Ухвала

від 25.09.2024 по справі 139/24/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 139/24/24

провадження № 61-12646ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2024 року в справі за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особіМурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_2 , селянського фермерського господарства «Дар», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки,

встановив:

29 серпня 2024 року представник заявника ОСОБА_4 - адвокат Браславець Я. Ю. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2024 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вимогам вказаної законодавчої норми заявником не додано до касаційної скарги документа, що підтверджує сплату судового збору.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.

Вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову станом на дату звернення до суду (вартість спірної земельної ділянки), у зв'язку з чим неможливо встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (земельна ділянка) станом на дату звернення з позовом до суду, подати належні докази на підтвердження такої вартості (зокрема, висновок експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та надати докази на підтвердження його сплати.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов