.05.2023 року ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 23.03.2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.08.2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 січня 2024 року ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 08 серпня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 22 січня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху. Вказано, що позивачем при зверненні з позовом: не зазначено ціну прозову; не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не надано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; не надано копії документів для відповідача та третьої особи згідно додатку позовної заяви; не долучено квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1073,60 грн. (а.с. 167-168).

05.02.2024 року на адресу суду позивач подав заяву, яку назвав «Доповнення на ухвалу від 22.01.2024 р. до позовної заяви від 08.03.2023 р.», в якій зазначив ціну позову, знову зазначив зміст позовних вимог, надав підтвердження про те, що іншого позову до відповідача не подавав, надав копії документів до відповідача та третьої особи та долучив квитанцію про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с. 171-173).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про зобов`язання відповідачів вчинити дії та відшкодування моральної і майнової шкоди повернуто позивачу (а.с. 176-177).

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі від 22.01.2024 року, оскільки не подано належно оформлену позовну заяву із зазначенням ціни позову, змісту позовних вимог, в тому числі який саме розмір відшкодування моральної та який розмір відшкодування майнової шкоди просить стягнути позивач, з кого саме та в яких частинах. При цьому позивачем не наведено посилань на докази, якими ці вимоги обґрунтовані.

Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом з тим, за змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як зазначено в рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цій справі зі змісту позовної заяви та заяви про усунення недоліків вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також вказано, що до матеріалів справи він надав докази, якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.

Згідно роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Позивач виправив недоліки позовної заяви на власний розсуд.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що усі недоліки позовної заяви позивачем виправлено, а подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу. Недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження.

Відтак, суд дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві. Ухвала суду про визнання заяви неподаною та її повернення є такою, що порушує вимоги ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено в позовній заяві зміст позовних вимог спростовується позовною заявою та доповненням, наданим позивачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі суд першої інстанції уже залишав без руху позовну заяву з аналогічних підстав, і постановою апеляційного суду від 18 травня 2023 року ухвалу суду першої інстанції від 23 березня 2023 року, якою повернуто позовну заяву позивачу, було скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 55-57). Після чого суд першої інстанції відкрив провадження та призначив справу до розгляду (а.с. 65-66).

Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №760/27582/17 зазначив, що залишення позовної заяви без руху можливе не виключно на стадії до відкриття провадження у справі, але й після цього. Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Така ухвала постановляється не пізніше наступного дня з часу встановлення недодержання таких вимог. Про залишення без руху позовної заяви після відкриття провадження у справі суд повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Усунення недоліків позовної заяви позивачем у строк, встановлений судом, має наслідком продовження розгляду справи. Про продовження розгляду справи суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, що відповідає правилам частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України.

Отже, після відкриття провадження у справі, у разі встановлення судом недоліків позовної заяви, залишення її без руху та неусунення вказаних недоліків позивачем, суд мав би залишити позовну заяву без розгляду, а не повертати її. Чого суд першої інстанції в цій справі теж не врахував.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки висновки суду про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Коломийськогоміськрайонного судувід 14лютого 2024року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 22 травня 2024 року.