Ухвала

від 24.09.2024 по справі 346/1143/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1143/23

Провадження № 2/346/1468/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді КалинюкаО.П.

з участю секретаря Вербіщук О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні подану ПОВТОРНО заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калинюка О.П. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про зобов`язання вчинити дії, стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 року позивач подав повторно вказану заяву (яку назвав "повторна скарга"), зміст якої є аналогічним зі змістом такої заяви, поданої позивачем 29.08.2024 р. Ухвалою суду від 10.09.2024 р. останню залишено без розгляду, оскільки вона подана з пропуском встановленого ст.39 ЦПК України строку.

Зокрема, в поданій 24.09.2024 р. позивач знову зазначив, що суддя Калинюк О.П. двічі виносив ухвали про залишення позовної заяви без руху та нібито вимагав від позивача неправомірну вигоду. Оскільки таку вигоду не було надано судді, то останній ухвалою від 14.02.2024 року повернув дану позовну заяву, яку ухвалою від 22.01.2024 року було залишено без руху. Однак, вказана ухвала від 14.02.2024 р. скасована постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.05.2024 року та повернута для продовження розгляду.

Проте, ухвалою судді Калинюка О.П. від 12.06.2024 року позовна заява повторно залишена без руху.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про упередженість судді Калинюка О.П. Тому позивач заявив про відвід цього судді.

Позивач в підготовчому засіданні підтримав подану ним повторно заяву («скаргу») про відвід судді. При цьому він зазначив, що у нього відсутні будь-які інші докази, які він би мав намір подати в підготовчому засіданні.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце та час підготовчого засідання, в дане засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Представник третьої особи в підготовче засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вивчивши подану заяву (скаргу) про відвід судді, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно доч. 3 ст. 39 ЦПК Українивідвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно зчастинами 1-3 ст. 40 вказаного Кодексупитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до,так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою судді Калинюка О.П. від 09.07.2024 року відкрито провадження у даній справі. Копію цієї ухвали того ж дня надіслано позивачу.

Однак, із даною заявою (скаргою) про відвід судді позивач звернувся лише 29.08.2024 року, тобто поза межами процеульного строку, визначеногоч. 3 ст. 39 ЦПК України. Заяви чи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про відвід судді від позивача не надходило.

Жодних обставин, які б свідчили про винятковість випадку, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, позивачем не наведено. Окрім того, позивач посилається на обставини, які мали місце 22.01.2024 року, 14.02.2024 р., 22.05.2024 р. та 12.06.2024 року, тобто відомі йому ще до відкриття провадження в даній справі.

Окрім того, як зазначає сам позивач, заява («скарга») про відвід головуючого судді подана ним повторно, а перша заява («скарга») була подана 29.08.2024 року.

Так, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.09.2024 року заяву (скаргу) позивача від 29.08.2024 року про відвід головуючого судді Калинюка Олексадра Петровича в даній справі залишено без розгляду.

Мотиви у розглядуваній заяві («скарзі») є аналогічними тим, що було викладені в заяві («скарзі») від 29.08.2024 року, яка вже була предметом розгляду.

Згідно зч. 2 ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальніправаі виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22визначено, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначенихзаконом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

При цьому наведений у частині другійстатті 44 ЦПК Україниперелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які маютьвідповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чивідсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядаєсправу.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.09.2024 року у справі № 500/504/17.

Враховуючи те, що повторна заява («скарга») аналогічна тій заяві («скарзі»), яка вже розглянута судом, суддя доходить висновку, що подання розглядуваної заяви («скарги») є проявом зловживання позивачем своїм процесуальним правом на заявлення відводу судді.

Відповідно до правилч.5ст.39ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Томуподана повторно заява (скарга) про відвід судді Калинюка О. П. підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.5 ст. 39 ЦПК України.

На підставі наведеного та, керуючисьст.ст. 39,40,260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву (скаргу) позивача ОСОБА_1 від 24.09.2024 року про заявлення ПОВТОРНО відводу головуючому судді Калинюку Олексадру Петровичу в даній справі залишити без розгляду на підставі ч.5 ст. 39 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Калинюк О. П.