Ухвала

від 20.05.2024 по справі 569/6603/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2024 року м. Рівне

Справа № 569/6603/20

Провадження № 11-кп/4815/99/24

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого Рівненської міської ради ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 та представника Рівненської міської ради ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2023 року, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.382 КК України (далі КК) на підставі ст.49 КК, у кримінальному провадженні №12018180010003643,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2023 року задоволено клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.382 КК на підставі ст.49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрито.

Цивільний позов Рівненської міської ради залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить вказану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування цих вимог зазначив, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.197-1 КК, полягає у самовільному зайняті земельної ділянки, яке визнається триваючим злочином, розпочинається з моменту зайняття земельної ділянки і продовжується до припинення злочинних дій. Вказав, що злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК, також є триваючим злочином. Строк давності щодо триваючих злочинів обчислюється з дня фактичного припинення дії або бездіяльності з волі або поза волею особи.

На думку прокурора, місцевий суд не встановив чи фактично припинились правопорушення та день такого припинення, що має вирішальне значення при обрахуванні строків давності.

Також прокурор покликався на те, що судом не було враховано висновків Рівненського апеляційного суду, викладених в ухвалі від 05.12.2022, а саме не встановлення місцевим судом при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, моменту настання суспільно небезпечних наслідків, а саме спричинення значної шкоди власнику земельної ділянки Рівненській міській раді.

Представник Рівненської міської ради ОСОБА_5 в апеляційній скарзі також просить скасувати вказану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування вимог зазначив, що місцевий суд, звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, не встановлював чи мало місце діяння, в якому він обвинувачується. Також вказав, що місцевий суд, всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 січня 2019 у справі №429/910/14-к, моментом з якого почався перебіг строку давності за ч.1 ст.382 КК, визначив момент набрання вироком законної сили, а не момент завершення виконавчого провадження.

Від сторони захисту заперечень на вказані скарги до суду апеляційної істанції не подано..

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційних скарг та скасування даної ухвали, представника Рівненської міської ради ОСОБА_5 , який просив задоволити свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу сторони обвинувачення, міркування обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 щодо законності даної ухвали та безпідставності апеляційних вимог прокурора та представника Рівненської міської ради, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить таких висновків.

Відповідно до приписів ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Водночас, вказана ухвала не відповідає вказаним вимогам закону.

Зокрема, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК, - умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Вказаний злочин є триваючим, оскільки обвинувачений, будучи зобов`язаним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.10.2016, яке набрало законної сили 18.01.2018, вчинити певні дії звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення розплідника собак, умисно утримався від їх вчинення, тобто об`єктивна сторона злочину полягала у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

Зокрема, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2019 у справі №492/910/14-к, у випадку вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК, у формі умисного невиконання рішення суду в цивільній справі, яким особу зобов`язано вчинити певну дію, питання про визначення дня, з якого відраховується строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності, має особливості, обумовлені специфікою об`єктивної сторони злочину та існуванням передбаченого законодавством механізму примусового виконання судових рішень.

Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відрахування в такому випадку строку давності з моменту закінчення виконавчого провадження, коли в установленому законом порядку було офіційно констатовано неможливість виконання судового рішення без участі боржника.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що згідно теорії кримінального права, з моменту невиконання судового рішення злочин, передбачений ст.382 КК, набуває триваючого характеру.

Водночас, як було встановлено в ході апеляційного розгляду, на даний час виконавче провадження з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20.10.2016 зупинене, тобто воно не завершене, вказане рішення місцевого суду не виконане ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

Зокрема, як зазначив під час апеляційного засідання обвинувачений ОСОБА_6 , розплідник собак на даний час так і знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .

Таким чином, місцевий суд дійшов передчасного висновку щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.382 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Також колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності у даному провадженні ідеальної сукупності злочинів.

Зокрема, за приписами ст.33 КК, якщо особою вчинено два або більше передбачених різними статтями цього Кодексу кримінальних правопорушень, за жодне з яких її не було засуджено, вчинене визнається сукупністю кримінальних правопорушень.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі №761/12266/19, ознаками ідеальної сукупності є вчинення злочину: а) одним діянням; б) в одному місці; в) одночасно; г) за наявності усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями КК України.

Натомість реальна сукупність злочинів має місце в тому разі, коли особа в різний час (окремими) діяннями вчиняє два або більше злочинів, які мають різні склади і кваліфікуються окремо.

Реальна сукупність має місце і в ситуації більш тісного взаємозв`язку злочинів - складових реальної сукупності, а саме коли один злочин є умовою для вчинення іншого.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, які передбачені різними статтями кримінального закону та які вчинено у різний час, а одне з яких є триваючим кримінальним правопрушенням. Згідно обвинувального акту спочатку було незаконно зайнято земельну ділянку, що призвело до заподіяння значної шкоди її власнику в особі Рівненської міської ради в сумі 126 321, 3 грн, яка перевищує більше ніх у сто разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а з 18.01.2018 ОСОБА_6 не виконано рішення Рівненського міського суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, колегія суддів зауважує, що місцевим судом, всупереч вимогам ч.3 ст.415 КПК, не повністю виконано вказівки Рівненського апеляційного суду, викладені в ухвалі від 05.12.2022, якою скасовано ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 28.09.2022 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.197-1 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а саме щодо встановлення моменту настання суспільно небезпечних наслідків, - спричинення значної шкоди власнику земельної ділянки Рівненській міській раді на загальну суму 126321,30 грн, оскільки зі змісту ухвали не можливо дійти висновку які дані враховано при визначенні спричиненої шкоди в період з червня 2016 року по березень 2020 року. При цьому докази на обгрунтування заявленого цивільного позову судом не досліджувались.

Так, для встановлення об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК, слід встановити не тільки факт самовільного зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди. Тобто вказаний злочин визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.

Отже, відповідно до приписів ст.ст.407, 409 КПК, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду місцевим судом.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід, неухильно дотримуючись вимог кримінально-процесуального закону, звернути увагу на встановлені при апеляційному розгляді та вказані в цій ухвалі факти порушення вимог КПК, провести судовий розгляд цього провадження у відповідності до вимог процесуального законодавства та прийняти за його результатами законне й обґрунтоване рішення, яке буде відповідати вимогам закону та забезпечить неухильне виконання положень статей 2, 7 КПК.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 та представника Рівненської міської ради ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від12липня 2023року,якою звільнено ОСОБА_6 відкримінальної відповідальностіза ч.1ст.197-1,ч.1ст.382КК Українина підставіст.49КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3