Рішення

від 20.05.2024 по справі 139/24/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/24/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк О.С.,

представника позивача прокурора Яровик І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт МурованіКурилівці цивільнусправу запозовом керівникаМогилів-Подільськоїокружної прокуратуриВінницької областів інтересахдержави вособі Мурованокуриловецькоїселищної радиМогилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті до ОСОБА_2 ,Селянського фермерськогогосподарства «Дар», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2024 року Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради до ОСОБА_2 , Селянсько фермерського господарства «Дар», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки. Позов обґрунтований тим, що Могилів-Подільською окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, зазначенихст.131-1 Конституції Українитаст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено випадок незаконного вибуття з державної у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, розташованої на території Мурованокуриловецької селищної ради. Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що на підставі рішення №714Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району 34 сесії 7 скликання від 21.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатної передачі її у власність», ОСОБА_3 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0522883600:07:002:0628 площею 2 га, про що державним реєстратором Уладівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 січня 2021 року зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 за ОСОБА_3 . Підставою для державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер №714, видане 21.10.2020 Курашовецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області. Водночас, згідно наданої Мурованокуриловецькою селищною радою інформації від 19 травня 2021 року, Курашовецькою сільською радою не приймалось рішення № 714 34 сесії 7 скликання від 21 жовтня 2020 рокупро надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 .Після 20 жовтня 2020 року чергові та позачергові сесії Курашовецької сільської ради не проводились. Отже, з вищевикладеного вбачається, що на реєстрацію державному реєстратору речових прав Уладівської сільської ради було надано підроблений документ - рішення 714Курашовецької сільської ради 34 сесії 7 скликання від 21.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатної передачі її у власність». Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, земельна ділянка з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за межами населеного пункту. Вказане свідчить, що зазначена земельна ділянка вибула з власності держави всупереч її волі.

Після здійснення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу №825 земельної ділянки з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, укладений між представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В подальшому приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 2773 вказаної земельної ділянки між ОСОБА_4 та представником ОСОБА_2 , та цього ж дня внесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстроване право приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 . Після отримання у власність спірної земельної ділянки в особи, яка не мала права її відчужувати ОСОБА_2 спірну земельну ділянку надала в оренду СФГ «Дар», згідно договору оренди земельної ділянки 02/2021 від 20.11.2021. На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 перебуває у фактичному користуванні СФГ «Дар». Враховуючи викладене, просить: витребувати від відповідачів на користь територіальної громади в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 та стягнути судові витрати.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 25.01.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до підготовчого засідання.

21 лютого 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Браславець Ян Юрійович подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.58-71), у якому зазначив, що не погоджується ізвимогами позовної заяви, вважає її необґрунтованою, а позовні вимоги безпідставними та такими, щоне підлягають задоволенню. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки і на момент укладення договорів купівлі-продажу були наявні всі правовстановлюючі документи та кадастровий номер на земельну ділянку, яка не оспорювалась та не перебувала під арештом. Відтак вона не знала і не могла знати про придбання земельної ділянки у особи, яка не мала на це права. А тому факт незаконного відчуження та допущення продажу земельної ділянки не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, та є підставою для виникнення обов`язку у органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням. Крім того, вважає за правильне при прийнятті рішення у цій справі врахувати висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду 26 вересня 2019 року у справі № 2-4352/11, від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 24 січня 2024 року у справі № 291/86/20, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17. Від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 14 квітня 2022 року у справі № 644/2204/19, від 23 лютого2022 року № 710/2222/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц. Просить суд першочергово дотримуватися критерію «справедливого балансу» між правами та обов`язками держави і правами та інтересами громадянина, оскільки у разі прийняття рішень про задоволення позовів на користь держави, судами накладається «надмірний тягар» у межах судових процедур на громадян, як на добросовісних набувачів майна, який їм необхідно буде нести далі в порядку виконання рішень судів. Вважає, що такими судовими рішеннями на користь держави нівелюється відповідальність органів державної влади та їх представників у необхідності всебічного дотримання запроваджених власних процедур та мінімізації наслідків «помилок» у таких процедурах, які стають невиправданим тягарем для окремих індивідуально визначених громадян. Крім того наполягає, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем і набула право власності на них після вчинення чотирьох процедур, спеціально призначених державою для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, вчинених уповноваженими державою суб`єктами. Відповідні відомості містились у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому сумніву ОСОБА_2 не піддавались, з урахуванням їх додаткової перевірки приватним нотаріусом під час реєстраційних дій після укладених договорів купівлі-продажу. Також адвокат Браславець Я.Ю. заявляє, що Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області не може бути належним позивачем у справі, оскільки на момент вибуття земельних ділянок з державної власності, управління землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту здійснювало Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

11 березня 2024 року від Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (а.с.99-102), в якій прокурор зазначає, що не оспорює той факт, що відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Поряд з цим, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатного чи безоплатного). В даній справі між власником і володільцем майна ОСОБА_2 немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. ОСОБА_2 придбала вказану земельну ділянку шляхом укладання договору купівлі-продажу в особи, яка не мала права її відчужувати, а отже не було волі держави на відчуження земельної ділянки, оскільки рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки уповноваженим органом не приймалось, а тому в даній справі підлягають застосуванню положеннястатті 388 ЦК Українипро витребування майна у ОСОБА_2 як у добросовісного набувача. Крім того, права та інтереси власника, який позбувся володіння земельної ділянки внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси набувача. Підстав вважати, що витребування земельної ділянки є «надмірним тягарем» для відповідача немає. Відповідач, із власності якої витребовується земельна ділянка, не позбавлена можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до проміжних набувачів, у яких вона придбала земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України. Звернула увагу, що є безпідставними доводи представника відповідача ОСОБА_5 щодо пред`явлення цього позову в інтересах неналежного позивача, оскільки спірна земельна ділянка належить до власності держави, а позов пред`явлено в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради, яка є органом уповноваженимвід імені держави розпоряджатися спірною земельною ділянкою, на час подання позову.

11 березня 2024 представник СФГ «Дар» О.М. подав заяву про визнання позову (а.с.116-117).

28 березня 2024 року підготовче засідання було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 24 квітня 2024.

24 квітня 2024 за клопотанням представника відповідачаадвоката Браславця Я.Ю. судове засідання було відкладено на 20 травня 2024.

Представник Мурованокуриловецької селищної ради в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.159).

Представник відповідача СФГ «Дар» в судове засідання не з`явився, в заяві від 11 березня 2024 року про визнання позову, просив справу розглянути за відсутності представника СФГ «Дар» (а.с.116-117).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.160). Про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ч.3 ст.211 та п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі представника особи, в інтересах якої подано позов та без участі представника відповідача СФГ «Дар» та третьої особи, які належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

Прокурор Яровик І.В. в судовому засіданні заявлений позов підтримала за обставин у ньому викладених. Просила задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Браславець Я.Ю. позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю за обставин викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що 19 січня 2021 рокудержавним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером: 0522883600:07:002:0628, площею 2,0 га (а.с.11-12).

Підставоюдля державноїреєстрації прававласності навказану земельнуділянку сталорішення№714Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району 34 сесії 7 скликання від 21.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатної передачі у власність» (а.с.15).

Водночас, за інформацією Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області №02-13/1300 від 19 травня 2021 року (а.с.18), Курашовецькою сільською радою не приймалось рішення № 714 34 сесії 7 скликання від 21.10.2020 про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 . Остання 31 сесія 7 скликання Курашовецької сільської ради була проведена 20 жовтня 2020 року і на ній були прийняті рішення № 368-394. Після вказаної дати чергові та позачергові сесії не проводились.

Вказана інформація стверджується і листами начальника архівного відділу Могилів-Подільської районної військової адміністрації від 23 листопада 2023 року (а.с.34) у яких зазначено, що остання сесія Курашовецької сільської ради відбулась 21 жовтня 2020 року з останнім рішенням під № 394. Відповідно рішення Курашовецької сільської ради № 714 від 21 жовтня 2020 року відсутнє.

З інформації Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.2-2531/2-23 від 29.05.2023 (а.с.29) слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за межами населеного пункту на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Станом на 26.05.2023 розпорядником даної земельної ділянки було Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області і вона перебувала у державній власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 80 ЗК Українивстановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.1ст. 83 ЗК Україниземлі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч.1ст.84 ЗК України).

Положеннямист.81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної комунальної власності.

Відповідно до положеньст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положеньст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Визначенийст.118 ЗК Українипорядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог ст.ст.116,121 ЗК України.

Необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки, а відсутність такого рішення з боку держави як власника земельних ділянок, свідчить про відсутність рішення уповноваженого органу виконавчої влади, на підставі якого ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Таким чином, державна реєстрація права приватної власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 0522883600:07:002:0628 проведена на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, на час реєстрації за ОСОБА_3 права приватної власності на вказану земельну ділянку, остання перебувала у державній власності і знаходилася за межами населеного пункту с.Курашівці, а тому відповідно до п.4 ст. 122 ЗК України право розпоряджатись нею належало ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. За таких обставин орган місцевого самоврядування не мав повноважень приймати рішення щодо передачі даної земельної ділянки у приватну власність.

Отже, земельна ділянка кадастровий номер 0522883600:07:002:0628 площею 2 га вибула з власності держави всупереч волі держави.

17 лютого 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу №825 земельної ділянки з кадастровим номером0522883600:07:002:0628 (а.с.19-21), відповідно до якого ОСОБА_3 від імені якого діяв його представник ОСОБА_6 відчужив (продав) цю земельну ділянку ОСОБА_4 . Відомості про вчинений правочин та перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 було внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с.11-12.).

В подальшому 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 (а.с.22-24). Відомості про вчинений правочин та перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.13-14).

Згідно ізст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на подальше відчуження незаконно отриманої ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, - інтереси власника - держави - продовжують бути порушеними.

Відповідно до статей317,319 ЦК Українисаме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українипов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Частиною 1ст.388 ЦК Українипередбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц вказано, що законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності, з одного боку, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подання заяви, з іншого - прийняття рішення про її передачу органом державної влади або місцевого самоврядування. Тож відсутність волевиявлення територіальної громади на передачу земельної ділянки є порушенням чинного законодавства. Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікованийЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Розглядаючи справи щодо застосування положеньстатті 388 ЦК Україниу поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (див. пункт 58 постанови Великої Палата Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20)).

Суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність та повернення у державну власність землі, яка вибула з власності держави незаконно поза її волею.

Суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

Таким чином, таке втручання є законним, воно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

При цьому, інтереси власника, який позбувся володіння земельною ділянкою внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси набувача, який набуває право власності на майно.

Матеріали справи не місять підстав вважати, що витребування земельної ділянки є «надмірним тягарем» для ОСОБА_2 , а протилежне нею не доведено.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 , із власності якої витребовується земельна ділянка, не позбавлена можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, у якого вона придбала земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставістатті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 591/6566/20-ц (провадження № 61-19528св21), від 25 липня 2022 року у справі № 278/607/17 (провадження № 61-2068св21).

Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 175/5124/19 (провадження № 61-1535св23) дійшов висновку, що право держави витребувати земельну ділянку, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її набуття фізичною особою, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні норми стосовно охорони земель і регламентування підстав для витребування майназ чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними. Повернення у комунальну власність земельної ділянки, незаконно набутої фізичною особою без відповідного рішення уповноваженого органу, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в даній справі підлягають застосуванню положенняст.388 ЦК Українипро витребування майна у ОСОБА_2 як у добросовісного набувача на користь держави.

Водночас, враховуючи обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 для ведення особистого селянського господарства на підставі договору оренди №02/2021 від 20 листопада 2021 року передана ОСОБА_2 в оренду Селянсько (Фермерському) господарству «Дар», про що 24 грудня 2021 року внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (зворот а.с.13), та оскільки встановлені підстави для витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 , наявні також підстави для її витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду СФГ «Дар».

Відповідно до ч.1ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Правовою підставою для такого витребування у орендаря є ч.1ст.387 ЦК України, яка визначає таке право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що власник земельної ділянки може витребувати її у особи, яка нею лише користується на підставі правочину, укладеного із добросовісним набувачем. Адже у випадку витребування спірної земельної ділянки лише у добросовісного набувача не відбувається ефективного захисту порушеного права, оскільки поновивши своє право власності власник не зможе його реалізувати через існування іншого зареєстрованого речового права.

Аналогічну позицію за схожими правовідносинами висловив Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі №672/386/20.

Оскільки судом встановлено, щорішенняпро затвердженняпроекту землеустроющодовідведення ОСОБА_3 земельної ділянкикадастровий номер 0522883600:07:002:0628 площею 2га увласність уповноважениморганом неприймалось, спірна земельна ділянка вибула із власності держави поза її волею як власника землі, томунаявні правові підстави для витребування від ОСОБА_2 та СФГ «Дар» вищевказаної земельної ділянки площею 2,0 га, з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, що розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району) Вінницької області.

Статтею 14 Конституції Українизакріплено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнясистеми управліннята дерегуляціїу сферіземельних відносин»№ 1423-IXвід 28.04.2021 Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу Українидоповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Вінницької області»визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області згідно з додатком. Згідно з додатком до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до переліку територіальних громад Вінницької області входить Мурованокуриловецька територіальна громада з адміністративним центром територіальної громадисмт Муровані Курилівці, до складу якої віднесена, зокрема, колишня Курашовецька сільська рада колишнього Мурованокуриловецького району.

Отже органом, який на даний час наділений правом власності та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с.Курашівці, є Мурованокуриловецька селищна рада, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у власність територіальної громади в особі саме цього органу.

З врахуванням вищенаведеного, суд оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про наявність правових підстав для витребування від ОСОБА_2 та СФГ «Дар» на користь Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельної ділянки площею 2,0 га, з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628, що розташована на території колишньої Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, задовольнивши таким чином позовні вимоги у повному обсязі.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК Українивирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_2 та Селянсько фермерського господарства «Дар», задоволено, з врахуванням вимогст. 141 ЦПК України, з них підлягає стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури в рівних частках сума судового збору в сумі 6056,00 гривень.

Проте, положеннями ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача СФГ «Дар» надійшла заява про визнання позову, тому наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 25 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 15 321, 330, 387, 388 ЦК України, ст. 22, 78, 116, 118, 121, 152 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.2,10,12,13,19,81,82,89,141,263-265 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 та Селянського фермерського господарства «Дар» в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0522883600:07:002:0628 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району) Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Дар» (юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 272 Ф м. Шаргород Жмеринський район Вінницька область, код ЄДРПОУ 31733065) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

Повернути Вінницькій обласній прокуратурі (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) з державного бюджету 25 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України, м.Київ повернути судовий збір у сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень, сплачений згідно платіжної інструкції №2643 від 08.12.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області, 24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Покровська, 5, код ЄДРПОУ 02909909.

Позивач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, 23400, вул. Соборна, 45 смт Муровані Курилівці Могилів-Подільський район Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325974.

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: Селянське фермерське господарство «Дар», ЄДРПОУ 31733065, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, буд. 272Ф, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 25000.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 23.05.2024.

Суддя: