УХВАЛА
20 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/19423/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз"</a>
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз"</a> (далі - ТОВ "Квас Бевериджиз")
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" (далі - ТОВ "Теплобуд"),
2) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") в особі Філії "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС),
3) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - АТ "Запоріжгаз")
про стягнення безпідставно набутих коштів та інфляційних витрат,
В С Т А Н О В И В:
1. У грудні 2020 року ТОВ "Квас Бевериджиз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ТОВ "Теплобуд", АТ "Укртрансгаз" в особі його філії Оператор ГТС та АТ "Запоріжгаз" про стягнення безпідставно набутих коштів та інфляційних витрат, а саме: з ТОВ "Теплобуд" - 1 519 073,15 грн безпідставно набутих грошових коштів та 201 5327,18 грн інфляційних втрат; з АТ "Укртрансгаз" - 58 105,78 грн безпідставно набутих грошових коштів та 7 708,58 грн інфляційних втрат; з АТ "Запоріжгаз" - 82 635,05 грн безпідставно набутих грошових коштів та 10 962,74 грн інфляційних втрат, а також про зобов`язання останнього здійснити розрахунок розподіленого позивачу природного газу в липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 №2498.
2. Позовні вимоги обґрунтовані перерахуванням позивачем відповідачам у рахунок оплати вартості послуг з постачання (ТОВ "Теплобуд"), транспортування (АТ "Укртрансгаз") та розподілу природного газу (АТ "Запоріжгаз") коштів за наслідком складення АТ "Запоріжгаз" акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 31.07.2018, який згодом був визнаний недійсним за рішенням суду від 30.03.2020, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №908/2313/18, а тому кошти сплачені відповідачам безпідставно, з урахуванням чого підлягають стягненню з останніх на користь позивача.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, позов задовольнив частково: зобов`язав АТ "Запоріжгаз" здійснити розрахунок розподіленого позивачу природного газу в липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498; в іншій частині позову відмовив.
4. Верховний Суд постановою від 30.06.2022 зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасував, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Господарського суду міста Києва рішенням від 13.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, позов задовольнив частково; стягнув на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти, а саме: з ТОВ "Теплобуд" - у розмірі 1 519 073,15 грн; з АТ "Укртрансгаз" - у розмірі 58 105,78 грн; з АТ "Запоріжгаз" - у розмірі 82 635,05 грн; в іншій частині позову відмовив.
6. Верховний Суд постановою від 08.06.2023 касаційні скарги ТОВ "Теплобуд" та АТ "Запоріжгаз" задовольнив частково; рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 в частині задоволених позовних вимог скасував, а справу в цій частині направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
7. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, у задоволенні позову відмовив.
8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами відсутності правових підстав у розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) для набуття спірних коштів відповідачами у визначеному позивачем розмірі, у зв`язку з чим заявлені останнім вимоги про стягнення з відповідачів сум основного боргу (саме у цій частині вказану справу було направлено Верховним Судом на новий розгляд) є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
9. 26.04.2024 ТОВ "Квас Бевериджиз" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути безпідставно набуті грошові кошти: з ТОВ "Теплобуд" у розмірі 1 519 073,15 грн, з АТ "Укртрансгаз" у розмірі 58 105,78 грн, з АТ "Запоріжгаз" у розмірі 82 635,05 грн.
10. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
11. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.287, пункти 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК та, зокрема, зазначає:
1) застосовуючи положення ст.1212 ЦК, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.10.2020 у справі №910/13503/19, на які позивач неодноразово посилався у своїх заявах по суті спору:
- сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами; для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору;
- визнання недійсним рішення щодо донарахування об`єму природного газу вказує на відсутність у відповідачів правових підстав для володіння сплаченими їм коштами, адже оплата вартості вказаного обсягу природного газу, а також послуг з його розподілу та транспортування, є безпідставною;
- вирішуючи питання щодо наявності умов та підстав для стягнення коштів за ст.1212 ЦК и, Верховний Суд у цій справі (№910/19423/20) зазначив про неможливість стверджувати про відсутність правових підстав у розумінні ст.1212 ЦК для набуття спірних коштів відповідачами у заявленому позивачем розмірі; Верховний Суд не встановив відсутність підстав для застосування ст.1212 ЦК до спірних правовідносин, а лише наголосив про передчасність висновків щодо стягнення коштів згідно вказаної правової норми у заявленому позивачем розмірі;
2) необхідно відступити від висновку щодо застосування положень абз.9 п.6 гл.6 розд.Х, п.4 та абз.2 п.8 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/993/21, застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні:
- спір у справі №914/993/21 не є тотожним до цього, що випливає з обставин справи; в матеріалах справи, що переглядається, наявні докази, які підтверджують цілісність вузла обліку газу (ВОГ), відсутність будь-яких механічних пошкоджень;
- вирішення питання наявності/відсутності факту позаштатної роботи лічильника газу позивача не є предметом цього спору, а пов`язані із вказаним питанням обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.03.2020 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №908/2313/18, що набрали законної сили;
3) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування п.7 гл.3 розд.ІХ Кодексу ГРС в редакції, чинній на сьогоднішній день (п.6 гл.6 розд.VI Кодексу ГРС в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у подібних правовідносинах:
- шляхом подачі мотивованої відмови від 20.09.2018 №311 від підписання акту наданих послуг з розподілу природного газу від 31.07.2018 №ЗП000008610 скаржник задекларував свою незгоду з пред`явленим йому обсягом спожитого газу за липень 2018 року;
- позивач в силу вимог п.6 гл.6 розд.VI Кодексу ГРС був зобов`язаний керуватися даними АТ "Запоріжгаз" у відносинах з ТОВ "Теплобуд" та АТ "Укртрансгаз"; керуючись принципом добросовісності та враховуючи норми гл.83 ЦК скаржник має право на повернення йому безпідставно сплачених грошових коштів; у свою чергу, ТОВ "Теплобуд" та АТ "Укртрансгаз" не позбавлені права на судовий захист їх прав, що були порушені АТ "Запоріжгаз" внаслідок прийняття ним незаконного рішення;
- суди попередніх інстанцій не встановили правових наслідків припинення дії п.6 гл.6 розд.VI Кодексу ГРС у правовідносинах між позивачем та АТ "Запоріжгаз", а також наслідки припинення дії цієї норми для ТОВ "Теплобуд" та АТ "Укртрансгаз";
4) суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази: звіт коректора лічильника обліку газу за липень 2018 року, акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 01.08.2018 №101191; суд першої інстанції всупереч вказівкам Верховного Суду зазначив, що встановлення обсягу фактично спожитого природного газу позивачем у спірний період не має жодних правових наслідків для вирішення спору;
5) суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів: акт про порушення від 23.07.2018 №75 не є допустимим доказом щодо встановлення факту роботи комерційного ВОГ позивача (його складових) в позаштатному режимі, оскільки, з урахуванням визнання недійсним акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 31.07.2018, акт про порушення від 23.07.2018 є таким, що незадоволений комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність, що суперечить вимогам пунктів 8, 11 гл.5 розд.XI Кодексу ГРС; акт-розрахунок, на підставі якого суди попередніх інстанцій встановили обсяг розподіленого позивачу природного газу в липні 2018 року, не є допустимим доказом.
12. Враховуючи обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/19423/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз"</a>.
2. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 на 17 липня 2024 року о 14:20 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.06.2024.
4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/19423/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119227271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні